Населення Гетьманщини виконувало державні “загальнонародні” повинності, обов”язковість яких підтверджували грамоти І.Скоропадського, Д.Апостола. Найпоширенішою повинністю було забезпечення селянами і міщанами підвод, коней, волів і погоничів для російської анмії, перевезення провіанту, пошти, чиновників. Повинності розподілялися нерівномірно. Для селян вони були в два рази більшими, ніж для козаків. Так, в роки російсько-турецької війни 1735-1739 рр. Було притягнуто до обозної служби 205 тис. Селян, забрано волів і коней на 146,3 тис.крб. Усього збитки для України становили 12 млн крб.”[4-179с.]
Українських козаків направляли на будівництво каналів між Волгою й Доном, навколо Ладозького озера, під час яких загинуло до 30% козаків, на спорудження ліній укріплень, фортець, гребель, шляхів, мостів.”[4-179с.]
Курсова робота присвячена дослідженню фінансів Запорозької Січі. Період існування Січі припадає на кінець ХVІ ст. початок ХVІІІ ст. Форма правління вцілом по Україні не була стійкою та в деякій мірі розвиток України та поширення Запорозької ідеї по всій території залежали від особистостей, таких як Б.Вишневецький, Б.Хмельницький, П.Дорошенко, І.Мазепа та інші.
В Українському менталітеті яскраво простежуються дві риси: перша “моя хата з краю”; друга – риса лицаря-бунтівника. Вищенаведені данні свідчать про те, що Запорозька Січ зібрала працьовитих людей котрі боролися за волю, визнаючи тильки свою владу “здійснювали самоврядування згідно з тими звичаями та традиціями, що формувалися протягом поколінь. Усі мали рівні права й могли брати участь у досить бурхливих радах, у яких частіше перемагала сторона, що найголосніше кричала. На цих зборах обирали і з такою ж легкістю скидали козацьких ватажків … ”[3-142c.]
Покладаючись на те, що на Січі зібралось не аби-яке населення, а свободолюбивий люд зі своїми поглядами на життя; порівнюючи менталітет козаків з менталітетом теперішніх громадян України; врахувуючи часи адміністративного централізованого правління при котрому придушувалось будь-яке “инакомыслие”; часи тоталітарного правління в які страждала, точніше винищувалась інтелигенція, люди із особистими поглядами на життя, котрі іноді заважали лінії партії. За ці часи багато громадян, націоналістів було просто знищено або емігрувало і нажаль не в “дике поле”, а за кордон в пошуках кращого життя.
Проаналізуємо принципи утворювання складу Верховної ради. Для того, щоб бути обраним поперше – необхідна рекламна підтримка. Звичайно коштів котрі виділяються на це державою не вистачить. Одже необхідно знаходити іншии джерела фінансування. Котрими можуть виступати спонсорські допомоги організацій зацікавлених у лобіюванні власних інтересів. Отже маємо два джерела фінансування передвиборчої компанії: перше – кошти з бюджету (гроші платників податків); друге – кошти безпосередніх комерційних структур з вищезгаданими інтересами та можливостями. Спостерігається ситуація котра відбувалась за часів Руїни “змінився і стиль керівництва. Якщо ватажкам із покоління Хмельницького були притаманні політичне бачення ситуації, сміливість і рішучість дій, то народжені за доби Руїни провідники Гетьманщини дбали про обмежені й прагматичні цілі. Вони скоріше пристосовувалися до існуючих політичних обставин, а не змінювали їх. В основному вони ставили перед собою подвійну мету: утримувати задовільні стосунки з царем і зміцнювати свої особисті соціально-економічні привілеї – як членів новонородженої козацької еліти – за рахунок простого козацтва й селянства.”[3-204с.]
Зважуючи на те, що Україна демократична держава і народні депутати обираються громадянами держави, про останніх дбають на передодні виборів звичайними рекламними засобами: різноманітні концерти за підтримкою…, реклама на радіо, телебаченні і т.і. За часів Гетьманщини “у наслідок зростання впливу старшини прості козаки втратили такі важливі політичні прерогативи, як право обирати старшину та брати участь у радах”[3-234c]. Але ж громадяни України такого права ще не втратили.
Необхідно звернути увагу і на покарання передбачені за не виконання своїх обов”язків перед виборцями, та комерційними структурами котрі фінансували обранця. Можна лише здогадуватись чиї інтереси обранець захищатиме.
Iснують два типи витрат зовнішні та внутрішні. Останні ще називають втраченими можливостями фірми. Достатно надруковано матеріалу, щодо зменшення внутрішніх витрат фірм за допомогою вмілого використання податкового законодавства. Існують колсалтінгові фірми, котрі допомогають, вміло застосовувати існуючі закони для збільшення валових витрат фірми. Але важко знайти статті в котрих би зазначалось як зменшити внутрішні витрати домогосподарств (громадяни України, iнших держав, не обмеженi законом у правоздатностi або дiєздатностi, котрі не є суб'єктами пiдприємницької дiяльностi, хоча можуть ними бути), окрім економії ресурсів.
Цей розділ присвячено збільшенню вільних коштів домогосподарств за допомогою використання податкового законодавства. Викладено саму ідею, і наведені приблизні розрахунки.
Наприклад, громадянин працює на фірмі “Ньютон” (далі ФІРМА), за трудовим договором (програмістом, прибиральником тощо). Заробітна плата становиить 171.00 грн, в таблиці 3.1. наведено нарахування та утримання працюючого; в таблиці. В таблиці 3.2. наведені постійні витрати домогосподарств (плата за комунальні послуги, транспортні витрати). Витрати ФІРМИ на оплату праці на котрій працює громадянин наведені в таблиці 3.3.
Таблиця 3.1 – Нарахування та утримання працюючого
| Вид | % | Сумма |
| Нараховано | 171,00 | |
| Разом нараховано | 171,00 | |
| Соц.страх | 0,005 | 0,86 |
| Пенсійний фонд. | 0,02 | 3,42 |
| Сприяння.Зайн. Нас | 0,015 | 2,57 |
| Профсоюз | 0,01 | 1,71 |
| Подоходн | 19,75 | |
| Разом утримано | 28,30 | |
| До видачі | 142,70 | |
Таблиця 3.2 – Постійні витрати домогосподарства
| Вид | Сума |
| Квартплата | 100,00 |
| Проїзд | 24,00 |
| Загалом | 124,00 |
Таблиця 3.3. – Витрати ФІРМИ на оплату праці
| Вид | % | Сумма |
| Соцвідрахування | 0,375 | 64,13 |
| Заробітна плата | 171,00 | |
| Загальні витрати фірми | 235,13 | |
Після того як працюючий отримає заробітню платню та розрахується за борги в нього залишається 142,70-214,00=18,70 грн. вільних коштів.
Розглянемо інший випадок. Працюючий створює МП “Домогосподарство” (далі МП) та складає договір з работодавцем, про надання тих чи інших послуг. Валовий доход МП дорівнюватиме витратам ФІРМИ на оплату праці (таблиця 3.3.), тобто 235,13 грн.На МП працюватиме директор(він же й бухгалтер). Витрати МП на заробітну плату директорові наведені в таблиці 3.4.
Таблиця 3.4 – Витрати МП на заробітну плату директорові.
| Вид | % | Сумма |
| Нараховано | 55,00 | |
| Загалом нараховано | 55,00 | |
| Соц.страх | 0,005 | 0,28 |
| Пенсійний фонд. | 0,02 | 1,10 |
| Сприяння.Зайн. Нас | 0,015 | 0,83 |
| Подоходн | 3,80 | |
| Загалом утримано | 6,00 | |
| До видачі | 49,00 | |
З урахуванням того, що для юридичних особ електроенергія, газ, вода та каналізація коштує дорожче ніж для домогосподарств, витрати на аренду житлового приміщення збільшені. В таблиці 3.5 наведені загальні витрати фірми, що припадають на собівартість продукції.
Таблиця 3.5 – Загальні витрати фірми, що припадають на собівартість продукції
| Статті собівартості | % | Сума |
| Квартплата | 110,00 | |
| Проїзд | 24,00 | |
| Заробітна плата | 55,00 | |
| Інші витрати | 10,00 | |
| Проведено як собівартість | - | |
| Соцвідрахування | 0,375 | 20,63 |
| Загалом | 219,63 | |
Звичайно в разі якщо МП отримує прибуток він обкладається податками. Відповідні податки наведено в таблиці 3.6.
Таблиця 3.6 – Податки, що сплачує МП
| Вид | Сума |
| ПДВ | 2,59 |
| Податок на Прибуток | 3,87 |
| Разом | 6,46 |
Після сплати податків у МП залишаються вільні кошти, до того ж директор отримує заробітну платню. У таблиці 3.7 наведені відповідні суми.
Таблиця 3.7 –Вільні кошти що залишаються в розпорядженні після сплати податків
| Вид | Сума |
| Вільний прибуток фірми | 9,04 |
| Заробітна плата директора | 49,00 |
| Разом | 58,04 |
Таким чином при створенні МП мінімальний виграш орієнтовно визначаєтсья як 58,04-18,70=39,34 грн.
Якщо МП виникне можливість збільшити ваолві витрати фірми до63.00 грн. (списання канцтоварів, амортвідрахування меблів, оргтехніки, тощо, що придбані за рахунок прибутку, або внесені засновниками), то виграш становитиме 63.39 грн. (розрахунки зроблено згідно таблиць 3.8, 3.9, 3.10, 3.11)
Таблиця 3.8 – Витрати МП на заробітну плату директорові
| Вид | % | Сумма |
| Нараховано | 17,00 | |
| Итого начислено | 17,00 | |
| Соц.страх | 0,005 | 0,09 |
| Пенсійний фонд. | 0,02 | 0,34 |
| Сприяння.Зайн. Нас | 0,015 | 0,26 |
| Подоходн | - | |
| Итого удержаний | 0,68 | |
| На руки | 16,32 | |
Таблиця 3.9 – Загальні витрати фірми, що припадають на собівартість продукції