Культурні права — можливості (свободи) збереження та розвитку національної самобутності людини, доступу до духовних досягнень людства, їх засвоєння, використання та участі у подальшому їх розвитку. До них належать права на освіту; навчання рідною мовою; на використання вітчизняних і світових досягнень культури і мистецтва; на вільну наукову, технічну і художню творчість (у Конституції України — статті 53, 54).
Екологічні права — можливості (свободи) користуватися природним середовищем як природним середовищем проживання. Це — права на сприятливе довкілля, охорону здоров'я від його несприятливого впливу, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю і майну екологічними правопорушеннями, на природокористування та ін. Екологічні права є спорідненими з правом на життя.
Специфіка екологічних прав полягає у тому, що основою їх здійснення є об'єктивно існуюча екологічна система — навколишнє природне середовище. При цьому деякі екологічні права є природними правами, невід'ємними від життєдіяльності громадян, незалежно від їхнього правового закріплення. Такі права людини і громадянина реалізуються як об'єктивна необхідність і не потребують нормативно-правового оформлення.
Екологічному праву відповідає обов'язок уповноважених державних органів, підприємств, установ і організацій вживати заходів, спрямованих на оздоровлення навколишнього природного середовища, запобігання і зниження шкідливих для людини і навколишнього середовища наслідків.
Рівень безпечного навколишнього середовища (чисте, сприятливе, нешкідливе) у разі спору встановлюється проведенням екологічної експертизи. Громадянин має право брати участь у проведенні суспільної екологічної експертизи, розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів, в обговоренні законопроектів, матеріалів з розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища. Громадянин має право на одержання у встановленому порядку повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища і його вплив на здоров 'я населення. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Конституція України закріплює екологічні права громадян у ст. 50: «Кожний має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди».
Гадаю, що дана робота у певній мірі розкрила обрану тему для дослідження. Однак і на майбутнє проблема конституційних прав і свобод людини та громадянина залишається відкритою і потребуватиме дослідження і подальшого вдосконалення. Особливо це є актуальним для нашої країни і українських громадян.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Всеобщая декларация прав человека. - М., 1989.
2. Конституція України. – К., 1996.
3. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року // ВВР. – 1996. - №47. – Ст.256.
Посібники, періодичні видання та інші джерела
4. Волинка Катерина. Проблема збереження прав і свобод особи в Україні // Юридичний вісник. - №3. – 2001.
5. Денисов В.Н., Евентов В.И. и др. Реализация международно-правовых норм во внутреннем праве. - К., Наукова думка, 1992. - 244 с.
6. Жуйков В.М. Права человека и власть закона: Вопросы судебной защиты. - М., 1995. - 284 с.
7. Заєць А.П. Правова держава в контексті новітнього українського досвіду. - К.,1999. - 248 с.
8. Захаров Є., Речицький В. Права людини в Конституції України // Правник. – 2002. - №4.
9. Карташкин В.А. Права человека в международном и внутригосударственном праве. - М.,1995. - 132 с.
10. Конституционное (государственное) право: Справочник / Под ред. В.И. Лафитского. - М., 1995. -191 с.
11. Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.
12. Конституційне право України / За ред. В.Ф.Погорілка. – К., 1999.
13. Кравченко В.В. Конституційне право України. Навч. посібник. Ч.1. – К., 1998.
14. Лысенков С.Л. Гарантии прав и свобод личности в Советском обществе: Дисс. на соискание ученой степени канд. юр. наук. - К., 1976. - 204 с.
15. Международное сотрудничество и права человека. - М., 1989. - 162 с.
16. Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.
17. Общая теория прав человека / За ред. Е.А.Лукашеві. – М, 1996.
18. Общая теория прав человека / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор Лукашева Е.А. - М., 1996. - 509 с.
19. Орзіх М.Ф. Міжнародно-правові стандарти прав людини в Україні // Право України. - 1992. - №4.
20. Право України. – 1998. - №8.
21. Правознавство. Навч. посібник. / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.
22. Права человека в современном мире / Отв. ред. Рагозин Н.П. - Донецк, 1995. - 292 с.
23. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. – 656 с.
24. Ткач Г. Адміністративно-правовий захист: окремі питання прав, свобод та законних інтересів громадян // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001. – Випуск 36. – 629 с.
25. Хаманева Н.Ю. Охрана прав граждан в зарубежных странах: Институт омбудсмена. - М.,1991. - 54 с.
[1] Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.
[2] Коментар до Конституції України: Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.
[3] Конституція України. – К., 1996.
[4] Конституція України. – К., 1996.
[5] Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.
[6] Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 1998.