Розділ 2. Склад готування до злочину
У відповідності із ст.14 ч. 1 КК України «готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину».
В теорії кримінального права незакінчена злочинна діяльність носить також назву «попередня злочинна діяльність». Цей термія визначає ті ж самі види злочинної поведінки і є синонімом. Готування до злочину — перша стадія розвитку умисної злочинної діяльності. Практично всі і дореволюційні, і радянські вчені-теоретики кримінального права виділяли її в генезисі розвитку злочину[6]. Знало його, як це вже вказувалось вище, і кримінальне законодавство.
Готування, з точки зору аналізу свідомої людської поведінки, являє собою нормальну стадію її розвитку.
Дії, які характеризуються як готування до злочину, не утворюють об'єктивної сторони складу злочину, на вчинення якого націлений злочинець.
З точки зору характеристики суб'єктивної сторони — готування до злочину характеризується тільки прямим умислом. І це абсолютно зрозуміло — сам зміст діяння передбачає його вчинення умисно. Необережно готуватись до злочину неможливо.
Різноманіття умисної злочинної діяльності передбачає і різноманіття діянь, що утворюють готування до злочину. Їх перелік у нормі права в зв'язку із цим — неможливий. Тому законодавець, визначаючи цю стадію попередньої злочинної діяльності, застосовує узагальнені п характеристики («підшукування», «пристосування», «змова», «усунення перешкод»), залишаючи простір для визнання такими інших видів поведінки, спрямованої на підготовку до вчинення злочину («також інше умисне створення умов для вчинення злочину»). Такий підхід є абсолютно зрозумілим.
Вказані види поведінки утворюють форми готування до злочину.
Підшукування створюють будь-які дії, спрямовані на придбання засобів чи знарядь вчинення злочину. Ними можуть бути їх купівля, викрадення, обмін та інші дії, внаслідок яких знаряддя та засоби вчинення злочину потрапляють у розпорядження злочинця. Цю категорію дій утворюють також виготовлення вказаних предметів та механізмів, пошук з метою подальшого використання тих чи інших предметів, може, і спеціально не пристосованих для вчинення злочинів, але здатних полегшити його вчинення (наприклад, виготовлення масок, підробних документів тощо).
Пристосування - це діяльність, пов'язана із переробкою тих чи інших предметів, у процесі якої виділяються ті чи інші притаманні їм характеристики, що дає можливість більш ефективного використання цих предметів для вчинення злочину. Гак, наприклад, пристосування утворює переробка шляхом обробки на наждачному крузі кухонного ножа в двогострий кинджал, переробка мисливської рушниці в обріз т.ін.
Вищевказані форми готування були відомі і Кримінальному Кодексу 1960 р.
КК України 2001 року визначив, як це вже зазначалось, і інші види поведінки, які утворюють готування до злочину.
Підшукування співучасників утворюють будь-які дії (вербування, найм, залучення шляхом погроз, підкупу), спрямовані на підбір співучасників злочину, незалежно від того. яку роль вони повинні виконувати. Як видно з тексту закону, в ньому мова йде виключно про підшукування співучасників, однак це положення слід тлумачити розширено: цю форму готування до злочину утворюють також дії, спрямовані на підбір осіб, які можуть бути використані в процесі вчинення злочину або після його закінчення без ознайомлення їх з наміром вчинення злочину (наприклад, підбір осіб, які можуть бути використані для приховування злочину і та ін.).
Особливим видом підшукування співучасників є змова на вчинення злочину, яка полягає в досягненні домовленості про спільне вчинення злочину з однією чи групою осіб.
Усунення перешкод полягає у вчиненні дій, які мають на меті створення найбільш сприйнятливих умов для успішної реалізації злочинного наміру. Вони можуть полягати в нейтралізації охорони, пошкодженні засобів зв'язку тощо.
Інше умисне створення умов для вчинення злочину - це будь-які інші дії, які мають на меті забезпечення успішного його вчинення. Їх можуть утворювати рекогносцировка на місцевості, ознайомлення із схемою охоронної сигналізації та охоронних пристроїв, розробка шляхів відходу з місця злочину, створення лжеалібі і т.ін[7].
В історії криміналістики відомо безліч видів поведінки, які охоплюються поняттям готування до злочину. Більшість з них загальновідомі, але зустрічаються й унікальні, як, наприклад, залучення експертів для визначення дійсної ринкової вартості предметів, що становлять історичну та культурну цінність.
При припиненні дій на стадії готування до злочину вчинене кваліфікується за нормою Особливої частини КК з посиланням на статтю 14 КК. Наприклад, готування до вчинення крадіжки шляхом проникнення в житло кваліфікується за ст.14 та ст.185 КК України.
Діяння, які утворюють готування до злочину, за своїми кримінально-правовими характеристиками можуть бути самостійним закінченим складом злочину (наприклад, придбання пістолету з метою подальшого його використання для вчинення вбивства). У цьому випадку вчинене повинно кваліфікуватись за правилами про сукупність злочинів (у наведеному прикладіяк закінчений злочин передбачений ст.263 КК та ст.14 та 115 КК України).
Аналіз судової практики, свідчить про те, що їй абсолютно невідомі випадки притягнення до кримінальної відповідальності за дії, що утворюють готування до злочину у чистому виді. Винятком є лише випадки, коли такі дії утворюють самостійні склади злочину. Таке становище викликано складністю процесу доказування по цій категорії справ і бажанням працівників правоохоронних органів здобути більш вагомі докази вини особи. Як правило, відомості про готування до злочинів містяться в оперативних матеріалах органів МВД, СБУ, податкової міліції. Таке становище не може бути визнане як законне. Фактично правоохоронні органи такими діями дають можливість злочинцю «заглибитись» в процес вчинення злочину, закінчити його, допускаючи часто спричинення злочином тяжких наслідків, замість того щоб припинити його на ранній стадії.
Чинне кримінальне законодавство, як вже зазначалось, вирішуючи питання про покарання за незакінчений злочин, не робить різниці між ним та закінченим злочином.
Тим не менш, враховуючи віддаленість цієї стадії від закінчення злочину, суттєво меншу ступінь суспільної небезпеки дій, що її утворюють, чинне кримінальне законодавство встановило, що «Готування до злочину невеликої тяжкості не тягне за собою кримінальної відповідальності» (ст.14 ч.2 КК). Це є новацією в кримінальному законі, яка спрямована на більш ефективне його застосування.
Розділ 3. Характеристика готування до окремих видів умисної злочинної діяльності
Суспільна небезпечність готування полягає в тому, що воно створює умови і можливості вчинити злочин. Кримінальна відповідальність за готування до злочину має загальні підстави і настає в усіх випадках, якщо воно значно суспільно небезпечне.
Суспільна небезпечність готування до злочину визначається:
- важливістю об’єкта посягання, його суспільною цінністю;
- змістом підготовчих дій, їх загрозливістю для об’єкта посягання;
- особою суб’єкта, його рішучістю вчинити злочин, попередньою злочинною поведінкою;
- іншими обставинами, які підтверджують рішучість погрози вчинити злочин, довести його до кінця[8].
З вищенаведеного та змісту ч. 2 ст. 14 Кримінального кодексу виходить, що не становить собою суспільної небезпеки готування до:
- малозначних злочинів;
- малозначних підготовчих дій;
Іноді готування до одного злочину може містити у собі склад закінченого іншого злочину. Наприклад, придбання зброї для вбивства. Такі дії створюють сукупність двох злочинів і кваліфікуються за сукупністю, наприклад, ст. 14 і ст. 115 Кримінального кодексу України.
Сукупності злочинів не створюються тоді, коли готування є необхідною складовою частиною іншого, більш тяжкого злочину. Наприклад, придбання зброї для створення банди.
У деяких випадках готування створює закінчений злочин, наприклад, організація банди (ст. 257 Кримінального кодексу), створення злочинної організації (ст. 255 КК).
Готування до злочину може утворювати як дія (придбання зброї, документів, знарядь тощо), так і бездіяльність – наприклад, не замикання дверей складу, сейфу, для того щоб дати можливість іншим особам вчинити злочин (викрасти гроші, цінності, документи тощо).
Судова практика при призначенні покарання, виходить з наступного, що призначення покарання в разі вчинення особою дій, одні з яких кваліфікуються як закінчений злочин, а інші як готування, замах або співучасть у злочині, здійснюється за правилами про призначення покарання за сукупністю злочинів[9].
При визначенні кримінальної відповідальності за готування до злочину слід чітко відмежовувати цю стадію злочинної діяльності від замаху на злочин.
У справах про шахрайство, підроблення білетів будь-якої грошово-речової лотереї з метою збуту чи з метою отримання за ними незаконного виграшу кваліфікуються як готування до шахрайства, а збут підробленого білета грошово-речової лотереї, на який випав виграш, чи отримання за ним виграшу - як закінчений склад цього злочину тощо[10].
Зокрема створення умов для контрабанди (підшукання клієнтів, визначення шляхів переміщення предметів, надання їм іншого вигляду, підроблення документів чи залучення осіб з метою забезпечення безперешкодного переміщення предметів контрабанди, приготування відповідних знарядь і засобів тощо) потрібно розглядати як готування до цього злочину, а дії, пов'язані зі спробою незаконного переміщення предметів через митний кордон і не доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, - як замах на його вчинення[11].