3. Аналіз калу на яйця гельмінтів та цисти найпростіших від 28.02.2000: яйця гельмінтів та цист найпростіших не знайдено.
4. Біохімічний аналіз крові від 18.02.2001:
| Показники | Значення | Норма |
| Глюкоза, ммоль/л | 4,4 | 3, 3-5, 5 |
| Білірубін загальний, мкмоль/л | 16, 06 | 1, 7-20, 5 |
| Креатинін, ммоль/л | 0,072 | До 0,1 |
| Сечовина, ммоль/л | 3, 9 | 3, 23-6, 46 |
| Білок загальний, г/л | 67, 2 г/л | 65-85 |
| Альфа-глобуліни, г/л | 10, 5 | 3, 5-9, 5 |
| Бета-глобуліни, г/л | 9, 8 | 4, 0-9, 2 |
| Холестерин, ммоль/л | 6, 1 | 3, 74-6, 50 |
| Калій, ммоль/л | 3,96 | 3,8-5,2 |
| Натрій, ммоль/л | 139,0 | 128,0-152,0 |
| Хлориди, ммоль/л | 94,7 | 90,0-110,0 |
| Алат, ммоль/годхв | 0, 47 | 0, 68-0, 1 |
Відхилень не виявлено.
5. УЗД органів черевної породнини від 29.02.2001. Патологічних відхилень з боку органів черевної порожнини не виявлено. Права нирка: 108х50 мм, контури нечіткі, ехогенність паренхіми підсилена, чашечки незначно розширені. Ліва нирка: не візуалізується.
.
IX. Диференційний діагноз.
Сукупність клініко-лабораторних ознак у нашої пацієнтки вимагає проведення дифдіагностики хронічного пієлонефриту єдиної правої нирки із наступними захворюваннями: гломерулонефрит з ізольованим сечовим синдромом, інтерстиційний нефрит, туберкульоз нирки.
Як при пієло-, так і при гломерулонефриті з ізольованим сечовим синдромом наявні загальні симптоми інтоксикації (підвищена втомлюваність, загальна слабкість, підвищення температури тіла), мають місце болі в поперековій ділянці; відсутність у хворої лівої нирки нівелює диференційно-діагностичну цінність двосторонності враження при гломерулонефриті. Однак для гострого ГН в анамнезі (за 2-3 тиж до розвитку хвороби) характерні ангіни чи вірусні враження верхніх дихальних шляхів
X. Заключний клінічний діагноз.
Враховуючи обгрунтоване в попередньому діагнозі, а також відхиленя отримані при проведенні лабораторно-інструментальних обстежень: зростанання ШОЕ, лейкоцитоз в загальному аналізі крові, протеїнурія та лейкоцитурія в загальному аналізі сечі, результати УЗД (права нирка: 108х50 мм, контури нечіткі, ехогенність паренхіми підсилена, чашечки незначно розширені, ліва нирка: не візуалізується), проведену диференційну діагностику, можна сформулювати клінічний діагноз:
хронічний рецидивуючий пієлонефрит єдиної правої нирки, активна стадія із збереженою функцією нирки.
XI. ЩОДЕННИК
| Дата | Стан хворого | Призначення |
| 4.03. 01р. ЧСС – 82 в хв. ЧД – 19 в хв. АТпр – 105/60мм. рт. ст. АТлів – 110/60мм. рт. ст. | Хвора скаржиться на ниючі непостійні болі в попереку справа, що не пов’язані з положенням тіла та часом доби, підвищену втомлюваність, незначну за-гальну слабкість. Загальний стан хворї середньої важкості, свідомість ясна, шкіра бліда, періорбітальний ціаноз, періорально – незначна блідість; пульс на променевих артеріях синхронний, 86 уд/хв, ритмічний, доброго наповнення та напруження, монокротичний. Артеріальний тиск на плечовій артерії 110/60мм рт. ст.; діяльність серця ритмічна, тони ослаблені; дихання ритмічне, 19 дихальних рухів на хвилину, при порівняльній перкусії над легенями – ясний легеневий звук, аускультативно - альвеолярне дихання на всьому протязі легень; при поверхневій та глибокій методичній ковзкій пальпації живота болючості, пухлиноподібних утворів не виявлено, частини кишківника розташовані ортотопічно, задовільних властивостей. Набряків кінцівок, обличчя, внизу живота не виявляється; пропальпувати нирки не вдалось, пальпація правого костовертебрального кута болюча; перкусія ділянки нирок: симптом Пастернацького позитивний справа, негативний зліва; сечовий міхур не болючий; сечопуск 5-6 разів на добу, неболючий; Динаміка стану хворої позитивна – нормалізувалась температура тіла, дещо покращилося самопочуття. | Режим – палатний. Дієта – №5. Rp.: Cefuroximi 0,75 D. t.d. N. 30. S. Вміст флакона розчинити у воді для ін’єкцій, вводити дом’язево 3 рази на добу протягом 10 днів. Rp.: Tab. Ortopheni 0,025 N. 20 D. S. По 1 табл. в 2 рази на день протягом 10 днів. Rp.: Sol. Tocopheroli acetatis 30% oleosae – 50 ml D. S. По 1 краплі в день. Rp.:Tabulettae “Glutamevitum” оbductae N. 30 D. S. По одній таблетці в день. Обстеження: загальний аналіз сечі, загальний аналіз крові. |
| 10. 03. 01р. ЧСС – 80 в хв. ЧД – 18 в хв. АТпр – 110/65мм. рт. ст. АТлів – 110/60мм. рт. ст. | Хвора скаржиться підвищену втомлюваність, незначну за-гальну слабкість. Загальний стан хворї середньої важкості, свідомість ясна, шкіра бліда, періорально – незначна блідість; пульс на променевих артеріях синхронний, 80 уд/хв, ритмічний, доброго наповнення та напруження, монокротичний. Артеріальний тиск на плечовій артерії 110/60мм рт. ст.; діяльність серця ритмічна, тони ослаблені; дихання ритмічне, 19 дихальних рухів на хвилину, при порівняльній перкусії над легенями – ясний легеневий звук, аускультативно - альвеолярне дихання на всьому протязі легень; при поверхневій та глибокій методичній ковзкій пальпації живота болючості, пухлиноподібних утворів не виявлено, частини кишківника розташовані ортотопічно, задовільних властивостей. Набряків кінцівок, обличчя, внизу живота не виявляється; пропальпувати нирки не вдалось, пальпація правого костовертебрального кута чутлива; перкусія ділянки нирок: симптом Пастернацького сумнівний справа, негативний зліва; сечовий міхур не болючий; сечопуск 5-6 разів на добу, неболючий; Динаміка стану хворої позитивна – зникли болі, зменшилися ознаки інтоксикаційного синдрому. Хвора готується до виписки – переводиться на амбулаторне лікування. | Режим – палатний. Дієта – №5. Rp.: Dragee Nitroxolini 0,05 D. t.d. N. 80. S. По 2 драже 4 рази на добу перорально (із 11 дня від початку антибіотикотерапії) протягом 10 днів. Rp.: Tab. Ortopheni 0,025 N. 20 D. S. По 1 табл. в 2 рази на день протягом 10 днів. Rp.: Sol. Tocopheroli acetatis 30% oleosae – 50 ml D. S. По 1 краплі в день. Rp.:Tabulettae “Glutamevitum” оbductae N. 30 D. S. По одній таблетці в день. |
XII. ЛІКУВАННЯ ДАНОЇ ХВОРОБИ.
Лікування загострення хронічного пієлонефриту повинно включати: правильну організацію загального та рухового режиму, раціональне харчування, антибактеріальну, патогенетичну та симптоматичну терапію.
Режим – повинен бути постільним при наявності лихоманкової реакції і больового синдрому; як правило, при адекватному лікуанні загострення хр.пієлонефриту тривалість постільного режиму не перевищує 7-10 днів.
Дієта - №5 по Певзнеру без обмеження солі та рідини (при умові збереження функції нирок); перевага надається білково-рослинній їжі. З метою оптимізації дії протибактеріальних препаратів (що виділяються нирками) та для створення неблагоприємних умов для росту мікробів слід чергувати білкову (підкислюючу) та рослинну (підлужнюючу) їжу; виключаються продукти, що містять екстрактивні речовини та ефірні масла (м’ясні бульйони, цибуля, часник, кава), не дозволяються смажені страви.
Антибактеріальна терапія – при виборі антибіотика слід враховувати:
1. відсутність чи наявність нефротоксичної дії
2. чутливість штамів уринокультур до даного антибіотика
3. механізм дії і переважний антимікробний спектр дії препарату
4. здатність накопичуватися у запальному вогнищі у високих концентраціях
5. особливості протікання захворювання (наявність урообструкції, стан функції нирок та печінки)
6. реакція сечі у хворого
7. синергізм та антагонізм препаратів
Наведеним критеріям відповідають півсинтетичні пеніциліни та цефалоспорини. Антибіотики інших груп володіють нефротоксичністю від помірної (гентаміцин, еритроміцин, тетрациклін) до вираженої (канаміцин, мономіцин, поліміксин). Курсова тривалість призначення цефалоспоринів та півсинтетичних пеніцилінів – 10-14 діб, аміноглікозидів – 5-7 днів.
Після курсу антибіотиків антибактеріальне лікування продовжують уроантисептиками. До них належать: невігнрамон, грамурин, піпемідинова кислота (палін), нітроксолін, нітрофурани. Тривалість курсу лікування уроантисептиками – в середньому 7-10 днів.
При максимальній активності процесу використовують поєднане застосування антибіотиків та уроантисептиків.
Патогенетичне лікування передбачає:
- протизапальну терапію: нестероїдні протизапальні засоби (ортофен, аспірин, вольтарен, індометацин);
- антиоксидантну терапію: унітіол, токоферолу ацетат, галаскорбін;
- гемореологічну терапію: трентал (пентоксифілін), стугерон (ціннірізін);
- імуномодуляцію: левамізол, тимоген, тималін, тактивін;
- препарати метаболічної дії: рибоксин, фосфаден, мультивітаміни;
- при наявності ознак склерозування – препарати з антисклеротичною дією: делагіл, хлорохіл;
- в 1-ий тиждень хвороби для підвищення діурезу (видалення бактерій з нирки) та покращення ниркового кровотоку використовують діуретики швидкої дії – фуросемід, лазикс, етакринова кислота; обов’язковим є збільшення кількості добового пиття під час прийому вказаних препаратів.