Тест “Хто є хто” (100 імен філософів)
№ | Ім'я Філософа | Період історії, до якої належить філософ | Державна-етнічна чи національна приналежність філософа | Напрям, течія чи філософська школа | Філософські поняття, введені в науковий обіг філософом |
1 | Фалес | Античний | Мілет (Мала Азія) | Мілетська школа. Наївний матеріалізм | Першооснова всіх речей - вода. Вона символ життя, його філософська і метафора. |
2 | Анаксимандр | Античний | Мілет (Мала Азія) | Мілетська школа. Матеріалізм | Первопочаток є безмежним - "алейрон"' – щось безконечне, всеохоплююче, що перебуває у вічній активності і русі. |
3 | Анаксимен | Античний | Мілет (Мала Азія) | Мілетська школа. Матеріалізм | Повітря – першооснова всього сущого. Воно безмежне, тобто "апейрос". Душа є повітряне явище. |
4 | Зенон | Античний | Стародавня Греція | Елейська школа. Стоїцизм. Винахідннк діалектики | Буття – це те, що можна осягнути розумом. Апорія - це проблема, яку не можливо вирішити з-за її протиречності. |
5 | Піфагор | Античний | Стародавня Греція | Піфагорійский Союз | Кількісні відносини являють собою сущність речей. Найвища мудрість у числі. |
6 | Геракліт | Античний | Мілет | Послідовник Мілетської школи. Матеріалізм | “Логос” – загальний закон буття, основа світу. Це закон всесвіту. |
7 | Демокріт | Античний | Софісти | Атомістичний матеріалізм. | Все складається з атомів та пустот. Теорія пізнання – істину можна пізнати за допомогою розуму. |
8 | Сократ | Античний | Стародавня Греція | Етичний антропологізм | Пізнай самого себе. "Я знаю, що нічого не знаю". |
9 | Платон | Античний | Стародавня Греція | Об'єктивний ідеалізм | Тіло – смертне, а душа безсмертна. Універсалії - первинні ідеї, матерія – другий першопочаток. |
10 | Арістотель | Античний | Стародавня Греція | Метафізика | "Платон мій друг, а істина дорожча". Суще не може існувати окремо від речей. |
11 | Епікур | Античний | Стародавня Греція | Матеріалізм | Неподільні атоми - рухаються у порожнечі, розрізняються за формою та величиною. |
12 | Ксенофан | Античний | Стародавня Греція | Надміфологіч-ний та надфізичний філософ. | Єдність світу - це бог, а Бог - це чистий розум. Філософія є ідеалізм. |
13 | Сенека | Античний | Італія | Римський стоїцізм | Етику намагався зв'язати з задачами суспільства та держави, при правильному рішенню яких, по його словам, можливо досягти спокійності духу. |
14 | Плотін | Античний | Єгипет | Неоплатонізм | Ціль людського життя сходження та першоєдність. Досягається вона завдяки стриманню та обузданню тілесних потягів. |
15 | Ван Чун | Античний | Китай | Матеріалізм | Небо та земля тілесні, а тому можуть знаходитися в русі. Основа неба "ці" - необ'ємне, блакитне, яке не має ні початку, ні кінця. |
16 | Августин | Середньовічний | Північна Африка | Патристика | Філософія поза богослов'ям - ніщо. Людська воля – сліпа зброя волі Бога. |
17 | Боецій | Середньовічний | Італія | Неоплатонізм | Був наближений до точних наук, а мораль та погляди були визначені стоїцізмом. Робота "Утешение философии". |
18 | Меліс | Стародавній | Греція | Елеати | Уявлення про світобудову, трактування людини і людського суспільства. |
19 | Еріугена | Середньовічний | Західна Європа | Неоплатонівсь-кий рух | Все буття поділяється на чотири природи. Бог – кінцева мета всього. |
20 | Конфуцій | Стародавній Китай | Китай | Гуманістнчний | Етика - це раціоналізована старокитайська релігійна мораль. |
21 | Лао-цзи | Стародавній Китай | Китай | Наївна діалектика | Плинність, змінність речей. Проблема єдності сутності, якості та їх відмінностей. |
22 | Ібн-Сіна | Середньовічний | Таджикістан | Схоластика | Світ виникає шляхом еманації. |
23 | Уільям Оккам | Середньовічний | Англія | Номіналізм | Верховний принцип людини - загальне благо. |
24 | Фарабі | Середньовічний | Сирія | Схоластика | Заперечення безсмертя душі та існування потойбічного життя. |
25 | Аль-Кінді | Середньо-вічний | Йемен | Мутазілізм | Не варто соромитися схвалення і оволодіння істиною. |
26 | Фома Аквінський | Середньо-вічний | Італія | Схоластика | "Вірю тому, що абсурдно". Світовий рух передбачає першорушія, причинний зв'язок - першопричину, а цілеспрямованість у світі – мету. |
27 | Маймонід | Середньовічний | Єврей | Раціональна школа іудаізму | Синтез теології шляхом одухотворенності тлумачення Біблії , та окремих догматів іудаїзму. |
28 | Дунс Скот | Середньо-вічний | Англія | Ортодоксальна схоластика | Теологія - не умоглядна наука, а практична дисципліна, яка має своєю метою спасіння людини. |
29 | Парацельс | Відродження | Німеччина | Натурфілософія | Природа - єдине ціле, що пронизане магічними силами. |
30 | Ла Боесі | Відродження | Європа | Проти абсолютизму | Ідеал - держава, яка поєднує в собі традиції відстоювання міських вопьностей з ідеями народного суверенітету. |
31 | П’єтро Помпонацці | Відродження | Італія | Сенсуалізм | Елемент сенсуалізма — душа, складає форму тіла,.є смертною. |
32 | Мартін Лютер | Відродження | Німеччина | Протестантізм | Заперечує роль церкви та духовності як посередників між людиною та Богом. Врятування людини залежить не від добрих вчинків, а від віри. |
33 | Жан Кальвін | Відродження | Франція | Реформізм | Систематичний протестантізм -вчення про божественне призначення одних людей до спасіння, а інших - до осудження. |
34 | Томас Мюнцер | Відродження | Німеччина | Ідеологізм | Реформа - не тільки в обмані церкви та її вченнях, а і у здійсненні соціально-економічних переворотів силами селян. |
35 | Микола Кузанський | Відродження | Росія | Діалектичні принципи | Принцип збіжності протилежностей. |
36 | Джордано Бруно | Відродження | Італія | Геліоцентризм | Світ є безкінечний, нерухомий, він не породжується і не знищується, а природа та Бог є в речах. |
37 | Томас Мор | Відродження | Англія | Утопічний соціалізм | Створення утопічної держави, якій властива переконаність, що приватна власність спричиняє всі суспільні негаразди та злиденність абсолютної більшості народу. |
38 | Макіавеллі | Відродження | Європа | Обґрунтовував абсолютизм | Ідеальний устрій - республіка, як виразник народного суверенітету. "Мета виправдовує засоби". |
39 | Френсіс Бекон | Новий час | Англія | Емпіризм | Існування примар роду, театру, печери, плоші. |
40 | Декарт | Новий час | Франція | Раціоналістичний напрямок. | Пізнання - вчення принципів або начал. |
41 | Джордж Берклі | Відродження | Англія | Суб'єктивний ідеалізм | Існування речей складається з сприйнятливості. |
42 | Гердер | Новий час | Німеччина | Історицизм | Незбіжність між суб'єктивними цілями єдиних людських дій та іх об'єктивними результатами. |
43 | Гоббс | Новий час | Англія | Емпіризм | Основний метод наукового пізнання має бути аналітико - індуктивна методологія. |
44 | Джонн Локк | Новий час | Анпгія | Емпіризм | Дослідження пізнавальних здібностей та здатностей людини. |
45 | Девід Юм | Новий час | Англія | Емпірико-сенсуалістична гносеологія | Специфічна риса вбачати в одиничному загальне, в послідовності причинність, в частині - ціле. |
46 | Спіноза | Новий час | Нідерланди | Раціоналістична методологія | Можливість пізнання - єдність душі та тіла. |
47 | Лейбніц | Новий час | Нідерланди | Плюралізм | Монади - неподільні субстанції -монадологія, вони є носіями сили та активності. |
48 | Монтеск'є | Просвітництво | Франція | Деїстетизм | Людина є частиною природи і підкоряється її законам. |
49 | Вольтер | Просвітництво | Франція | Атеїзм | Християнство - сітка, якою шахраї обплутують дурнів. |
50 | Руссо | Просвітництво | Франція | Деїстетизм | Проблема нерівності між людьми та шляхи іх подолання. |
51 | Ламетрі | Просвітництво | Франція | Матеріалізм | Пізнання починається з чуттєвого сприймання, завершується раціональним узагальненням дослідних даних. |
52 | Гольбах | Просвітництво | Німеччина | Матеріалізм | Субстанцією може бути лише матерія, вічна, безкінечна і першопричинна. |
53 | Гельвецій | Просвітництво | Франція | Матеріалізм | Пошук можливого суспільного стану, який би забезпечив умови для втілення моральності і досягнення щастя. |
54 | Кант | Німецька класична філософія | Німеччина | Натурфілософія, гносеологія | "Річ у собі", апріорне та досвідне знання, закони та категорії філософії. |
55 | Фіхге | Німецька класична філософія | Німеччина | Натурфілософія, гносеологія | "Я" — протиставлює "речі у собі", "Я” - кожна людина, первинна реальність та ін. |
56 | Шеллінг | Німецька класична філософія | Німеччина | Гносеологія | "Мистецтво - зброя філософії", "Естетичне споглядання -інтелектуальне споглядання". |
57 | Гегель | Німецька класична філософія | Німеччина | Діалектика, онтологія, гносеологія | Абсолютна ідея, закони єдності та боротьби протилежностей, перехід кількісних змін у якісні, закон заперечення заперечення. |
58 | Фейєрбах | Німецька класична філософія | Німеччина | Матеріалізм | Критика релігії. Релігія та філософія взаємовиключають одне одного. |
59 | Ніцше | Сучасний | Німеччина | Філософія життя | Основа життя - це воля, а життя - це доля, душа культури, яка обґрунтовує ідею катастроф. |
60 | Шопенгауер | Сучасний . | Німеччина | Некласична філософія | Сутність особи становить незалежна від розуму воля - сліпе хотіння, основа та істинний зміст усього сущого. |
61 | Огюст Конт | Сучасний | Німеччина | Некласичнафілософія, позитивізм | Позитивізм заснований на принципі: справжнє знання досягається лише як результат окремих конкретних наук. |
62 | К"єркегор | Сучасний | Англія | Християнський екзистенціалізм | Християнство дає основу правил поведінки, лише воно здатне навчити людину бачити істинну реальність. |
63 | Е. Мах | Сучасний | Австрія | Емпіріокритицизм | "Комплекси надчуттів" - принцип економічного мислення опису світу повинен включати тільки нейтральні елементи досвіду. |
64 | М. Хайдеггер | Сучасний | Німеччина | Некласична філософія | Прояснення сенсу буття ведеться шляхом прояснення сенсу самого питаючого, тобто істоти людини, котрого він визначає, як "здесь бытие". |
65 | Паскаль | Новий час | Франція | Раціоналістична методологія | Всезагальні та необхідні наукові істини досягаються за допомогою дедуктивного методу. |
66 | Дідро | Просвітництво | Франція | Матеріалізм | Природа - неосяжна книга, в якій вчені поступово прочитують нові сторінки. |
67 | М. Вебер | Сучасний | Німеччина | Позитивізм | Сутність всякого соціально-економічного явища визначається не тільки його об'єктивними сторонами, але й дослідженням культурного значення даного процесу. |
68 | К. Маркс | Сучасний | Німеччина | Марксизм | "Людина – світ", нове у розвитку суспільства, розвиток суспільства -матеріальне виробництво. |
69 | Ф. Енгельс | Сучасний | Німеччина | Марксизм | Людина - частина природи, вищий рівень практики – революційна зміна суспільних відносин. |
70 | В. Ленін | Сучасний | Росія | Марксизм | Зміст діалектики - розвиток, який виявляє себе через взаємозв'язки, взаємодію явищ і процесів дійсності. |
71 | В. Соловйов | Сучасний | Росія | Ідеаліст | Ідея всього сущого — сфера абсолютного божества, а реальний світ виступає в назві світова душа. |
72 | Фрейд | Сучасний | Австрія | Психоаналіз | Несвідоме - частіша психіки, де концентрується несвідомі бажання та витіснені із свідомості ідеї уявлення про лібідо. |
73 | Д. Чижевський | Сучасний | Росія | Космізм | Встановив залежність розвитку біосфери від останніх факторів та причину циклів сонячної активності та розвитку явищ біосфери. |
74 | С. Булгаков | Сучасний | Росія | Ідеалізм | Синтезувати науку, філософію та релігію, щоб підкорити їх вірі. "Софія" - третє буття - з'єднання Бога та природи. |
75 | М.Бердяєв | Сучасний | Росія | Екзистенціаліст | Єдина реальність - існування суб'єкту, основа творіння якого - абсолютна свобода. |
76 | М. Чернишевський | Сучасний | Росія | Соціал-утопізм | Джерело пізнання - в об"єктивному світі, яке діє на органи почуттів людини. |
77 | П. Сорокін | Сучасний | Росія | Неопозитивізм | "Родиноведение" - синтезує знання різних природознавчих та гуманітарних наук. |
78 | М. Драгоманов | Сучасний | Україна | Антицентризм | Історичний процес - результат багатьох факторів і різних комбінацій суспільних сил. |
79 | Г. Сковорода | Новий час | Україна | Філософія Сковороди | "Скрізь любов та віру людина пізнає себе". Поділ світу на два начала -вічне і тлінне. |
80 | Леся Українка | Сучасний | Україна | Філософія та ліризм | Український народ витворює філософію, у центрі якої людина з її внутрішнім світом. |
81 | П. Юркевич | Сучасний | Україна | Платонізм | Істина відкривається не тільки мисленням, а і сердцем, оскільки пошук істини пов'язаний з релігійними і моральними прагненнями людини. |
82 | І. Франко | Сучасний | Україна | Філософія Франка | Головний закон людяності - неробство - зло, а праця - добро – єдине, що здатне творити і вдосконалювати людську душу, вселяти в неї почуття гідності та правди. |
83 | Т. Шевченко | Сучасний | Україна | Філософія Шевченка | Відображення щирої душі мислителя, розвитку відтворюваного розуму, інтелекту. |
84 | Козельський | Сучасний | Україна | Філософія Сковороди | Філософія – наука, яка охоплює тільки генеральні пізнання про речі і справи людства. |
85 | Смотрнцький | Відродження | Україна | Братський рух | Проблема людини, її душа, критика морально-соціальних вад тогочасного суспільства набувають підпорядкованого значення. |
86 | Прокопович | Сучасний | Україна | Раціоналізм | Необхідною умовою щастя є здобуття певного рівня матеріального добробуту, позаяк бідність та щастя несумісні. |
87 | Г. Маркузе | Сучасний | Німеччина | Історик | Відмова від поглядів на культуру та мистецтво з утратою впливу нових суб'єктів. |
88 | Дильттей | Сучасний | Німеччина | Історик | “Філософія життя” – поняття про живий дух, який розвивається в історичних формах. |
89 | П. Флоренськнй | Сучасний | Росія | Історик | Ввести культуру з релігіозного.культу. |
91 | К. Г. Юнг | Сучасний | Швейцарія | Аналітична психологія | Вихідним пунктом духовного життя людини є досвід інтуїтивного бачення архетипів колективного несвідомого. |
92 | Адлер | Сучасний | Німеччина | Неофрейдизм | Психічна хвороба є результатом неусвідомленого потягу до переваги, розпалюваного почуттям неповновар-тості, що пов'язано з якимсь тілесним недоліком. |
93 | Салліван | Сучасний | Німеччина | Неофрейдизм | У психіці людини нема нічого, крім відносин до інших осіб. |
94 | Фромм | Сучасний | Німеччина | Неофрейднзм | Критерієм соціального розвитку має бути самопочуття людини -психологічна вдоволеність чи невдоволеність загальною життєвою ситуацією. |
95 | Карл Поппер | Сучасний | Німеччина | Постпозитивізм | Наукова теорія повинна мати надлишок емпіричного матеріалу, по-друге – нова наукова теорія має пояснювати усі наслідки старої теорії. |
96 | Хейзинга | Сучасний | Нідерланди | Історик та теоретик | Культура – гра, а гра – це більше, ніж культура. |
97 | В. Вернадський | Сучасний | Росія | Матеріалізм з ідеями діалектики | Ноосфера. Необхідний розвиток логіки та методології природознавства. |
98 | Л. Гумільов | Сучасний | Росія | Філософська історія | Переборює розуміння історичного як надприродного шляхом розглядання історії в контексті географічних процесів, підкреслити принцип "мозаїчності" людства і акцентує увагу на неоднорідності історичного часу. |
99 | А.Тойнбі | Сучасний | Англія | Історик | Всесвітня історія розглядається ним, як сума цивілізацій, які проходять одиничні фази народження, росту, краху, та загибелі. |
100 | Струве | Сучасний | Росія | Історик | Сприймав істоту людини як рішення по суті, відстоюючи тезис про безлику природу всякої влади. |