10) вносити обов'язкові для виконання подання про припинення дії або анулювання дозволів на захоронення (складування) промислових, побутових та інших відходів, спеціальне використання природних ресурсів, викиди (скиди) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, на буріння свердловин на воду та інші корисні копалини, на добування природних ресурсів, вивезення з України і ввезення в Україну мисливських трофеїв та відходів, що можуть негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища або здійснюються з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, норм, правил і вимог екологічної безпеки, добування і вивезення з України об'єктів рослинного і тваринного світу, занесених до Червоної книги України;
11) зупиняти або забороняти проведення робіт на територіях державних заповідників, національних і природних парків та інших природних об'єктів, що особливо охороняються, у курортних зонах і місцях відпочинку, не передбачених режимом їх охорони, а також робіт, які можуть викликати негативний вплив на природні об'єкти,що охороняються;
12) зупиняти транспортні (плавучі) засоби та перевіряти знаряддя добування тварин, рослин, риби та інших водних тварин і рослин на місці їх добування, зберігання, перероблення та реалізації;
13) вилучати в осіб, що порушили природоохоронне законодавство, знаряддя добування тварин (в тому числі рибних запасів) і рослин, плавучі і транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддям незаконного добування продукції, саму незаконно добуту продукцію, а також відповідні документи в порядку, що затверджується Мінприроди;
14) обмежувати чи зупиняти (тимчасово) виробництво і реалізацію продукції, використання якої може завдати суттєвої шкоди навколишньому природному середовищу або не відповідає вимогам екологічної безпеки;
15) викликати громадян та посадових осіб для отримання свідчень і пояснень у зв'язку з порушенням ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, проводити фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для попередження і розкриття екологічних правопорушень;
16) призначати громадських інспекторів охорони навколишнього природного середовища за поданням відповідних установ;
17) у випадках, передбачених законодавством, направляти у встановленому порядку матеріали про порушення природоохоронного законодавства у відповідні органи для вирішення питання щодо притягнення винних осіб до адміністративної, кримінальної або іншої відповідальності;
18) отримувати безкоштовно у міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій, громадян, іноземних фізичних і юридичних осіб статистичні та інші довідкові та інформаційні матеріали, пояснення, необхідні для визначення стану використання і охорони природних ресурсів, а також повідомлення про аварійні
забруднення навколишнього природного середовища і природні катастрофи;
19) проводити обов'язкове соціальне страхування державних інспекторів у порядку та на умовах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
10. Державна екологічна інспекція у процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого і регіонального самоврядування та громадськими організаціями.
11. Керівництво Державною екологічною інспекцією здійснює головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища, який одночасно є заступником Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки. Головний державний інспектор України з охорони навколишнього
природного середовища призначається на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра охорони навколишнього природного середовища.Головний державний інспектор України має першого заступника, який одночасно є начальником Головної екологічної інспекції, та заступників, які є заступниками начальника Головної екологічної інспекції. Головними державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів є начальники
інспекцій охорони Чорного і Азовського морів, а заступники начальників цих інспекцій - заступниками головних державних інспекторів. Головними державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є начальники державних управлінь охорони навколишнього природного середовища, а їх заступниками - начальники інспекційних
підрозділів цих управлінь. Старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища є начальники відділів (інспекцій), їх заступники, керівники секторів відповідних інспекційних підрозділів, а державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища є головні, провідні спеціалісти і спеціалісти інспекцій. Заступники головного державного інспектора України, а також головні державні інспектори Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, охорони Чорного і Азовського морів та їх заступники призначаються Міністром охорони навколишнього природного середовища за поданням головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, а старші державні інспектори та інспектори - головними державними інспекторами відповідних територій.
12. Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища: координує діяльність органів Мінприроди, інших міністерств та відомств з питань, що стосуються державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища; організує виконання міждержавних, національних, регіональних, галузевих програм в частині, що стосується державного контролю в
галузі охорони навколишнього природного середовища; може наділяти правами державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища посадових осіб спеціально уповноважених органів інших міністерств та відомств, що здійснюють
контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища.
13. Транспортні засоби і судна, що належать регіональним і територіальним підрозділам Державної екологічної інспекції, мають кольоровографічне забарвлення і напис з нанесеною емблемою (плавучі засоби - свій вимпел), обладнуються спеціальними світловими і звуковими сигналами за погодженням з МВС.
14. Оплата праці працівників Державної екологічної інспекції в надурочний і нічний час, вихідні та святкові дні здійснюється відповідно до чинного законодавства.
15. Підрозділи Державної екологічної інспекції мають право на госпрозрахункову діяльність для проведення оцінки ефективності роботи природоохоронного обладнання за заявками підприємств, перепідготовки та атестації спеціалістів міністерств, відомств, підприємств та організацій в галузі охорони навколишнього природного середовища, атестації відомчих лабораторій, виконання
інших робіт у порядку, що встановлюється Мінприроди.
16. Державна екологічна інспекція утримується за рахунок коштів державного бюджету.
17. Головна екологічна інспекція, інспекції охорони Чорного і Азовського морів є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах банків (в тому числі валютні), бланки і печатки із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Головний державний інспектор України з охорони навколишнього природного середовища та його заступники, головні державні
інспектори з охорони навколишнього природного середовища Чорного і Азовського морів, Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя та їх заступники мають бланки із зображенням Державного герба України і відповідним написом.
Охоронно- Відновнувальні заходи- комплекс організаційно-юридичних засобів, спрямованих на локалізацію проявів екологічної небезпеки, здійснення ліквідаційних робіт, визначення правового режиму територій відповідно до рівня екологічного ризику і встановлення статусу осіб, які потерпіли внаслідок екологічної небезпеки.
· Нормативно- режимні заходи
1. Визначення ступеню екологічної небезпеки.
2. Підготовка матеріалів щодо оголошення зон підвищеної екологічної небезпеки.
3. Передача і розгляд матеріалів.
4. Екологічна експертиза матеріалів обгрунтування проектів зон підвищеної екологічної небезпеки
5. Прийняття рішення про оголошення режиму зон підвищеної екологічної небезпеки.
· Програмно- ліквідаційні заходи.
1. Проведення невідкладних аварійно- рятувальних робіт
2. Паспортизація екологічно небезпечних виробницт.
3. Дослідження характеру та наслідків впливу екологічної небезпеки.
4. Оцінка наслідків пряву екологічної небезпеки.
· Встановлення статусу потерпілих громадян
1. Визначення категорії потерпілих осіб від наслідків прояву екологічної безпеки.
2. Встановлення причинного зв’язку впливу екологічної безпеки.
3. Реєстрація потерпілих громадян.
4. Підготовка і розгляд проектів документів.
5. Видання правоустановчих документів.
Використана Література:
1. Андрейцев В. І. Екологічна політика: проблеми правового забезпечення // Київський університет,1993. №12, вересень. С2-3; №13, жовтень. С3; №15 грудень. С3
2. Андрейцев В. І., Лапечук П. І. Екологічна безпека і її конституційне забезпечення // Голос України, 1994. 15 квітня.
3. Андрейцев В.І. Політика. Інновації. Приватизація. Екологічна безпека. Право. (Проблеми оптимізації та екологізації законодавства України). Ексклюзивні нариси. К. 1996. 140 с.
4. Бринчук М. М. Правовая охрана окружающей среды от загрязнения токсичными веществами. М:. Наука, 1990.- 213с.
5. Тимошенко А. С. Глобальная экологическая безопасность. Международно- правовой аспект // Советкое государство и право,1989. №1.- С83- 93.