| ГАЛУЗЬ ЕКОНОМІКИ | ЗНАК ЗМІНИ КВОТИ | ||
| ВІТЧИЗНЯНА | ПАРТНЕРИ ЄС | КРАЇНИ, ЯКІ НЕ Є ЧЛЕНАМИ ЄС | |
| 100 | – | + | + |
| 311 | – | + | – |
| 313 | – | + | + |
| 314 | – | + | 0 |
| 321 | – | + | + |
| 322 | – | + | + |
| 323 | – | – | + |
| 324 | – | + | + |
| 331 | – | + | + |
| 332 | – | + | + |
| 341 | – | + | + |
| 342 | + | + | – |
| 351 | – | – | + |
| 352 | – | – | + |
| 353 | – | + | + |
| 354 | – | – | + |
| 355 | – | + | – |
| 356 | – | + | + |
| 361 | – | + | + |
| 362 | – | + | + |
| 369 | – | + | + |
| 371 | – | + | – |
| 372 | – | + | – |
| 381 | – | + | – |
| 382 | – | + | – |
| 383 | – | + | – |
| 384 | + | + | – |
| 385 | – | + | – |
| 390 | + | – | – |
Для того, щоб вирішити проблему напрямків руху торговельних квот, були обчислені середні значення змін квот протягом даних двох періодів, а статистичний показник t був використаний для того, щоб визначити статистичну значимість цих двох значень за два даних періоди.
Якщо у певній галузі економіки спостерігатиметься перший випадок, то очікується, що структурний розрив станеться тільки тоді, якщо різниця між середніми показниками зміни квот за два даних періоди не буде статистично дорівнювати нулю. Середні показники зміни квот матимуть такий же знак.
Сумарні обсяги торговельного обороту (зовнішнього та внутрішнього) спостерігалися у 12 галузях (випадок 1 таблиці 1). Це стосується таких галузей економіки, як виробництво напоїв (313), текстильної (321), виробництво предметів одягу (322), взуття (324), деревообробна (356), виробництво меблів (332), паперової продукції (341), нафтопереробна (353), виробництво пластмасових виробів (356), керамічних та фарфорових виробів (361), виробів зі скла (362) та різноманітної неметалевої мінеральної продукції (369).
У чотирьох галузях економіки спостерігались зміни зовнішнього торговельного обороту зовнішнє торгове утворення та внутрішня торгова диверсифікація (випадок 3 із таблиці 1). Це стосується таких галузей, як виробництво шкіряних виробів (323), промислової хімії (351), інших видів хімії (352) та різноманітних продуктів нафтопереробної та вугільної промисловостей (354).
У трьох випадках скорочення торгівлі, дані про такі дві галузі економіки, як друк та видавництво (342) і транспортне обладнання (384), у яких внутрішня квота та квота країн-партнерів зростала за рахунок країн, які не є партнерами (випадок 6 таблиці 1), є правдоподібними, як зазначалося вище, в той час, як дані про третю галузь економіки можуть бути змінені внаслідок зміни рівня ефективного протекціонізму (як це сталося у 390-му випадку). Однак, такий результат може бути викликаний просто природою самої галузі економіки, яка є залишковою, а тому – гетерогенною.
І, нарешті, слід звернути увагу на 314-ий сектор, виробництво тютюнових виробів, де квота країн, що не є членами Союзу залишилася незмінною, в той час, як частка країн-партнерів зросла за рахунок квоти внутрішнього виробництва.
Використовуючи показники зміни трьох квот та рівня «реального» споживання у пост-інтеграційний період, можна обчислити сукупний торговельний оборот (внутрішній та зовнішній) – ці визначення взяті із таблиці 1, сукупну торговельну диверсифікацію (зовнішню та внутрішню) та сукупну торговельну ерозію (зовнішню та внутрішню).
Табл. 4 показує вплив ефекту заміщення між трьома джерелами постачання – продукції вітчизняного виробництва, імпорту з країн-членів ЄС та імпорту від країн, які не є членами ЄС – на «реальне» споживання в доларах (ціни та валютні курси 1980 р.).
Ефект «заміщення» показує важливість впливів, які пояснюються інтеграцією, виходячи із припущення, що єдиною причиною зміни квот є створення митного союзу. Це обчислюється шляхом множення показника «реального» споживання у пост-інтеграційний період на коефіціент зміни відповідних квот протягом до- та після-інтеграційних періодів: С81-86 (S81-86 – S76-80).
Отже, загальний обсяг торговельного обороту склав біля 2.4 мільярдів доларів, торговельна диверсифікація – біля 400 мільйонів доларів, торговельна ерозія – біля 300 мільйонів доларів; «чистий» торговельний оборот (ефект заміщення), становив, таким чином, 1.6 мільярдів доларів (тобто 4.427 % ВВП на 1980 – у 1980 ВВП досягав 36,766,498,000 доларів США, або біля 20.789 % середньої кількості торговельних потоків того ж року – середня кількість торгових потоків = (сума експорту + сума імпорту) / 2 ) - ).
Більшість усього торговельного обороту становив внутрішній торговельний оборот (86% загального обсягу торговельного обороту), тоді як більшість торговельної диверсифікації становила зовнішня торговельна диверсифікація (84 % загального обсягу торговельної диверсифікації), що є нормальним результатом і відповідає теорії митного союзу.
Таблиця 4. Кількісне визначення торговельного обороту та диверсифікації торгівлі
| ISIC | ТОРГОВЕЛЬНИЙ ОБОРОТ | ТОРГОВЕЛЬНА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ | ТОРГОВЕЛЬНА ЕРОЗІЯ | |||
| внутрішній | зовнішній | внутрішня | зовнішня | внутрішня | зовнішня | |
| 100 | 795445702 | 197319864 | ||||
| 311 | 85929150 | 3736050 | ||||
| 313 | 7024701 | 8429641 | ||||
| 314 | 9796756 | |||||
| 321 | 220362268 | 7598699 | ||||
| 322 | 71499356 | 7606314 | ||||
| 323 | 11487980 | 3473110 | ||||
| 324 | 12865363 | 7602260 | ||||
| 331 | 5357793 | 26301894 | ||||
| 332 | 8241434 | 2392674 | ||||
| 341 | 17012934 | 11341956 | ||||
| 342 | 1514727 | |||||
| 351 | 46378393 | 37945958 | ||||
| 352 | 74659527 | 17498327 | ||||
| 353 | 12309246 | 46159672 | ||||
| 354 | 53460657 | 8161932 | ||||
| 355 | 12870126 | 4756351 | ||||
| 356 | 17100990 | 9500550 | ||||
| 361 | 3644438 | 2939063 | ||||
| 362 | 11276816 | 10525028 | ||||
| 369 | 18748002 | 852182 | ||||
| 371 | 469306737 | 74817016 | ||||
| 372 | 41683947 | 7204633 | ||||
| 381 | 19376780 | 11072446 | ||||
| 382 | 106634485 | 28709284 | ||||
| 383 | 71987768 | 9162080 | ||||
| 384 | 307741981 | |||||
| 385 | 10829099 | 9342752 | ||||
| 390 | 2179352 | 4358704 | ||||
| сума | 2029303891 | 327236490 | 67079327 | 346120476 | 2179352 | 313615412 |
| Торговельний оборот | Торговельна диверсифікація | Торговельна ерозія | ||||
| 2356540381 | 413199803 | 315794764 | ||||
| «Чистий» торговельний оборот1: 1627545814 | ||||||
1. «Чистий» торговельний оборот дорівнює сукупному торговельному оборот за мінусом торговельної диверсифікації та торговельної ерозії.
3. Динамічні ефекти вступу Греції в ЄС
У другій частині досліджувались статичні ефекти, тобто зміни в цінах, які відбулись за умов інтеграції. У даному розділі буде зроблено спробу вивчити динамічні ефекти вступу Греції в ЄС. Динамічні ефекти пов’язані: зі змінами в рівні конкуренції та ступені монопольної влади, з експлуатацією економічно ефективних галузей, використанням зовнішніх економічно ефективних галузей, із вдосконаленням рівня технологічних змін, зі збільшенням інвестицій та можливим зменшенням інвестиційних ризиків і врахуванням фактору невизначеності. Інші ефекти, що не можуть бути легко класифіковані за цими двома категоріями ефектів, зокрема, такі, як усунення перешкод для здійснення зарубіжних поставок, відмова від деяких національних політик захисту малих підприємств і більш широкі технологічні контакти (див. Цуніс (1999, С. 246–249) Огляд ефектів економічної інтеграції.)
У даній частині роботи буде зроблено спробу вивчити лише один аспект динамічних ефектів: зміни у відносній ефективності, спричиненій посиленням конкуренції та віддачі галузевих економік. З цією метою буде використовуватися модель ex-ante, що базується на даних попереднього року до вступу у ЄС.
3.1. Модель
Щоб дослідити динамічні ефекти економічної інтеграції в кожній галузі регіону, який потенційно інтегруватиметься, «нормальна» продукція кожної галузі регіону у випадку інтегрування порівнюється з «нормальною» продукцією кожної галузі кожної окремої країни за відсутності інтеграції (Сакам ото: 1969, С. 284). «Нормальна» продукція є показником регіонального доходу, ємності ринку та рівня ефективності галузі в умовах загальної ефективності економіки (Венері: 1960, С.630, UN: 1963, С. 3—6). «Нормальна» продукція для економіки в цілому і для різних галузей окремої країни є:
(4)
(5 де T, j та I означають: j -- усі галузі економіки, взяті разом, T – країна і I – галузь відповідно. Змінні V, Y, P і D характеризують чистий дохід на душу населення, чисельність населення і відносний рівень ефективності, тобто ефективність галузі в умовах загальної ефективності економіки (формальне визначення змінних буде подано пізніше у цьому розділі); А є стала величина і a, b, c є змінними. Отже, ai -- це еластичність доданої вартості у галузі I, b – це еластичність населення у галузі I і c – це еластичність доданої вартості галузі I щодо відносного ступеня ефективності даної галузі. Змінна додана вартість використовувалась, тому що вона вважалася більш зручним засобом, ніж валовий обсяг виробництва для визначення відносної важливості промисловості як щодо інших галузей промисловості, так і в контексті національної економіки взагалі. Однак дослідження проводилося з використанням валового обсягу виробництва як залежної змінної. Виявилося, що adj R2 та статистична впливовість незалежних змінних були нижчими.