ЗМІСТ
Вступ 3
1. Теоретичні основи дослідження інвестиційного клімату в економіці 7
1.1.Зміст поняття “інвестиційний клімат” 7
1.2.Оцінки сучасного інвестиційного клімату 13
1.3.Фактори формування інвестиційного клімату 24
2. Аналіз сучасного інвестиційного клімату в Україні
2.1.Інвестиційна діяльність в Україні в роки незалежності 37
2.2.Інвестиційна ситуація в Україні та її вплив на розвиток економіки 52
2.3.Аналіз сучасної інвестиційної діяльності в контексті розвитку економіки в розрізі регіонів 59
2.4.Роль прямих інвестицій зарубіжних країн в Україну і з України у формуванні інвестиційного клімату в країні 82
3. Перспективні зміни інвестиційного клімату в економіці України 96
3.1.Проблеми поліпшення інвестиційного клімату України в найближчій перспективі 92
3.2. Інвестиційна модель соціально-економічного розвитку України 95
Висновки 99
Список використаних джерел 105
Додатки 112
Після виборення Україною незалежності надзвичайно зросла актуальність вивчення проблем, пов’язаних з інвестуванням розвитку економіки нової держави. І це не дивно. Адже, якщо є інвестиції (а вони є тоді, коли в країні має місце сприятливий інвестиційний клімат), то тоді легко сформувати висхідні тенденції соціально-економічного розвитку національного господарського комплексу, які є запорукою не тільки економічної, але і політичної незалежності.
Останнім часом дослідження інвестиційних процесів актуалізувалося у зв'язку з Розпорядженням “Про деякі питання зовнішньоекономічної діяльності” від 26 лютого 1999 року №42/99-рп., яке викликало величезний резонанс у найрізноманітніших колах громадськості, в бізнесових структурах не тільки України, але і багатьох інших країн світу.
Що ж це за розпорядження ? В зв'язку з чим було прийняте ? Воно пов’язане із функціонуванням у нашій державі підприємств з іноземними інвестиціями. Як не дивно, але саме в основі функціонування таких підприємств лежить законодавча плутанина: замість того, щоб обережно і делікатно вирішувати всі питання, що стосуються діяльності в Україні іноземних компаній, керівництво Державної податкової адміністрації та деякі урядовці спробували розрубити цей вузол один раз і назавжди. Державна податкова адміністрація підготувала проект Розпорядження “Про деякі питання зовнішньоекономічної діяльності” від 26 лютого 1999 року №42/99-рп., яким припиняється зовнішньоекономічна діяльність 37 спільних підприємств з іноземними інвестиціями. Як бачимо, в результаті прийнятого лише одного розпорядження кардинально змінюється інвестиційний клімат в Україні, різко зростає ризик бізнесової діяльності в країні, формується фінансово-економічне поле нестабільності. Це призвело до широкомасштабного ланцюгового конфлікту, що вийшов на міжнародний рівень, дедалі більше набуваючи політичного забарвлення. У цей конфлікт виявився втягнутим і Президент України. Для широкого фахового обговорення означених проблем Інститут трансформації суспільства 25 березня 1999 року провів “круглий стіл” на тему: «Сектор іноземного інвестування в Україні: від звуження до знищення?». В колі учасників круглого столу були народні депутати України, представники Адміністрації Президента України, Національного банку, Кабінету Міністрів, Міністерства закордонних справ, Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків та торгівлі, Фонду держмайна, Верховного Суду України, Національного агентства з питань розвитку та європейської інтеграції, Спілки юристів України, Western NIS Enterprise Fund (США), Посольства США, Посольства Канади, Посольства Великобританії, Посольства Королівства Нідерландів, Посольства Республіки Польща, Посольства Естонії в Україні, керівники компаній “Український мобільний зв’язок” (UMC), “Укрросметал”, “Укртехносинтез”, “Харьківсібінвест”, “Норск Гідро Київ”, “Станкомплект”, “Студія Лева”, “Британіка”, “Айлон”, “Юріс”, іноземні засновники СП, засоби масової інформації та ін.
Намагаючись зрозуміти причини погіршення інвестиційного клімату учасники «круглого столу» визначили його мету:
· проаналізувати сучасні тенденції розвитку сектора іноземного інвестування в Україні;
· виявити проблеми, що перешкоджають функціонуванню іноземних компаній та спільних підприємств;
· визначити конкретні механізми усунення перепон, що гальмують формування інвестиційного середовища та діяльність підприємств з іноземними інвестиціями в Україні.
Досягнення мети вимагало обговорення наступних проблем:
· формування інвестиційного середовища в Україні: прірва між декларованими намірами, ухваленими рішеннями і реальними діями;
· чи узгоджуються між собою положення Закону України “Про іноземні інвестиції” (від 13.02.92 р.) і Розпорядження Президента України “Про деякі питання зовнішньоекономічної діяльності” (від 26.02.99 р.)?
· позиція Національного банку України щодо діяльності іноземних інвесторів;
· економічні, фінансові, соціальні та політичні наслідки втручання органів влади України у діяльність іноземного інвестора;
· кому вигідна руйнація найуспішніших секторів ринку в Україні, де вдало узгоджуються інтереси держави й іноземного капіталу?
Як бачимо, питання дуже цікаві, надзвичайно важливі і актуальні для розвитку економіки держави. Інтерес до них і зумовив вибір теми даної дипломної роботи, яка написана в результаті опрацювання літературних джерел, низки законодавчих та фондових маеріалів, даних, отриманих з міжнародної інформаційної системи INTERNET.
Об'єктом дослідження дипломної роботи є інвестиційний клімат України, предметом – фінансово-економічні аспекти формування інвестиційного клімату.
Мета даної дипломної роботи – визначення ролі інвестиційного клімату України у розвитку національного господарського комплексу, побудова інвестиційної моделі соціально-економічного розвитку України та пошук шляхів її реалізації. Для досягнення поставленої мети при воконанні дипломної роботи необхідно було розв'язати низку завдань:
- розкрити понятійно-термінологічний аппарат теми дослідження;
- визначити фактори формування інвестиційного клімату;
- виявити особливості становлення інвестиційного клімату в Україні в роки незалежності;
- проаналізувати сучасні особливості стану інвестиційного клімату;
- дослідити роль іноземних інвестицій у формуванні інвестиційного клімату в Україні;
- визначити можливі напрямки зміни інвестиційного клімату України в найближчій перспективі;
- побудувати інвестиційну модель соціально-економічного розвитку України.
Дипломна робота має обсяг 135 сторінок комп'ютерного набору. Вона містить 11 таблиць і 2 рисунки.
Автор вдячний науковому керівнику Ванькович Данилу Володимировичу за надані консультації і допомогу при написанні даної дипломної роботи.
1.Теоретичні основи дослідження інвестиційного клімату в економіці
1.1.Зміст поняття “інвестиційний клімат”
Останнім часом в наукових публікаціях, на різних ієрархічних рівнях управління, в засобах масової інформації і навіть в побуті оперують поняттям “інвестиційний клімат”. Для того, щоб зрозуміти його зміст, необхідно спочатку вияснити, що вкладають в такі поняття, як “інвестиція”, “інвестор”, “інвестиційна політика”, “інвестиційний процес” тощо. Перед тим, як говорити про інвестиційний клімат розглянемо більш детально зміст названих понять.
Терміном «інвестиції» позначається багатозмістовне поняття. Так, під інвестицією розуміють покупку акцій або облігацій з розрахунком на деякі фінансові результати. В широкому розумінні інвестиції забезпечують механізм, необхідний для фінансування росту та розвитку економіки країни. У більш вузькому розумінні під інвестицією переважно розуміють довгострокове вкладення капіталу у власній країні чи за кордоном в підприємства різних галузей, у підприємництво, справу, діло, інноваційні проекти, соціально-економічні програми, а інвестор - це вкладчик - особа, організація чи держава, що здійснює інвестицію. Отже, інвестиції можуть бути державні, які утворюються із засобів державного бюджету чи державних фінансових джерел; іноземні - ті, що вкладаються зарубіжними інвесторами, іншими державами, іноземними банками, компаніями, підприємцями; приватні, які утворюються із засобів приватних, корпоративних підприємств і організацій, громадян, включаючи як власні, так і залучені кошти.
Розрізняють виробничі інвестиції, які направляються на нове будівництво нових та реконструкцію, розширення і технічне переозброєння діючих підприємств, та інтелектуальні інвестиції, які вкладаються в створення інтелектуального, духовного продукту. Інвестиції бувають контролюючими (прямі інвестиції, які забезпечують володіння понад 50 % голосуючих акцій іншшої компанії) і неконтролюючими (інвестиції, які забезпечують менше, ніж 50 % акцій іншої компанії).
Інвестиції – це будь-який інструмент, в який можна вкласти гроші, з розрахунком на збільшення їх вартості або забезпечити позитивну величину прибутку.
Незалучені грошові кошти не є інвестицією, так як цінність готівкових грошей може бути “з’їдена” інфляцією, та вони не можуть забезпечити ніякого доходу. Якщо ту ж суму помістити на ощадний рахунок до банку, то їх можна назвати інвестицією, так як рахунок гарантує деякий дохід. Існують різні форми вкладення капіталу, які розрізняються за рядом факторів: в цінні папери та нерухомість, в боргові зобов’язання, акції та опціони, з меншим та більшим ризиком, на короткочасний та довгочасний строк, прямі та непрямі.
Для того, щоб мати повноцінне уявлення про суть інвестиції, спочатку звернемось до основних понять, розглянемо структуру інвестиційного процесу, його учасників, типи інвесторів а також інвестування.