В наш час є багато форм і методів викладання курсу географії в школі. Одним з ефективних методів є використання методики опорних схем і конспектів, яку розробляв В.Ф.Шаталов.
При використанні опорних схем і конспектів педагоги-новатори рекомендують звернути увагу на такі аспекти навчального процесу.
1. Організація всього навчального процесу і учбової діяльності учнів повинна бути чіткою. Це досягається при певній структурі уроку, теми або розділу. Наприклад при такій структурі.
І. Розгорнуте пояснення вчителем теми, завдань, які стоять перед учнями, основних питань, які виносяться для засвоєння знань.
ІІ. Викладання нового матеріалу з поетапним і стислим поясненням навчального матеріалу по опорним схемам.
ІІІ. Робота з листком опорних схем.
ІУ. Домашня і індивідуальна робота з підручником і опорною схемою.
У. Контроль засвоєння знань при фронтальній перевірці (письмова, усна перевірка, відповіді біля карти).
УІ. Практичне закріплення нового матеріалу (навчання прийомам роботи з картою, виконання тренувальних завдань та підсумкових практичних робіт).
УІІ. Систематизація і узагальнення знань.
УІІІ. Огляд знань.
2. Конструювання нового матеріалу теми в загально збільшені блоки, тобто поєднання одразу кількох структурно-споріднених понять. За рахунок резерву навчального часу більше уваги приділяти творчим завданням, а також всебічної підготовки школярів до виконання практичних робіт.
3. Опорні схеми повинні являти собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними, наведені приклади географічних назв. Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу. Як показує досвід, кращого результату у викладенні досягають ті вчителі, котрі правильно організують роботу по систематизації знань учнів і складанню схем-конспектів. Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. Тому, головна мета вчителя на даному етапі уроку – навчити учнів паралельному запису (конспектуванню) навчального матеріалу. Цю роботу вчителя можна звести до слідуючи моментів:
а) навчання учнів згортанню інформації в план-конспект, тобто з словесної форми вибирати тільки головне: слова, схеми, малюнки, географічні назви і т.ін., котрі являються зв’язуючими символами під час відтворення матеріалу;
б) навчання шифровці інформації за допомогою яскравих кольорів, більш великих літерних позначень та інших символів. На початковому етапі навчань рекомендується складати більш детальний конспект, котрий легше б сприймався і відтворювався кожним учнем, незалежно від рівня його підготовки.
Оскільки основна діяльність учнів у процесі вивчення нового матеріалу зводиться до роботи над опорними схемами, то вони засвоюють ту інформацію, яка відображена в схемі. Це є мінімум знань по темі.
4. При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності. Дуже важливий той факт, що завдання практичного характеру учні виконують як в самому процесі вивчення теоретичного матеріалу, так і після. Завершує урок самостійне виконання школярами програмних практичних робіт.
5. Організацію і проведення навчального процесу рекомендується будувати на самоуправлінні учнів. Школярі можуть розділятися на групи: відповідальні за перевірку зошитів з практичними і самостійними роботами (перевіряючи); відповідальні за екран успішності; відповідальні за збереження і роздачу картографічного і дидактичного матеріалу, класних зошитів з практичними роботами і т.ін.
Приблизні методичні прийоми у використані опорних схем:
1. З першого уроку необхідно познайомити учнів з особливостями цієї методики, призначенням опорних схем.
2. Новий навчальний матеріал вчитель пояснює чітко, зрозуміло, емоційно і доступно. У викладенні не можна пропускати жодного опорного слова, котре є в схемі.
3. Після пояснення нового матеріалу по темі вчитель проводить стисле пояснення конспективних слів опорних схем.
4. Учням надається час, щоб перемалювати схему в зошит. Якщо опорна схема розмножена як роздаточний матеріал, то учні можуть підклеїти її в зошит.
5. Під час підготовки домашнього завдання учням рекомендується:
- відтворити зміст конспекту, виконаного на уроці по підручнику і звірити його з конспектом у зошиті;
- відтворити по пам’яті опорну схему. Батьки повинні співставити відповідь сина, або доньки з оригіналом виконаним на уроці;
- на наступний день, перед перевіркою знань на уроці, знову необхідно відтворити опорну схему і повторити визначення понять.
Під час перевірки знань на уроці оцінка за письмове або усне відтворення опорної схеми залежить тільки від підготовки самих учнів.
6. Крім письмового відтворення опорної схеми необхідно постійно робити і усне опитування біля карти.
7. На перших порах при усних відповідях можна дозволяти учням користуватися опорними схемами. Це допомагає, по-перше, бачити, а не тримати в пам’яті план розповіді. Думка учня спрямована тільки на викладання теми. По-друге, виключається порушення послідовності розповіді. Лише при досягненні відчуття впевненості ця необхідність відпадає сама собою.
Вчителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал. Тому, при підготовці опорних схем необхідно скрупульозно продумати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго відбився в пам’яті учня.
9 Перед початком вивчення чергової теми(розділа) вчитель дає учням перелік основних питань, котрі повинні бути добре засвоєні. Тим самим у школярів створюється ясне уявлення про той навчальний мінімум, котрим вони повинні оволодіти в процесі вивчення теми. Крім того, ці питання сприяють чіткому тематичному контрою.
І, найголовніше: вчитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань. Біда нашого шкільного навчання в тому, що частіше викладання засвоюється на усному поясненні вчителем нового матеріалу, який важче засвоюється учнями. Переважає, як показує досвід, формування словесно-логічного мислення учнів. Ось чому використання наочностей, в тому числі і опорних схем, приводить до розвитку образного мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.
Учні, коли працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо і те, що спираючись на добре засвоєні теоретичні знання, учень легко виконує практичні завдання. Вчитися стає легше, а отже, і цікавіше.
Як показує досвід, працювати з опорними схемами може кожен вчитель.
Далі, я б хотіла навести приклади опорних схем і таблиць з якими я працюю при викладенні географії у 6-9-х класах. Вони допомагають дітям краще засвоювати програмний матеріал.
6-й клас „Загальна географія”.
Під час вивчення тем „Історія пізнання Землі” та „Географічні відкриття” я використовую слідуючи опорну схему, по якій школярі виконують слідуючи завдання:
І. Що діти повинні засвоїти. Уявлення учнів про розвиток географічних знань в давнину, про їх зміни в результаті подорожей Х.Колумба, Ф.Магелана. Уміння вибирати з тексту підручника необхідні знання.
ІІ. Джерела географічної інформації. Фізична карта півкуль, картини із зображенням мандрівників.
ІІІ. Структура навчального процесу.
1. Ознайомлення учнів із структурою підручника та основними прийомами роботи з ним, а також з прийомами роботи з опорними схемами і конспектами.
2. Розповідь учителя про розвиток географічних знань про Землю.
3. Бесіда про значення подорожей Х.Колумба, Ф.Магелана у розвитку географічних знань.
ІУ. Опорні знання. З курсу історії в 5-му класі – уявлення людей в давнину про Землю.
У. Орієнтовні питання і завдання.
1. Які були уявлення стародавніх людей про форму і природу Землі?
2. Як змінювалися ці уявлення після подорожей Х.Колумба і Ф.Магелана?
3. Порівняйте карти ХУ і ХУІІ століть з сучасною картою півкуль. Що між ними спільного?
4. Які ви знаєте джерела географічних знань?
Схема № 1
Географія як наука
Первісні люди – збір плодів, - зображення шляху, малюнки
Воєнні походи, торгівля – зображення місцевості (мал.)
Доведення (2000 років) – кулястість Землі
Ерастофен – розміри Землі, карта
Птоломей (ХІУст) – градусна сітка
Бехайм (ХУст.) – глобус
Мореплавання –
Х.Колумб (1492р.) - Н.Світ (опис природи)
Ф.Магелан (1519-1522рр.) –кругосвітня подорож, земна куля, Світовий океан, Тихий океан.
Блландйці (ХУІІ ст..) – Австралія
Географія (грецьк.) – опис (вивчення) природи –фіг геогр..
господарства –економ.географ.
Сучасні дослідження Антарктида – материк (лід 4 км, атлас
Океан – глибини, рельєф, кор.копалини
Експедиції Атмосфера – спостереження, прогноз
Материки – гори, внутрішня будова,
Сучасну карти, прогноз супутники, наукові станції, НІЇ
Корисні копалини
погода Охорона
будівництво
госп.діяльність
Під час вивчення теми: Літосфера” можна використовувати невеликі смислові блоки.
Перший урок повністю присвячується вивченню внутрішньої будови земної кори.
І Смисловий блок. Внутрішня будова Землі.
При ознайомлені учнів з внутрішньою будовою нашої планети, крім опорної схеми на дошці використовується і мал.. у підручнику.(мал..21 стор.51, підручник О.Я.Скуратовича)