Світова економіка структура та загальні тенденції формування (стр. 6 из 8)
Багатонаціональні кампанії – компанії, капітал яких належить різним за нац походженням групам капіталу, Наприклад: DUTCH SHELL, ROYAL, UNILERO
ТНК – основний капітал таких компаній належить ондій нації. ТНК – лідер серед інших міжнар. організацій
Критерії відношення компаній до ТНК:
Кількісні – колись вважалось що коли компанія має хоча б 6 філій за межами країни – то вона належить до ТНК. Зараз іноді включаються компанії і з меншеєю кіль-стю філей.
Теоретичні основи ТНК
1. Перші ТНК з’явилися в кінці 19 ст, наприклад – ZINGER, але потім протягом десятиріч к-сть ТНК не збільшувалась. Перед 2-гою св. війною ТНК були зосереджені лише в сировинному секторі.
Напр. SIN SES TEK – нафта.
2. Після 2-гої св. війни починається бурхливий розвиток ТНК. НОВІ РИСИ: якщо раніше ТНК розподіляють ринки збуту, то зараз – конкуренція в виробництві (найбільші країни США, Англія – до 60-х років була лідером в ТНК завдяки колоніям )
3. Сер. 60-х новий розподіл сил – США 1- й св. інвестор. ТНК США домінують в світі.
4. 70-ті Ч. Кінберг "american challenge of road" – чому Америка кинула виклик всьому світу? – завдяки подвійної економіці та ТНК . Виробництво ТНК за кордоном = виробництву на території США. Кінберг – "Ми контролюємо 2 економіки"
5. Сер 80-х Франція та Німеччина набувають розвитку у ТНК + дуже сильного розвидку набуває ТНК у Японії – 3-те місце у світі.
6. Сер 80-х з’явилась спроба об’єднати всі ек пояснення чому з’явились ТНК. Англійський вчений Дж. Даннінг розробив теорію – "еклектична парадигма", яка пояснює винекнення ТНК з точки зору існування 3 переваг:
– інтернаціоналізації
– власності
– розміщення
Дж Даннінг не створив сам жодної концепції, а тільки об’єднав всі теорії, які існували до нього в одну.
Характеристика активів
1. Спец. фірмові активи
Поділяються на:
– Фіз капітал (машини, обладнання)
– Людський капітал (патент, креслення; + репутація компанії, доступ до джерел інансування, інформації, здатність втілювати нові ідеї) – саме цей актив зацікавив Дж. Даннінга.
– Інші невидимі активи
Частину цих активів можна продати, а частину не можна.
Бар'єри для входження (entry bariers) – одна з основних категорій ек. теорії. Іх можна подолати маючи спеціальні фірмові активи.
2. На початку 30-х років вчений Кранс почав вивчати – трансакційні витрати – витрати на проведення комерційних операцій.
Теорія трансакційних витрат
Якщо порівняти трансакційні витрати в різних компаніях то вони не схожі
Існує 2 види трансакційних витрат:
1. Між спорідненими структурами.
2. Між незалежними компаніями.
Правило Goans-а.
С1<C2 – витрати між спорідними структурами завжди менше, ніж між незалежними.
Кожна корпорація намагається обмежити транзакцію своїми внутрішніми підрозділами; Internal transaction більш ефективні.
Явище інтернаціоналізації – набуття внутрікорпораційного характеру транзакції.
3. Переваги розміщення:
1. Динамічний ринок
2. Стабільна економ. ситуація
3. Стабільні закони
4. Розвинена інфраструктура
5. Дешева робоча сила
6. Наявність сировинних ресурсів
7. Пільги, інвестиційні стимули
Країна базування – це країна, де розміщується головне підприємство.
Дочерня країна – це країна, де знаходяться філії.
Нові риси сучасних ТНК
1. Величезний обсяг операцій ТНК (експорт ТНК – 1\3 світового експорту, ВП від ТНК – 30% від світового ВП)
2. Збільшеня ступеню міжнародності (тоб-то питомої ваги заруб. активів займів, загальнокорпораційних показників)
3. Втягнення в процес транснаціоналізації средніх та малих компаній
4. Еволюція організаційної стратегії
Типи організаційної стратегій:
1. Батьківска компанія (має зв'язки з дочерними компаніями)
2. Модель простої інтеграції: визначено технологічну спеціалізацію кожного підрозділа; це яскраво виражається особливо у сировинних галузях
3. Модель комплексної інтеграції
Спеціальні риси нової моделі
– докорінно нова риса передбачає, що кожна філія може виконувати будь-яку функцію на основі мобільності факторів виробництва
– стратигічний альянс
27.10.99
Тема №8
Міжнародна валютно-фінансова система (МВФС)
Міжнародні валютно-фінансові відносини опосередковують всі інші МВ, що існують між країнами. МВФ-відносини існують як система, що має свої елементи
МВФС – закріплена в міжнародних угодах форма організації валютно-фінансових відносин, що функціонують самостійно або обслуговують міжнародний рух товарів і факторів виробництва
Існування такої системи відповідає конкретним проблемам
Функції МВФС
1. Обслуговує і здійснює платежі
2. Забезпечує стабільну одиницю вартості
3. Забезпечує стандарт для відстрочених платежів
Приклад: Філіпінська кампанія хоче здійснити трансакції. Вона бере кредит у банку розміром у 200 000 песо строком на 5 років.
– Завдяки МВФС кампанія отримала в банку гроші
– Банк має право на сталу суму від 200 000
– Система забезпечує стандарти для відстрочених платежів, що визначаються валютним курсом
Ключові вимоги до функціонування МВФС
1. Забезпечення належної ліквідності (за рахунок резервів кожна країна і кожен банк мають власні резерви)
2. Функціонування механізму вирівнювання (всі країни повинні підтримувати збалансування системи; вирівнюються платіжні баланси в країні)
3. На основі пп. 1 і 2: забезпечення впевненості у МВФС (головна вимога для будь-якого інвестора)
Частина елементів системи існує самостійно, але частина функціонує лише тому, що існує рух товарів та факторів виробництва
Елементи МВФС
· Валютні елементи
1. Національні валюти
2. Конвертованість валют
3. Валютний паритет
4. Валютний курс
5. Механізм регулювання валютних курсів
· Фінансові елементи
1. Міжнародні фінансові ринки
2. Механізм торгівлі фінансовими інструментами
– Валюта
– Кредити
– Цінні папери
– Похідні (деревативи) від цінних паперів
– Інші боргові зобов’язання
(кожен має власний ринок і правила торгівлі)
Основні поняття
Валюта – готівкова частина грошової маси, яка циркулює у формі грошових банкнот та монет
Класифікація валют
1) За приналежністю
1. Національна валюта – законний платіжний засіб на території країни, що його випускає
2. Іноземна валюта – платіжний засіб іншої країни, що використовується на території даної країни
Класифікація валют країн на групи
1. Резервна валюта – валюта, в який країни тримають свої ліквідні міжнародні резервні активи (Україна: USD, DM)
2. Валюти, що вільно використовуються – валюти, що активно торгуються на валютних ринках і широко застосовуються як засіб платежу
5 стандартних резервних валют:
– USD
– DM
– Франк (₣)
– ₤
– Йена
3. Тверда валюта – валюта, що характеризується стабільним курсом
4. Конвертована валюта – національна валюта, яка здатна без обмежень обмінюватись на іноземну та іноземна валюта, яка використовується в усіх операціях з будь-якими активами
На практиці поняття “тверда валюта” тяжіє до поняття “конвертована валюта”, але теоретично ці поняття різні
2 аспекти конвертованості:
– вільний обмін 2-х одиниць (іноземної і національної)
– юридичний дозвіл і можливість здійснювати операції за іноземну валюту
Системи конвертованості валют
1. Внутрішня конвертованість валют – право резидентів здійснювати операції всередині країни з активами, що деноміновані в іноземній валюті
2. Зовнішня конвертованість валют – право резидентів здійснювати операції з резидентами
Резиденти – фізичні та юридичні особи, що функціонують всередині країни і мають громадянство цієї країни або реєстрації в країні.
Нерезиденти – фізичні та юридичні особи, що функціонують всередині країни, але не мають громадянство цієї країни або реєстрації в країні.
Україна має обмежену конвертованість (перш за все – зовнішню, але також не повну)
Валютний курс – 1) ціна одиниці національної валюти, що виражена в іноземній валюті
2) кількість одиниць національної валюти, що може бути куплена за 1 грошову одиницю іншої країни
2 шляхи встановлення валютних курсів
1. Законодавче встановлення – валютний курс проголошує держава (в Україні така політика домінувала у 1994-поч. 1998 рр.)
2. Ринкове встановлення – ринок, через валютні котирування, що відповідають попиту і пропозиції, встановлює валютний курс на кожний історичний момент
Валютні котирування – встановлення валютних курсів на основі обраних валютних механізмів (напр., ринок валютних бірж, ринок міжбанківських валютних операцій)
Види котирувань
1. Пряме котирування – валютний курс одиниці національної валюти, що виражена через якусь кількість іноземної валюти (1 UHR=0,2 USD)
2. Побічне котирування – валютний курс одиниці іноземної валюти через певну кількість одиниць національної валюти (1 USD=4,8 UHR)
Крос-курс – вираз курсів валюти Х і валюти Y через їх відношення до валюти Z