Смекни!
smekni.com

Діяльність Івана Огієнка (стр. 17 из 19)

54. Скоропадський П. Спогади: кінець 1917 – грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995. – 493 с.

55. Степович Д. Іван Огієнко // Літ. Україна. – 1992. – 16 січня.

56. Степович Д. Іларіон ІІ: тернистим шляхом до зірок // Голос України. – 1997. – 29 травня.

57. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – 512 с.

58. Тимошик М. Голгофа Івана Огієнка. – К., 1997. – 237 с.

59. Тимошик М. “Лишусь навіки з чужиною...”. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження: Наук. видання. – Вінніпег – Київ, 2000. – 548 с.

60. Тимошик М. Весь вік, весь труд віддав Україні // Пам’ять століть. – 1997. - №1. – С.87-89.

61. Тимошик М. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і Українська Церква // Пам’ять століть. – 1998. - №2. – С.95-105.

62. Тимошик М. Все, що мав у житті, він віддав для одної ідеї // Історичний календар на 1997 р. – Вип.3. – К., 1996. – С.14-15.

63. Тимошик М. Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і Українське відродження // Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Життєписи великих українців. – К.: Либідь, 1999. – С.7-61.

64. Тимошик М. Огієнко Іван Іванович // Укр. журналістика в іменах. – Вип.2. – Львів, 1955. – С.154-157.

65. Тіменна З. Митрополит Іларіон (Огієнко) про церковну автокефалію як процес: Методологічний аспект // Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження: Наук. доповіді другої Всеукраїнської наук.-теорет. конференції. 18-19 лютого 1997 р. - Кам’янець-Подільський – Київ, 1997. – С.67-68.

66. Українська Центральна Рада: Док. і матеріали: В 2-х т. – Т.2. 10 грудня 1917 – 29 квітня 1918 . – К.: Наук. думка, 1997. – 422 с.

67. Христюк П. Замітки і матеріали до історії Української революції 1917 – 1920 рр.: В 4-х т. – Т.3.- Нью-Йорк, 1969. – 160 с.

68. Хіротонія професора д-ра Івана Огієнка на Холмську катедру // Слово істини. – Вінніпег, 1948. – Ч.4.

69. Франко І. Зібрання творів: У 50-ти тт. – Т.5. Листи 1895-1916. – К., 1996.

70. Шаров І. 100 видатних імен України. – К., 1999. – 504 с.

71. Шептицький А. – Огієнку І. 1 жовтня 1941 р. // Пам’ять століть. – 1998. - №2. – С.95-96.

72. Шептицький А. Лист до українських православних ієрархів // Київ. старовина. – 1992. - №3. – С.70-71.

73. Шептицький А. Лист до української православної інтелігенції // Пам’ять століть. – 1992. - №2. – С.71-72.

74. Щеголев С.Н. Украинское движение, как современный этап южнорусского сепаратизма. – К., 1912. – 588 с.

75. Ярмусь С. Феномен Івана Огієнка (Митрополит Іларіон). – Київ – Вінніпег, 1998. – 26 с.


[1]Мазуркевич О. Зарубіжні фальсифікатори української літератури. – К., 1961. – С.31, 73, 150.

[2]Гай Ю. З ким і проти кого: ганебний шлях петлюрівщини та її “спадкоємців”. – К., 1980. – С.53, 54.

[3]Зойнаренко О. З гетьманських часів: Спогади самовидця з року 1918. – Детройт, 1950; Доценко О. Літопис Української революції: Матер. і документи до історії Української революції: в 3-х т. – Т.ІІ. – Кн..4. – 1917-1923. – Київ-Львів, 1923; Русова С. Мої спомини. – Львів: Хортиця, 1937; Скоропадський П.Спогади: кінець 1917 – грудень 1918. – Київ – Філадельфія, 1995; Солуха П. Договір з Москвою проти гетьмана Павла Скоропадського. – США: Хутір діда Петра, 1973; Христю П. Замітки і матеріали до історії Української революції 1917-1920 рр.: В 4-х т. – Т.3. – Нью-Йорк, 1969; Ярмусь С. Феномен Івана Огієнка (Митрополита Іларіона). – Київ-Венніпег, 1998; Тимошик М. Лишусь навіки з чужиною...: Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження. – Вінніпег-Київ, 2000.

[4]Петлюра С. – Огієнку І. Листи №1-6 за 1921 р. // Пам’ять століть. – 1998. - №2. – С.115-122; Шептицький А. Лист до українських православних ієрархів // Київська старовина. – 1992. - №3. – С.70-71; його ж: Лист до української православної інтелігенції. – Там же: С.71-72; Шептицький А. – Огієнку І. Лист за 21 жовтня 1941 р.; Огієнко І. – Шептицькому А. Лист за 14 листопада 1941 р. // Пам’ять століть. – 1998. - №2. – С.95-96; Огієнко І. Звернення до духовенства та православних українців, католиків-поляків Холмщини і Підляшшя // Пам’ять століть. – 1998. - №2. – С.96-97.

[5]Конституційні акти України. 1917-1920: Невідомі конституції України. – К., 1992.

[6]Українська Центральна Рада: Докум. і матеріали: В 2-х т. – Т.2. 20 грудня 1917 р. – 29 квітня 1918 р. – К.: Наукова думка, 1997.

[7]Мартирологів українських церков: Документи і матеріали. – Тернопіль-Балтимор: Смолоскип ім.В.Симоненка. – 1987. – Т.1.

[8]Огієнко І. Українська культура. – К., 1992; Його ж: Моє життя // Наша культура. – 1935. – Кн..7; Українська церква: Нариси з історії української православної церкви: У 2-х т. – К., 1993; Українські церкви за Богдана Хмельницького. 1647-1657. – Вінніпег, 1955; Українська церква за час Руїни. 1657-1687. – Вінніпег, 1956; Життєписи великих українців. – К., 1999; Іларіон. Слово істини: архіпастирські послання за 1940-1944 рр. – Холм, 1944.

[9]Тимошик М. Голгофа Івана Огієнка. – К.: Заповіт, 1997.

[10]Тимошик М. “Лишусь навіки з чужиною...” Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і українське відродження. – Вінніпег-Київ, 2000.

[11]Щеголев С.Н. Украинское движение, как современный этап южно-русского сепаратизма. – К., 1912.

[12]Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923. – Т.1. Доба Центральної Ради // Березіль. – 1992. - №1.

[13]Марушкевич А.А. Невтомний працівник українського Ренесансу. Педагогічний аспект. – К., 1996.

[14]Полянська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – Т.2. – К., 1992.

[15]Білокінь С.І. Церковна інтелігенція Наддніпрянщини в 1917-1920 рр. // Проблеми історії України: факти. судження, пошуки. – Вип.2. – К., 1992; Дудко О. Олександр Гнатович Лотоцький: на шляху до автокефалії української церкви // Наук. записки: Зб. праць молодих вчених. – Т.4. – К., 1999; Степанович Д. Другий повний переклад Біблії українською мовою // Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження: Наукові доповіді другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. 18-19 лютого 1997 р.: До 115-річчя від дня народження. – Кам’янець-Подільський – Київ, 1997. – С.11-13; Ляхоцький В. Іван Огієнко та Кам’янець-Подільський (За маловідомими джерелами). – Там же. – С.17-28; Мартиненко С., Чугаєвський В. Педагогічна спадщина Івана Огієнка (Митрополита Іларіона) і розвиток сучасної національної школи. – Там же. – С.53-54; Біленко Т. Мова як елемент національного релігійно-церковного життя (У світлі візій І.Огієнка). – Там же. – С.55-66; Тіменик З. Митрополит Іларіон (Огієнко) про церковну автокефалію як процес: Методологічний аспект. – Там же. – С.67-68; Ляхецький В. І.Огієнко і С.Петлюра. – Там же: С.75-85; Лозовий В. Діяльність І.Огієнка в кам’янецький період Директорії УНР. – Там же. – С.89-92; Вонсович Г. Політичний вимір творчості І.Огієнка. – Там же. – С.103-105; Козак І. До питання про світогляд І.Огієнка. – Там же. – С.106-107.

[16]Білан А. Іван Огієнко (До 110-річчя від дня народження) // Українська культура. – 1992. - №1; Гирич І. Іван Огієнко: Хроніка життя і спадщина // Старожитності. – 1992. – Ч.4; Павловські Н. Перший рекор. – там же. Рибалко О. Відбудова Української держави. – Там же. Соловей С. “Служити народові – то служити богові”. – Там же; Тимошик М. Весь вік, весь труд віддав Україні // Пам’ять століть. – 1997. - №1; Того ж: Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) і Українська Церква // Пам’ять століть. – 1998. - №2; Ляхоцький В. На чолі Міністерства ісповідань // Пам’ять століть. – 1998. - №2. та ін.

[17]Пилявець П., Рибачук М. Огієнко Іван Іванович // Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996; Тимошик М. Огієнко Іван Іванович // Українська журналістика в іменах. – Вип.2. – Львів, 1995; Тимошин М. Все, що мав у житті, він віддав для одної ідеї // Історичний календар на 1997 р. – К., 1996.

[18]Ефремов С. Трагедия молодого украинского ученого // Рус. слово. – 1910. – 10 янв.; Краснодемський В. Готов я нести люті муки за свій народ, за рідний край // Голос України. – 1997. – 4 січня; Лысенко Н. Самородок свытлой мысли // Зеркало недели. – 1997. – 31 мая; Степовик Д. Іван Огієнко // Літ. Україна. – 1992. – 16 січня; Його ж: Іларіон: тернистим шляхом до зірок // Голос України. – 1997. – 27 травня та ін.

[19]Митрополит Іларіон (Іван Огієнко). Життєписи великих українців. – С.242.

[20]Тимошик М. Лишусь навіки з чужиною... – С.40.

[21]Ти мошки М. Весь вік, весь труд віддав Україні // Пам’ять століть. – 1997. - №1. – С.72.

[22]Марушкевич А.А. Невтомний працівник українського Ренесансу Іван Огієнко. Педагогічний аспект. – С.4.

[23]Степовик Д. Іван Огієнко // Літ. Україна. – 1992. – 16 січня.

[24]Тимошик М. Голгофа Івана Огієнка. – С.18.

[25]Марушкевич А.А. Невтомний працівник українського Ренесансу. Педагогічний аспект. – С.18.

[26]Степовик Д. Іван Огієнко // Літ. Україна. – 1992. – 16 січня.

[27]Тильник М. Лишусь навіки з чужиною... – С.41.

[28]Ярмусь С. Феномен Івана Огієнка (Митрополита Іларіона). – С.16.

[29]Шаров І. 100 видатних імен України. – К., 1999, - С.315.

[30]Тимошик М. Весь вік, весь труд віддав Україні // Пам’ять століть. – 1992. - №1. – С.72.

[31]Ляхоцький В. Іван Огієнко та Кам’янець-Подільський // Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка... – С.18.

[32]Там же. – С.18-19.

[33]Ляхоцький В. Іван Огієнко та Кам’янець-Подільський // Духовна і науково-педагогічна діяльність І.І.Огієнка (1882-1972) в контексті українського національного відродження: Наукові доповіді другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. 18-19 лютого 1997 р.: До 115-річчя від дня народження. – С.19-20.

[34]Тимошик М. Голгофа Івана Огієнка. – С.20-21.

[35]Франко І. Зібрання творів: У 50 т. – Т.5. Листи 1895-1916. – К., 1976. – С.330.

[36]Тимошик М. Голгофа Івана Огієнка. – С.21.