Базуючись на даних статистики і експертних оцінках фахівців, допустимо такий нинішній розподіл на групи нашої економіки як платника податків (див. табл. 1):
Вид підрозділу економіки | Відсоток | |
| 1 | Легальна економіка, яка працює і платить податки | 30 |
| 2 | Легальна економіка, яка не працює, податків не платить і платити не може | 12 |
| 3 3а 3б | «Сіра» економіка, яка працює, але частину прибутку ховає в тінь, тому одна її частина податки сплачує а друга не платить | 12 6 |
| 4 | Тіньова економіка, яка податків не платить, хоч платити може | 40 |
Очевидно, що полегшення від зниження податкового тиску мають відчути лише розділи 1 і 3а. Зменшеня платежів до бюджету дасть їм можливість збільшити об'єм обігових коштів і одержати реальні можливості для розширення і зростання виробництва, розв'язання кризи неплатежів. Далі ці підрозділи будемо називати групою А. Її розмір дорівнює 49 відсотків. Примемо також, що не всю тіньову економіку одразу можна легалізувати. Нехай із 40% економіки, що є тіньовою, залишаться у тіні 15%; 25% буде легалізовано. Легалізовані частини тіньової та “сірої” економік, обсяг яких 31%, надалі називатимемо групою Б. Група В – це та частина економіки, яка і далі податки не платитиме: 15% тіньової економіки і 12% легального виробництва, що потребує реструктуризації. Кількісно податковий тиск надалі будемо оцінювати умовною відносною ставкою оподаткування. Під нею будемо розуміти відношення суми всіх платежів до бюджету, які мають здійснити платники податків, до тієї суми платежів, яка визначається нині чинним податковим законодавством. Залежність сум платежів до бюджету і приросту доходної частини бюджету від значення відносної ставки оподаткування з врахуванням вище описаних допущень наведено в табл.2:
| Відносна ставка оподат-кування | Сума платежів групи А млрд.грн. | Сума платежів групи Б млрд.грн. | Сума платежів групи В млрд.грн. | Сумарні платежі млрд.грн | Приріст дохідної частини бюджету млрд.грн. |
| 1,0 | 25,0 (0,0) | 18,5 | 0 | 43,5 | 18,4 |
| 0,9 | 22,5 (-2,5) | 16,6 | 0 | 39,1 | 14,1 |
| 0,8 | 20,0 (-5,0) | 14,7 | 0 | 34,7 | 9,7 |
| 0,577 | 14,4(-10,6) | 10,6 | 0 | 25,0 | 0,0 |
(Ці дані взяті мною з газети “Час – Time”, № 7 від 5 – 11 лютого 1998 року).
У цій таблиці в другому стовпчику в дужках показано кошти, які економить група А і може пустити їх на зростання виробництва. Перший рядок таблиці відповідає варіанту, коли групи А і Б оподатковуються за нині діючим законодавством. Останній рядок таблиці – це варіант, коли доходна частина бюджету на перших етапах податкової реформи є тією ж, що й передбачено бюджетом-98. Але в цьому випадку група А економить 10,6 млрд. грн., а фактично – перекладає цю частину своєї ноші на плечі групи Б, здійснюючи тим самим самоінвестування на вказану суму. Це достатньо велика сума, адже нині видатки державного бюджету'98 на підтримку промисловості та енергетики складатимуть 1,9 млрд. грн., сільського господарства – 0,4 млрд. грн., транспорту і зв'язку - 0,3 млрд., тобто передбачене цим варіантом самоінвестування групи А перевищило б у три рази передбачені державні дотації, а це – реальна передумова зростання.
Звичайно, здійснити це реформування із значною легалізацією тіньової економіки, особливо тієї, де обертаються дуже великі кошти, є справою непростою. Тут потрібні узгоджені дії всіх гілок влади. Для цього, звичайно, треба проявити політичну волю. Очевидно, далеко не всі тіньовики без опору відразу примуть нові правила гри, вийдуть із тіні, легалізуються і стануть законослухняно сплачувати податки і збори, хоч серед них є чимало таких, які з полегшенням це зроблять, якщо податковий тягар не буде занадто важким, адже жити в постійному страху перед караючим мечем ДПА і бути живильним середовищем для корупції – принизливо, не комфортно і небезпечно.
Висновки
Економічна перебудова та розвиток не можливі без фінансової стабільності. Якщо інфляція висока й мінлива , то обертається на проблему номер 1. Вона забиратиме цінний час у політиків , спокушаючи їх вдаватися до заходів поверхового характеру, аби виправити становище , але ці заходи матимуть лише короткочасний ефект і , породжуючи непевність , тягтимуть країну назад в її економічній діяльності. Вона також примусить приватний сектор зосередитися на захисті від інфляції, і підштовхне уряд до невиваженного втручання, щойно буде втрачено контроль.
Отже першочерговим завданнямпри переході до ринкової економіки має стати боротьба з інфляцією. Дрібні заходи тут не допоможуть. Лише збалансованість бюджету на протязі тривалогочасу може зарадити фінансовій нестабільності. І що більш ендемічний характер має інфляція, то рішучішими мають бути заходи проти неї.
Звичайно є корисним знати кінцевий результат і Західна Європа пропонує широкий вибір різних економічних моделей , але на практиці для Східної Європи поки що рано вибирати з-поміж західно-європейських варіантів політичної економії. Перш ніж зробити вибір , у Східній Європі треба добре попрацювати, аби створити стандартну ринкову основу, яка існує в Західній Європі: приватну властність, захищену комерційним законом , корпоративну структуру промисловості ,незалежну фінансову систему тощо.
Якщо стабілізації ще не досягнуто , цим країнам слід якнайшвидше рухатися пошляху лібералізації та інституційних змін. При цьому потенціал їхньої продуктивності не буде реалізовано , доки не буде досягнуто макроекономічної стабільності. Вони можуть прискорити цим підведення підмурку під майбутню стабілізацію , а також посилити корпус для підримки майбутніх спроб стабілізації.
Україна – друга за величиною після Росії східноєвропейська країна, потенційно багата на сільськогосподарські угіддя, воду, вугілля, і деякі види важливих залізних руд та інших копалин. Щоб піднести економіку до рівня сьогоднішніх західноєвропейських стандартів, потрібно щорічно “лише” кілька десятків мільярдів доларів протягом наступних 10 – 20 років, аби переобладнати індустріальні велети, знизити затрати енергії на одиницю продукції, покращити систему телефонного зв'язку та інфраструктуру, упорядкувати правову систему та здійснити перекваліфікацію частини трудових сил.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кэмпбелл Р. Макконнелл, Стэнли Л. Брю. Экономикс,
т. 1-2. Таллинн, 1995.
2. Гальчинський, Єщенко, Палкін. Основи економічної теорії. К., “Вища школа”, 1995 р., 471 с.
3. Макроекономіка під ред. проф. А.Г.Савченка. Вид-во “Либідь”, К., 1995 р.
4. Г.Меккью. Макроэкономика. М., 1994.
5. Дейвід Ліптон, Джеффрі Сакс. Створення ринкової економіки у Східній Європі: польський варіант.
6. Лешек Бальцерович, Алан Гельб. Макрополітика за переходу до ринкової економіки: трирічна перспектива.
7. Гелен Босс. Перші 18 місяців економічної державності України: висока плата за інвестування держплану.
8. Віто Танзі. Податкова реформа в економіках переходного періоду.
( [5] – [8] - “Економічна реформа: антологія”, т. 1-2, © Проект економічної реформи в Україні. Січень 1995 ).