Ревізія і аудит – це курс, в якому вивчаються методи, пов’язані з перевіркою стану бухгалтерського обліку, сумління та правильності роботи посадових осіб, в тому числі й самого бухгалтера, а також дотримання діючого законодавства, доцільності та ефективності господарської діяльності.
Судово-бухгалтерська експертиза – дисципліна досить близька до попередньої, але носить суто юридичний характер, так як експертиза проводиться вже після ревізії і, як правило, в тих випадках, коли вже виявлені серйозні порушення в роботі посадових осіб. Судово-бухгалтерська експертиза – це контроль третього порядку.
Бухгалтер у своїй практичній діяльності повинен бути ознайомлений ще з цілим рядом дисциплін, такими як, соціологія – наука про суспільні структури, ділова кореспонденція – дисципліна, за допомогою якої бухгалтер повинен засвоїти правила складання ділових документів тощо.
Етика бухгалтера покликана забезпечити узгодження його особистої поведінки і тієї міри відповідальності, яка об’єктивно притаманна представникам цієї професії. Етичні норми встановлюють моральні критерії, якими повинен керуватися і яких зобов’язаний дотримуватися кожен бухгалтер під час здійснення своєї професійної діяльності.
Узагальнюючи вище сказане можна зробити наступні важливі висновки, які одночасно визначають характерні риси бухгалтерського обліку. Він:
- ведеться заради людей, зацікавлений в його даних;
- поділяється на теорію і практику;
- має справу не лише з самими господарськими процесами, а з їх інформаційним відображенням – первинними документами;
- надає достатньо значну і надійну інформацію для прийняття управлінських рішень, при цьому значимість її повинна бути відносною, а не абсолютно достатньою;
- надає користувачам впевненість в тому, що його (обліку) дані необхідні, але їх впевненість завжди знаходиться в межах визначеної імовірності і кожне рішення, яке приймається на їх підставі, несе в собі певний ступінь ризику.
2.
2.1. Бухгалтерія розвивалась у відповідь на економічні запити суспільства.
В економічній діяльності будь-якого підприємства зацікавлено багато осіб: по-перше, саме підприємство, по-друге, велике коло інших осіб (акціонери, інвестори, кредитори, держава тощо). Їх інтереси найрізноманітніші, вони знаходяться в постійному русі та взаємодопомозі, але іноді носять суперечливий характер.
Встановлення балансу взаємних інтересів досягається шляхом соціального регулювання бухгалтерського обліку.
Соціальне регулювання бухгалтерського обліку є комплексом заходів, за допомогою яких суспільство, використовуючи свої внутрішні можливості, впливає на те чи інше явище, в даному випадку – на бухгалтерський облік. В залежності від застосовуваних способів та цілей впливу соціальне регулювання бухгалтерського обліку поділяється на такі види: економічне, правове, морально-етичне тощо.
Економічне регулювання бухгалтерського обліку здійснюється за допомогою методичний рекомендацій, роз’яснень по веденню обліку, обміну досвідом. Воно спрямовано в першу чергу на одержання корисної інформації для оцінки ефективності діяльності та прийняття управлінських рішень; має ненормативний характер та керується не принципом обов’язковості, а принципом доцільності.
Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється державою, яка, діючи в інтересах всього суспільства, встановлює правові норми, окреслюючи межі можливої поведінки суб’єктів. В основу правового регулювання покладено принцип обов’язковості дотримання правових норм.
Морально-етичне регулювання охоплює всі сфери суспільного життя, в тому числі і бухгалтерський облік. Низка суспільних відносин, урегульованих правом, оцінюється і з точки зору моралі. Однак, якщо норми права закріплено державою, то моральні норми та принципи існують в підсвідомості людей, в громадській думці, знаходять відображення в творах літератури, мистецтва, засобах масової інформації.
Бухгалтерський облік як відображення господарської діяльності представляє собою активну інтелектуальну та фізичну діяльність людей. Ця діяльність має свою структуру. Умовно в ній можна виділити два взаємопов’язаних елементи: процес відображення та результат відображення. Процес відображення – це основний внутрішній процес мислення, який полягає в спостереженні та аналізі економічної діяльності, в засвоєнні окремих її фактів, їх узагальненні та визначенні фінансових результатів.
Результат відображення характеризується єдністю форми та змісту. Змістом є інформація про економічну діяльність господарюючого суб’єкту.
Форма забезпечує об’єктивність існування результатів відображення. Основною формою є документальна, тобто у вигляді письмових знаків на паперів, даних, збережених на магнітних носіях.
Співвідношення елементів процесу та результатів відображення
Бухгалтерський облік як відображення | ||||
Процес відображення | Результат відображення | |||
| Зміст інформації | Форма-носій інформації | |||
| документальна | на магнітному носії | |||
| Первинна реєстрація | Інформація про окремі факти господарської діяльності (інформація 1-го порядку) | 1. Первинний документ. 2. Зведений обліковий документ (в окремих випадках) | - | |
| Облікове узагальнення | Узагальнена інформація про одно типові факти господарської діяльності (інформація ІІ-го порядку) | 1. Облікові регістри. 2. Звітні документи. | + - | |
| Визначення фінансових результатів | Інформація про фінансові результати господарської діяльності | 1. Облікові регістри. 2. Звітні документи | + - | |
Регулювання обліку в Україні здійснюється за допомогою нормативних документів КМУ, міністерства фінансів, Держкомстати стики, головної державної податкової служби, Національного банку та інших державних органів. Нормативні органи регламентують як об’єкти обліку, так і схему кореспонденції рахунків.
Система нормативного регулювання бухгалтерського обліку в Україні представлена чотирма рівнями, кожен з яких охоплює наступні документи
З 01.01.2000 р. основними документами, які регламентують систему бухгалтерського обліку в Україні, є:
1. Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;
2. Національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку (далі – П(С)БО).
3. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. №419.
4. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств і організацій та розроблена до нього Інструкція із застосування, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. №291.
Питання, які розглядаються в Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, подані на рис. :
Безпосереднє регулювання обліку на Україні може мати методологічні і правові аспекти.
Методологічне регулювання здійснює, як правило, Міністерство фінансів, яке розробляє:
- план рахунків бухгалтерського обліку;
- положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;
- обсяг, форми і порядок складання річної (квартальної) бухгалтерської звітності;
- порядок ведення облікових регістрів різними підприємствами;
- інші нормативні документи, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки (операції в іноземній валюті, товарні операції, грошові кошти, розрахунки, працю та її оплату, основні засоби, доходи і витрати тощо).
Накази та листи Міністерства фінансів є обов’язковими для виконання всіма підприємствами (крім банків).
Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється на підставі:
- законів і постанов органу законодавчої влади (наприклад, Верховної Ради), що стосуються діяльності підприємств, оподаткування, оплати праці, відпусток, цінних паперів, зовнішньоекономічної діяльності тощо;
- постанов Кабінету Міністрів та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), складу витрат обігу в торгівлі, амортизації основних засобів;
- постанов Національного банку з питань ведення касових операцій, розрахунково-кредитних операцій, відкриття рахунків в національній та іноземній валюті, правил перевезення іноземної валюти в межах і за межі країни.
2.2. Завдання бухгалтерського обліку як засобу забезпечення ефективного управління підприємством постало в кінці минулого століття і було обумовлене запровадженням систем інтенсивного використання трудових ресурсів. Воно, з одного боку, розвиває завдання обліку в забезпеченні збереженості майна підприємства; з іншого – спрямоване на формування інформаційної бази для прийняття ефективних управлінських рішень, тобто бухгалтерський облік розглядається як інформація оберненого зв’язку в контурі управління підприємства.
Сьогодні, в умовах ринкової економіки, важливе значення має формування системи показників, які дозволяють характеризувати результати діяльності підприємства. Найважливішими серед них є прибуток, собівартість і рентабельність.