Реферат на тему:
Узбекистан, Киргизька Республіка, Таджикистан, Туркменістан
Республіка Узбекистан
Площа - 447,4 тис. км2. Населення - 22,4 млн чоловік. Столиця - Ташкент.
Узбекистан займає щодо країн регіону центральне положення. Країна має велику площу земель, придатних для зрошуваного землеробства, значні й різноманітні поклади мінеральної сировини. Тут добувають газ і нафту, руди кольорових металів, графіт, озокерит.
Пустельно-степові ландшафти рівнинних ділянок чергуються з пустельними (Кизилкуми) і, поступово підвищуючись на схід, переходять у передгірські та гірські. Різко континентальний клімат з сухим літом, незначною кількістю опадів сприяє вирощуванню бавовнику, інші сільськогосподарські культури потребують штучного зрошення. Тут діє розвинута система каналів: Великий, Північний та Південний Ферганські, Голодностепський та ін. Ірригаційне значення мають майже всі річки країни.
Узбекистан - найбільша за кількістю населення країна регіону. До її складу на правах автономії входить Каракалпакія. Життя та традиційна господарська діяльність концентруються в оазисах. Найбільш густо заселені оазиси південної частини країни (особливо Ферганська долина) та пониззя Амудар'ї. Найбільші міста - давні центри культури - Ташкент, Самарканд, Бухара, Хіва - також знаходяться в оазисах.
У територіальному поділі праці спеціалізація країни визначається бавовникових комплексом. До його складу входять підприємства первинного очищення бавовник)
та текстильної промисловості, що концентруються переважно в Ташкенті, Фергані, Маргелані, Самарканді, а також машинобудування (головний центр - Ташкент). Потреби комплексу спричинили розвиток виробництва мінеральних добрив (Чирчик, Фергана. Навої, Коканд). З переробкою бавовнику по в'язане виробництво олії.
Подальшого розвитку набуває видобування паливно-енергетичної (Ферганська доли на) та рудної сировини (Алмалик). Відповідно посилюється значення в промисловому розвитку країни таких галузей, як газова, хімічна та нафтохімічна, золотодобувна, кольорова металургія.
У сільському господарстві, крім бавовникової спеціалізації, займаються вирощуванням баштанних культур, фруктів, овочів, вирощуванням рису в долинах річок та пшениці - на богарних землях. В оазисах розвинуте молочне скотарство, в пустельних та гірських районах - вівчарство пасовищного типу. Харчова промисловість виробляє різні консерви, сухофрукти, вина.
Узбекистан зв'язаний з країнами Центральної Азії та Росії сухопутними шляхами, де провідна роль налетить залізниці. Постачає продукцію бавовникового комплексу, газ, кольорові метали. Завозить переважно продукцію машинобудування й хімії.
Киргизька Республіка
Площа - 198,5 тис. кмг. Населення - 4,5 млн чоловік. Столиця - Бішкек.
Киргизстан - гірська країна. Половина її території розташована на висотах понад 3 000 м, тобто придатні для землеробства території дуже обмежені (частина Ферганської, Чуйська, Алайська долини) і становлять близько 10 %. Вирощують бавовник, цукрові буряки, тютюн. Країна має великі пасовища, на яких розвивається вівчарство. Також розводять коней, велику рогату худобу.
Велике значення має вугільна промисловість, кольорова металургія, що розвиваються на власній сировині. У Киргизькій Республіці є значні поклади сурми та ртуті. В містах Бішкек, Ошта та інших розвинуте машинобудування. Енергетика розвивається на власних паливних та гідроресурсах. Каскад ГЕС діє на річці Нарин.
Надра країни багаті мінеральними водами, унікальні природні особливості озера Іссик-Куль сприяють розвитку рекреаційної діяльності в країні, визначають галузь як одну з пріоритетних для розвитку економіки.
Киргизька Республіка активно перебудовує свою економіку, залучаючи як власні ресурси, так і можливості міжнародного співробітництва. Держава дістала статус країни, що розвивається, це дає можливість одержувати на пільгових умовах міжнародну допомогу.
Республіка Таджикистан
Площа - 143,1 тис. км2. Населення -5,7 млн чоловік. Столиця - Душанбе,
Таджикистан розташований в важкодоступних гірських районах Паміру та Паміро-Алтаю. Долини найбільш густонаселені та добре освоєні в господарському відношенні. Густота населення тут перевищує 60 чол. на 1 км2, водночас як гірські території мають показник близько 2 чол. на 1 км2. До складу країни входить Горний Бадахшан (м. Хорог), повністю розташований в горах Паміру. В останні роки загострення внутрішньополітичної ситуації призвело до збройного конфлікту в країні, що значно підірвало її економіку.
Для сільськогосподарського використання придатна тільки третина території, а для землеробства - майже 20 її частка. Але зручне розташування долин південно-західної частини дають можливість вирощувати тут бавовник. Розвинуті шовківництво, садівництво, виноградарство. Провідною галуззю сільського господарства є тваринництво.
Переважний розвиток дістали легка та харчова промисловість, кольорова металургія, машинобудування та хімічна галузь, що розвиваються на власній сировинній базі переважно в центральних та північних районах країни. Південні райони об'єднані в межах Південно-Таджицького ТВК, який розвивається на основі гідроенергетики й спеціалізується на хімічній промисловості та кольоровій металургії.
Туркменістан
Площа - 488,1 тис. км2. Населення - 4,4 млн чоловік. Столиця - Ашгабат.
Туркменістан - незалежна нейтральна держава. Це найбільша за площею країна району. Вигідність географічного положення визначається виходом її до Каспійського моря, що забезпечує не тільки країні, а й всьому регіону зв'язок з країнами Закавказзя (паром Туркменбаші - Баку) та однією з найстаріших залізниць, що також з'єднала країни регіону з Європейською Росією.
Природні умови країни дуже складні: 4/5 її території займає пустеля і тільки на півдні передгірські рівнини Копетдагу придатні для господарської діяльності, Посушливий клімат, мілководні річки дають можливість розвивати землеробство лише за умов зрошення. Основним джерелом зрошення є р. Амудар'я, води якої поступають Каракумським каналом.
Мінеральні ресурси представлені потужними запасами нафти й газу, особливо на узбережжі Каспійського моря, унікальними за властивостями покладами глауберової солі в затоці Кара-Богаз-Гол та покладами гірничо-хімічної сировини.
Особливості природних умов є причиною незначної заселеності країни. Середня густота населення (9 чол. на 1 км2) є однією з найменших у Центральній Азії, але водночас країна визнається високим природним приростом населення. Як і всюди в регіоні населення тут концентрується в оазисах - переважно в південній частині, хоча розвиток добувної промисловості на заході в останні десятиліття сприяв освоєнню
узбережжя Каспійського моря. Розвиток промислового виробництва зумовив також високі темпи урбанізації: нині співвідношення між міським і сільським населенням становить відповідно 45 % і 55 %. Міське населення проживає в 20 містах, найбільшими серед яких є столиця Ашгабат (понад 500 тис. чоловік), Чарджоу, Мари.
Туркменістан відомий як один з провідних районів щодо вирощування бавовнику, особливо його тонковолокнистих цінних сортів та їх переробці, а також розвинутим шовківництвом. На зрошуваних землях вирощують озиму пшеницю, КУКУРУДЗУ, овочі, є сади й виноградники. Пустельні території використовують під пасовища. Розводять тонкорунних овець, а в передгір'ях Копетдагу - знаменитих ахалтекинських коней. Продукція сільського господарства переробляється місцевою харчовою та легкою промисловістю (Ашгабат, Мари).
Серед галузей промисловості особливе місце займають нафтова та газова. Вони дають країні основну частину прибутку і є важливою складовою експорту. Паливно-енергетична та хімічна сировина разом із покладами сірки та солей стали основою розвитку багатогалузевого хімічного виробництва (Чарджоу, Туркменбаші).
Вигоди географічного положення, наявні зв'язки як з країнами регіону, так і з країнами Закавказзя, Росією та іншими європейськими державами, сприяють розвиткові міжнародної торгівлі країни. Туркменістан на євразійському ринку є насамперед постачальником палива в європейську Росію, Україну, інші країни Європи.