землі або за погодженням із землекористувачем.
2. Строки і місце проведення розвідувальних робіт
визначаються угодою сторін.
3. Проведення розвідувальних робіт на землях заповідників,
національних дендрологічних, ботанічних, меморіальних парків,
поховань і археологічних пам'яток дозволяється у виняткових
випадках за рішенням Кабінету Міністрів України.
4. Підприємства, установи та організації, які проводять
розвідувальні роботи, зобов'язані відшкодовувати власникам землі
та землекористувачам усі збитки, в тому числі неодержані доходи, а
також за свій рахунок приводити займані земельні ділянки у
попередній стан.
5. Спори, що виникають при проведенні розвідувальних робіт,
вирішуються у судовому порядку.
Глава 16
Право земельного сервітуту
Стаття 98. Зміст права земельного сервітуту
1. Право земельного сервітуту - це право власника або
землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або
безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
2. Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.
3. Встановлення земельного сервітуту не веде до позбавлення
власника земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний
сервітут, прав володіння, користування та розпорядження нею.
4. Земельний сервітут здійснюється способом, найменш
обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він
встановлений.
Стаття 99. Види права земельного сервітуту
Власники або землекористувачі земельних ділянок можуть
вимагати встановлення таких земельних сервітутів:
а) право проходу та проїзду на велосипеді;
б) право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху;
в) право прокладання та експлуатації ліній електропередачі,
зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій;
г) право прокладати на свою земельну ділянку водопровід із
чужої природної водойми або через чужу земельну ділянку;
ґ) право відводу води зі своєї земельної ділянки на сусідню
або через сусідню земельну ділянку;
д) право забору води з природної водойми, розташованої на
сусідній земельній ділянці, та право проходу до природної водойми;
е) право поїти свою худобу із природної водойми, розташованої
на сусідній земельній ділянці, та право прогону худоби до
природної водойми;
є) право прогону худоби по наявному шляху;
ж) право встановлення будівельних риштувань та складування
будівельних матеріалів з метою ремонту будівель та споруд;
з) інші земельні сервітути.
Стаття 100. Порядок встановлення земельних сервітутів
1. Власник або землекористувач земельної ділянки має право
вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування
своєї земельної ділянки.
2. Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між
власниками сусідніх земельних ділянок на підставі договору або за
рішенням суду.
3. Право земельного сервітуту виникає після його державної
реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав
на земельну ділянку.
Стаття 101. Дія земельного сервітуту
1. Дія земельного сервітуту зберігається у разі переходу прав
на земельну ділянку, щодо якої встановлений земельний сервітут, до
іншої особи.
2. Земельний сервітут не може бути предметом купівлі-продажу,
застави та не може передаватися будь-яким способом особою, в
інтересах якої цей сервітут встановлено, іншим фізичним та
юридичним особам.
3. Власник, землекористувач земельної ділянки, щодо якої
встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в
інтересах яких встановлено земельний сервітут, плату за його
встановлення, якщо інше не передбачено законом.
4. Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений
земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих
встановленням земельного сервітуту.
Стаття 102. Припинення дії земельного сервітуту
1. Дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:
а) поєднання в одній особі суб'єкта права земельного
сервітуту, в інтересах якого він встановлений, та власника
земельної ділянки;
б) відмови особи, в інтересах якої встановлено земельний
сервітут;
в) рішення суду про скасування земельного сервітуту;
г) закінчення терміну, на який було встановлено земельний
сервітут;
ґ) невикористання земельного сервітуту протягом трьох років;
д) порушення власником сервітуту умов користування
сервітутом.
2. На вимогу власника земельної ділянки, щодо якої
встановлено земельний сервітут, дія цього сервітуту може бути
припинена в судовому порядку у випадках:
а) припинення підстав його встановлення;
б) коли встановлення земельного сервітуту унеможливлює
використання земельної ділянки, щодо якої встановлено земельний
сервітут, за її цільовим призначенням.
Глава 17
Добросусідство
Стаття 103. Зміст добросусідства
1. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні
обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до
їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам
сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей
(затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення
тощо).
2. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані
не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють
власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок
використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).
3. Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані
співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав
на землю кожного з них та використання цих ділянок із
запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування
сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних
ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін,
встановлення, зберігання межових знаків тощо).
Стаття 104. Попередження шкідливого впливу на сусідню
земельну ділянку
Власники та землекористувачі земельних ділянок можуть
вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці,
здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я
людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.
Стаття 105. Наслідки проникнення на земельну ділянку гілок
і коренів дерев
У випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї
земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних
ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають
із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною
у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням.
Стаття 106. Обов'язки щодо визначення спільних меж
1. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника
сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а
також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли,
перемістились або стали невиразними.
2. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються
центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
3. Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники
земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено
угодою між ними.
Стаття 107. Відновлення меж
1. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової
документації.
2. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення
здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо
фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному
виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.
3. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не
узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими
розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням
цих обставин.
Стаття 108. Спільне використання межових споруд
1. У випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені
рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або
іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне
використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда
належить лише одному з сусідів.
2. Власники сусідніх земельних ділянок можуть користуватися
межовими спорудами спільно за домовленістю між ними. Витрати на
утримання споруди в належному стані сусіди несуть у рівних
частинах. До того часу, поки один із сусідів зацікавлений у
подальшому існуванні спільної межової споруди, вона не може бути
ліквідована або змінена без його згоди.
Стаття 109. Використання дерев, які стоять на межі земельних
ділянок
1. Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а
також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних
частинах.
2. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева,
які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев
покладаються на сусідів у рівних частинах.
3. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на
спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев,
якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева.
4. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони
служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути
замінені іншими межовими знаками.
Глава 18
Обмеження прав на землю
Стаття 110. Поняття обмеження прав на земельну ділянку
1. На використання власником земельної ділянки або її частини
може бути встановлено обмеження (обтяження) в обсязі,
передбаченому законом або договором.
2. Перехід права власності на земельну ділянку не припиняє
встановленого обмеження (обтяження).