Особливості макроекономічної ситуації в Україні 1998-2000 рр. (стр. 5 из 8)

Необхідні координальні зміни в бюджетній політиці.Дуже шкода, що багато хто вірить в те, що якщо ми прийняли бездефіцитний бюджет, то країна реально стала на шлях істинного розвитку.Але це ж неправильно, не можна робити поспішних рішень і висновків, необхідно повністю поглибитися в аналіз таких важливих рішень.

Оскільки немає реальної сбалансованості бюджету, то це привело до того, що збіль-шилися операції негрошової форми(взаємозаліки, вексельні операції).Цю проблему необхідно розглядати з двох сторін:

1. Бажання суб'єктів господарювання отримати компенсацію з бюджету за виконані роботи;

2. Суб'єкт, який має заборгованість перед бюджетом, тобто отримати знижку або зменшити свої податки;

Таким чином відбувається втрата бюджетних коштів:

· На можливому завищенні витрат у бюджетних споживачів;

· На недоотриманні коштів;

· На фінансуванні непріоритетних заходів;

Таким чином при проведенні таких операцій бюджет втрачає колосальні грошові кошти(в 1999 році взаємозаліків по двом статтям було проведено на суму 3,1 млрд. грн., тобто 2,4% до ВВП). [1,c.4]

Підводячи невеликий підсумок, хочеться сказати, що для рішення такого роду проблем треба просто провести планування і розвивати фінансові пріоритети.

Прийняття бездефіцитного бюджету на 2000 рік тісно пов'язане з вимаганнями МВФ по наданні чергових траншей кредиту EFF, і відповідно, поновлення кредитування з боку Всесвітнього банку.Бездефіцитний бюджет має на увазі намір держави жити по коштах: скільки заробляємо-стільки і тратимо.Але коли прибутки бюджету по суті фіктивні(нереальні), бездефицитність втрачає значення, тому що держава спромогати-меться не виконати свої зобов'язання, записані у витратній частині.

Приведений нижче аналіз держбюджету свідчить про завищення прибуткової частини мінімум на 5 млрд. грн. Цікаво зазначити, що експерти МВФ і Всесвітнього банку помітили лише прийнятну для себе ′′неув'язочку′′- усього-то пів мільярда гри-вень. Можна зробити висновок, що МВФ бажає, зберігши особу, рефінансувати повер-нення власних кредитів(в 2000 році Україна повинна виплатити 850 млн. дол.)- тобто надати в 2000 році нашій країні кредитів саме на цю суму(в 1999-році ці суми деяким образом співпали). [2,c.1,7]

У принципі, вже всі звиклися з думкою, що прийняття бюджету- дія швидше політична, ніж економічна.Але, як говориться, політикою ситий не будеш, залишається тільки взнати, що саме уряд готує для платників податків і одержувачів бюджетних грошей.

Який рік ми чуємо заяви уряду про реальність чергового проекту бюджету, але реальність документа від цього не збільшується, швидше навпаки.

Прибуткова частина Державного бюджету на 2000 рік планується в розмірі 33,4 млрд. грн., в т.ч. прибутки загального фонду держбюджету - в сумі 28,7 млрд. грн. і прибутки спеціального фонду -в сумі 4,6 млрд. грн. Якщо розглянути виконання прибуткової частини бюджету в минулі роки виключно ′′живими′′ грошима, то стає очевидною нереальність бюджету.(Див. графік 1).

На графіку видно, що в 2000 році планується збільшення прибуткової частини держбюджету в два рази в порівнянні з фактичним виконянням в 1999-му.

Якщо врахувати очікувану інфляцію(19%) і зростання реального ВВП(на 1% по прогнозах Мінекономіки), то прибуткова частина госбюджету в грошовій формі становитиме 15,0 млрд. грн. Далі.Можна зробити допущення: що введення в дію законів, які відміняють податкові пільги(насамперед по ПДВ), підвищують ставки деяких зборів(акцизних) і інші закони, направлені на розширення податкової бази, додадуть до грошових надходжень бюджету ще 4,5 млрд. грн.

Тепер до цієї суми додамо очікуване збільшення надходжень від приватизації майже на 2 млрд. грн. в порівнянні з минулим роком.Необхідно також врахувати передбачений в проекті бюджету залік з силовими структурами в сумі 1 млрд. грн. отримаємо переоцінку надходжень в держбюджет мінімум на 5 млрд. грн(або на 18,1%). Звідси можна зробити тільки такий висновок: навіть при умові скасування податкових пільг, виконання програми приватизації, зростання реального ВВП, помірна інфляція, визначать надходження в розмірі 22 млрнд.грн. замість 27,7 млрд. грн. [2,c.1,7]

Виникає питання: Що буде відбуватися при завищеній прибутковій частині бюджету? Відповідь: буде наростати недоплата по платежах до бюджету, таким чином виникне бюджетна заборгованість, яка буде стимулювати розширенню розрахунків у векселях, взаємозаліках(прецедент цьому постанова КМУ від 24.01.2000 №115)

Вище викладена інформація наштовхує зробити ряд висновків, про віртуальність прибуткової частини бюджету, яка може привести:

· нова бюджетна заборгованість;

· тиск з боку платників податків на поновлення негрошових розрахунків;

· посилення фіскального і адміністративного тиску на легально працюючі підприємства;

При не обоснованно завищеній частині Державного бюджету для підтримки оголошеного нульового дефіциту уряд найвірогідніше, як і в минулі роки, піде на збільшення бюджетної заборгованості(Див. графік №2).

Це означає, що при офіційно дефіцитному бюджеті закладається ′′прихований дефіцит′′ бюджету в розмірі біля 5 млрд. грн. або 3,4% ВВП.Виходячи з цього, Кабмін не тільки не зможе розрахуватися в повному об'ємі по соціальних боргах минулих років, але і вимушений буде нарощувати поточну бюджетну заборгованість.Також передбачається збільшення ресурсів в банківській системі на 3,4 млрд. грн., а це в свою чергу приведе до зниження ставок по кредитах і збільшенні кредитування реального сектора економіки.Але якщо реально подумати, то виходять такі факти: в нашій економіці збільшення ресурсів в банківській системі практично не впливає на процентні ставки, так як ці ресурси автоматично прямують на валютний ринок, що приводить до девальваційному тиску на курс гривни.Ось свіжий приклад: в лютому зниження облікової ставки(з 45 % до 35%) і зменшення норми резервування з(17 до 16%) збільшило ресурси банків на 100 млн. грн. і привело до девальвації офіційного курсу гривни на 2,2% за два тижні. [2,c.1,7]

2.2.Податкова система

Поговоримо трохи про податкову систему.Передусім потрібно зазначити, що податкова система є дуже важливою ланкою в економіці для підтримки сбалансо-ваності бюджету.

Податкова система стосується безпосередньо к притоку інвестицій в країну.Це можна пояснити на досить-таки простому прикладі:

Будь-який приватний інвестор, бажаючий зробити вкладення коштів, робить еконо-мічні розрахунки, тобто зіставляє прибутки від інвестування, термін окупності, вит-рати.Приватний інвестор при цьому йде на ризик, але при цьому виникає питання: А чи треба мені ризикувати з приводу вкладення коштів, якщо мій ризик не залежить від мене, а залежить від впливу зовнішніх чинників? Простіше кажучи ніхто з інвесторів реально не будуть вкладати свій капітал в розвиток економіки держави, якщо немає чинників, які б стимулювали розвиток інвестиційного процесу.

Податкова система регулює не тільки інтенсивність інвестиційного процесу, але і розвиток економіки загалом.

Наша податкова система дискримінує учасників економічної діяльності. Це виявляється починаючи із законодавства, яке встановлює різні підходи і ставки.Ось приклад: об'єми пільг, що надаються спільним підприємствам виявилися настільки великі, що в деяких секторах, ніхто крім СП працювати не міг. Тому і сталася монополізація ринків, яка надто небезпечна для інвестицій, досить тільки пригадати бензинові кризи 1999 року.Чесно кажучи, дуже важко конкурувати з підприємствами, які мають право працювати без сплати акцизів і ПДВ.

Всі сурмлять: захистимо нашого товаровиробника !!! При цьому у вільних еко-номічних зонах зробимо звільнення імпорту від ПДВ.Звідси дуже простий висновок: вітчизняні товари будуть коштувати на 20% дорожче, таким чином ми самі ж стимулюємо розвиток економіки інших країн.

Або задати собі ще питання: Хто стане інвестувати в Україну, якщо тут треба платити ПДВ, а ввозячи імпорт через вільну зону нетреба? Відповідно інвестор робить висновок: буду вивозити капітал за кордон і користуватися митними ′′дірками′′.[3,c.8]

А ось дуже хороше питання: чому інвестор повинен платити більше при виробництві однакової продукції в одній області України чим в іншій? Ми адже країна і повинні комплексно піходити до розв'язання таких питань

Тепер про підприємства. У минулі роки за допомогою бюджету відбувався перероз-поділ ресурсів від ефективно працюючих підприємств на підтримку хронічно збитко-вих, що виробляють неліквідну продукцію(перехресне субсидування в масштабах цілої країни).Загальновідомо, що така політика приводить до підвищення податкового і адміністративного тиску на ефективно працюючі підприємства і, відповідно, примушує перенести свою діяльність в тіньовий сектор економіки.

Імовірність радикальної зміни податкової політики вже в цьому році вельми незначна: в 2000 році податковою адміністрацією необхідно зібрати на 8 млрд. грн. (майже в 1,5 рази)більше, ніж в минулому році.Швидше усього, для виконання цього завдання будуть застосовуватися старі перевірені методи.Про це говорить хоч би факт продовження практики прийняття урядових постанов про додаткові заходи по мобі-лізації прибутків до Державного бюджету.Як показує досвід жодну постанову не було виконано в повному об'ємі, але сам процес виконання в наслідок понадміру активних дій податкової адміністрації по реалізації доведеного плану будь-якою ціною, приводив до погіршення умов господарської діяльності багатьох підприємств (насам-перед, які виробляють ліквідну продукцію і маючі грошові оборотні кошти).