Кримінологічна та психологічна характеристика
організованих злочинних форм об’єднань
у новому Кримінальному кодексі України
Верховна Рада України 5 квітня 2001 року прийняла новий Кримінальний кодекс України. У статті 28 цього Кодексу чітко визначено типологію групових злочинності і вперше дано поняття організованих злочинних об’єднань, організованої групи та злочинної організації.
Наведемо текст ст. 28 КК України. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією:
“1. Злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою.
2. Злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.
3. Злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об’єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
4. Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він скоєний стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (три і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.”
Поряд з цим, законодавець врахував постійне розширення організованою злочинністю сфер свого впливу і відреагував на це доповненнями карного закону новими складами злочинів або введенням до існуючих раніше ознак організованої групи та злочинної організації за обставини, що обтяжують відповідальність за їх вчинення. Особливо це стосується сфер економіки і фінансів, інтересів державних органів і органів самоврядування.
У новому Кримінальному кодексі ознака вчинення злочину групою без попередньої змови передбачена у 5 складах злочинів (у статтях 121, 152, 296, 317), групою за попередньою змовою у складах (у статтях 110,115, 127, 143, 144, 146, 149, 157, 160, 171, 185 —192, 199 —201, 206 —209, 212, 216, 233, 234, 248, 258, 262, 278, 289, 292, 300, 301, 305 —313, 318, 352, 355, 358, 359, 361, 362, 368, 374, 408, 410).
Ознаку вчинення злочину організованою групою передбачено у 30 статтях: 147, 149, 185 —191, 199, 206, 224, 228, 234, 262, 278, 280, 289, 292, 302, 303, 311, 313, 345, 355, 359. Крім того, у ст. 181. Посягання на здоров’я людей під приводом проповідування релігійних віровчень чи виконання релігійних обрядів, ст. 257. Бандитизм, ст. 258. Терористичний акт, ст. 260. Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань передбачається відповідальність за організацію або керівництво групою, а у статтях 293. Групове порушення громадського порядку і 294. Масові заворушення — відповідальність за організацію групових дій та масових заворушень.
На наш погляд, законодавець помірковано підійшов до типології злочинних груп за ступенем узгодженості (домовленості) та організованості.
Більшість соціальних психологів визначають злочинну групу як неформальне об’єднання людей з метою задоволення своєкорисливих особистих потреб та інтересів на основі злочинної діяльності. Будь-яка злочинна група характеризується насамперед асоціальною, антигромадською спрямованістю своєї діяльності, що виявляється і в особливостях групових думок, оцінок і переживань, у специфіці психологічного спілкування членів групи один з одним і, що особливо важливо, у суспільно шкідливій поведінці. Для таких груп характерним є зневажливе та іноді цинічне ставлення до суспільних цінностей, байдуже або негативне відношення до вимог соціальних і моральних норм.
Таким чином, будь-яка злочинна група з позиції соціальної психології є малою неформальною групою з антисоціальною спрямованістю, учасники якої об’єдналися з метою вчинення злочину (злочинів). Саме злочинна діяльність є як основою об’єднання учасників, так і видовою ознакою.
За ступенем узгодженості спільних дій та організованості (мається на увазі, що йдеться про групу, то вона, з точки зору загальної соціології, вже є організованою) на нижчому рівні знаходяться так звані ситуативні злочинні групи.
Ситуативна злочинна група — це група осіб, що включає двох і більше осіб, які об’єднались з метою вчинення злочину. Така група утворюється на основі існуючої малої неформальної групи і об’єднанням людей з метою вчинення злочинної діяльності під впливом емоцій або певних сприятливих обставин. У ситуативній групі відсутня чітка психологічна і функціональна структура. У свою чергу, ситуативні злочинні групи за ступенем узгодженості (домовленості) розподіляються на групи без попередньої змови і на групи за попередньою змовою.
У ситуативній групі без попередньої змови ролі учасників заздалегідь не розподіляються, всі учасники цієї групи виступають виконавцями. Злочин такою групою вчиняється практично без будь-якої попередньої підготовки. Кожен з учасників групи проявляє ту чи іншу активність залежно від свого антисоціального характеру і ставлення до злочинних дій. Така група є конгломератом, учасники якого реалізують індивідуальну антисоціальну спрямованість за сприятливих умов.
Основними ознаками ситуативної групи без попередньої змови, на наш погляд, є: 1) наявність спільної мети вчинення злочину; 2) згода всіх осіб, які об’єдналися, взяти участь у вчиненні злочину; 3) відсутність чіткої психологічної і функціональної структури групи; 4) відсутність розподілу ролей до початку злочину; 5) відсутність будь-якої особливої підготовки до початку злочину.
Ситуативна група за попередньою змовою характеризується тим, що співучасники такої групи, на відміну від попередньої групи, заздалегідь узгоджують дії кожного співучасника. У такій групі можливий завчасний розподіл ролей і необхідна підготовка до безпосереднього вчинення злочину. Так, основними ознаками ситуативної групи за попередньою змовою є: 1) наявність спільної мети вчинення злочину; 2) згода всіх осіб, які об’єдналися, взяти участь у вчиненні злочину; 3) наявність функціональної структури; 4) наявність розподілу ролей до початку злочинну; 5) наявність певних підготовчих дій.
Ситуативні злочинні групи охоплюються п. п. 1, 2 ст. 28 КК України, згідно з якими у першому випадку йдеться про просту форму співучасті — співвиконавство, а в другому — про складну форму співучасті.
Організовані злочинні групи. Поняття організованої злочинної групи визначається у п. 3 ст. 28 КК України, згідно з яким злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об єднання для вчинення цього та інших (іншого) злочинів, об’єднаних планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, про це вже зазначалося вище.
Визначення поняття організованої групи має важливе значення для практичних працівників правоохоронних органів. Виконуючий обов’язки Генерального прокурора О. М. Литвак з цього приводу писав, що відсутність аутентичного тлумачення поняття злочинної організованої групи з двома співучасниками призвели до того, що створені для боротьби з організованою злочинністю спеціальні підрозділи органів МВС і СБУ, не мають відповідних матеріалів стосовно мафії, щоб виправдати своє існування ці підрозділи почали порушувати кримінальні справи і вести розслідування злочинів, що не мали відношення до організованої злочинності, на чому неодноразово акцентував увагу у своїх виступах на засіданнях Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Президент України Л. Д. Кучма.
Як виходить з вимог закону, головними ознаками організованої злочинної групи є наявність не менш трьох її співучасників, попередня зорганізованість у стійке об’єднання для вчинення злочинів і наявність плану злочинних діянь з розподілом функцій її учасників, спрямованих на його виконання.
На думку багатьох фахівців, групу слід вважати стійкою за умови, що вона є стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входять, мають єдині наміри стосовно вчинення злочинів. Про стабільність і згуртованість групи свідчать такі ознаки, як сталість складу групи, організованих структур, стабільність форм і методів злочинної діяльності, неодноразовість вчинення злочинів або планування їх систематичного вчинення у майбутньому.
Слід додати, що існування організованої злочинної групи неможливе без ієрархічної структури і розподілу ролей. Саме структуризація, солідаризація учасників і їх сталість є ознаками зорганізованості.
Поряд з основними ознаками в ОЗГ можуть бути виявлені і додаткові ознаки: створення у злочинних цілях формальних організацій; встановлення норм і правил поведінки членів як у сфері злочинної діяльності, так і поза нею; створення спеціального грошового фонду, яким розпоряджається організатор злочинної групи і т. п.
Кваліфікація злочинів за ознаками їх вчинення організованою групою. У чинному кримінальному законодавстві факт учинення злочину організованою групою, або злочинною організацією береться до уваги при конструюванні багатьох статей, де дана ознака виступає за обтяжуючу обставину.
У цілому практика кваліфікації злочинів, вчинених організованою групою або злочинною організацією, відбиває тип небезпечної злочинної діяльності співучасників. Вона враховує ту обставину, що співучасники заздалегідь об’єднують свої зусилля з метою здіснення злочинної діяльності, обумовлюють розподіл ролей між собою, обмірковують план скоєння злочинних дій, ретельно до цього готуються і передбачають шляхи уникнення від відповідальності за свої дії. При цьому співучасники заздалегідь передбачають виконання підготовчих дій, що полегшують учинення діяння і приховування у подальшому слідів злочину.