2. Проблемність у викладанні – згальноприйнятий фактор збудження і розвитку інтересу. Відмінності в характері інтересу учнів до фізики накладають певні умови і до постановки проблем. Для учнів ІІІ і, особливо, IV груп завдання, що стоїть перед постановкою проблеми, полягає в тому, щоб безпосередньо поставити їх перед необхідністю активного розумового пошуку і організації пошукової діяльності. Для учнів перших двох груп, крім цього, потрібно забезпечити позитивне ставлення до виучуваного матеріалу і переведення віддалених, неконкретних мотивів у близькі, реально діючі. Наприклад, під час уроку в VII класі на тему “Дифузія” вчитель підкреслює, що в домашньому досліді на розчинення шматочка фарби в склянках з водою, яке було задане на попередньому уроці, учні мали можливість спостерігати відмінність у перебігу досліду в теплому і прохолодному місцях. На цьому досліді добре спостерігати дуже поширене явище природи, якому людина завдячує своїм життям. Воно також лежить в основі живлення рослинного світу. Проте мало бачити це явище навколо. Його потрібно вміти використовувати. Вказати приклад. Далі слід поставити питання: Що ж це за явище? В чому його суть? Які особливості його проходження?
Для учнів ІІ і, особливо, І груп вдалим є створення проблемних ситуацій в основі яких лежить пригоди літературних героїв. У таких випадках учні ніби втілюються в персонаж, глибоко переживають його долю, живуть його думками, пошуками.
3. Організація навчальної діяльності є вирішальною в формуванні творчої активності учнів та створення інтересу до неї. Ця діяльність повинна максимально сприяти успішному переходу учнів до груп зі стійкішим і глибшим інтересом до фізики.
Формуючи в учнів пізнавальний інтерес та творчу активність на уроках фізики, вчитель повинен мати на увазі його складний зміст, чітко з’ясувати його особливості і, виходячи з цього, планувати свою роботу.