Збільшення інвестицій в 2000-2001рр. можливе за умов:
· стабілізації цін та валютного курсу гривні;
· переходу до вільної амортизації основних фондів;
· зниження оподаткування прибутку підприємств;
· розширення і дерегуляція фондових ринків;
· нагромадження кредитних ресурсів банківської системи; повернення боргів держави комерційним банкам;
· стимулювання банківських заощаджень населення;
· активної приватизації державних підприємств, зниження цін продажу майна;
· введення механізмів майнової відповідальності із господарських заборгованостей;
· досягнення позитивного балансу імпорту і експорту капіталів і балансу зовнішньої торгівлі;
інших заходів ринкового нагромадження капіталів економіки України.
При підготовці бюджету - 2000 вважалося, що серед зовнішніх джерел фінансування країні слід розраховувати лише на прямі іноземні інвестиції (ПІІ), однак в цьому аспекті Україна повинна конкурувати з іншими країнами Східної Європи, інвестиційний клімат котрих значно привабливіший, ніж український. Впровадження структурних реформувань поряд з розвитком дерегуляційних та інституційних перетворень дадуть можливість нарощувати щорічно 100-150 млн. дол. ПІІ таким чином, що вже у 2001-2002 р. Україна зможе фінансувати утримуване негативне сальдо поточного рахунку ресурсами ПІІ, збільшуючи при цьому частку технологічного імпорту у порівнянні з сировинним, що, в свою чергу, закладатиме потенціал економічного зростання і у подальші роки. Крім того, у разі покращання підприємницького середовища, притік валюти слугуватиме джерелом наповнення міжнародних резервів країни
Пргноз прямих іноземних інвестицій на 2000-2001 рр.
| 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | |
| Офіційний зовнішній борг, млрд. дол. | 11,5 | 12,5 | 12,7 | … | … |
| Обслуговування боргу, % експорту товарів та послуг | 15,6 | 13,8 | 15,1 | 15,9 | … |
| Зміна курсу гривні до долару, % на кінець року | 80 | 30 | 20 | 15 | 12 |
| Прямі іноземні інвестиції, млрд. дол. | 747 | 650 | 750 | 800 | … |
| Покриття грошової бази резервами, % | 31,9 | 32,6 | 38,8 | 49,4 | 63,3 |
| Валові офіційні резерви, тижнів імпорту | 2,6 | 2,4 | 2,7 | 3,5 | 4,7 |
Вітчизняний і зарубіжний досвід свідчить, що інвестиційна аттрактивність території залежить у великій мірі від стану і особливостей функціонування фінансово-кредитної системи. Ось чому в даний час такою важливою є активізація інвнстиційної діяльності банків. На думку А.А.Пересади активізація інвестиційної діяльності банків та інших фінансово-кредитних установ повинна спрямовуватися на:
- посилення ролі довгострокового та середньострокового кредитування;
- розширення посередницької діяльності в управлінні інвестиційними портфелями компаній;
- розвитку різного роду довірчої діяльності, операцій страхування та перестрахування інвестицій;
- участі у фінансуванні інвестиційних проектів, здійсненні їх моніторингу.
Банки України повинні дійсно стати ключовою ланкою інвестиційного механізму. В нових умовах банки повинні перебудувати свою роботу так, щоб стати, нарешті, каталізаторами інвестиційних процесів.
Отже, як бачимо, подальше «потепління» інвестиційного клімату в Україні суттєво залежить від зміцнення банківської системи, від бюджетної політики України.
Верховна Рада зобов’язує Уряд створити реалістичний і ефективний бюджет-2000, котрий стане наріжним каменем підвищення добробуту населення, економічного відродження України. А, отже, є надія на економічне зростання, що в кінцевому рахунку означає поліпшення добробуту населення країни в цілому.
3.2. Інвестиційна модель соціально-економічного розвитку України
Виходячи з того, що інвестиції є однією з визначальних домінант економічного зростання, модель перспективного соціально-економічного розвитку України має бути інвестиційною. Основним, базовим положенням в такій моделі повинно бути наступне:
темпи зростання інвестицій повинні випереджати темпи росту ВВП.
Тоді можна буде надіятися на реалізацію прогнозу соціально-економічного розвитку України та її регіонів, який приводиться в таблиці .
Таблиця 9
Прогноз соціально-економічного розвитку реґіонів
| Вихідні умови прогнозу соціально-економічного розвитку реґіонів на 2001 рік | Прогнозні показники економічного і соціального розвитку реґіонів України на 2001 рік сформовані на основі розрахункових даних Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій з урахуванням підсумків 1999 та півріччя 2000 років. |
| Приріст обсягів промислового виробництва вище загальнодержавного рівня прогнозується в 9 реґіонах | Нарощування обсягів продукції промисловості у порівняних цінах до очікуваних обсягів 2000 року вище загальнодержавного рівня – понад 104 % - прогнозується в Закарпатській, Херсонській, Волинській, Львівській, Донецькій, Черкаській і Чернівецькій областях та містах Києві та Севастополі. Зростання обсягів промислового виробництва у цих та інших реґіонах забезпечуватиметься в основному за рахунок базових галузей та галузей кінцевого споживання. |
| Джерело: Розрахункові дані Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. | |
| В промисловості прогнозується переорієнтація на розвиток соціально значущих галузей | Переорієнтація промисловості у реґіонах на розвиток соціально значущих галузей забезпечить приріст промислового виробництва у галузях, які випускають товари народного споживання. Найбільш істотне зростання випуску товарів народного споживання передбачається у Волинській (на 23,8 %), Херсонській (на 22,5%), Закарпатській (на 19,9%), Тернопільській (на 16,8%), Чернігівській (на 16,1%) областях, містах Києві (на 20,7%) та Севастополі (12,1%). Цьому сприятиме освоєння нових та використання існуючих потужностей по виробництву споживчих товарів. Ріст виробництва товарів народного споживання у легкій промисловості прогнозується в усіх реґіонах: від 1,1% у Автономній Республіці Крим до 34,6% у м.Києві. До групи реґіонів, де очікується найзначніше зростання, відносяться Донецька (на 22,4%), Закарпатська (на 22,9), Одеська і Херсонська (на 20,0), Запорізька (на 19,0), Чернігівська (на 17,8), Полтавська (на 17,6) і Тернопільська (на 15,5%) області. |
| Питома вага продовольчих товарів у виробництві ТНС ще переважатиме непродовольчу групу | Структура виробництва споживчих товарів зазнає змін, але кардинально це у загальному виробництві товарів народного споживання поки що не позначиться В більшості реґіонів у загальному обсязі виробництва товарів народного споживання збережеться перевага за продовольчими товарами. Так, у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Київській областях та м. Севастополі частка продовольчих товарів у виробництві товарів народного споживання прогнозується понад 60 %. Очікується зростання у загальному обсязі товарів народного споживання питомої ваги непродовольчих товарів лише в Автономній Республіці Крим, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Харківській, Чернігівській та м. Києві. |
| Реформування аграрного сектора закладає основу для стабілізації та зростання продукції сільського господарства | У сільському господарстві більшості областей та Автономній Республіці Крим прогнозується призупинення спаду виробництва, стабілізація та нарощування його обсягів за рахунок збереження виробничо-технічного потенціалу, запровадження ефективних форм господарювання на основі приватної власності на землю та майно. Дещо вищими проти середнього по Україні прогнозуються темпи приросту валової продукції сільського господарства по всіх категоріях господарств в Дніпропетровській (105,3 %), Миколаївській (109,4%), Харківській (107,8%), Херсонській (105,0%) і Черкаській (108,1%) областях. Питома вага приватного сектора у виробництві сільгосппродукції зросте у більшості реґіонів України. |
| В усіх регіонах прогнозується зростання обсягів роздрібного товарообороту | Очікується закріплення позитивних зрушень на споживчому ринку. Прогнозується зростання обсягів роздрібного товарообороту в усіх реґіонах, а найбільше в Тернопільській (на 32 %), Запорізькій (на 21,8%), Кіровоградській (на 17,7%), Полтавській (17,2%), м.Києві (на 17 %) тощо і буде досягнуто як за рахунок збільшення його обсягів, так і впливом цінового фактора. |
| Активізація внутрішніх інвестицій | Зростання економічної активності діючих суб”єктів господарювання потребує нарощування внутрішніх інвестицій. У структурі інвестицій в основний капітал (капітальні вкладення) пріоритет буде зберігатися за об"єктами виробничого призначення від 49,8 % в Волинській до 86 % в Донецькій області у загальному обсязі передбачених інвестицій. Більше половини зазначених інвестицій у економіці областей передбачається вкласти у технічне переозброєння та реконструкцію діючих підприємств. На перший план вийдуть проблеми координування використання інвестицій від різних розпорядників коштів в межах конкретних реґіонів. |
| Прогнозується приріст прямих іноземних інвестицій | Прогнозується приріст прямих іноземних інвестицій, найбільші обсяги залучення очікуються в реґіони, де започаткована робота з формування сприятливих умов для інвесторів, зокрема у промислово-розвинених реґіонах, спеціальних вільних економічних зонах та територіях пріоритетного розвитку, а саме в Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Харківській, Полтавській, Львівській, Автономній Республіці Крим та м. Києві. |
| Посилиться роль і значення малого підприємництва у реформуванні економіки регіонів | Посилиться роль і значення малого підприємництва у реформуванні економіки реґіонів. Завдяки створенню сприятливих умов для господарювання малого і середнього бізнесу найбільша чисельність суб”єктів малого підприємництва з тенденцією до зростання залишиться в Дніпропетровській, Львівській, Одеській, Харківській, Миколаївській областях та м.Києві. В інших реґіонах очікується послідовне збільшення кількості малих підприємств в Запорізькій, Київській, Полтавській, Херсонській областях від 5 до10 %. |
| Ситуація на ринку праці залишатиметься напруженою | Незважаючи на позитивні тенденції, які відбуваються, надалі залишатиметься невідповідність попиту до пропозиції робочої сили. Як наслідок, збільшуватиметься напруга на ринку праці та зростатиме рівень як зареєстрованого, так і прихованого безробіття. Реґіональні відмінності будуть значними. Прогнозується зростання рівня зареєстрованого безробіття в усіх реґіонах, крім Львівської області. Найвищий рівень очікується в Житомирській (12,8%), Рівненській (11,2%), Чернігівській (8,9%), Сумській (8,9%), Волинській (8,8%), Тернопільській (8,6%), Івано-Франківській (8,1%) областях. Передбачено охопити заходами активної політики зайнятості незайнятих громадян, які перебувають на обліку в службі зайнятості, для чого у переважній більшості реґіонів планується збільшення кількості створення робочих місць, а надто в Житомирській, Одеській, Харківській, Закарпатській, Івано-Франківській, Миколаївській областях. Головними напрямками подолання негативних явищ у сфері зайнятості будуть: - визначення реґіональних і галузевих пріоритетів у створенні нових, додаткових та збереженні наявних високопродуктивних робочих місць; - підвищення ефективності використання трудового потенціалу підприємств шляхом оптимізації чисельності працюючих та легалізації “прихованого безробіття”. |
Висновки