Для побудови профілю фізичного розвитку на однаковій відстані одне від одного проводять горизонтальні лінії, кількість яких зумовлюється числом ознак, що підлягають оцінці, і на кожній з них відкладають значення отриманих відхилень, котрі з’єднують прямими лініями. Метод сигмальних відхилень дозволяє визначити ступінь розвитку кожної окремої ознаки фізичного розвитку та його пропорційність, відомості про яку надає саме профіль. Якщо величини відхилень укладаються в одну сигму — розвиток вважається пропорційним, якщо не укладаються — непропорційним.
Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання методу сигмальних відхилень повинен мати такий вигляд: “Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, за ростом середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), за масою тіла середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький) за обводом грудної клітки середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), пропорційний (непропорційний)”.
Під час виконання самостійної роботи у протокольний зошит записують дані про школяра (прізвище, вік, стать, стан здоров’я), потім за зразком (таблиця 2) в графу «Школяр» заносять дані щодо росту, маси тіла та обводу грудної клітки, учня, який досліджується.
Таблиця 2
| Показники фізичного | Школяр | Стандарт | Різниця | Сигмальне відхилення | Оцінка | |
| розвитку | М | s | ||||
| Ріст, см | 129 | 134,7 | 4,5 | — 5,7 | — 1,26 | Нижче середнього |
| Маса тіла, кг | 24 | 29,5 | 3,8 | — 5,5 | — 1,4 | Нижче середнього |
| Обвід грудної клітки, см | 61 | 65,9 | 3,4 | — 4,9 | — 1,44 | Нижче середнього |
Після цього використовуючи дані таблиці 3 «Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області», знаходять стать та вік обстежуваного, потім відповідний показник (ріст, маса тіла, обвід грудної клітки). Для кожної її характеристики фізичного розвитку визначають величину (середньоарифметичну зважену — М та середньоквадратичне відхилення — s) і заносять у таблицю (графа «Стандарт»).
Таблиця 3
Показники фізичного розвитку школярів Вінницької області
| Вік | Ріст, см | Маса тіла, кг | Обвід грудної клітки, см | |||
| М | s | М | s | М | s | |
| хлопчики | ||||||
| 7 | 121,0 | 4,9 | 23,2 | 3,2 | 60,3 | 3,6 |
| 8 | 125,0 | 4,6 | 24,6 | 3,2 | 62,0 | 3,0 |
| 9 | 129,7 | 6,1 | 27,2 | 3,4 | 63,6 | 3,2 |
| 10 | 134,7 | 4,5 | 29,5 | 3,8 | 65,9 | 3,4 |
| 11 | 139,0 | 4,7 | 32,6 | 4,0 | 68,2 | 3,6 |
| 12 | 143,2 | 6,4 | 35,0 | 5,5 | 70,5 | 3,9 |
| 13 | 149,0 | 6,3 | 39,1 | 5,0 | 72,2 | 4,2 |
| 14 | 154,0 | 8,0 | 43,3 | 6,7 | 75,6 | 5,0 |
| 15 | 159,5 | 7,0 | 48,0 | 6,5 | 80,0 | 5,3 |
| 16 | 165,7 | 7,2 | 56,4 | 7,6 | 83,0 | 5,7 |
| 17 | 168,4 | 6,6 | 59,6 | 6,8 | 86,0 | 4,0 |
| дівчатка | ||||||
| 7 | 120,3 | 4,7 | 22,5 | 4,0 | 59,0 | 2,4 |
| 8 | 123,7 | 5,6 | 23,5 | 3,6 | 59,0 | 3,2 |
| 9 | 12,91 | 5,6 | 26,4 | 3,2 | 61,9 | 2,7 |
| 10 | 13,44 | 6,2 | 29,6 | 4,6 | 6,34 | 2,4 |
| 11 | 13,92 | 5,6 | 32,5 | 4,5 | 6,68 | 4,0 |
| 12 | 14,44 | 6,5 | 37,1 | 4,9 | 7,04 | 4,8 |
| 13 | 14,95 | 6,3 | 42,1 | 5,0 | 7,32 | 5,6 |
| 14 | 15,56 | 5,7 | 48,2 | 7,0 | 7,94 | 5,1 |
| 15 | 15,75 | 5,5 | 53,2 | 6,6 | 8,21 | 5,1 |
| 16 | 15,80 | 5,2 | 54,6 | 6,6 | 83,4 | 4,5 |
| 17 | 159,5 | 4,9 | 55,9 | 7,0 | 83,8 | 4,2 |
Потім для кожного показника визначають різницю між фактичною і стандартною величинами. Так, наприклад, якщоріст 10—річного хлопчика становить 129 см, а стандарт (М) — 134,7 смрізниця складає 129—134,7= -5,7 см. Одержану різницю ділять на s (у нашому випадку вона дорівнює 4,5 см) і одержують величину сигмального відхилення: -5,7:4,5 = -1,26 і зрештою, за даними величини і знаку сигмального відхилення обгрунтовують оцінку фізичного розвитку за окремим показником.
У нашому випадку фізичний розвиток хлопчика за ростом — нижче середнього, тому що сигмальне відхилення складає -1,26.
Згідно з приведеною схемою анализуються дані фізичного розвитку і за іншими показниками.
Недоліком цього методу оцінки фізичного розвитку є те, що величини показників оцінюються окремо без урахування ступеня їх взаємозв'язку. Разом з тим кожному росту людини повинні відповідати певні величини маси тіла і обводу грудної клітки, тобто фізичний розвиток повинен буди гармонійним. Цей недолік усувається при використанні методу оцінки за шкалами регресії та комплексного методу.
Оцінка фізичного розвитку за шкалами регресії
Використання методу оцінки фізичного розвитку за шкалами регресії дозволяє подолати основний недолік методики сигмальних відхилень, а саме відокремлений характер оцінки кожної соматометричної ознаки. Оціночні таблиці у даному випадку ураховують кореляційну залежність між ростом, масою тіла та обводом грудної клітки і, отже, дозволяють дати більш грунтовну оцінку ступеня фізичного розвитку за сукупністю взаємопов’язаних ознак.
Перший етап проведення індивідуальної оцінки фізичного розвитку за оціночними таблицями шкал регресії спрямований на пошук групи (розвиток середній, нижче середнього, вище середнього, низький, високий), до якої слід віднести ріст дитини. Далі знаходять показники маси тіла та обводу грудної клітки, що повинні відповідати фактичному ростові і порівнюють з ними фактичні показники ознак, які досліджуються. Для цього від величини фактичного розвитку ознаки віднімають стандартне його значення та ділять на сигму регресії (sR)для досліджуваної ознаки. Критерії оцінки аналогічні попереднім.
Проведене дослідження дозволяє віднести дитину до однієї з груп фізичного розвитку: нормальний фізичний розвиток — маса тіла у межах від М —1sRдо М + 2sR; дефіцит маси тіла — маса тіла менш, ніж М —1sR; надлишок маси тіла — маса тіла більш, ніж М +2sR; низькій ріст — довжина тіла менш, ніж М — 2sR.
Оцінка фізичного розвитку комплексним методом
Комплексний метод оцінки фізичного розвитку дозволяє урахувати як особливості морфофункціонального стану організма, так і відповідність рівня його біологічного розвитку календарному вікові.
Спочатку за даними довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа постійних зубів, ступеня розвитку вторинних ознак статевого дозрівання, терміну окостеніння кисті визначають біологічний вік дитини та порівнюють його з календарним. У залежності від значень отриманих показників він може відповідати календарному вікові, випереджувати або відставати від нього.
Наступний етап комплексного методу пов’язаний з оцінкою морфофункціонального стану організму із застосуванням шкал регресії та вікових стандартів розвитку функціональних показників.
Фізичний розвиток вважається:
¨гармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відрізняються від нормативних значень у межах від -1sRдо +1sR та функціональні показники характеризуються відхиленнями від -1sR і вище;
¨ дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають або випереджають за рахунок надлишкових жировідкладень стандартні значення на ±1sR — ±2sR та функціональні показники знаходяться у межах від -1s до -2s;
¨ різко дисгармонійним, якщо величини маси тіла і обводу грудної клітки відстають або випереджають за рахунок надлишкових жировідкладень нормативні показники більш, ніж на ±2sR та функціональні показники характеризуються відхиленнями від -2s і нижче.
Висновок щодо фізичного розвитку дитини у випадку використання комплексного методу повинен мати такий вигляд: “Фізичний розвиток Кравченко П., 10 років, середній (вище середнього, високий, нижче середнього, низький), гармонійний (дисгармонійний, різко дисгармонійний), біологічний вік відповідає календарному вікові (випереджає календарний вік, відстає від календарного віку)”.
Отже, під час використання комплексного методу оцінки фізичного розвитку рівень біологічного розвитку визначається на підставі ступеня відповідності його основних ознак (довжини тіла, щорічного збільшення довжини тіла, числа постійних зубів, розвитку вторинних статевих ознак, термін осифікації кісток кисті віковим стандартам (табл. 4 та 5).
Таблиця 4
Показники рівня біологічного розвитку хлопчиків шкільного віку
Вік | Ріст (М±s) | Щоріч-незбіль-шення довжини тіла, см | Ознаки окостеніння кисті | Число постійних зубів (М±s) | Ступінь статевого дозрівання |
| 7 | М7±s | 4—6 | Наявність ядер окостеніння всіх кіс-ток зап’ястка (крім гороховидної), поява епіфіза ліктьової кістки | 7±3 | Р0А0 |
| 8 | М8±s | 4—6 | Наявність епіфіза ліктьової кістки | 12±2 | Р0А0 |
| 9 | М9±s | 4—6 | Наявність добре вираженого епіфіза ліктьової кістки | 14±2 | Р0А0 |
| 10 | М10±s | 4—6 | Поява та формування шиловидного відростка ліктьової кістки | 18±3 | Р0А0 |
| 11 | М11±s | 4—6 | Наявність вираженого шиловидного відростка ліктьової кістки | 20±4 | Р0А0 |
| 12 | М12±s | 4—6 | Поява гороховидної кістки | 24±3 | Р0,1А0 V1 |
| 13 | М13±s | 7—10 | Поява сесамовидної кістки в у I попереково—фаланговому суставі | 27±1 | Р1А0V1L0,1 |
| 14 | М14±s | 7—10 | Наявність сесамовидної кістки | 28 | Р2А1V1L0,2 L0,1F0,1 |
| 15 | М15±s | 4—7 | Початок окостеніння I п’ясткової кістки | 28 | Р3А2V2 L1,2F1 |
| 16 | М16±s | 3—4 | Окостеніння I п’ясткової кістки та дистальних фаланг пальців | 28 | Р3,4А3V2 L2F1,2 |
| 17 | — | 1—2 | Окостеніння II—V п’ястних кіток | 28 | Р4А3V2 L2F2,3 |
Таблиця 5