Іудеї вірять в загробне життя, але найбільшу увагу іудаїзм приділяє земному життю. Засновником можна вважати Моїсея (жив бл. 1250 р. до н.е), якому Бог передав Тору (завіт). В основі іудаїзму лежить Тора, або “закон” – п`ять перших книг єврейської Біблії. Тора означає не тільки “закон”, а і “вчення”, “настанова”. Тора містить в собі вчення Бога про себе самого, про мету творіння і про те, що його народ повинен бути покірним йому. Читання Тори – найважливіша частина служби в сінагозі (зібранні), там же віруючі зветаютьмя до Бога з молитвою.
Тора містить 613 заповідей: 238 наказів і 365 заборон - це настанови Бога, яким мають слідувати віруючі.
Іудеї почитають суботу – день коли заборонена будь-яка робота, день який нагадує про останній день творіння.
Святе місце для іудеїв – Стіна плача. 2000 років тому в столиці давньоєврейської держави Ієрусалімі за наказом царя Ірода будо збудовано храм, сьогодні від нього залишилась лише Західна стіна – Стіна плача, яка є пам`яткою про зруйнування храму і держави. Сьогодні євреї з усього світу приїздять щоб помолитися коло Стіни плачу.
11. ІСЛАМ. ПРОРОЦЬКА МІСІЯ ЗАСНОВНИКА ІСЛАМУ МУХАМЕДА.
Іслам, як і буддизм чи християнство, є одною з найбільш поширених релігій, що має мільйони послідовників у всьому світі. Виникнення та поширення мусульманської релігії пов`язане з життям та діяльністю пророку Мухамеда. За уявленнями мусульман Мухамед – пророк Аллаха і його посланець, через якого людям було передано текст Корану.
Історія життя Мухамада: Мухамед народився в м. Мекка в небагатій родині, його батьки померли і він виховувався в домі свого діда, і змалку був знайомий з торгівлею. Він найнявся вести справи багатої мекканської вдови Хадіджи, на якій одружився в 25 років. Після цього від деякий час займався торгівлею, після чого виступив як проповідник. Коли йому було 40 років він почав бачити видіння: звістку про те, що він є пророком Бога. Йому з`явився архангел Джедраїл, який потім у місяць рамадан уві сні продиктував пороку текст Корана – священної книги мусульман.
Мухамед почав проповідувати, але в м.Мекка не знайшов підтримки, і після смерті Хадіджи він став шукати прибічників за межами Мекки. На чолі своїх послідовників він вирушив у Медіну, де мусульманська община поступово набирала силу. Саме тут сформувалися основні принципи релігійного вчення, ритуала і організації общини. В Медіні побудовано першу мечеть, установлено основні ритуали і обряди – правил молитви, посту і т.д.
Вчені вважають Мухамеда історичною особистістю і що він дійсно жив і діяв, заснував общину мусульман в містах Мекка і Медіна, з його слів записано Коран. Саме в цьому і полягає релігійна місія Мухамеда.
Іслам не наділяє Мухамеда ніякими надприродними рисами, проте навколо його особи поступово виник цілий цікл легенд про чудеса. Його особа є дуже шанованою серед мусульман, поширені молитви про нього, а його ім`я використовується як талісман.
12. КОРАН ЯК РЕЛІГІЙНА ТА КУЛЬТУРНА ПАМ`ЯТКА.
Послідовники іслама вірять, що Коран – істинне слово Аллаха, яке вміщує остаточну і повну волю аллаха щодо людства. Коран – книга нестворена, а існуюча вічно, як сам Бог, вона його слово.
Коран поділяється на частини – сури. Коран, Сунна (книга, що містить відомості про життя Пророка, Тевсір (збірка законодаства) ввжаються священними книгами для мусульнам. Згідно з ісламом, оригінал Корана зберігається на небі. Секретар Мухамеда, який був неписьменний, записав Коран, і він зберігався у другої дружини Пророка Хайши. Після смерті Пророка батько Хайши, який був проголошений Халіфом – релігійним та військовим лідером прихильників ісламу, віддів розорядження створити єдину редакцію Корана – було знищено різні його версії. Коран було заборонено перекладати з арабської сови.
В теперішньому виді Коран має 114 глав, які називаються сурами. Сури поділяються на аяти. Сури розташовані так: самі довгі на початку, самі короткі – в кінці. Для Корана характерна своєрідна стилістика: це проповідь, пряма мова і розповідь від третьої особи. Коран – головна книга мусульман, з якою вони не розлучаються від народження. З раннього дитинства вони чують вирази з нього, і дуже часто по ньому вчаться читати. Корманом встановлені норми, що регулюють всі сфери життя мусульман: молитву, піст, поджужнє життя, харчування і вживання напоїв, наслідування майна. Норми Корану і Сунни є джерелом шаріату (правильного шляху) – зведення норм і правил, дотримання яких обов`язкове для віруючих.
13. ОСНОВНІ ДОГМАТИ ТА КУЛЬТОВІ ОСОБЛИВОСТІ В ІСЛАМІ.
1. Бог – єдин, Аллах лише одне з імен Бога.
2. Мухамед – пророк Аллаха.
3. Для кожного мусульманика вирішена на небесах.
4. Віра в рай та пекло.
5. Визнання священної книги Коран.
Кожен мусульманин якщо він здоровий, не має боргів і має достатньо коштів для мандрівки, хоча б один раз у житті повинен відвідати Мекку та Медіну, щоб вклонитися могилі Пророка, святилищу Кааба (мечеті в стіну якої вмонтовано чорний камінь, священному джерелу Цем-Цем, що розташоване на подвір`ї мечеті, помолитися на горі біля Мекки. Це один з основних 5 обов`язків мусульман. Чотири інших – сповідання віри, молитва, піст і діялля на користь бідних. Кожден мусульманин повинент молитися 5 разів на день, умиватися водою або піском перед молитвою, шанувати місяць Рамадан (вдень людина не може отримувати ніякої насолоди їсти, пити).
14. ЗЕМНЕ ЖИТТЯ ХРИСТА: СУПЕРЕЧКИ НАВКОЛО РЕАЛЬНОГО ІСНУВАННЯ ХРИСТА.
Згідно з віруваніми християн, Іісус прийшов у світ щоб своїми стражданнями, смертю та воскресінням спокутувати гріхи людського роду.
Біюграфію Христа дають головним чином Євангелія – канонічні і численні апокрифічні. Так, народження Христа було передвіщено архангелом Гавриїлом, який явився діві Марії і сповістив, що у неї провинен народитися син. Іісус народився в Віфлеємі, куди його батьки вирушили для участі в перепису населення. Потім, рятуючи дитину від царя Ірода, його сім`я вирушає до Єгипту. Повернувшись, сім`я Іісуса оселяється в Назареті. Апокрифічні Євангелія розповідають численні подробиці про життя Іісуса в той час. Натомість канонічні Євангелія відображають лише один епізод з дитинства Іісуса (свято в Ієрусалімі). Подальша розповідь – вже про дорослу людину. Іісус стан теслею та камінщиком і після смерті Іосифа готував матір працею рук своїх.
Коли Іісусу було біля 30 років, він зустрівся з Іоаном Хрестителем і прийняв водне хрещення. Після цього він почав проповідувати в різних частинах Ізраїля. Потім в Ієрусалімі його зрадив один з його учнів – Іуда – за 30 срібників, і Іісуса було засуджено іудейським релігійним судом – синедріоном – до смертної кари. Римський намісник Понтій Пілат затвердив цей вирок і Іісус Хрисрос був розіп`ятий на Хресті, а потім похований. Але потім він воскрес і явився своїм учням. Так про ці події розповідають автори Євангелія – апостоли.
В Євангеліях ми можемо прочитати опис багатьох чудес, які творив Христос протягом свого земного життя: він лікував хворих, міг ходити по воді, обертати воду на вино тощо. Але крім божественних проявів, Іісус як і будь-яка людина відчував біль і страх. Євангелія дуже відрізняються в частині тлумачення образу Христа. У Іоанна Іісус з`являється як Бог в людській подобі, його божественна природа всіляко підкреслюється, а Матфей, Марк і Лука надали Христу риси людини.
15. ДІЯЛЬНІСТЬ АПОСТОЛІВ ПО РОЗПОВСЮДЖЕННЮ ХРИСТИЯНСТВА.
До складу нового заповіту входить книга під назвою “Діяння святих апостолів”, де розповідається про те, як на апостолів зійшов Святий Дух, про першу проповідь апостола Петра, про стан першої християнської общини в Ієрусалімі, про перехід проповідників в інші області Палестини. Далі розповідається про три проповідницькі мандрівки Павла, взяття його під арешт в Ієрусалімі, суд на ним і його життя в Римі.
За традицією, вважалося що автором книги Діянь апостолів був Євангеліст Лука. Текст книги зберігся в деяких досить-таки різних варіантах. Заголовок книги дано не самим Лукою, а кимось пізніше і воно не дуже відповідає змісту, бо крім апостолів Петра і Павла лише одного разу згадується про апостола Іакова і двічі про Іоана.
16. ОСНОВНА ДОГМАТИКА ТА ОСОБЛИВОСТІ ОБРЯДОВОСТІ КАТОЛІЦИЗМА.
Католіцизм - один з напрямків християнства. Його характерні риси формувались в умовах життя піздньої Римської імперії і великого переселення народів, коли в результаті руйнування античних світових порядків зароджувалась нова цивілізація. Формування католіцизму як напрямку християнства розтягнулося на віки. Основою всієї діяльності західної церкви стало намагання об`єднати християн під владою папи і забезпечити вірність йому. Головна розбіжність християнських церков – ствлення до догматів. Догмати католицької церкви відрізняються від православ`я і мають наступні ознаки:
- догмат католіцизму про сходження Святого Духу від Бога-Отця і від Бога-Сина, на відміну від православ`я, де визнається сходження (исхождение) святого Духа тільки від Бога-Отця. Це головна канонічна розбіжніст між 2-ма гілками християнства.
- люди страждають тому що несуть на собі гріх перших людей – Адама і Єви. В спасінні людей католицьке віровчення перше місце відводить церкві, яка може допомогти людині в спасінні за допомогою надлишку добрих справ, зроблених Христом, Богоматір`ю і святими.
- практика індульгенцій – відпущення гріхів, що продаються церквою.
- вчення про чистилище як проміжне місче між раєм та пеклом, де душі грішників горять в очищуючому вогні. Православна церква не визнає існування чистилища.