За величиною загального врожаю при намочуванні насіння в розчині івіну, гумісолу і емістиму С не було істотної різниці між варіантами, але порівняно до контролю приріст становив 19-24%. Підвищення врожайності на 19,4 ц/га (23%) забезпечив варіант обприскування рослин розчином івіну у фазі 5-го справжнього листка і на початку формування головки. При обприскуванні рослин розчинами гумісолу та емістиму С приріст врожаю був недостовірним. Товарність порівняно з контролем збільшилась на 2-6%.
Проведеними дослідженнями встановлено, що регулятори росту не лише підвищують продуктивність рослин, а й покращують якість продукції. Застосування розчину емістиму С сприяє більшому накопиченню сухої речовини на 0,9-1,1%, цукрів на 0,16-0,19% , вітаміну С до 74 мг/100 г. У варіанті з намочуванням насіння у розчині івіну головки містять цукрів на 0,32 % і вітаміну С на 24 мг/100 г більше порівняно з контролем.
Отже, передпосівне намочування насіння капусти броколі регуляторами росту івін, гумісол та емістим С покращило якість розсади, врожайність підвищилась на 19; 22 і 24 % порівняно до контролю. В період вегетації обприскування рослин більш доцільно проводити розчином івіну (0,001 %).
ПІДБІР СОРТІВ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Одним з елементів ресурсозберігаючої технології вирощування овочевих культур є підбір високоврожайних сортів та гібридів з високою якістю продукції.
В роки проведення досліджень насіння сортів капусти броколі висівали в першій декаді березня в парники. Масові сходи у сортів Вітамінна (Україна), ВБ-96 (Англія), Тонус (Росія), Цезар (Чехія) і Себастьян (Польща) з’явились на 4-5 день після сівби і на три дні пізніше – у сорту Вітамінна (Чехія). За темпами наростання справжніх листків значної різниці між сортами не виявлено.
Спостереження за строками настання основних фенологічних фаз у відкритому ґрунті показали, що всі сорти належать до групи ранньостиглих. Тривалість вегетаційного періоду у весняно-літній культурі становила 81-88 днів. Перший збір врожаю провели на 35-39 день після садіння розсади. Найкоротшим цей період був у сортів Тонус і Себастьян з різницею до контролю в 4 дні. Тривалість плодоношення залежала від біологічних особливостей сорту та його регенеративних властивостей. Так, у сортів Тонус, Вітамінна (Чехія) і ВБ-96 врожай головок зібрали за 13 зборів протягом 46-54 днів. У сортів Цезар і Себастьян за низької здатності до гілкування врожай збирали лише 6-8 разів протягом 37 днів.
Найвищу ранню врожайність головок забезпечили сорти Тонус і Цезар (12,2 і 11,0 ц/га), що перевищує контроль на 60 і 48 %. Інші сорти вступили у фазу плодоношення на 5-7 днів пізніше, що відобразилось на виході ранньої продукції (табл. 5).
Величина і якість врожаю є основними критеріями при дослідженні інтродукованих сортів в певній кліматичній зоні. За одержаними даними трирічних випробувань найвищу загальну врожайність головок одержано у сортів Тонус – 130 ц/га, Вітамінна (Чехія) – 113 ц/га і ВБ-96 – 93 ц/га приріст до контролю становить відповідно 58; 41,3 і 21 ц/га. В цих же варіантах була і вища товарна якість продукції: діаметр центральної головки становив 12,5; 12,2 і 10,3 см, а маса 138; 207 і 114 г.
Додатковою частиною врожаю від вирощування капусти броколі може бути зелена маса рослин для згодовування тваринам. Вихід зеленої маси капусти броколі, що залишається після останнього збору врожаю залежить не лише від умов вирощування, а й від сили росту і ступеня гілкування куща. У сильнорослих сортів Вітамінна (Чехія і Україна), ВБ-96 (Англія) врожайність зеленої маси становила 487; 404; 431, ц/га, у середньостиглого сорту Тонус – 330, а у низькорослих Цезар і Себастьян відповідно 238 та 249 ц/га.
Таблиця 5 – Врожайність капусти броколі залежно від сорту
(середнє за 1998–2000 рр.)
| Сорт | Загальна врожайність, ц/га | Врожайність на 15.06 | Маса центральної головки, г | Діаметр центральної головки, см | |
| ц/га | % | ||||
| Вітамінна (Контроль) | 71,9 | 7,4 | 12,0 | 91 | 8,6 |
| ВБ-96 | 93,0 | 7,0 | 8,1 | 114 | 10,3 |
| Вітамінна (Чехія) | 113,2 | 8,4 | 9,5 | 207 | 12,2 |
| Тонус | 130,2 | 11,0 | 11, 5 | 138 | 12,5 |
| Цезар | 64,0 | 12,2 | 18,8 | 86 | 8,9 |
| Себастьян | 66,6 | 9,0 | 17,7 | 126 | 9,5 |
| НІР05 1998 | 12,2 | 0,6 | |||
| НІР05 1999 | 4,4 | 0,5 | |||
| НІР05 2000 | 8,8 | 0,4 | |||
Дослідження показали, що головки капусти броколі різних сортів відрізняються не тільки за біометричними показниками, а й за їх біохімічним складом. За вмістом сухої речовини, цукру і вітаміну С в головках кращими були сорти Тонус та ВБ-96: різниця до контролю становила 0,4 і 1,4 %; 0,4 і 0,13 % та 7,9 і 4 мг/100 г відповідно.
Отже порівняно до контролю найбільш врожайними з тривалим періодом плодоношення (46-54 дні) були сорти ВБ-96, Вітамінна (Чехія) і Тонус, які також мали кращі показники товарності та біохімічного складу головок.
ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ КАПУСТИ БРОКОЛІ
Необхідною умовою будь-якого агротехнічного заходу є розрахунок його економічної ефективності, яка характеризується комплексом економічних показників. Основним критерієм, що впливає на показники економічної ефективності є врожайність, від рівня якої залежить обсяг валової продукції, продуктивність праці, сума прибутку, рівень рентабельності.
Собівартість 1 т врожаю капусти сорту Вітамінна у варіанті використання розсади, вирощеної без горщечків, була вища порівняно з варіантом горщечної одного віку на 28,5-30,3 грн. Дещо нижчі показники собівартості продукції мали варіанти з використанням касетної розсади віком 30 і 40 днів (323 і 336 грн. за 1 т) при врожайності 10,5 і 10,4 т/га відповідно, що дозволяє за умовами вартості 1 т головок броколі 885 грн. забезпечити рівень рентабельності 164-174 %, що майже в 2 рази переважає контроль. Таке явище пов’язано із відсутністю виробничих затрат на пікірування у варіантах касетного вирощування розсади та значним підвищенням врожайності.
Аналізуючи економічний ефект від застосуванням різних схем розміщення рослин слід відмітити, що основну різницю між варіантами визначає різна густота стояння рослин. У варіантах, де кількість рослин на 1 га була в межах 31,7-41,7 тис. шт., загальні витрати становили 3,02-3,46 тис. грн./га, що на 1,05-1,61 тис. менше порівняно до контрольного варіанту (табл. 6).
Таблиця 6 – Економічна ефективність вирощування капусти броколі залежно від
площі живлення та схеми розміщення рослин (середнє за 1998-2000 рр.)
| Схема розміщення,см | Врожай-ність,т/га | Вартість продукції, тис. грн/га | Виробничі витрати, тис. грн/га. | Собівартість,грн./т | Чистий дохід, тис. грн/га | Рівень рентабельності, % |
| 70х25 (контроль) | 6,24 | 5,52 | 4,07 | 652 | 1,45 | 35,6 |
| 50х35 | 7,76 | 6,87 | 4,13 | 532 | 2,74 | 66,4 |
| 90+50х25 | 6,06 | 5,36 | 4,06 | 671 | 1,30 | 32,0 |
| 60х30 | 7,53 | 6,66 | 4,05 | 538 | 2,61 | 64,4 |
| 45+45+90х30 | 6,23 | 5,51 | 4,00 | 643 | 1,51 | 37,7 |
| 55+55+70х30 | 7,51 | 6,65 | 4,05 | 540 | 2,59 | 64,0 |
| 45+45+90х40 | 5,92 | 4,53 | 3,40 | 574 | 1,13 | 33,4 |
| 55+55+70х40 | 6,86 | 6,07 | 3,46 | 504 | 2,16 | 75,4 |
| 70х35 | 6,53 | 5,78 | 3,42 | 524 | 2,36 | 69,0 |
| 90+50х35 | 6,15 | 5,44 | 3,41 | 554 | 2,04 | 59,8 |
| 70х45 | 6,11 | 5,41 | 3,02 | 491 | 2,23 | 79,0 |
| 90+50х45 | 6,27 | 5,55 | 3,03 | 483 | 2,52 | 83,3 |
Найнижчу собівартість однієї тонни товарної продукції (483-491 грн.) одержали за схемами садіння 70х45 і 90+50х45 см (31,7 тис. шт./га), що на 158-169 грн. менше по відношенню до контролю (70х25 см), а рівень рентабельності становив 79,0-83,3%. У варіантах, де врожайність головок була найвищою – 7,51-7,76 т/га (50х35 см, 60х30 см, 55+55+70х30 см) одержано додатковий чистий дохід 1,14-1,29 тис. грн. і рівень рентабельності підвищився на 28-31% до контролю навіть при високих виробничих витратах на вирощування розсади.
Економічна оцінка вирощування різних сортів капусти показала, що найвищий економічний ефект одержано при вирощуванні сортів Тонус і Вітамінна (Чехія), додатковий чистий дохід порівняно до контролю становив 5,79 і 3,73 тис. грн./га (табл. 7). Сорти Цезар і Себастьян мали низький рівень рентабельності – відповідно 80-87%, проте за рахунок високої ціни реалізації продукції ця величина переважала контроль на 8,4 і 17,4%.
Розрахунок економічної ефективності в дослідах з використанням регуляторів росту івіну, гумісолу та емістиму С дозволяє зробити висновок про їх ефективність при вирощуванні капусти броколі. Одержана надбавка врожаю дає додатковий прибуток при обробці насіння розчином івіну 1070 грн/га, гумісолу і емістиму С – відповідно 1620 і 1670 грн. В цих варіантах собівартість продукції була нижчою порівняно до контролю на 8,2-16,5%; одержано чистий прибуток 5,36 і 5,41 тис. грн/га, рівень рентабельності при цьому становив –119; 141;142%.
Таблиця 7 – Економічна ефективність вирощування капусти броколі
залежно від сорту (середнє за 1998-2000 рр.)
| Показник | Сорт | |||||
| Вітамінна | ВБ-96 | Вітамінна (Чехія) | Тонус | Цезар | Себастьян | |
| Врожайність, т/га | 7,19 | 9,30 | 11,32 | 13,02 | 6,40 | 6,66 |
| Вартість 1 т продукції, грн. | 885 | 885 | 908 | 952 | 1020 | 1020 |
| Вартість продукції з 1 га, тис. грн. | 6,36 | 8,23 | 10,27 | 12,40 | 6,53 | 6,79 |
| Виробничі витрати, тис. грн./га | 3,66 | 3,75 | 3,88 | 3,91 | 3,62 | 3,63 |
| Собівартість 1 т, грн. | 510 | 403 | 339 | 300 | 566 | 545 |
| Чистий дохід, тис. грн. | 2,71 | 4,48 | 6,44 | 8,50 | 2,91 | 3,16 |
| Рівень рентабельності, % | 74,1 | 119,7 | 167,9 | 217,4 | 80,3 | 87,0 |
Оцінюючи економічну ефективність в дослідах із застосуванням різних норм і способів внесення мінеральних та органічних добрив, нами було встановлено, що незважаючи на збільшення матеріальних витрат, пов’язаних з придбанням, транспортуванням та внесенням добрив, збором додаткової продукції, собівартість 1 т зменшилась з 448 грн./т (у варіанті з N96Р10К75 при внесенні їх врозкид) до 414 (у варіанті з N83Р35К60, внесених локально). Вийнятком був варіант із застосуванням перегною (0,5 кг/рослину), собівартість 1 т продукції перевищувала контрольний варіант, де добрива не застосовувались. Рівень рентабельності у цьому варіанті був також дещо нижчим, ніж в контролі і становив 77,3%, що обумовлено збільшенням виробничих витрат, пов’язаних із внесенням органічних добрив та частковим використанням їх рослинами у перший рік вегетації.