Припустимо тепер, що регіон R складається із двох блоків: дев’яти країн ЄС і Греції, дохід на душу населення YEU = (Ej Yj Pj) / (Ej Pj); J = 1,….,9 та YGR і населення PEU = Ej Pj; J = 1,…., 9 і PGR відповідно.
Рівняння (4) і (5) репрезентує взаємозв’язок, у якому – подано дохід, населення і відносну ефективність – можливо визначити «нормальний» продукт різних галузей. Тому ми можемо визнати інтеграцію двох регіонів настільки вигідною, відповідно до критерію Парето, наскільки « положення ... в якому регіональний продукт принаймі однієї із галузей є більшим від суми (кількості) відповідної продукції двох країн (регіонів), і де регіональний продукт решти галузей не менший, ніж сума продукції двох країн (регіонів)» (Сакам ото, С. – 285). Відповідно, якщо простежено, що інтеграція у деяких галузях сприяла більшому виробітку продукції, але в той же час кількість продукції решти галузей є меншою, то ніякій критиці не може піддаватися загальний ефект інтеграції по всіх галузях.
Стосовно зазначеного вище, «нормальні» рівняння щодо кожного блоку, у нашому випадку щодо E.U. – 9 і Греції, яка відноситься до галузі економіки I , будуть такими:
(6)
(7)
Припустимо тепер, що Греція інтегрується в ЄС. Дохід на душу населення десяти країн буде YR = (Ej Yj Pj) / (Ej Pj); J = 1,…,10, а населення регіону – PR = EjPj ; J = 1,…10. «Нормальним» рівнянням для кожної галузі регіону I буде:
(8)
Відповідно до цього, інтеграція буде вигідною для галузі i , якщо ViR > . ViEU + ViGR і буде невигідною, якщо ViR < ViEU + ViGR. У свою чергу «індекс інтеграції» визначатиметься як:
(9)
Для кожної галузі i. Якщо I > 1, то інтеграція є вигідною для галузі I, а якщо I < 1, то інтеграція є невигідною для галузі I. Зауважимо тим не менше, що «індекс інтеграції» вказує лише, чи інтеграція є вигідною чи ні для певної галузі, але жодні висновки не можуть робитися щодо всіх галузей, взятих разом, навіть якщо у деяких із них Ii є більшим одиниці, а в інших – меншим. Крім того, треба зауважити, що аналіз може застосовуватися у випадку, коли «нормальні» рівняння є апроксимацією фактичної продукції галузі певної країни, що розглядається. В іншому випадку результати будуть схильні до переоцінки або недооцінки.
3.2. Методика оцінки
Для визначення «нормальної» продукції, як подано у рівняннях (6), (7), (8), спочатку потрібно визначити коефіцієнти aj, bj,cj. Це можна зробити, розвязавши рівняння (4) і (5) із застосуванням двох логарифмів. Розв’язання рівняння (4) є необхідним для обчислення змінної Dij.
VTj* -- це загальна сумарна (валова) додана вартість за цінами виробника для економіки J у 1980 в країнах ЄС; J = 1,…,9[4], Y – дохід на душу населення на 1980 р. для економіки J у країнах ЄС в еквівалентах купівельної спроможності (PPP)[5], Pj – загальна кількість економічно активного населення J у 1980р. Змінна Dij – це відносна ефективність галузі I економіки J, і вона обчислюється як Dij = Rij/ Ej, де змінна ефективності Ej економіки J визначена як показник завищених вартостей VTj, тобто Ej = VTj* VTj* (зірочка означає фактичну вартість), а Rij – це змінна ефективності галузі I економіки J, визначена як показник (коефіцієнт) фактичних завищених вартостей Vij, тобто Rij = Vij*/ Vij.
Пояснювальна властивість незалежних змінних є дуже високою, що можна побачити з високих коефіцієнтів (adjR2); для усіх галузей вони перевищують 0.95.
Коефіцієнти доходу можуть бути визначені швидше еластичністю зростання аніж еластичністю доходу, оскільки довготермінові, із зростаючим доходом співвідношення факторів виробництва, як і потреб, міняються. Аналогічно, коефіцієнти еластичності населення – це еластичність ринкового розміру, вони відбивають впливи зростання на ємність ринку.
Змінна відносної ефективності була введена в модель, щоб відтворити впливи змін у відносній ефективності галузі на його обсяг виробництва. Цікаво відзначити, що введення змінної відносної ефективності залишило незмінними значення коефіцієнтів регресії двох інших ендогенних змінних і також сталих величин рівняння (5), але це підвищило значення їх статистичних показників (t). Отже, це можна вважати поправкою у рівнянні (5), тобто ця змінна використана для збільшення стабільності оцінок та визначення частини невідомих залежних змінних, оскільки значення t для всіх галузей високі.
Її визначений коефіцієнт може трактуватися як еластичність відносної ефективності обсягу виробництва, що показує впливи змін ефективності (в процентах) галузі відносно загальної ефективності економіки (в процентах) на зміни обсягу виробництва (в процентах), інші змінні залишаються без змін.
Змінна (показник) населення була найбільш статистично важливою змінною ( вона для всіх галузей є відмінною від 0 на 1% рівня важливості). З’ясовано, що для таких галузей, як: тютюнова (314), продукція деревообробної промисловості та виробництва меблів (331, 332), паперова (341), хімічна (351, 352), виробництво пластикової продукції (356), обробка скла та неметалічних мінералів (361, 369), виробництво металопродукції і машин (381, 382, 383) – еластичність чисельності населення наближається до одиниці, що показує постійну залежність змін у продукції галузей, спричинену змінами в кількості населення, зайнятого у цих галузях.
Сільське господарство (100), харчові продукти і напої (311, 313), друк і видавництво (342), професійне і наукове обладнання (385) – у цих галузях еластичність населення менша від одиниці, що означає, що зростання виробництва у цих галузях не йде в ногу зі зростанням розмірів ринку. Такий результат може видатись несподіаним для галузей 342 і 385, можна було сподіватися на посилення еластичності населення хоча б в одному з цих галузей. Тим не менше, таких же результатів було досягнуто в 1979р.: галузь 342 мала еластичність населення 0.677, галузь 385 – 0.858, обидва суттєво відрізнялися від 0 на 1% рівня значимості.
З іншого боку, такі галузі, як текстильна, одяг і взуття (322, 323, 324), продукти нафтопереробки (353), гумова продукція (355), кераміка (361), залізо, сталь та інші метали (371, 372) і транспортне обладнання (384) мають еластичність населення більшу, ніж одиниця. Ці галузі отримуватимуть прибутки від збільшення ємності самого ринку (інші незалежні змінні залишаються без змін), що матиме місце за умов інтеграції двох регіонів.
Щодо еластичності фактору зростання доходу, то еластичність негативного зростання мають такі галузі, як сільське господарство (100), текстильна галузь (321), виробництво одягу (322), шкіряних виробів (323), взуття (324) і керамічного посуду. Це свідчить про те, що зменшується міра впливу сільського господарства і текстильної галузі в зростанні економіки регіону. Також може означати , що в Європейському Союзі явище економічного зростання тісно пов’язане із зростанням галузей важкої промисловості. Значення еластичності зростання вказує на зміни в економічній структурі регіону, що досліджується. Найвища еластичність зростання – у галузі професійного і наукового обладнання (385), тоді як інші галузі з високою еластичністю зростання – це друк і видавництво (342), виробничі хімікати (351), залізо і сталь (371) і машинобудування (381, 382, 383). Усі коефіцієнти зростання статистично відмінні від 0, принаймі на 5% рівня важливості, крім коефіцієнтів галузей 314, 322,324 і 372, що мають 10% рівня.
3.3. Результати
У таблиці 5 «індекс інтеграції» обчислено з рівняння (9); також подана «нормальна» продукція для кожної галузі з дев’яти країн ЄС і Греції до інтеграції та ЄС-10 – за умов інтеграції.
Таблиця 5. Динамічні ефекти інтеграції.
| ISIC | Індекс інтеграції | Vis ЄС-9 | Vir ЄС-10 | Vih Греція | Dir ЄС-10 | Dis ЄС-9 | Dir/Dis |
| 100 | 1.02162 | 50,024,202,101 | 55,563,304,206 | 4,363,245,489 | 1.436 | 1.390 | 1.03337 |
| 311 | 1.02008 | 67,227,494,294 | 69,376,498,976 | 783,347,673 | 2.048 | 1.999 | 1.02480 |
| 313 | 1.00481 | 15,172,703,067 | 15,433,654,756 | 187,032,885 | 1.444 | 1.442 | 1.00171 |
| 314 | 0.99807 | 7,986,723,389 | 8,078,529,076 | 107,407,225 | 1.216 | 1.231 | 0.98826 |
| 321 | 1.00274 | 20,618,576,261 | 21,489,066,961 | 811,812,045 | 0.757 | 0.761 | 0.99409 |
| 322 | 0.99927 | 12,229,799,131 | 12,617,033,477 | 396,496,977 | 0.693 | 0.704 | 0.98453 |
| 323 | 1.00738 | 2,463,500,236 | 2,565,347,146 | 83,063,407 | 0.576 | 0.590 | 0.97663 |
| 324 | 1.01100 | 4,351,405,437 | 4,491,537,327 | 91,274,690 | 0.531 | 0.549 | 0.96667 |
| 331 | 0.99861 | 8,226,311,517 | 8,408,718,004 | 194,145,579 | 1.008 | 1.007 | 1.00107 |
| 332 | 1.00174 | 10,074,212,574 | 10,213,360,282 | 121,410,894 | 1.190 | 1.169 | 1.01801 |
| 341 | 1.00128 | 11,869,377,507 | 11,986,196,491 | 101,502,952 | 1.042 | 1.032 | 1.00958 |
| 342 | 0.99826 | 19,457,690,330 | 19,600,894,476 | 177,461,117 | 1.663 | 1.620 | 1.02609 |
| 351 | 1.00198 | 27,003,537,844 | 27,206,658,642 | 149,258,617 | 1.207 | 1.181 | 1.02147 |
| 352 | 1.00007 | 19,869,618,031 | 20,123,645,724 | 252,569,251 | 1.111 | 1.121 | 0.99182 |
| 353 | 0.99554 | 18,330,686,116 | 18,379,991,273 | 131,679,773 | 0.394 | 0.406 | 0.97099 |
| 354 | 1.00634 | 1,757,662,829 | 1,800,141,075 | 31,145,681 | 3.239 | 3.148 | 1.02877 |
| 355 | 0.99157 | 5,790,908,404 | 5,798,612,962 | 56,979,726 | 0.528 | 0.544 | 0.97156 |
| 356 | 1.00156 | 11,320,080,035 | 11,514,548,669 | 176,511,133 | 1.097 | 1.094 | 1.00224 |
| 361 | 0.99911 | 3,380,453,027 | 3,431,704,963 | 54,325,464 | 0.647 | 0.672 | 0.96290 |
| 362 | 1.00228 | 5,593,861,595 | 5,643,965,396 | 37,247,273 | 1.146 | 1.147 | 0.99920 |
| 369 | 0.99883 | 17,337,032,461 | 17,707,020,338 | 390,687,954 | 1.112 | 1.111 | 1.00069 |
| 371 | 1.00256 | 30,286,561,204 | 30,525,917,990 | 161,488,344 | 0.423 | 0.427 | 0.98955 |
| 372 | 1.00538 | 7,608,153,627 | 7,825,463,120 | 175,459,741 | 0.451 | 0.455 | 0.99058 |
| 381 | 0.99993 | 32,256,826,466 | 32,669,302,155 | 414,657,347 | 1.132 | 1.120 | 1.01106 |
| 382 | 1.01300 | 67,609,657,553 | 68,617,256,671 | 127,233,052 | 1.483 | 1.442 | 1.02849 |
| 383 | 1.00384 | 49,365,032,606 | 49,810,501,269 | 254,858,113 | 0.901 | 0.894 | 1.00758 |
| 384 | 0.98286 | 29,629,075,484 | 29,521,036,212 | 406,887,478 | 0.571 | 0.577 | 0.98917 |
| 385 | 1.00698 | 9,778,476,281 | 9,854,233,487 | 7,442,649 | 1.853 | 1.779 | 1.04168 |
| 390 | 1.00487 | 5,954,196,108 | 6,040,739,692 | 57,239,120 | 1.580 | 1.552 | 1.01778 |
Визначено, що інтеграція не буде прибутковою для галузей, якщо індекси галузевої (по галузях) інтеграції не є вищими одиниці: виявляється, що у 19 галузях Ii > 1 і в 10 галузях Ii< 1. Тому ніякого загального твердження про користь інтеграції для Греції не може бути. Можна лише досліджувати, чи буде інтеграція корисною для кожної галузі зокрема. Дослідження першої колонки табл. 5 показує, що інтеграція буде корисною для галузей: 100, 311, 382, 324, 323, 385, 354, 372, 390, 313, 383, 321, 371. 362. 351, 332, 356, 431, 352, тоді як для решти галузей вона не буде корисною. Найвищий індекс спостерігається в сільському господарстві, також високі значення індексу в галузях харчової промисловості (311), машинобудування, крім електротехнічного (382), виробництва взуття (виключаючи гуму чи пластик) (324) та шкіряних виробів (323). Варто зазначити, що хоча всі індекси інтеграції коливаються між 0.98 і 1.02, більшість із них наближаються до одиниці, – це свідчить про те, що інтеграція Греції – малої країни – в ЄС не матиме якогось драматичного впливу на загальний обсяг продукту регіону.