Тема . Загальна рівновага конкурентних ринків.
Лекція 1.
План.
1. Загальна рівновага ринків.
2. Розподіл та обмін за діаграмою Еджворта.
3. Ефективність та справедливість.
4. Розподіл добробуту.
1. Загальна рівновага ринків.
Раніше ми розглядали окремі ринки ізольовано один від одного, з’ясування ринкової поведінки грунтувалося на аналізі часткової рівноваги (рівновага споживача, фірми, на ринку). При аналізі загальної рівноваги ціни і кількості визначаються на всіх ринках одночасно з урахуванням фактору зворотних зв’язків. Ефектом зворотного зв’язку називається зміна цін і кількості товарів на певному ринку як реакція на аналогічні зміни, що виникають на споріднених ринках.
Припустимо, наприклад, що уряд України вводить мито на імпорт нафти. Це негайно зсунуло б криву пропозиції нафти ліворуч (оскільки імпортована нафта стане дорожчою) і підняло б ціну на нафту. Але цим наслідки введення мита не вичерпуються. Вища ціна на нафту підвищила б попит, а слідом і ціну на природний газ. Це, в свою чергу, спричинило бзбільшення попиту на нафту (зсув праворуч) і ще більше підвищило б ціну на неї. Ринки нафти і природнього газу продовжували б взаємодіяти доти, доки не настала б рівновага, за якої попит і пропозиція на обох ринках врівноважилися б.
Проаналізуємо конкурентні ринки прокату відеокасет і продажу квитків у кінотеатрі. Вони тісно пов’язані, оскільки значне поширення відеомагнітофонів дало споживачам можливість вибору між переглядом фільмів дома і в кінотеатрі. Зміни в цінах або в політиці держави, що діють на один із цих ринків торкнуться й іншого, що, в свою чергу, спричинить ефект зворотного зв’язку на першому ринку.
P S*k P
6.82 В Sb
6.75 D*k 3.58 B
D’k 3.5 D”b
6.35 3.0 A D’b
А Sk Db
6.0 Dk
Q’k Q”k Q*k Qk Q Qb Q’b Q*b Q
Графік 1. а) кількість кіноквитків б) кількість відеокасет
Награфіку (а) початкова ціна кіноквитків становить 6$, а рівновазі ринку відповідає точка перетину Dk i Sk (точка А).
На графіку (б) відеоринок перебуває у стані рівноваги за ціну 3$.
Держава вводить податок 1$ за кожен куплений квиток. Спочатку це спричинить зростання ціни на квиток до 6.35$ і зниження кількості проданих квитків від Qk до Qk’.
Податок на кіноквитки впливає на відеоринок, оскільки кіно – і відеофільми взаємозамінні. Підвищення ціни на квитки в кінотеатрах зсуває попит на відеокасети від Db до Db’на графіку (б).це, в свою чергу, спричинює збільшення ціни на прокат відеокасет з 3.00 до 3.50
$.
Що ж відбувається з кіноринком? Поит на кіноквитки зсунеться вгору – від Dk до Dk’ на графіку (а). Нова ціна рівноваги на кіноквитки (на перетині Dk’ i Sk*) тепер становить 6.75$ замість 6.35$, а продаж кіноквитків збільшиться з Qk’ до Qk’’.
Зміна ринкової ціни на кіноквитки посилює ефект зворотного зв’язку на ціну прокату відеокасет, котра в свою чергу, виливатиме на ціну кіноквитків. Ми будемо змушені визначити ціни рівноваги і кількість на обох ринках одночасно. Ціну рівноваги кіноквитка 6.82$ (графік а) задано перетином кривих попиту і пропизиції на кіноринку (Dk* i Sk*), а ціна рівноваги відеопрокату 3.58$ (графік б) відповідає перетину кривих попиту і пропозиції на відеоринку (Db* i Sb). Це точні значення цін загальної рівноваги і не має підстав очікувати подальших переміщень кривих попиту і пропозиції на обох ринках.
Аналіз часткової рівноваги не дав би змоги повністю оцінити вплив податку і привів би нас до висновку, що це підвищує ціни на кіноквитки з 6 до 6.35$.
А аналіз загальної рівноваги показує значно більший вплив податку на ціни кіноринку – ціна зростає до 6.82 $.
У випадку з взаємодоповнюючими товарами (бензин та автомобілі) – податок на бензин призведе до збільшення ціни на цей продукт, але це ж зменшить попит на автомобілі, що в свою чергу, зменшить попит на бензин, що означатиме часткове зниження цін на нього.
2. Розподіл та обмін за діаграмою Еджворта.
Проаналізуємо поведінку двох споживачів, котрі можуть торгувати між собою двома товарами. Товари початково розподіляються між споживачами таким чином, що торгуючи, вони поліпшують своє становище. Це означає, що початковий розподіл товарів економічно неефективний. За ефективного розподілу жоден з них не може поліпшити свого становища, не погіршуючи становища іншого. З’ясуємо, чому взаємовигідна торгівля призводить до ефективного розподілу благ. Щоб з’ясувати, чому обмін товарами поліпшує становище, розглянемо обмін між двома особами. Аналіз грунтується на двох припущеннях:
1. Кожна особа має повну інформацію про вподобання іншої.
2. Обмін товарами не вимагає витрат, тобто витрати на торгові операції нульові.
Припустімо, що Джеймс і Карен мають разом 10 одиниць їжі і 6 одиниць одягу (див. Табл. 1).
Щоб з’ясувати чи вигідною буде торгівля, нам необхідно знати їх уподобання щодо їжі та одягу. Для Карен гранична норма заміни (ГНЗ) одягу їжею становить 3. (Щоб отримати 3 одиниці їжі вона готова віддати 1 одиницю одягу). А для Джеймса ГНЗ одягу їжею становить тільки ½ (він віддасть тільки ½ одиниці одягу, щоб отримати 1 одиницю їжі). Є можливість взаємовигідної торгівлі, оскільки цінність одягу для Джеймса вища ніж для Карен, тоді як Карен оцінює їжу вище, ніж Джеймс.
| Особа | Початковий розподіл | Торгівля | Кінцевий розподіл |
| Джеймс Карен | 7Ї, 1 од 3ї, 5 од | -1 ї +1од +1ї-1од | 6ї, 2од 4ї,. 4од |
Реальні результати обміну залежать від торгівлі.
Скринька Еджворта
Кожна точка скриньки Еджворта одночасно відповідає кошикам Джеймса і Карен для одягу і їжі.
Карен пропонує Джеймсу 1 одиницю їжі за 1 одиницю одягу і Джеймс погоджується. Обоє поліпшують своє становище. В тій мірі, в якій ГНЗ обох споживачів відрізняється, з’являється можливість взаємовигідної торгівлі, тому що розподіл неефективний, а обмін принесе користь обом.
Щоб забезпечити економічну ефективність, необхідно вирівняти ГНЗ обох споживачів.
Розподіл товарів ефективний лише тоді, коли ГНЗ між будь-якими їх парами однакові для всіх споживачів.
Обмін від А до В поліпшує становище як Карен так і Джеймса. Але чи є розподіл в точці В ефективний? Затонована ділянка між двома кривими індиферентності (байдужості ) відповідає всім можливим варіантам розподілу продуктів харчування і одягу, які забезпечують Джеймсу і Карен краще становище, ніж у точці А, тобто відображає всі можливі взаємовигідні торговельні операції. Будь-який обмін, що почався в точці А і переміщав розподіл товарів за межі затонованої ділянки, погіршить становище одного з споживачів, і тому він не станеться. Розподіл неефективний (точка В) оскільки криві V2Дж і V2k пертинаються в ній, це означає, що ГНЗ не однакові. Якщо обмін за неефективного початкового розподілу поліпшує початкове становище обох споживачів, то новий розподіл не обов’язково ефективний.
Точка С відображає новий розподіл, який є ефективний тому, що криві індиферентності дотикаються і ГНЗ однакові. Точка D також відображає ефективний розподіл, крива V3Дж дотикається до V1k. Ці обидва розподіли ефективні і жодному з них неможливо віддати перевагу. Хоча для Джеймса вигідніша точка D ніж С, а для Карен вигідніша точка С ніж D. Остаточний розподіл залежить від спритності кожної із сторін.
Крива контрактів – проходить через всі ефективні розподіли (точки С i D). Вона показує всі розподіли, після котрих неможливі взаємовигідні торговельні операції.
Ці розподіли називають ефективними за Парето, на честь італійського економіста Вільфредо Парето (1848-1923), котрий розвинув концепцію ефективності обміну. Розподіл ефективний за Парето, якщо товари неможливо перерозподілити так, щоб комусь стало краще, але нікому – гірше.
Якщо ціни на обидва товари однакові як на одяг так і на їжу 1 грн., тоді ці ринки перебувають в стані конкурентної рівноваги, тобто величина попиту дорівнює обсягу пропозиції на кожному ринку.
Не всі ціни відповідають станові рівноваги. Наприклад, якщо ціна їжі становить 1грн., а ціна одягу – 3грн, то їжа має обмінюватись на одяг в пропорції 3:1. Тому такий ринок не зрівноважений, тобто попит не відповідає пропозиції. Ця нерівновага має бути тимчасовим явищем.
Ціни будуть змінюватися до моменту, при якому вони досягнуть рівноваги. Перша теорема економічної теорії добробуту звучить так: якщо кожен торгуючи на ринку, максимізує свою користність і при цьому відбувається взаємовигідна торгівля, то в результаті встановлюється рівновага, за якої розподіл товарів є економічно ефективним.
3. Ефективність та справедливість.
Чи справедливі ефктивні розподіли?
Думки економістів неоднозначні, як визначити справедливість якісно і кількісно. Тому неможливо надати перевагу одному з ефективних розподілів.
На перший погляд може здатися, що будь-який справедливий розподіл має бути ефективним.
у Джеймса не залишається
товарів і його корисність
нульова.
Ок – точка де у Карен
не залишається товарів
і її користність нульова
Користність Джеймса
Точка H відображає неефективний розподіл. Точки А, В і С відображають ефективні розподіли. Точки А і В поліпшують (відносно Н) становище однієї особи, не завдаючи шкоди іншій. Порівняємо точки Н і С (уявімо, що це єдино можливі розподіли).
Порівняно з Н точка С дає більше користності Джеймсу і менше для Карен. Тобто неефективний розподіл може бути більш справедливим, ніж ефективний.
Чотири погляди на проблему справедливості:
1). Егалітарний – всі члени суспільства отримують однакові блага.