Аскорбінова кислота (вітамін С) регулює окисно-відновні процеси в організмі, підвищує антитоксичну функцію печінки і стійкість організму до зовнішніх негативних факторів, у тому числі радіації, сприяє синтезу природного противірусного інтерферону, антитіл, гемоглобіну, зменшує кількість холестерину в крові, приймає участь у синтезі основної речовини сполучної тканини — колагену, зменшуючи тим самим проникливість судин, прискорює загоювання ран, зростання кісток при переломах. Аскорбінова кислота в організмі не синтезується, тому повинна поступати ззовні з харчовими продуктами, ліками.
С-вітамінна недостатність у дітей виникає досить часто. Це зумовлено високою потребою дитини у вітаміні. У дітей раннього віку гіповітаміноз проявляється відставанням у рості, анемією, частими гострими респіраторними захворюваннями. Пізніше приєднується кровоточивість ясен. У дітей старших вікових груп відмічається швидка втома, загальна слабість, подразливість, серцебиття, болі в животі. Пізніше приєднується кровоточивість ясен, крововиливи під шкіру, в м'язи, суглоби.
Кількість вітаміну С в крові вагітної жінки поступово понижується зі збільшенням терміну вагітності. Дефіцит цього вітаміну може бути причиною недоношеності вагітності, розвитку пізніх токсикозів вагітності.
Біотин має значення в синтезі попередника білка пурину і тим самим нуклеїнових кислот, а також в біосинтезі жирних кислот.
Метилметюнінсульфонія хлорид (вітамін U) сприятливо впливає на функцію шлунка, кишок, печінки за-і вдяки наявності в хімічній структурі метильних груп. Метильовання гістаміну перетворює цю біологічно активну речовину в неактивну форму, що сприяє пригніченню секреції залоз шлунка, зменшує біль у животі, сприяє загоюванню виразки.
Роль ретинолу (вітаміну А) в організмі людини надзвичайно велика. Активуючи ферменти, що відповідають за диференціювання епітеліальних клітин, вітамін А попереджує їхнє надмірне ороговіння і лущення як шкіри, так і слизових оболонок. Даний вітамін необхідний для достатнього проявлення різнобічної функції печінки, синтезу родопсину (сприяє нормальному зору), регулює ріст та розмноження імунокомпетентних клітин, імуноглобулінів, неспецифічних факторів захисту організму від збудників інфекційних захворювань (інтерферон, лізоцим). Вітамін А стимулює синтез стероїдних гормонів, виявляє антиоксидантну дію. Це важливо в період статевого дозрівання. Встановлена ще одна властивість ретинолу — подавляти розмноження клітин злоякісних пухлин (не виключено, що достатня забезпеченість організму дитини ретинолом є одним із факторів захисту організму дитини від раку).
Гіповітаміноз вітаміну А проявляється в першу чергу порушенням функції шкіри та слизових оболонок (сухість та лущення шкіри), ломкістю нігтів, зниженням гостроти зору, особливо в передвечір'я, відставанням у рості, затримкою в прибавці ваги, загальною слабкістю, швидкою втомою. При цьому гіповітамінозі практично завжди має місце пониження опору організму до зовнішніх негативних факторів, в тому числі до інфекційної патології. У таких людей, особливо дітей, часто спостерігаються гострі респіраторні захворювання органів дихання, які протікають тривало, дають різні ускладнення. Враховуючи важливу функцію цього вітаміну в синтезі білка, функції імунної системи та органу зору, мама, яка годує дитину, повинна отримувати ретинолу в півтора рази більше середньої норми для дорослої людини.
Токоферол (вітамін Е) — природний антиоксидант: зменшує кількість токсичних перекисних сполук, що постійно утворюються в процесі обміну речовин і проявляють негативну дію на організм людини. Кількість перекисних сполук значно збільшується
при важкій праці, стресах, багатьох хворобах.
У період новонародження, особливо якщо роди були передчасні, у дитини спостерігається гіповітаміноз вітаміну Е. Встановлено, що чим менше зрілість новонародженого, тим нижче рівень токоферолу в його крові. Тому вітамін Е необхідно включати як в раціон матері, яка годує дитину, так і до складу дитячих сумішей. Е-вітамінна недостатність може проявлятися гемолітичною жовтяницею або анемією, пониженням рівня гемоглобіну, а у важких випадках — склеродермією (важке захворювання шкіри з пораженням підшкірної клітковини).
Під час вагітності значно зростає потреба у вітаміні Е, рівень якого збільшується в крові вагітних, особливо в III триместрі. При зменшенні надходження токоферолу в організм вагітної можливі такі ускладнення, як недоношена вагітність, гіпотрофія плода, анемія, підвищена захворюваність вагітних на вірусні захворювання.
Ергокальціферол (вітамін D) сприяє всмоктуванню кальцію та фосфору в кишечнику, проникненню їх у клітини, реабсорбції в ниркових канальцях.
Початковими симптомами гіповітамінозу вітаміну D є зміни функції зі сторони нервової системи: дитина вередлива, неспокійна, відмічається значне потіння, облисіння потилиці, розлади діяльності шлунково-кишкового тракту. Пізніше порушуються процеси мінералізації кісткової і хрящової тканин, внаслідок чого розвивається рахіт. Кістки розм'ягчуються, викривляються, можуть статися переломи. У дітей порушуються терміни та порядок прорізування зубів.
В ранньому дитинстві недостача водорозчинних вітамінів частіше виникає внаслідок нераціонального харчування, а в інші періоди дитинства причиною цього може стати підвищення потреби дитячого організму в цих фізіологічне активних речовинах.
Під час вагітності має місце зменшення кількості кальцію в крові жінки внаслідок посиленого транспорту цього біометалу до плода. Нестача вітаміну D в організмі вагітної може викликати порушення мінералізації кісток плода, а у новонародженого бути причиною неврологічних розладів. При вагітності, що ускладнилась пізнім токсикозом, у крові жінки понижується рівень різних вітамінів, у тому числі вітамінів А, Е, D, пропорційно важкості хвороби.
Немає такого харчового продукту, який містив би всі вітаміни. Але мало є продуктів харчування, в складі яких не було б жодного вітаміну. Аскорбінова кислота, каротин (попередник вітаміну А), фолієва кислота містяться в свіжих овочах і фруктах, зелені, ягодах. Тіамін, піридоксин, нікотинова кислота містяться в чорному хлібі, бобових, гречці, вівсяній та пшеничній крупах, рибофлавін — у молоці й молочних продуктах (у цих продуктах значна кількість кальцію і фосфору). У сметані, маслі, свіжому молоці міститься вітамін А, а в рослинних маслах — вітамін Е. Високий рівень вітаміну С в цитрусових (цитрина, апельсин, мандарин, грейпфрут). Своєрідними джерелами вітамінів є чорна смородина, чорниці, малина. Людина отримує вітамін D двома шляхами: з їжею (риб'ячий жир, яйцевий жовток, печінка тварин та риб, м'ясо жирних сортів риб) і з власної шкіри, де вітамін утворюється під дією сонячного проміння.
Похідні нафтохінону (вітаміни групи К). По хімічній структурі вітаміни групи К поділяють на дві групи: філохінон (вітамін КІ) і менахінон (Кз). Філохінон і менахінон — антигеморагічні речовини. Коагулянтна дія похідних нафтохінону зумовлена їх властивістю стимулювати синтез протромбіну та інших факторів згортання крові. Вітаміни групи К виробляються кишечною мікрофлорою кишечнику, а також поступають з їжею. Основна причина гіповітамінозу К — порушення всмоктування в кишках.
Нафтохінони знаходяться в чорній смородині, горобині, обліписі, шипшині, малині, аґрусі, глоді, латуку.
У більшості країн світу поповнити організм вагітної жінки стараються за рахунок призначення дієти з відповідним вмістом овочів, фруктів (це не завжди може вирішити проблему, хоча і є найбільш природним фактором), вітамінізації харчових продуктів (це важко в технологічному аспекті, тому що вітаміни руйнуються) або призначенню полівітамінних препаратів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
І.С. Чекман “Клінічна фітотерапія”
Ф.І. Мамчур “Довідник з фітотерапії”.
Кархут “Жива Аптека”
“Биологический енциклопедический словарь” Главный редактор: М.С. Гилянов.
Вітамін А. В природі найбільш поширені:
Ретинт (вітамін А, аксерофтол, І);
Дегідроретинол (вітамін А2)
Ретиналь (ретинен, альдегід вітаміна А1; ІІ);
Ретиноєва к-та (ІІІ).
Вітамін В12 (кобаломін)
Найважливіші представники:
Ціанокобаламін (І)
Оксикобаламін (Вітамін В12 а, ІІ)
Вітамін К1 (філохінон)
Вітамін В6. В природі поширені:
паридоксин (піридоксол, адермін, І),
Піридоксаль (ІІ),
Піридоксаимін (ІІІ).