Спрацювання основних засобів обумовлено острою нехваткою засобів і мізерно малими розмірами отриманих підприємствами прибутків.Аналіз показує,що останній етап сучасного оновлення основних засобів підприємств міського господарства був здійснений 10 років тому.В результаті на початок 1997 року знос його основних засобів складає около 80%.
Так,спрацювання основних засобів на підприємствах є реальною причиною того,що підприємства позбавлені можливостей нарощування своїх виробничих потуж-ностей,тобто для вирішення цієї проблеми необхідно переходити на систему лізин-гових відносин.
Про необхідність активізації процесу відтворення основних фондів свідчать статис-тичні дані.На підприємствах галузей народного господарства України від 60-80% обладнання фізично зношене чи морально устаріле,40% основних засобів функціонує більше 20 років, ще 40%-від 10-20 років.Аналіз тенденцій структурних перетворень економіки свідчить,що без всебічно обгрунтованих інвестицій у пріоритетні галузі народного господарства не обійтись.Для модернізації неефективних виробництв,за різними оцінками,потрібно від 170-300 млрд.доларів.[ 4,с.75,83-84].
Розділ 3. Пропозиції
Під терміном ′′економічний розвиток′′ звичайно розуміють істотне підвищення життєвого стандарту, що включає в себе матеріальний добробут, освіту, охорони здоров'я і захист навколишнього середовища.Для його забезпечення необхідно привести у відповідність систему економічних відносин і правових норм, адекватних вимогам Конституції України.
У Посланні Президента України до Верховної Ради закладені високі темпи майбутнього економічного зростання - 6-7% середньорічних збільшення ВВП.Лише запропоновані темпи більш менш прийнятні для реалізації невідкладених задач в соціальній сфері, для затвердження якісно нового - інноваційного шляху розвитку нашої економіки і її структурної перебудови.Для практичного вирішення цієї складної проблеми необхідний відповідний економічний механізм, покликаний активізувати інноваційну поведінку суб'єктів господарської, підприємницької діяльності з метою підвищення якості товарів і послуг, їх конкурентоздатність, а отже - економічної ефективності для підвищення добробуту народу, особливо працюючих, а також захисту що знаходяться за межею бідності.
Вибраний Україною інноваційний шлях економічного розвитку неможливий без значного розширення внутрішнього ринку, збільшення внутрішніх накопичень за рахунок пріоритетного розвитку галузей, що має самий короткий період обороту капіталів.Саме такий оборот забезпечує, передусім, харчова, переробна, легка промисловість.За відповідних темпів розвитку сільського господарства можна відпрацювати оптимальну народогосподарчу структуру не тільки на перехідній період, але і застосовно до умов самого економічного розвитку.
У порівнянні з короткостроковим або середньостроковим впливом ринку державна інноваційна стратегія повинна стимулювати реалізацію довготривалої мети, в тому числі: структурну перебудову виробництва на основі високих технологій, скорочення энерго, -материало, трудомісткість виробництва, а в кінцевому результаті - підвищення конкурентоздатності економіки.
Таким чином при розробці системи необхідно за допомогою правових і економічних важелів усунути протиріччя межде короткостроковою зацікавленістю і довгостроко-вою доцільністю.
Розробка схем та механізмів, які б в свою чергу полібшили становише в країні потребує вагомих знань,економічного чуття, тощо.Щож сьогодні можна зробити?
Напевно мало хто буде затверджувати, що ринкові відносини повинно регулювати і упорядковувати державу.Це потрібне для затвердження за допомогою балансу різних мотивацій і пропорцій цілісної моделі розвитку національної економіки, а не регулювання ради регулювання.
Стихійне ціноутворення, зниження платоспроможного попиту, диспропорція в цінах привели до того, що зараз необхідно засвоїти головний урок ринкових реформ: економічне зростання грунтується на системі ′′накопичення капіталу - розширення попиту - зростання зайнятості і виробництва - зростання бюджетних прибутків - скорочення бюджетного дефіциту і дефіциту платіжного балансу - зниження інфляції′′. Внутрішнє споживання -життєзабезпечуючий чинник для будь-якої еконо-міки.
Можна сказати про ще один варіант економічного розвитку.Грошово-кредитна та бюджетна політика повинна опиратися не на схему ′′стиснення грошової маси -зменшення відносного бюджетного дефіциту - зниження попиту - зниження інфляціїї′′, а на схему :′′ розширення попиту - ріст зайнятості та виробництва - збільшення бюджетних доходів - зниження бюджетного дефіциту - зниження інфляції′′
Окрім таких схем щодо реформування і подальшого розвитку економіки України небхідно робити якісь зміни в податковій, бюджетній, інвестиційній діяльності.В науковій роботі наводяться деякі схеми та механізми по реформуванню відповідних різновидів діяльнсті в економіці.
Висновок
Оцінки виникаючих в економіці тенденцій дуже важливі для вироблення правильної економічної політики.Вони дають багато які відповіді на вироблення необхідних політичних рішень, тих дій, реалізація яких дає шанси на успіх.При цьому дуже важливо зрозуміти той чинник, при якому може виникнути ′′запаморочення від успіху′′, тобто не можна піддаватися первинним позитивним тенденціям, при яких не можна чітко сказати: так, ця тенденція буде розвиватися в правильну сторону.
У багатьох країнах економічне зростання відбувається по власному сценарію. Було б безграмотно копіювати умови розвитку економіки інших країн на нашу площину.Поштовх до реального зростання економіки повинен відбуватися на новій продуктивній базі: повинно збільшуватися кількість середніх, малих і великих підприємств.Технічне і технологічне оновлення галузей для нас повинне стати локомотивом прогресу, при цьому даючи імпульс розвитку ′′старого′ сектору економіки, розширюючи внутрішній попит і потребу в продукції.
Стежиш за розвитком економіки України і чуєш, хтось сказав, що в країні почалося економічне зростання.Так, безумовно, в Україні є структурні зміни в позитивну сторону, в деяких аспектах ми показали, що можемо працювати, але ці тенденції, ці зміни на жаль носять тимчасовий характер, а повинні бути постійними.Можна виразитися, що наша економіка збільшується убуваючими темпами і не треба удавати, що це не так.
Для нормального і позитивного розвитку економіки країни необхідні грошові вливання, але поки в Україні неможливий інвестиційний бум.Правильно відповісти на це питання неможливо без розуміння того, хто повинен бути суб'єктом такого інвестування.
Економіка країни ′′затрамбована′′,безліч тромбів не дають нормальному протіканню крові(інвестицій), наша економіка хвора, а це чревато дуже серйозними пробле-мами.Питання оздоровлення хворої економіки вирішується так: або ми вилучаємо тромби, або збільшуємо текучість крові.Видалення тромбів-перспективно і дасть більш позитивний ефект, а збільшення текучості крові при наявності тромбів - тільки сповільнить і віддалить деструктивний процес в організмі країни - економіки.
Також багато які надіяться на рятівну допомогу держави.Це ілюзія. Держава не спроможна врятувати економіку.Тому, що в її розпорядженні знаходиться єдине джерело - бюджет, той бюджет, який не виконує свої обов'язки перед пенсіонерами, лікарями, учителями.Говорити в цих умовах про державні інвестиції - значить збільшити борг по пенсіях, соціальній допомозі.
Можна зробити припущення, що держава виділила інвестиції для підйому життєво важливих галузей господарства.Останнє збільшило зростання обсягів виробництва.Але в цей же час виникає питання: Кому потрібна ця продукція? Якщо основна маса населення не отримує ресурси для купівлі виробленої продукції в реальних потребах людини.Попит на продукцію може бути високий, але він при таких умовах неплатоспроможний.Яка користь від інвестицій, якщо держава не забезпечує необхідні потреби бюджетних споживачів?
Сама правильна для підтримки національного виробництва та державна бюджетна політика, яка забезпечує повне виконання державою через бюджет своїх обов'язків.Необхідно направляти гроші в бюджетні сектори.
Інвестиційний прорив в економіку України можливий лише зі сторони приватних вкладень, але патріотичні лозунги українців в такій ситуації не допоможуть(особисто мені здається, що лозунги ніколи не допомагали, ситуацію будують -вчинки і справи).
Україна пережила загрозу дефолта, але тільки пережила бо реальна загроза існує.Немає в країні тієї середи, яка заманувала б інвесторів.Великі борги.
Багато які фахівці пропонують безліч варіантів виходу з кризи. Розробляються всі можливі проекти, схеми, механізми.Ми спроможні переламати ситуацію і для цього не потрібно унікальних методів і розробок.Просто треба говорити про технічну сторону справи.Але є і інша сторона і дуже, дуже вагома -це політика.Наша задача - знайти грань взаєморозуміння сторін.
Ну, звичайно, можна піти від розв'язання назрілих проблем, але це не приведе до зникнення їх.Все одно прийдеться робити якісь кроки.Врятуємо і поліпшимо стан України !