Коли розрахунок здійснюється на все населення, коефіцієнт фактично відображає лише те, як населення страждає від злочинності (скільки зареєстрованих злочинів припадає на 10 тис., адже потерпілою може бути і малолітня дитина.
Коефіцієнт, який розрахований на населення у віці від 14 років показує кримінальну активність населення, те, наскільки інтенсивно воно відтворює поведінку.
У процесі вивчення окремих видів злочинності чи певних злочинів вираховується вираховується їх питома вага чи частка в загальній злочинності. Питома вага показує у відсотках їх частку щодо всіх зареєстрованих злочинів чи злочинів певного виду.
Про структуру злочинності судять за питомою вагою різних видів злочинності.
Як відмічається в літературі, “Структура злочинності це питома вага і співвідношення різних видів злочинів у їх загальному числі, за певний період часу на певній території”.
Ці види злочинності залежно від вихідних позицій і завдань аналізу виділяються за різними підставами (формах вини, суб’єктах і т.п.).
Структура злочинності відображається або в таблиці, або в діаграмі.
В науціта у практичній діяльності нерідко виявляється термін “стан злочинності”, тобто кількість зареєстрованих на певній території і за відповідний період злочинів. Разом з тим цей показник розглядався не обособлено, так як практично є “статичним” (“мертвим”), а поряд з іншими коефіцієнтами вивчення злочинності структурою, рівнем, т.п., що дає можливість повно та всебічно вивчити явище.
4. Вивчення злочинності в динаміці.
Злочинність вивчається у динаміці.
Розрізняють:
1) поточний аналіз – співставлення даних про злочинність за рік з даними
за попередні роки;
2) систематичний аналіз, при якому злочинність аналізується послідовно
по роках, при цьому виділяються певні періоди (5, 10 років) чи відповідні етапи розвитку суспільства (реформи, кризові явища і тому подібне);
3) аналіз сезонних коливань злочинності, наприклад в курортних
місцевостях.
При вивченні злочинності в динаміці визначаються темпи приросту. Це – загальний термін, який використовується і у випадках зниження злочинності (плюс – при рості, мінус – при зниженні).
Темп приросту виражається у відсотках і показує на скільки відсотків збільшилось чи зменшилась кількість зареєстрованих злочинів чи інше число у порівнянні з базовим.
При цьому використовуються такі прийоми:
а) використання базових показників динаміки, коли дані за ряд років весь час співставляються з постійним базисом – даними початкового періоду (в % - приріст чи зниження);
б) використання ланцюгових показників динаміки, коли відбувається порівняння даних кожного року з попереднім (в % - приріст чи зниження до попереднього року).
На практиці частіше застосовується перший прийом, який більшою мірою співставимість відносних показників – відсртків, які відображають те, як співвідноситься злочинність минулих та майбутніх періодів. У цьому випадку постійно за 100 % приймаються дані першого року періоду, тобто абсолютне значення одного відсотка залишається незмінним.
5. Вивчення злочинності в соціальному контексті.
Виділення злочинності із усієї багатоманітності соціальних явищ є можливим лише в певних межах, як один із методологічних прийомів кримінологічного вивчення.
Інший аспект вивчення злочинності – це її аналіз в координатах економічних, соціальних, політичних та культурних характеристик регіону, включаючи правопорушення незлочинного характеру та інші негативні соціальні відхилення.
Відповідно, дані кримінальної, судової статистики співставляються з багатьма іншими статистичними та іншими відомостями, у т.ч. про стан соціального контролю, діяльність правоохоронних органів.
Соціальна характеристика регіону при кримінологічних дослідженнях встановлюється шляхом аналізу даних про населення і його типи.
Виділяються такі групи населення:
1) за статтю, оскільки з нею пов’язані різні соціальні функції людей і
відповідно особливості їх соціального стану та поведінки;
2) за віком, бо кожному віку властиві свої форми злочинної поведінки;
3) за національністю – з врахуванням звичаїв і традицій кожної нації;
4) за віросповіданням;
Останнім часом, наприклад, увагу правоохоронних органів привертають
деякі так звані тоталітарні секти (“Біле братство”, “Сатаністти”, т.д.), в яких вчиняються злочинні порушення прав і свобод громадян;
5) за сімейним станом (кількість осіб, які живуть у шлюбі, число сімей,
число розводів і т.п.).
При аналізі типів населення розрізняють:
- міське чи сільське населення;
- за чисельністю міста діляться на:
а) малі (10 – 50 тис.);
б) середні (50 – 100 тис.);
в) великі (100 – 500 тис.);
г) досить великі (500 тис. – 1 млн.);
д) особливо великі (більше 1 млн.).
- за адміністративним критерієм (столиця, обласний чи районний
центр);
- за часом і темпами розвитку (нове місто, старе, тощо);
- за функціональною ознакою (промислові центри, транспортні,
багато функціональні);
Сільські поселення також відрізняються за функціональними ознаками.
Соціально-економічна характеристика.
Виділяються такі її аспекти при вивченні злочинності:
1) співвідношення підприємств та організацій різних форм власності та
організаційно-правових форм;
2) співвідношення цих же суб’єктів, але різної спеціалізації (переробні,
промислові, т.д.);
3) соціально-професійний склад населення (зайнятість у промисловості,
на транспорті, в медицині, тощо);
4) структура населення за доходами і видатками з врахуванням їх
розміру та характеру;
5) особливості формування та використання трудових ресурсів регіону:
власне виробництво, сезонні роботи, т.д.;
6) забезпечення найнеобхідніших потреб людей, важливих для їх
виживання та відтворення населення;
7) забезпечення інших потреб та інтересів, які відповідають доходам,
роду занять, іншим характеристикам населення.
Соціально-політична характеристика.
Вивчаються такі аспекти:
- чи існують різкі відмінності в політичних інтересах різних груп
населення; як вони вирішуються; конфлікти на цьому грунті;
- які партії та рухи функціонують у регіоні, як взаємодіють;
- як формуються владні структури;
- як будуються відносини адміністративних одиниць з центральною
владою, з органами місцевого самоврядування.
Соціально-культурна характеристика.
Містить такі дані:
а) про кількість, структуру культурних та спортивних установ, та ступінь охоплення ними населення;
б) про установи, що забезпечують загальноосвітню та професійну підготовку;
в) про особливості потреб та інтересів населення;
г) про звичаї, традиції, стереотипи поведінки, про способи вирішення проблемних та конфліктних ситуацій.
Соціально-правова характеристика.
Досліджуються такі питання:
1. Чисельність та структура державних органів, громадських та інших
недержавних організацій, перед якими стоять завдання боротьби зі злочинністю.
2. Особливості правового регулювання боротьби зі злочинністю,
застосування відповідних норм права.
3. Інформація про правопорушення незлочинного характеру, а також про
інші негативні соціальні відхилення.
4. Дані про стан правової культури населення та громадської думки,
щодо злочинності та боротьби з нею, про реагування населення на злочинні прояви.
6. Вивчення зовнішніх та внутрішніх характеристик
злочинності.
Вивчення зовнішніх характеристик злочинності розпочинається з аналізу її розповсюдженості. При цьому з’ясовуються як рівень злочинності, так і її інтенсивність.
Загальна розповсюдженість злочинності встановлюється за загальною кількістю зареєстрованих злочинів у році чи по загальній кількості виявлених злочинців.
Мотиваційна характеристика злочинності з’ясовується шляхом виділення різних мотивів і виявлення зареєстрованих злочинів, які вчинені з цих мотивів, і осіб, що їх вчинили.
Найбільш розповсюдженим є виділення при статистичному аналізі злочинності таких видів злочинності, як:
а) навмисна (політична, насильницька, корислива);
б) необережна.
Політична – злочинність – це прояви ворожого ставлення до конституційних основ держави і суспільства.
До насильницьких відносять такі злочини, при вчиненні яких насильство є елементом мотивації, а не просто засобом досягнення мети.
Корислива злочинність кримінологами поділяється на:
- загально кримінальну;
- економічну або господарчо-корисливу;
Порівняння мотиваційної характеристики злочинності в різні періоди і в
різних регіонах дозволяє виділити те коло проблемних ситуацій і особистністних характеристик, які вимагають більш ретельного аналізу.
Соціальна спрямованість встановлюється за об’єктом злочинних
посягань, який закріплений в Особливій частині Кримінального кодексу України у вигляді назви глави – їх ІЗ.
При кримінологічному аналізі виділяють такі види злочинності:
1) проти особи, її прав, власності;
2) проти держави;
3) проти суспільних інтересів;
4) військова злочинність.
Вивчення соціально-територіальної розповсюдженості злочинності
Здійснюється шляхом виділення регіонів по адміністративному критерію.
Соціально-групова розповсюдженість характеризує втягування в злочинність представників різних соціальних груп і прошарків населення, що встановлюється при аналізі даних про злочинців, а також особливості їх кримінальної поведінки. Інформацію дає і аналіз фактів злочинів.
Ступінь суспільної небезпеки злочинності вивчають різними шляхами. Найбільш простий – це виявлення співвідношення зареєстрованих злочинів різної тяжкості:
- тяжких;
- так званих малозначних;
- середньої тяжкості, т.д.