КУРСОВА РОБОТА
з правознавства
на тему:
“Апарат Президента України”
ЗМІСТ
1. АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ................................... 4
1.1. Виникнення та особливості розвитку..................................................... 4
1.2. Структура і повноваження Адміністрації Президента
України............................................................................................................. 9
1.3. Оновлена структура Адміністрації Президента.................................. 13
2. РЕОРГАНІЗАЦІЯ АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА................... 22
2.1. Виникнення державного секретаріату Президента України............. 22
2.2. Основні положення про Секретаріат Президента України............... 25
3. ПРОБЛЕМНИЙ АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЕКРЕТАРІАТУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ........................................ 31
ВИСНОВКИ.................................................................................................. 36
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................. 41
ВСТУП
Тема курсової роботи: “Апарат Президента України”.
Актуальність вивчення даної теми зумовлена тим, що 24 січня одним із перших своїх указів Віктор Ющенко розпорядився реорганізувати адміністрацію Президента на державний секретаріат Президента. Положення про новоутворенний Секретаріат у багатьох моментах повторює структуру і організацію діяльності попередньо існуючого апарату Президента України – Адміністрації Президента. У звязку з цим виникає чимало запитань і проблем, повязаних з тим, чи зможе новоутворений апарат Президента бути більш ефективним і дієвішим від попереднього апарату Президента, наскільки він буде виправдовувати оголошені в положенні повноваження тощо.
Виходячи з положень про діяльність Секретаріату Президента ні про скорочення чисельності президентського апарату, ні про обмеження його повноважень не йдеться.
Сам Зінченко постійно говорив про «серйозну зміну функцій», «відмову від адміністративних важелів впливу», «новий зміст роботи адміністративної машини». Текст положення про державний секретаріат України, на який посилаються деякі ЗМІ, підстав для такого оптимізму не дає.
Секретаріат у процесі виконання покладених на нього завдань відстоює позиції Президента України у взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Конституційним Судом України, правоохоронними, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями.
Для виконання основного завдання Секретаріат здійснює організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне, матеріально-технічне та інші види забезпечення ефективної реалізації Президентом України визначених Конституцією України повноважень Глави держави.
Секретаріат координує роботу з підготовки, розстановки, підвищення кваліфікації та оцінки кадрів центральних та місцевих органів державної влади, які призначаються та звільняються Президентом України.
В даній курсовій роботі планується розглянути попередній апарат Президента України – Адміністрацію Президента і новостворений Секретаріати Президента. Визначити особливості діяльності та повноваження, структуру апаратів Президента України, визначити слабкі місця та можливості покращення роботи даного інституту тощо.
Під час виконання курсової роботи були використані різноманітні нормативно-правові акти, періодичні видання та посібники.
1. АДМІНІСТРАЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
1.1. Виникнення та особливості розвитку
Від 13 грудня 1991 р. ця президентська структура існувала відповідно до Розпорядження Президента України "Питання Адміністрації Президента України". Адміністрація Президента України не передбачена Конституцією як окремий суб'єкт влади, вона підпадає під дію ст. 106 п. 28 Конституції про право Президента формувати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті [1, ст.106]. Згідно з Указом Президента України від 19 лютого 1997 р. затверджено "Положення про Адміністрацію Президента України" [3]. За Положенням Адміністрація Президента України є постійно діючим органом, що утворюється Президентом України для забезпечення виконання ним своїх повноважень як глави держави.
Керівництво Адміністрацією здійснює Глава Адміністрації, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом.
Основні завдання діяльності Адміністрації передбачають організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне забезпечення діяльності Президента.
Реалізуючи виконання завдань, поставлених перед цією структурою, Адміністрація Президента:
· здійснює аналіз економічних, політичних та суспільних процесів в Україні, готує пропозиції Президентові за результатами даного аналізу;
· здійснює організаційне забезпечення діяльності Ради регіонів при Президентові, інших консультативних, дорадчих та допоміжних органів, утворених Президентом України, а також постійних представників Президента;
· розробляє пропозиції з питань кадрової політики Президента;
· провадить експертизу законів України;
· організовує контроль за виконанням законів України, указів і розпоряджень Президента та їх оприлюднення;
· забезпечує систематизацію нормативно-правових актів України;
· забезпечує здійснення зв'язків Президента з Верховною Радою України, органами місцевого самоврядування, політичними партіями та іншими організаціями;
· здійснює фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Президента.
За поданням Глави Адміністрації Президентом затверджується гранична чисельність працівників, структура, штатний розпис та кошторис видатків.
Керівники структурних підрозділів Адміністрації призначаються і звільняються з посад Президентом України.
Згідно з Положенням Президентові безпосередньо підпорядковані:
· Глава Адміністрації Президента України;
· Перший помічник Президента України;
· помічники Президента України;
· радники Президента України;
· Постійний представник Президента України у Верховній Раді;
· Постійний представник Президента України в Конституційному Суді України;
· наукові консультанти, консультанти та референти Президента України;
· Управління зовнішньої політики;
· Контрольне управління.
Згідно з Положенням на Главу Адміністрації Президента покладено ряд обов'язків, які забезпечують діяльність структури.
Глава здійснює загальне керівництво Адміністрацією, забезпечує взаємодію всіх структурних підрозділів Адміністрації.
Безпосередньо здійснює керівництво діяльністю управлінь внутрішньої та гуманітарної політики, Першого відділу.
Глава Адміністрації у межах своїх повноважень видає розпорядження з питань діяльності Адміністрації.
Перший помічник Президента безпосередньо координує та зорганізовує роботу Групи помічників, радників, наукових консультантів, консультантів та референтів. Канцелярії Президента, Прес-служби, Служби протоколу. На нього покладені організаційні розв'язання діяльності Президента, провідними серед яких є:
· розробка та узгодження поточних і перспективних планів роботи, підготовка офіційних зустрічей, візитів, переговорів, робочих поїздок Президента;
· забезпечення підготовки для Президента аналітичних, інформаційних, довідкових та інших матеріалів;
· забезпечення підготовки і виконання доручень Президента.
· Перший заступник та заступники Глави Адміністрації здійснюють безпосереднє керівництво структурними підрозділами [2].
Одним з головних політичних наслідків обрання спікером новообраного парламенту колишнього глави Адміністрації Президента Володимира Литвина стало фактичне узаконення ролі і значення президентської адміністрації як найважливішого інституту в системі управління державою.
У першу чергу це пов’язано з тим, що у парламенті, внаслідок обрання спікера критично необхідною кількістю голосів, не відбулась кристалізація сильної законодавчої влади, позаяк не було встановлено достатнього домінування якоїсь з представлених у ньому політичних сил. З цих же причин під час роботи першої сесії Верховної Ради не було створено ані постійної, ані коаліційної більшості, яка могла би визначити програму законодавчих змін в країні та запропонувати варіант формування нового коаліційного уряду. Відтак у новообраному парламенті встановилася система нестабільної рівноваги пропрезидентських, антипрезидентських та «непрезидентських» сил і одноразових (ситуативних) більшостей для вирішення окремих питань. Об’єктивні причини, а саме: послаблення парламенту, як інституту, здатного приймати нагальні для країни рішення; та традиційна для України слабкість уряду, який не спирається на парламентську підтримку і який за результатами виборів втратив політичну легітимність, призвели до того, що стратегічна ініціатива та центр політичної ваги закріпився за інститутом президентства.
Для забезпечення здійснення конституційних повноважень Президента України він створює постійно діючий орган - Адміністрацію Президента України. Остання у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також Положенням про Адміністрацію Президента України.
Доручення Глави Адміністрації, його заступників у визначених Президентом України межах та з питань, що належать до їхніх повноважень, є обов’язковими для виконання органами виконавчої влади та їх посадовими особами [2].
З моменту створення структура та повноваження Адміністрації Президента України неодноразово змінювались, відповідно до поглядів глави держави на роль та місце АПУ у системі органів виконавчої влади. Наприклад, президент Леонід Кравчук видав п’ять президентських указів, які реформували структуру адміністрації. Леонід Кучма також неодноразово змінював структуру АПУ. В останній час видано два укази Президента України, які стосувалися структури АПУ або регламентували її повноваження [18, с.37].