Організація намагається найбільшою мірою сприяти вирішенню таких завдань:
- повна зайнятість і підвищення життєвого рівня;
- розширення системи соціального забезпечення з тим, щоб надати його всім, хто потребує такого захисту, і повне медичне обслуговування;
- необхідний захист життя і здоров’я трудящих всіх професій;
- захист добробуту матері і дитини;
- забезпечення необхідного харчування, житла, можливостей у галузі загальної і професійної освіти.
Важливим напрямом діяльності МОП є допомога країнам-членам у розробці ефективної політики в галузі трудових ресурсів, спрямовану на боротьбу з безробіттям; у підготовці кадрів, передусім кадрів керівників підприємств; у зміцненні інфраструктури безпеки праці та з питань всезначення і проведення політики соціального забезпечення.
IV. Переваги участі України в міжнародних організаціях системи ООН
Організація Об’єднаних Націй виникла в 1945 році, незалежна держава Україна ¾ в 1991-му, проте Україна є одним з членів-фундаторів ООН. Бо як у ООН є попередник ¾ Ліга націй, так попередницею України була Радянська РСР ¾ де – юре одна з держав, які “добровільно” об’єднались в Радянський союз, де-факто “складова” і “невід’ємна” частина радянської імперії.
Чому Україна стала первісним членом ООН? Формально тому, що зробила значний внесок у повалення гітлеризму, фактично ж тому, що Сталін в період обговорення між США, СРСР та Англією обрисів майбутнього ООН в 1943 – 1945рр. вже активно готувався до післявоєнної світобудови.1
В наш час з’явилися принципово нові можливості економічного розвитку світу і, відповідно, розвитку зв’язків між Україною та світовим співтовариством, зумовленого вступом України та інших держав колишнього СРСР до складу цього товариства. Поширення та поглиблення міжнародних світових зв’язків між Україною та світовим співтовариством є економічно і політично вигідним для України.
Розвиток економіки нашої країни все більшою мірою визначається не тільки її внутрішніми можливостями, але й ступенем її участі у світовому розподілі праці. Тому на сучасному етапі економічного розвитку для України дуже важливою є активізація міжнародної економічної діяльності, яка неможлива без участі міжнародних організаціях системи ООН чи співпраці з ними. Нині Україна є членом більш як 40 міжнародних організацій, на користь української дипломатії промовляють такі факти, як членство України в ЕКОСОР ООН, Комітеті ООН по внескам, Комітеті ООН по правам людини, Ради керівників ПРООН, Виконавчій Раді Дитячого фонду тощо.1Усе це та обрання Міністра закордонних справ України Г. Удовенка головою 52-ї сесії Генеральної Асамблеї свідчить про те, що Україну визнають у світі як впливову державу, яка бере активну участь у вирішенні актуальних міжнародних проблем. Посада голови ГА надала додаткові можливості для активізації двосторонніх контактів України на різних рівнях. Адже, за існуючою традицією, голова ГА мав зустрічатися практично з усіма учасниками загальних дебатів високого рівня, а в цих рамках виступили 18 глав держав, 14 глав урядів, 16 віце-прем’єр-міністрів та 111 міністрів закордонних справ.2
Що ж дає Україні членство в ООН та співпраця із спеціалізованими установами? Розглянемо на конкретних прикладах.
З 1957 року Україна є членом Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ). Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції Агентство надало велику допомогу, спрямовану на зменшення негативних наслідків катастрофи.
МАГАТЕ
Білорусія, Україна та Росія продовжують співпрацю з ООН по вирішенню проблем Чорнобиля. Інспектори МАГАТЕ неодноразово відвідували ЧАЕС, надавали інформацію та технічну допомогу українському уряду, контролювали радіологічну ситуацію у різних регіонах України. У 1990 році Україна підписала з МАГАТЕ угоду про створення міжнародного дослідницького центру на базі Чорнобильської АЕС. Неодноразово надавалася і надається фінансова допомога Україні для закриття ЧАЕС або забезпечення її безпечного функціонування.
Членом ЮНІДО Україна стала у 1985р. Зацікавленість багатьох країн, в тому числі України, в розвитку співробітництва з ЮНІДО пояснюється насамперед тим, що ця організація володіє широкою новітньою промисловою, технологічною та науково-технічною інформацією, яка безумовно, може бути корисною в справі підвищення ефективності виробництва. Особливий інтерес становлять такі напрями, як переробка відходів, (розвиток альтернативних джерел енергії, промислова екологія, запобігання і ліквідація наслідків промислових аварій, приватизація тощо. Всі ці проблеми надзвичайно актуальні для України, яка здійснює курс на радикальні економічні реформи. Співробітництво по лінії ЮНІДО допомагає вітчизняним менеджерам адаптуватися до вимог світової економіки, на практиці знайомлячи з проблемами управління, маркетингу в умовах ринкового господарства.
Членом МОП Україна є з 1954 року. Але не зважаючи на своє більш ніж чотирьох десятилітнє перебування у цій орієнтації, вона ратифікувала лише 45 із більш ніж 170 конвенсій, розроблених і прийнятих МОП, які стосуються різних сторін трудової діяльності, визначають необхідні заходи соціального захисту. Однією з причин такого становища є перехідний характер періоду, який переживає Україна. Гостра криза не дає змоги в нинішніх умовах віднайти необхідні кошти для того, щоб забезпечити дотримання світових стандартів у таких питаннях як соціальне страхування, медичне обслуговування, гарантії праць тощо. Тим часом саме в галузі соціальної демократії Україні належить ще чимало зробити, щоб вийти на рівень розвинутих країн. Для того, щоб швидше досягти відчутного прогресу в трудовому законодавстві і соціальному захисті трудящих, досвід такої впливової міжнародної організації, як МОП, може стати досить ефективним знаряддям.
Найбільшу подію покладає Україна на допомогу таких міжнародних організацій, як Всесвітній Банк та Міжнародний валютний фонд. Членом цих організацій Україна стала у 1992 році. Чого не може очікувати наша держава від участі у ВБ та МВФ?
По-перше, треба мати на увазі, що чим більше держава вмішується в міжнародний поділ праці, у світовий економічний простір, тим відкритішою є вона і для впливу процесів, що відбуваються у світовій валютно-кредитній сфері. Для відстоювання національних інтересів необхідне активне співробітництво з іншими країнами в тих органах, де сприймаються стратегічні рішення і здійснюється повсякденне регулювання міжнародних валютно-кредитних відносин. Таку можливість надає участь у ВБ та МВФ.
По-друге, для інтеграції національної економіки у світове господарство потрібно забезпечити сумісність національних інструментів валютно-грошового і фінансового регулювання із загальноприйнятими у світовому співтоваристві нормами. А досягти цього можна через активну співпрацю з відповідними компетентними міжнародними організаціями, якими є МВФ та ВБ.
По-третє, участь у валютно-фінансових установах системи ООН дає змогу запобігти дискримінації і валютним обмеженням у відносинах із зарубіжними конкурентами та зовнішніх ринках. Адже зобов’язання уникати дискримінаційної практики поширюється лише на членів МВФ та ВБ.
По-четверте, членство ВБ та МВФ дає можливість користуватися величезним обсягом необхідної інформації, результатами глобального економічного аналізу, відкриває доступ до рекомендацій персоналу цих установ, що має особливе значення для розв’язання сучасних проблем перехідного періоду в Україні.
Проте, як ми уже зазначали, членство у міжнародних організаціях системи ООН може бути ефективним, але тільки допоміжним інструментом розв’язання економічних проблем. Справді вирішити проблеми воно допоможе лише за умов проведення радикальних реформ, спрямованих на перехід економіки до ринкових відносин.
Висновки
У цій курсовій роботі я зробила спробу дослідити діяльність деяких спеціалізованих установ та міжнародних організацій системи ООН, визначити особливість їх функціонування. Із великої кількості проаналізованої інформації можна зробити ряд висновків.
Організація Об’єднаних Націй ( це найбільш універсальна і найбільш авторитарна міжнародна організація сучасності, політична діяльність якої знаходиться у нерозривному зв’язку з економічними і соціальними завданнями, безпосередньо пов’язаними із світовою стабільністю Забезпечити цю стабільність і покликані багаточисельні структурні підрозділи та міжнародні організації системи ООН.
Одним із основних органів ООН є Економічна та Соціальна Рада, яка координує діяльність різних міжурядових комісій та комітетів, п’яти регіональних економічних комісій (ЕСКАТО, ЕКА, ЕКЛА, ЕКЗА, ЄЕК) та спеціальних програм у структурі ООН (ПРООН, ЮНІСЕФ, ЮНЕП, ЮНЮ, ЮНІТАР) і, основними обов’язками якої є організація досліджень та підготовки різного роду доповідей та рекомендацій з різноманітних міжнародно-економічних, соціальних, культурних та інших питань, розробки міжнародних стратегій розвитку та нагляд за їх реалізацією тощо.
Тісно пов’язані своєю діяльністю та спеціальними угодами з ЕКОСОР спеціалізовані установи системи ООН, які є цілком авторитарними міжурядовими організаціями. Значення їх участі в міжнародно-економічних відносинах полягає перш за все в тому, що вони функціонують в різних галузях міжнародного господарського життя і їх діяльність направлена на допомогу у вирішенні проблем як окремим країнам, так і у світі в цілому.