Звичайно, і в цих умовах робиться все можливе, наприклад, будується 90 нових шкіл та 20 дошкільних закладів, що непогано, але в масштабах області явно не достатньо.
Болючим є питання комп’ютеризації сільських шкіл. Адже, в умовах настання ери інформатизації, діти, що на знайомі з ЕОМ не можуть вважатися готовими до реалій сьогодення, і вина лежить не них, а на тих, хто не забезпечив їхнього права на повноцінну освіту. [80.c.2].
В непростих умовах працюють освітянські заклади Тиврівського району. Постійне недофінансування, перебої та затримки з виплатою заробітної плати, втрата відчуття соціальної захищеності та суспільного престижу своєї професії разом з усвідомленням відсутності надії на швидкі зміни на краще створюють важку атмосферу в учительських колективах. Але і в таких умовах робота продовжується і поряд з негараздами і відчаєм є місце для успіхів і надії.
В 1999 – 2000 навчальному році в районі працює 39 шкіл, в тому числі 8 – загальноосвітніх шкіл І ступеня, 18 – загальноосвітніх шкіл І – ІІ ступенів, 11 – ЗОШ І – ІІІ ступеня, 1 – ліцей і 1- школа-садок. З них: 8 закладів в міських поселеннях і 31 в сільській місцевості, з яких – 8 – ЗОШ І ст., 17 – ЗОШ І – ІІ ст., 5 – ЗОШ І – ІІІ ст., 1- школа-садок (дитяча дошкільна установа). З 8 навчальних закладів, що розміщені в міських поселеннях: 1 – ЗОШ І – ІІ ст., 6 – ЗОШ І – ІІІ ст., і 1 – ліцей.
В навчальних закладах району навчається станом на 5 вересня 1999 року 6487 учнів (3717 – в міських поселеннях, 2770 в сільській місцевості), з них в початкових школах – 121 учень в селах району, 1539 в середніх школах І – ІІ ст.(194 в міських поселеннях і 1345 в селах), в ЗОШ І – ІІІ ст. – 4531 учень (3260 в міських поселеннях і 1271 в сільській місцевості).
З приведених даних зрозуміло, що незважаючи на значну кількісну перевагу сільських шкіл переважна частина дітей навчається в міських школах. В середньому в одній міській школі навчається близько 465 дітей, а в сільській – біля 90 дітей (співвідношення 5 до 1). Тобто більша частина сільських шкіл є мало комплектними з усіма проблемами, що з цього витікають і які ми розглядали раніше.
Недостатнє фінансування і мала кількість дітей породжують ще одну важку проблему сільської школи – це класи-комплекти (тобто коли разом навчаються діти різних класів, наприклад першого і третього). Всього таких класів – комплектів – 22 (в тому числі у складі двох класів – 15 і трьох класів – 7). Зрозуміло, що таке навчання не можна назвати повноцінним, але в існуючих умовах воно є, нажаль, неминучим.
Важка ситуація в країні ще більш гостро відчувається дітьми – сиротами і дітьми, що залишились без піклування батьків. Всього їх навчається в школах району 26 (11 – в селах і 15 проживає в міських поселеннях).
Навіть в важких умовах сьогодення помітні зрушення на краще та позитивні нововведення. Так, з 1993 року в районі працює ліцей, де ведеться навчання за фізико-математичним, біолого-хімічним, гуманітарним профілями (навчається 263 учні), працює альтернативна початкова школа, де також діти навчаються за профілями. А з 1.09.1998 року розпочала роботу приватно-державна початкова школа.
І в нинішніх кризових умовах відділом освіти, керівниками шкіл, органами місцевої влади вживаються посильні заходи щодо зміцнення чи хоча б збереження існуючої навчально-матеріальної бази закладів освіти. Так, в 1999 – 2000 навчальному році загальна площа навчальних приміщень загальноосвітніх навчально-виховних закладів складає – 71835 м2, з них здано в оренду – 529 м2. В школах району є 533 класних кімнати (включаючи навчальні кабінети і лабораторії), їх площа 25488 м2, є 48 навчально-виробничих майстерень. В 25 навчальних закладах є кабінет фізики, 13 – хімії, 24 – біології, 19 – української мови і літератури, 11 – інших мов і літератур, 13 – іноземної мови. В 11 навчальних закладах є кабінет основ інформатики і обчислювальної техніки з 145 робочими місцями з ЕОМ. Та, нажаль, цього недостатньо, особливо враховуючи, що більшість цих машин вже фізично зношені та морально застаріли (більше 90% з них вже давно не працюють взагалі), і це не дозволяє учням отримувати в повній мірі необхідні знання.
В 25 навчальних закладах є фізкультурні зали, в яких діти мають змогу займатися на уроках фізкультури та відвідувати гуртки в позаурочний час.
Оскільки більшість навчальних закладів знаходиться в сільській місцевості то важливим елементом матеріально-технічної бази є навчально-дослідні ділянки, які є в 16 школах району загальною площею 9,36 га. Окрім того в 1 навчальному закладі є власне підсобне господарство.
Як відомо школи є місцем великого скупчення дітей, тому важливим є забезпечення їх кваліфікованою медичною допомогою. Для цього в 7 з 39 навчальних закладів району є медичні кабінети й працюють медпрацівники.
В 25 школах району є центральне опалення, в 14 пічне опалення (всі знаходяться в сільській місцевості).
Зрозуміло, що відсутність належного опалення негативно впливає на роботу шкіл, адже працювати вчителем і навчатись учнями зимою в холодних приміщеннях вкрай незадовільно.
З майже 6,5 тисяч учнів шкіл району організовано підвіз 134 дітей. Це є постійною проблемою в наш важкий час, але в перспективі, очевидно, доведеться якісно збільшити кількість дітей, що будуть навчатись за межами пішохідної доступності від місця свого проживання.
В 36 навчальних закладах працюють їдальні в них є 2523 місця для харчування. Взагалі, проблема харчування останнім часом вкрай гостро постала перед школами, як району, так і всієї країни. Через падіння рівня життя значна кількість дітей позбавлена нормального достатнього для їхнього віку харчування. Для дітей з малозабезпечених сімей шкільна їдальня залишилася єдиним місцем, де вони можуть безкоштовно поїсти. Тому місцеві органи влади, керівники закладів освіти приділяють певну увагу вирішенню цих проблем. Так, з 01.09. по 01.12. 1999 року в районі харчувались усі учні, середня вартість обіду становила 70 копійок, витрати на безкоштовне харчування становили – 144801 гривню, з них 79654 – за рахунок місцевого бюджету, 40501 – за рахунок Чорнобильського фонду, 24646 гривень – за рахунок позабюджетних коштів. ( За рахунок Чорнобильського фонду відділення державного казначейства проводить фінансування коштів на харчування 422 дітей, що мають статус потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС).
Заклади освіти району розміщенні в 87 окремих будівлях, з яких потребують капітального ремонту - 18, і знаходяться в аварійному стані – 4.
Проводиться певна робота по усуненню наявних негараздів. Так, перед початком навчального року завершено роботи по ремонту дахів шкільних приміщень Гніванської ЗОШ №2 І – ІІІ ст., на 1200 учне-місць, Краснянської ЗОШ І – ІІІ ст., на 350 учне-місць, Яришівської ЗОШ І – ІІ ст., на 120 учне-місць, завершено монтаж опалювальної системи Василівської ЗОШ І – ІІ ст..
Тим успіхам, що і в наш скрутний час є в закладах освіти району завдячуємо педагогічним та іншим працівникам, що нині працюють. На 1.03.2000 року всього трудилось 1188 людей, з них 642 педагогів ( в тому числі 22 – вихователів). У 526 вчителів вища педагогічна освіта, у 116 – середня спеціальна. З учителів району п’ять мають звання заслуженого вчителя України, 118 – знак “Відмінник народної освіти”, 37 за наслідками атестації присвоєно звання “вчитель-методист”, 29 – “старший вчитель”, 7 учителів нагороджено орденами і медалями. Це дозволило добитися помітних результатів, серед учнів району є призери обласних та республіканських предметних олімпіад. За результатами навчання в 1999 році 21 учень нагороджений золотою медаллю, 7 – срібною (з 305 випускників одинадцятого класу).
Робота закладів освіти могла б бути набагато ефективнішою, якби не проблеми з фінансуванням. Так, в 2000 році в бюджеті району передбачено видатків на освіту – 3124 тисячі гривень, що явно не достатньо для повного задоволення всіх потреб галузі. Адже, потреби в зв’язку з постійним зростанням цін на енергоносії зростають, а кошти залишаються на рівні попередніх років. Основними напрямками фінансування (без шкіл-інтернатів) в 2000 році будуть: заробітна плата – 481440 гривень, нарахування на заробітну плату – 180495 грн., харчування – 50650 грн., тепло забезпечення – 160500 грн., електроенергія – 59385 грн.
На утримання дитячих дошкільних установ в 2000 році заплановано 290640 грн., з яких 145970 грн. - заробітна плата, 54730 грн. – нарахування на заробітну плату, 35700 грн. – теплопостачання, 20600 грн. – електроенергія.
Звичайно, проблема фінансування є надзвичайно гострою і болючою, але за будь-яких обставин це не знімає з усіх нас відповідальності за долю освіти. Адже, освіта – це носій ідей злагоди, бажання жити разом, активний натхненник і організатор побудови щасливого майбутнього для прийдешніх поколінь. Тому, як би не було важко, наше завдання – всіх: і вчителів і посадових осіб органів влади, і суспільства в цілому зберегти систему закладів освіти, оскільки саме освіта – є безперечним козирем людства, який дає йому змогу розвиватись у напрямку ідеалів миру, свободи, соціальної справедливості. [27.c.5].
2.2. Можливі шляхи вдосконалення роботи закладів освіти.
Школі не перевернути життя, але
життя легко може перевернути школу,
яка стоїть поперек його дороги.
К.Д.Ушинський.
У світі немає жодної країни, де загальна середня освіта здобувала б самі компліменти й немала б проблем. [35.c.31]. І ситуація в школах України не є найгіршою в світі, але потреба в здійснені реформ не стає від цього менш очевидною. Адже, нині Україна йде шляхом розбудови суспільства, в якому гуманістичні ідеали мають посісти домінуюче місце в системі людських орієнтирів, а принципи гуманізму, людяності, поваги до особистості та її гідності стануть безумовними імперативами, нормами як офіційної політики, так і повсякденного життя. [37.c.4].