Стул дитини. Перші два дні після пологів стул дитини темний, чорний чи чорно-зелений і по консистенції в'язкий. Це виходить меконій, першородний кал — усе, що назбиралося у дитини в кишечнику за внутрішньоутробне життя. Після двох днів починається перехідний стул, він ще схожий на меконій, але вже більш світлий і не такий густий. Через 4 дні в дитини встановлюється звичайний дитячий стул консистенції сметани від солом'яного до яскраво-жовтого кольору. Не хвилюйтеся, якщо стул дитини не зовсім однорідний і в ньому присутні грудочки.
Статеві органи. Збуджена крайня плоть у хлопчиків і виділення з піхви у дівчаток, а також припухання молочних залоз і скупчування в них молочка зв'язано з гормональними змінами в організмі немовляти, У дівчинки виділення можуть бути білими, прозорими, рожевуватими, червоними, аж до маленької менструації. У дівчинки усі виділення потрібно акуратно вимивати ваткою. У хлопчика, акуратно зводячи шкірочку з голівки члена, промивати крайню плоть. До кінця першого місяця всі ці явища закінчаться.
Молочні залози. Припухлість молочних залоз може бути як у дівчаток, так і у хлопчиків. Під впливом гормонів у них збирається зовсім мало молочка, і вони злегка припухають. Якщо при цьому немає почервоніння і біля сосочка немає затвердінь, то робити нічого не потрібно. Якщо ж припухлість досить велика, залоза тверда, то це трохи схоже на грудницю, як у мами, застій молочка. У цьому випадку потрібно прикласти капустяний лист, попередньо злегка відбивши його й обдавши окропом. Можна використовувати компрес із сиру. Добре зарекомендував себе корж із чорного хліба, меду й олії. Олію і мед потрібно злегка розігріти, потім замісити небагато тіста з чорного хліба так, щоб вийшов корж. Цей корж потрібно остудити і покласти на грудку дитини. Якщо ці методи не допомогли, і залоза досить тверда, у цьому випадку ми рекомендуємо зробити компрес з камфорною олією. Як правило, після цього відступає будь-яке набухання грудей у дітей.
Пупок. Після пологів пуповину перерізають в 2-3 см від живота дитини. Частину пуповини, що залишилася, потрібно кілька разів у день рівномірно обробляти густим розчином марганцівки чи зеленкою, сушити. Важливо ретельно обробити зріз пуповини, а також усю довжину пуповини аж до пупочного кілечка. Його обробляти не потрібно. Інакше на животику в дитини будуть ранки і буде сильно лущиться шкірочка. Через кілька днів після народження, частіше на 4-5 день, пуповина відпадає сама. Після цього залишається ще нетривала пупочна ранка, яку потрібно кілька разів у день ретельно промивати 3%-ним розчином перекису водню. Зручно з піпетки капнути пару крапель у пуночок, а потім стерильним ватяним тампоном ретельно вимити пупочне кілечко. Раз у день після обробки перекисом рекомендується обробити пупок зеленкою. Бажано це робити після купання дитини.
Поки є культя пуповини, дитину не купають, а коли пуповина відпала і зажила пупочна рана, дитину можна купати вже без всяких обмежень. Пупок не важко містити в чистоті, і тоді він затягнеться швидко й акуратно.
Багато батьків турбуються, що може утворитися пупочная грижа. Потрібно дати трохи підрости маляті, коли жировий прошарок збільшиться, пупок перестане випинатися. Гарною профілактикою пупочной грижі є заняття гімнастикою для зміцнення м'язів живота.
У новонародженої дитини є рефлекси. Частина з них життєво важливі, наприклад, дихальний рефлекс. Він зберігається на все життя. Інші рефлекси — архаїчні. Вони зіграли свою роль у внутрішньоутробному періоді життя, а зараз будуть поступово зникати, поступаючись місцем руховим навичкам і умінням. Дуже важливо, чи має дитина архаїчні рефлекси, тому що їхня присутність свідчить, що нервова система працює, а також показує рівень розвитку дитини. Пошуковий рефлекс. Цей рефлекс розрізни-мий відразу після народження і зв'язаний з пошуком їжі. У відповідь на погладжування в зоні кута рота, дитина повертається убік вашого пальця і відкриває рот. Таким чином, дитина шукає джерело харчування. Цей рефлекс допомагає дитині відіпукати материнські груди і припасти до їх.
Смоктальний рефлекс. Як тільки дитина трошки відпочине після пологів, їй відразу хочеться їсти, і мати під час годування зауважує, що в дитини сильно розвинений смоктальний рефлекс. Дитина починає інтенсивно ссати, коли вона відчуває в роті сосок або навіть палець. Важливо, щоб перше ссання дитини було з грудей, тоді вона добре запам'ятає цей процес, і добре буде ссати груди.
Ковтальний рефлекс. Діти вміють ковтати і тому відразу можуть ссати молозиво з грудей мами і проковтувати його.
Автоматичне крокування. Якщо немовля підняти так, щоб ступні його ніг спиралися об стіл, воно автоматично починає крокувати, "як космонавт". Цей рефлекс згасає через 3-6 тижнів. Іноді в дітей ноги заплітаються, або цей рефлекс виражений слабко. У цьому випадку дитині знадобиться спеціальний масаж, вправи у воді для того, щоб «розплутати ніжки». Проводилися експерименти, коли дітям не давали забути цей рефлекс, а продовжували і після 3-6 тижнів ставити дитину на ноги для закріплення рефлексу. У цьому випадку діти починали ходити швидше. Більш охоче дитина буде ходити не по суші, а по гумовому килимку у ванній, коли вода налита їй під груди.
Хватальний рефлекс. Якщо до внутрішньої сторони руки доторкнутися пальцем чи будь-яким предметом, то дитина стисне його в кулачку дуже сильно. Цей рефлекс широко використовується в комплексі динамічної гімнастики. Коли дитина навчиться брати предмети, приблизно на 4-му місяці життя, цей рефлекс змінюється усвідомленим хватанням. На стопах ніг також виявляється хватальний рефлекс. При натисненні на стопи ніг дитини її пальці починають згинатися і залишаються в такім положенні доти, поки не припиниться роздратування.
Плазувальний рефлекс. У немовлят є плазу-вальний рефлекс. Дитина підтягує ніжки під себе, при цьому просуваючись вперед, їй можна трошки допомогти, підставивши свої долоні під її п'яточки. Здорове немовля може в перший же день повзти дуже далеко, тому спочатку бажано використовувати «гніздечко» — обмежений простір, з якого дитина не може виповзти.
Захоплюючий рефлекс, відомий за назвою рефлексу Моро. Шум чи зміна положення лякають дитину, і вона реагує на це бурхливими рухами тіла. Вона швидко і високо підкидає свої ручки і ніжки. На 4-му місяці життя цей рефлекс у дитини згасає.
Немовля може все, що сприймає своїми органами зору, зв'язувати воєдино, упорядковувати і реагувати на це. Відразу після першого подиху дитина починає користуватися своїми органами почуттів, щоб пізнавати світ, у який вона прийшла. Маля не тільки використовує навички, отримані в утробі матері, за короткий час воно швидко навчається всьому новому. У нього є величезні потенційні можливості багато чого засвоювати.
Сучасні дослідження дають відповідь, що ж саме бачить і почуває дитина відразу після народження.
Зір. Якщо дитина народжується в приміщенні з приглушеним світлом, вона широко відкриває очі і починає оглядатися навколо. Якщо вона народжується в родильній кімнаті з яскравим освітленням, то щільно стуляє очі: вона робить так, щоб не осліпнути в перший момент. Відразу після народження дитина шукає зоровий контакт із мамою. Еволюція надала немовляті ідеальний зір для виживання. Найкраще дитина бачить на відстані 20 см. Вона може в межах 20-30 см зосереджувати зір на будь-якому об'єкті. З погляду виживання, таким об'єктом є його мати і їжа, а все інше на цій стадії розвитку може лише привести дитину до паніки. Тому гострота зору в дитини на відстані ще в 20—30 разів слабкіша, ніж у дорослого, а очі ще не здатні налаштовуватися на далекі і близькі об'єкти. Блаженне небачення маляти дозволяє йому залишатися спокійним і одночасно ідеально сприйнятливим до сигналу, що надходить від його захисниці. Дитина поки не сприймає деталі. Притягає дитину обличчя — велике коло, на якому є два маленьких кола і горизонтальна і вертикальна смуги носа і рота. Йому подобається усе, що рухається і випромінює емоції. Ви можете помітити, що рухи обох очей ще недостатньо скоординовані, однак, це не косоокість. Діагноз косоокості в дитини встановлюється до третього місяця життя, коли зоровий нерв майже цілком сформований. У цей період дитина може краще наводити погляд на навколишні предмети, чіткіше їх бачити, довше на них зосереджуватися. Предмети, що рухаються, він буде проводжати очима, її усе більше починає цікавити навколишнє. Приблизно з 6 місяців вона починає відрізнят" облич-:- інших людей, крім мами і папи. Одночасно включається реакція занепокоєння і тривоги на незнайомий подразник. Хоча цілком зір формується лише до 4 років, до року більшість дорослих реакцій на зовнішній зоровий подразник вже сформована. Однорічна дитина вже цілком візуально адаптована.
Слух. Слух дитини також натренований ще з внутрішньоутробного життя. Там вона чула биття серця матері, пуповини, різні звуки ззовні. Хоча слуховий нерв цілком розвивається лише до кінця першого року, у дитини яскраво виражена здатність чути з періоду новонародженості. Вона відразу відрізняє знайомі голоси від чужих. Найбільше слух дитини настроєний на голос мами, і це не дивно, адже вона звикла вже до її голосу. Відразу після народження і протягом ще декількох днів внутрішнє вухо дитини заповнене рідиною, що зм'якшує сприйняття неймовірної
кількості різноманітних звуків, які обрушуються на дитину після появи на світло.
Дитина повертає голову в напрямку, звідки доноситься звук. Установлено, що дитині більше подобаються високі частоти, ніж баси. Багато дорослих людей інстинктивно змінюють тембр голосу на більш високий при розмові з дитиною, адже такий голос їй подобається більше. Мама, що розмовляє з дитиною, що воркоче над нею, робить їй неоціненну послугу. У людини слух прямо поєднаний з унікальною функцією, якою не володіє більше ніяка істота на Землі, — здатністю до зрозумілої мови, її здатність до сприйняття і розходження звуків ідеальна. Починаючи зі стадії статевого дозрівання, вона починає вгасати. Іронія полягає в тім, що до того моменту, коли людина зможе скористатися дорогою стереосистемою, вона вже не зуміє її по-справжньому оцінити.