Са-
мови-
раження
Поваги
Соціальні
Безпеки і захищеності
Фізіологічні
Рис. 3. Класифікація потреб за теорією Маслоу
У теорії Мак-Кліпленда йдеться про те, що треба три потреби: влади, успіху, причетності.
Згідно з двофакторною теорією Герцберга всі фактори поділяються на гігієнічній та мотиваційній (табл. 1.)
Таблиця 1.
Групи факторів за теорією Герцберга
Фактори | |
гігієнічні | мотиваційні |
Політика фірми і адміністрації Умови роботи Заробіток Міжособові відносини з начальником, колегами, підлеглими Рівень безпосереднього контролю за роботою | Успіх Просування по службі Визнання та схвалення результатів роботи Висока міра відповідальності Можливості творчого та ділового зростання |
Гігієнічні фактори пов¢язані із середовищем, яке оточує працівника, а мотиваційні - зі змістом самої роботи.
Тепер охарактеризуємо процесійні теорії.
Теорія очікувань Врума базується на очікуванні появи якоїсь події. Наприклад, після закінчення інституту випускник очікує влаштуватися на роботу.
Виділяють такі очікування:
- щодо «затрат-результатів» (робітник економить матеріал і очікує підвищення розряду);
- щодо «результатів-винагород» (працівник чекає винагороду)
- щодо цінності заохочення або винагороди.
Згідно з теорією справедливості працівники суб¢єктивно порівнюють свої винагороди із затраченими зусиллями та з винагородами інших працівників, які виконують аналогічну роботу. Доки працівники не будуть вважати винагороди справедливими, їхня віддача в роботі буде незначною.
Комплексна теорія Портера-Лоулера базується на можлеі, яка показана на рис. 4. Модель враховує цінність винагород, зв¢язки «зусилля-винагорода», здібності, характер, роль працівника.
Рис. 4. Схематична модель комплексної теорії Портера-Лоулера
1.3. Матеріальне стимулювання праці
Однією з найважливіших форм мотивації в організаціях є матеріальне стимулювання праці, яке являє собою процес формування і використання систем матеріальних стимулів праці та розподілу заробітної плати відповідно до дії закону розподілу за кількістю і якістю праці (рис. 5).
Рис. 5. Зміст матеріального стимулювання праці
Система матеріальних стимулів праці складається з різноманітних спонукальних мотивів, які доповнюють один одного і пов¢язані єдиним процесом матеріальної зацікавленості у здійсненні трудової діяльності.
Розв¢язання проблем матеріального стимулювання праці потребує пошуку і дослідження факторів, які визначають системи матеріальних стимулів. Під даними факторами розуміють рушійні сили, які забезпечують формування і використання всієї сукупності спонукаючих мотивів з метою задоволення колективних та особистих економічних інтересів працівників. Вивчення і аналіз розвитку матеріального стимулювання праці свідчить, що за характером дії на колективи працівників та окремих виконавців можна виділити три групи факторів: соціально-психологічні, економічні й організаційні. (рис. 6.).
Рис. 6. Класифікація факторів, які визначають системи матеріальних стимулів праці
Відповідно до наведеної класифікації факторів структура заробітної плати може бути подана так:
З = З1 + З2 = З11 + З21 + З22,
де З1 - частина з/п, яка стимулює фактори трудового внеску в досягнення поточних результатів; З2 - частина з/п, яка стимулює фактори трудового внеску в досягнення кінцевих результатів; З11 - частина заробітної плати, яка стимулює постійні фактори трудового внеску; З12 - частина з/п, яка стимулює змінні фактори трудового внеску; З21 - частина з/п, яка стимулює фактори трудового внеску в досягнення кінцевих результатів за якістю; З22 - частина з/п, яка стимулює фактори трудового внеску в досягнення кінцевих результатів за якістю.
Ресурсне забезпечення систем матеріальних стимулів праці передбачає виділити такі рівні формування джерел матеріального стимулювання: 1) рівень підприємства; 2) рівень цехів; 3) рівень функціональних служб (відділів, лабораторій, бюро тощо); 4) рівень виробничих дільниць і бригад.
В основу ресурсного забезпечення систем матеріальних стимулів праці доцільно покласти таку залежність:
де Фм - фонд оплати праці; Іп - індекс продуктивності праці; Кв - коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання сер. з/п; Фб - базовий фонд оплати праці. Розмір Кв визначають на основі планових індексів з/п і продуктивності праці.
Конкретні матеріальні стимули формуються в процесі застосування та систем заробітної плати. Можна виділити чотири форми оплати праці: відрядна, почасова, комбінована, комісійна.
Управління системами матеріальних стимулів праці являє собою цілеспрямовану дію на умови, які спонукають працівників до трудової діяльності, з метою досягнення результатів виробництва.
2. Характеристика малого підприємства «Аліса», як об¢єкта дослідження
Об¢єктом дослідження я обрала мале підприємство «Аліса». Місцезнаходження товариства є м. Севастополь, пр. 50-річчя Жовтня, 15. Підприємство «Аліса» було засновано громадянами України Омельченком В.А. та Кравченком В.М. 28 травня 1994 року.
Підприємство «Аліса» є юридичною особою, має самостійний баланс і є власником свого відокремленого майна. Товариство має рахунки в банках, необхідні печатки, штампелі та бланки із своїм найменуванням, емблему, товарний знак та інші реквізити юридичної особи.
Учасники товариства несуть відповідальність у межах їх вкладів. Взаємовідносини між товариством і учасниками визначаються статусом, який поданий в додатку 1 до курсової роботи, установчою угодою та чинним законодавством. Держава не відповідає по зобов¢язанням товариства, а товариство, в свою чергу, не відповідає по зобов¢язаннях держави.
Товариство «Аліса» здійснює зовнішньоекономічну діяльність на підставі валютної самоокупності та самофінансування у встановленому законом порядку.
Метою діяльності товариства є забезпечення належної реалізації розробок учасників товариства у галузі торгівлі, технічних та електротехнічних засобів, транспорту, науки, техніки і технологій, виробничої діяльності та господарського харчування, а також проведення виробничої та іншої діяльності, яка сприяє наповненню ринку товарами народного споживання та послугами.
Предметом діяльності товариства є:
- виробництво та реалізація офісних меблів;
- проведення науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт, послуги у сфері будівництва, техніки та технології;
- прокат та здача в оренду власного майна та майна інших юридичних та фізичних осіб;
- організація виставок, фестивалів та інших культурно-масових заходів;
- випуск та реалізація аудіо- та відео-продукції;
- організація та експлуатація об¢єктів громадського харчування та готельного господарства;
- будівельно-монтажні, ремонтно-будівельні та пуско-налагодувані роботи;
- відкриття магазинів, кіосків, складів та ін. об¢єктів роздрібної та оптової торгівлі;
- торгівля запасними частинами, вузлами та агрегатами власників транспортних засобів, в тому числі за кордоном;
- виробництво та торгівля будівельними матеріалами.
Для реалізації статутних завдань як на території України так і за кордоном товариство «Аліса» має наступні права:
¨ володіти, користуватися та розпоряджатися майном на правах власності у відповідності з його призначенням та цілями своєї діяльності, проводити по відношенню до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону;
¨ будувати, купувати, брати та здавати в займ на Україні та за кордоном будинки, споруди, інше нерухоме і рухоме майно, устаткування, а також володіти, користуватись та розпоряджатися різного роду немайновими правами;
¨ створювати у встановленому порядку свої філії, відділення, представництва, інші структурні підрозділи на території України та за кордоном;
¨ виконувати у повному обсязі інші права юридичної особи, які відповідають статутним цілям, завданням товариства та чинному законодавству.
Майно товариства з обмеженою відповідальністю «Аліса» складається з майнових і немайнових прав, фінансових коштів, воно створюється з внесків учасників товариства (статутний фонд) та надходжень коштів, продукції та цінних паперів в результаті діяльності товариства. Статутний фонд товариства становить 37500000 гривень. Прибуток товариства розподіляється згідно майнових внесків у статутний фонд, якщо інший порядок не передбачено рішенням зборів учасників на момент розподілу.
Зовнішньоекономічна діяльність є однією з складових частин діяльності товариства і здійснюється на принципах валютного самозабезпечення самофінансування. Товариство «Аліса» може у встановленому порядку створювати спільні підприємства, міжнародні об¢єднання та організації із закордонними особами. Валюта, що одержана від діяльності після відрахувань може бути використана по рішенню зборів учасників, або у порядку встановленому для реалізації цільових програм товариства. Товариство несе відповідальність за ефективність зовнішньоекономічної діяльності та раціональне використання ВКВ.
Учасники товариства мають права та обов¢язки, які зазначені у статуті товариства з обмеженою відповідальністю «Аліса» поданому у додатку 1 до курсової роботи.
Товариство самостійно планує свою діяльність на підставі підписаних угод та виходячи з прогнозування кон¢юнктури ринку. Воно самостійно визначає потреби у ресурсах, сировині, матеріалах і купує їх у порядку оптової торгівлі у підприємств, організацій, кооперативів, громадян за готівку і за безготівковими розрахунками без обмеження витрат. Товариство «Аліса» реалізує продукцію (послуги) за угодами підприємствам, організаціям, а також громадянам. Основним показником господарської діяльності товариства є чистий прибуток, який використовується для створення фондів за нормативами, встановленими зборами учасників. Товариство створює резервний фонд у розмірі 25 % статутного фонду за рахунок відрахування від чистого прибутку щоквартально 5 %.