- перехід від феодальних до капіталістичних відносин, що супроводжувалося промисловим переворотом (від досягнення незалежності до другої половини XIX століття);
- перехід до монополістичної стадії капіталізму та індустріального суспільства (від кінця XIX століття до Другої світової війни);
- перехід до постіндустріального суспільстіва (після Другої світової війни до середини 70-х років);
- перехід до інформаційного суспільства (починаючи з середини 70-х років).
Цей шлях закономірний для розвитку сучасної цивілізації, і для досягнення добробуту у суспільстві його повина пройти кожна країна. Але справа полягає в тому, що США, починаючи з початку XX століття, йшли попереду інших розвинутих країн. І це при тому, що тільки в кінці XIX століття Америка стала індустрільною країною і могла на рівні конкурувати зі старими капіталістичними європейськими державами. Якщо виділяти причини такого перебігу подій, то потрібно перш за все вказати на дуже вигідне географічне положення країни. Дякуючи своєму розташуванню, США не тільки не постраждали від двох світових війн, а вийшли з них збагаченими. Також віддаленість від Європи допомогла США спочатку здобути економічну незалежність, а потім уникнути економічного та політичного протистояння. Тобто вигідне економічне положення завжди допомогало Америці уникати негативного зовнішнього впливу і захищати свої економічні інтереси.
Друга причина – це надзвичайний ресурсний потенціал американської теріторії. Американська промисловість не відчувала обмеженості ресурсів, що сприяло ії учспішному розвитку. Третя причина – це економічне відставання інших країн Американського континенту. Завдяки цьому американський капітал отримав великий простір для діяльності і вже на початку XX століття більшість країн Латинської Америки фактично попала під колоніальну залежність від США.
Також треба пам’ятати про власні зусилля американських людей. Лозунг ”зроби себе сам” визначав дуже багато в зусиллях людей при створені суспільного багатства. Американський уряд дуже вміло контролював потік імігрантів в країну. Поряд з дешевою робочою силою, талановити підприємцями, уряд досить вміло залучав багато вчених та науковців, які з різних причин емігрували з Їх рідних країн. Саме наукові розробки дозволили країні випереджати інші капіталістичні країни у своєму розвитку.
Але не дивлячись на таке безхмарне становище, є багато бентежних моментів. Головна з них це великий надлишок доларової маси. Також виходячи з теорії циклів, економічна криза неминуча і як правило вона настає після економічного піку, який зараз переживає США. Економічне ж лідерство не може бути вічним. Вже зараз існують центри сили, які у недалекому майбутньому стануть серйозною противагою Сполученим Штатам. Це насамперед Європа, також Японія та “нові індустріальні країни”. Тому мабуть скоро ми станемо свідками поступового занепаду Сполучених Штатів Америки з послідуючою втратою світового лідерства.
Список використаних джерел.
1) Голубович В.И., Пашкевич Л.Ф., Полетаева Н.И. «Экономическая история зарубежных стран» - Минск, 1998.
2) Джинчарадзе В.З. «Экономическая история США» - Москва, 1973.
3) История США: в 4 томах – Москва, 1983.
4) «США//Наши деловые партнеры» - Москва, 1990.
5) Большой Энциклопедический Словарь – Москва, 1985.
6) «США//Современный монополистический капитализм» - Москва, 1982.
7) Лановик Б.Д., Матейко Р.М., Матисякевич З.М. “Економічна історія України та світу” – Київ, 1999.
8) Encyclopaedia BRITANNICA’99 – CD.
9) Microsoft ENCARTA’99 – CD.