В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі з агрохімічної оцінки використання добрив при вирощуванні цибулі ріпчастої на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових грунтах Північного Лісостепу України. Проведені дослідження дають можливість стверджувати:
1. Застосування вермикомпосту (6 т/га) та сумісно вермикомпосту (3 т/га) і N45Р50К50 створювало більш оптимальні умови для формування врожаю незалежно від технологій вирощування цибулі ріпчастої. Так, для сорту Сквирська приріст урожаю становив 127 - 154, а для сорту Балстора Рейсбургер – 156 - 210 ц/га порівняно з контролем (без добрив). Позакореневе підживлення "Рівермом" забезпечує істотні прирости порівняно з фоном, який включав передпосівне внесення N45Р50К50 і підживлення аміачною селітрою (N45).
2. Вдосконалена технологія вирощування цибулі ріпчастої забезпечує підвищення врожайності обох сортів цієї культури. Так, для сорту Сквирська приріст врожаю на контролі становив 13, а з використанням добрив – 18 - 37 ц/га, для сорту Балстори Рейсбургер - відповідно 26 і 34 – 72 ц/га.
3. Внесення вермикомпосту як окремо, так і в поєднанні з мінеральними добривами збільшує вміст в грунті загального і пептизованого гумусу й оптимізує співвідношення між ними. Встановлено тенденцію до зменшення вмісту гумусу в разі застосування традиційної технології. Так, у період найінтенсивнішої його мінералізації за традиційної технології вміст гумусу становив 1,60 - 2,25, а за вдосконаленої – 2,12 - 2,30 %.
4. У період максимального використання макроелементів (наростання листкової поверхні - формування цибулини) варіанти із застосуванням вермикомпосту (6 т/га) та сумісно 3 т/га вермикомпосту і N45Р50К50 відрізняються найоптимальнішим вмістом мінерального азоту і рухомих форм фосфору і калію в грунті.
5. Використання вермикомпосту (6 т/га) та 3 т/га в поєднанні з мінеральними добривами (N45Р50К50) за вдосконаленою технологією оптимізує окремі агрофізичні показники темно-сірого опідзоленого грунту. Так, щільність шару грунту 0 - 20 см у літній період становила 1,06 - 1,30 за традиційною технологією і 1,19 - 1,40 г/см3 - за вдосконаленою. Звужується діапазон вмісту водостійких агрегатів з 38,8 - 67,2 до 46,5 - 64,9 %. Зростає коефіцієнт структурності з 2,82 - 3,02 до 3,25 - 3,34.
6. Внесення вермикомпосту, мінеральних добрив та "Ріверму" створює умови, за яких підвищуються показники листкового індексу та ЧПФ особливо за вдосконаленої технології вирощування. Так, ЧПФ зростає до 11,1-12,9 для цибулі ріпчастої сорту Сквирська і до 13,2-13,6 г/см2 - для сорту Балстора Рейсбургер. Кореневе підживлення аміачною селітрою забезпечує зростання ЧПФ для Сквирської до 11,0 за традиційної і до 17,8 г/см2 за добу за вдосконаленої технології. Позакореневе підживлення "Рівермом" для сорту Сквирська забезпечує показники до 17,5 і 18,5, а для сорту Балстора Рейсбургер - до 15,9 і 14,0 г/см2 за добу.
7. За вдосконаленої технології збільшується винос макроелементів з урожаєм. Максимальні величини встановлено у варіантах, де використовували вермикомпост як окремо, так і сумісно з мінеральними добривами. Для сорту Сквирська вони досягають 70,9 : 40,5 : 71,2 та 107,4 : 42,1 : 77,7, для сорту Балстора Рейсбургер відповідно 80,4 : 34,5 : 84,8 і 104,3 : 46,0 : 95,6. За вдосконаленої технології встановлено зростання коефіцієнта використання макроелементів з добрив. Найбільші величини характерні для варіантів, де застосовували вермикомпост.
8. Внесення вермикомпосту як окремо, так і сумісно з NРК підвищує вміст у продукції сухої речовини, цукрів, вітаміну С порівняно з внесенням мінеральних добрив. Технології вирощування цибулі ріпчастої на біохімічні показники якості продукції впливають не істотно.
9. Застосування органічних і мінеральних добрив оптимізує співвідношення в цибулі-ріпці моно- і дисахаридів, що створює передумови для тривалого зберігання продукції без втрат її якості. Показник збереженості продукції становить для сорту Сквирська 77 - 79%, для сорту Балстора Рейсбургер – 78 - 89%. Підживлення як аміачною селітрою (N45), так і "Рівермом" знижує показники якості під час зберігання продукції.
10. Вдосконалена технологія вирощування цибулі ріпчастої зумовлює збільшення витрат сукупної енергії порівняно з традиційною на 3894 МДж/га. Проте коефіцієнт біоенергетичної ефективності досягає 1,53–4,30 залежно від удобрення, а за традиційною – 1,36 – 3,58.
11. Внесення органічних добрив сприяє збільшенню часткової участі добрив у формуванні врожаю незалежно від застосованої технології. Проте, за вдосконаленою технологією рівень рентабельності досягав 187 - 288, а за традиційною 166 – 259 %. Економічно найдоцільнішим є позакореневе підживлення "Рівермом": рентабельність становить 288 і 253 %.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
В умовах Північного Лісостепу України для забезпечення продуктивності цибулі ріпчастої сорту Сквирська в межах 240 – 280 і сорту Балстора Рейсбургер – 280 - 370 ц/га при вирощуванні за традиційною та вдосконаленою технологіями доцільно вносити під передпосівну культивацію вермикомпост як окремо (6т/га), так і 3т/га в поєднанні з мінеральними добривами N45Р50К50.
Для забезпечення зберігання цибулі-ріпки при температурі 0-2 °С терміном 25 тижнів і більше необхідно щоб продукція характеризувалася найширшим співвідношенням між сахарозою і моноцукрами в межах 8,63 -11,25.
Бикіна Н.М. Агрохімічні фактори стабілізації родючості темно-сірого опідзоленого грунту при вирощуванні цибулі ріпчастої // Науковий вісник НАУ. – 2000. - № 26. – С.170–174.
Бикіна Н.М. Вплив удосконаленої технології вирощування цибулі ріпчастої на окремі показники родючості темно-сірого опідзоленого грунту // Науковий вісник НАУ. – 2000. - № 26. – С. 225–230.
1. Городній М.М., Бикіна Н.М. Вплив умов живлення цибулі ріпчастої на якісні показники продукції та зберігання // Науковий вісник НАУ. – 2000. - № 31. - С.105–109. (Автором отримано експериментальні дані, проведено аналіз, узагальнення та зроблено висновки).
2. Городній М.М., Бикін А.В., Бикіна Н.М., Кіщак В.С. Удосконалення прийомів вирощування ріпчастої цибулі з використанням ресурсозберігаючих підходів // Науковий вісник НАУ. – 2000. - № 29.– С.80-85. (Автором проведено узагальнення отриманих даних та зроблено висновки).
3. Городній М.М., Бикіна Н.М., Іваницька А.П. Урожайність та якість цибулі ріпчастої при використанні органічних і мінеральних добрив // Науковий вісник НАУ. – 2000. - № 32.– С.94-100. (Автором отримано експериментальні дані, проведено їх аналіз та узагальнення).
4. Бачинський О.В., Бикіна Н.М. Агроекологічні аспекти використання нових органічних добрив// Додаток до журналу “Натураліс”. - 1998. – №2. – С.14-18. (Автором отримано експериментальні дані та зроблено їх аналіз).