Хоча, як зазначалось вище, не у всіх галузях інтеграційні індекси вищі одиниці, і тому не можна говорити про зростання чи спад добробуту (робилася спроба обчислити індекси інтеграції для усіх галузей, додаючи їх «нормальну» продукцію). Індекс інтеграції для всіх галузей мав значення 1.00586; це означає, що інтеграція Греції в ЄС збільшила продукцію регіону на гранично малу величину. Більше того, табл. 5 показує відносну ефективність в ЄС з і без інтеграції Греції, а в третій колонці подано коефіцієнт відносної ефективності в ЄС з Грецією і без Греції для кожної галузі.
Індекс відносної ефективності показує становище відносної ефективності галузі в рамках загальної ефективності економіки. Таким чином, значення показника Dir / Dis , більше від одиниці говорить про те, що галузь покращила своє становище відносно іншої галузі за умов інтеграції Греції в ЄС. Значення показників відносної ефективності коливається від 0.96 до 1.04. Вступ Греції в ЄС на гранично малу величину поліпшив становище 16 галузей, тоді як погіршив – 13.
4. Висновки
Важко дати загальну оцінку наслідкам вступу Греції в ЄС, тому що деякі з них не можуть бути обраховані (зміни правової структури, захисні обмеження економічної політики, які Грецький уряд може чи не може втілити) та інші ефекти, що важко оцінити (порівняльний стан грецької продукції на міжнародному ринку).
У цій статті робиться спроба вивчити статичний і один із динамічних аспектів (зміни у відносній ефективності ) вступу Греції до ЄС.
Для вивчення статичних ефектів було використано методику часток (залишків) у наявному споживанні. Припустимо, що єдиною причиною залишку у квотах внутрішнього продукту, імпорту від членів та не членів ЄС у наявному споживанні є формування митного союзу, тобто був отриманий «чистий» торговельний оборот на суму біля 1.6 мільярдів доларів (близько 4.427% валового внутрішнього продукту, виробленого в 1980р.). 86% торговельного обороту становив внутрішній торговельний оборот, тоді як 84% загальної торговельної диверсифікації – зовнішня торговельна диверсифікація.
В останньому розділі статті, де досліджувалися динамічні ефекти вступу Греції в ЄС пов’язані з відносною ефективністю, використовувалася модель ex-ante. Результати застосування цієї моделі щодо вступу Греції в ЄС показують, що вступ в ЄС мав змішані наслідки в різних галузях регіону. Інтеграція є вигідною для двох третин досліджуваних галузей. Взагалі індекси інтеграції наближалися до одиниці, показуючи, що динамічні ефекти вступу Греції в ЄС мінімальні; цього можна було очікувати, оскільки Греція є малою країною порівняно з усією системою Європейського Союзу.
Додаток. Перелік і класифікація галузей.
| Галузь, код | Класифікація продукту галузей |
| 100 | Сільськогосподарська продукція |
| 311 | Харчова продукція |
| 313 | Напої |
| 314 | Тютюнові вироби |
| 321 | Текстильна продукція |
| 322 | Одяг, крім взуття |
| 323 | Шкіряні вироби |
| 324 | Взуття, крім гумового |
| 331 | Вироби деревообробної прмисловості, крім меблів |
| 332 | Меблі, крім металічних |
| 341 | Паперова продукція |
| 342 | Друк і видавництво |
| 351 | Промислові хімікати |
| 352 | Інші хімікати |
| 353 | Продукти нафтопереробки |
| 354 | Нафта і кам’яне вугілля |
| 355 | Гумові вироби |
| 356 | Пластмасові вироби |
| 361 | Гончарні вироби, фарфор, кераміка |
| 362 | Скляні вироби |
| 369 | Інші неметалічні мінеральні продукти |
| 371 | Залізо сталь |
| 372 | Не залізні металопродукти |
| 381 | Збірні металічні вироби |
| 382 | Машинобудування, крім електричного |
| 383 | Електричне машинобудування |
| 384 | Транспортне устаткування |
| 385 | Професійне, наукове обладнання |
| 390 | Інші промислові вироби |
Література
Chenery, H.B., (1960), «Patterns of Industrial Growth», American Economic Review, 50:624–654.
Giannitsis, T., (1988), Accession to the EEC and Effects on Industry and Trade, Athens: Foundation for Mediterranean Studies.
Katos, A.V., (1982), «Portugal, Spain and Greece: On the Dynamic Effects of Joining the EEC», Journal of Economic Studies, 7:87–98.
Mattas, K.–Tzouvelekas,V., (1999), «The Impact of EU Membership: Lessons from the Greek Experience», Economia Internazionale, 52:173–181.
Officer, C.H., (1976), «The Purchasing Power Parity Theory of Exchange Rates: A Review Article», IMF Staff Papers, 23:1–60.
Plummer, M.G., (1991), «Ex-Post Empirical Estimates of the Second Enlargement: The Case of Greece», Weltwirtschaftliches Archiv, 127:171–181.
Polychronopoulos, G., (1994), «The Society of Services and New Development Prospects of Greece into the European Union and Balcan Region», International Conference «Greece: Prospects for Mondernisation», LSE and Univ. of Athens, 17–19 November 1994, London.
Sakamoto, T., (1969), «Industrial Development and Integration of Underdeveloped Countries», Journal of Common Market Studies, 73:283–304.
Siskos, E., (1998), Black Sea Economic Cooperation: Problems and Prospects, Athens:Papazissis Publishers. (in Greek)
Truman, E.M., (1969), «The European Economic Community: Trade Creation and Trade Diversion», Yale Economic Essays, 9:201–257.
Truman, E.M., (1975), «The Effects of European Economic Integration on the Production and Trade of Manufactured Products», in BALASSA, B.,(eds), European Economic Integration, Amsterdam: North Holland, pp.3–39.
Tsounis, N., (1998), (eds), Accession to the EU, Tariff Protection and Trade: the Case of Bulgaria, Hungary and the Czech Republic, Athens: Papazissis Publishers.
Tsounis, N., (1999), «The Static Effects of the Single Market Programme on Greek Manufacture», Economia Internazionale, 52:245–271.
Verdoorn, P.S.–Van Bochove, C.A., (1972), «Measuring Integration Effects: A Survey», European Economic Review, 3:337–349.
[1]Для аналізу перспектив розвитку Греції у складі ЄС, див. Поліхронопулос (1994).
[2]Для більш розширеного аналізу впливів торгівлі на інтеграцію даних трьох країн СЦСЄ, Угорщини, Болгарії та Республіки Чехія, слід див. працю Цоуніса (1998). Методологія, подана у цій праці, може бути використана для аналізу впливу інтеграції на преференційну торгівлю та регіональні об’єднання, таких, як Асоціація Економічної Співпраці причорноморських країн (АЕСПК) – для більш детального аналізу АЕСПК, див. працю Сіскоса [Siskos] (1998) – ЄАВТ та ін.
[3]DS є внутрішньою квотою, С є загальним показником «реального» споживання, а і позначає галузь і.
[4]Дані Люксембургу включені у дані Бельгії.
[5]РРР були використані для перетворення доходу, що припадає на душу населення у екю, тому що таким чином показники доходу, що припадає на душу населення Греції та інших країн, які знаходяться на іншій стадії розвитку, буде легше порівнювати.