Гистерография показує відсутність "великих" скорочень, хвиль першого порядку при неспроможних рубцях у 88,7% випадків, у 63,4% констатоване зникнення "потрійного спадного градіенту", наступав як би "провал" хвилі скорочення при переході до нижнього сегмента матки (Погорєлова А.Б., 1989)..
При патогистологическом досліджень повноцінна тканина миометрия складалася в основному з м'язових волокон, місцями заміщеної сполучної тканью з чіткою межмышечной орієнтуванням. Неспроможна тканина характеризувалася вираженим фіброзом, пучки сполучної тканини значно заміщали гладкомышечные волокна, із периваскулярными розростаннями сполучної тканини з утворенням муфтообразных стовщень. Характерні також ділянки з лимфоидной інфільтрацією і різким збіднінням кровопостачання. Комплексний обстеження вагітних із рубцем на матці після кесарева перетину в підготовчому періоді до роод дає можливість визначити спроможність рубця на матці і дозволяє визначити тактику ведення родів
(Погорєлова АБ. ,1989).
Як показав досвід ведення вагітності і родів у жінок,
щоперенесли КС, до клінічних ознак неспроможності рубця на матці ставляться такі: 1) періодично виникаючі боли в області рубця на матці, особливо якщо вони пов'язані з пальпацією цієї області або ворушінням плоду, 2) пальпаторно обумовлене истончение в області рубця на матці, 3) клінічні ознаки внутрішньоутробного страждання плоду. Останнє пояснюється патологічними змінами, що у випадках локалізації плаценти по передней стінці матки призводять до порушення маточно-плацентарного кровообігу. Непрямий вплив морфо-функциональной неповноцінності рубця на матки визначається зміною моторики матки при вагітності(Стрижаков А.Н., Пасынков М.А., 1989). ). Особлива увага приділяється огляду і пальпації рубця після першої операції. Як правило, тонкий, рухливий, не спаяний із підлягаючими тканинами рубець на шкірі і безболісній пальпації нижнього маткового сегмента свідчить про сприятливий стан передньої стінки матки. Крім общеклинических методів обстеження, необхідно провести антенатальную кардиотокографию й ультразвуковое дослідження (Стрижаков А.Н., Пасынков М.А., 1989).
З огляду на той факт, що повторне КС є технічно складним оперативним утручанням, небезпечним для матері і не завжди оптимальним для плоду, також той факт, нерідко відзначається гипердиагностика неспроможності рубця на матці диагностик спроможністі рубця є одним із резервів зниження рівня повторного оперативного родоразрешения
У сформованій ситуації рекомендується особливо актуальним пошук нових, інформативних методів діагностики стана рубця на матці після кесарева перетину.
Література:
1. Погорєлова А.Б. Определение спроможністі рубця на матці у вагітних після кесарева перетину/УАкушерства і гінекології.-1989.-№4.-С.52-55.
2.2. Стрижаков А.Н., Пасынков М.А.//Акушерства і гінекологія.-1989.-№3.-С.72-77.
3. Мареева Л.С., Левашова И.И., Мельников А.П., Зайцева З.С., Белоусов М.А., Оберг O.K. Проблеми і перспективаы родоразрешения вагітних із рубцем на матці після кесарева перетину. // Акушерство і гінекологія.-1993.-№1.-С.22-27.
4. Мареева Л.С., Левашова И.И., Мильман Д.Б., Діагностика стана рубця на матці після кесарева перетину. // Акушерство і гінекологія.-1989.-№3.-С.37-38.
5. Lonky NM, Worthen N, Ross MG,. Prediction of Cesarean Section Scars with Ultrasound Imaging during Pregnancy. Obstetrical and Gynecological Survey. 1989; P.744-745.
6. Saldana LR, Schuhnan H, Reuss L. Management of pregnancy after cesarean section. Am J Obstet Gynecol 1979; 135:555.
7. Flamm BL, Newman LA, Thomas SJ, Fallen D, Yoshida MM. Vaginal birth after cesarean delivery: results of a 5-year multicenter collaborative study. Obstet Gynecol 1991:3 60-3 63.
8. Horowitz BJ, Edelstein SW, Lippman L. Once a cesarean section always a cesarean. Obstet Gynecol Surv 1981; 36-592.
9. Meehan FP, Burke G, Kehoe JT, Magani IM. True rupture/scare dehiscence in delivery following prior section. 1990; 31:249.
10. Farmer RM, Kirschbaum Th, Potter D, Strong Th, Medearis AL. Uterine rupture during trial of labor after previous cesarean section. Am J Obstet Gynecol. 1991;Vol. l65. No 4. Part 1. P. 996:1001.
ll.Fukuda M, Shimizu T, lhara Y, Fukuda K, Natsuyama, Mochizuki M. Ultrasound examenation of cesarean section scars during pregnancy. Obstet and Gynecol Surv. 1991;676:678.
12. Чернуха Е.А. Кесарево що сечение-настоит і є. //Акушерство і гінекологія.-1997.-№ .-С.22-28.
13. Степанковская Г.К., Венцковский Б.М., Гордєєва Г.Д. і соавт., Невідкладне акушерство.-Киев.:3доров'я. 1994.-380 с.
14. Тимошенко Л.В., Рибалка А.М., Вдовиченко Ю.П. Клшичш аспекти повторно! ' операції кесарського розтину//ПАГ.-1991.-№1.-С.34-36.
15. Тимошенко Л.В., Романенко Т.Т. Клшжо-статистичний анагпз перебигу ваптност! i шсляоперацшного перюду в жшок, як1 перенесли повторну операцію абдомшального розродження. //ПАГ.-1993.-№3.-С.47-48.
16. Стрижова Н.В., Дюгеев А.Н., Ибрагимов А.А. Дифференциальный підхід до КС у сучасному акушерстві. //Акушерство і гінекологія.//-1989.-№3.-С.27-29.
17. Пасынков М.А. Некоторые особливості плину вагітності і її виходів у жінок після кесарква перетину. /УАкушерство і гінекологія.-1989.-№3.-С.39-42.
18.Tadesse E, Adane M, Abiyou M. Cesarean section deliveries at Tikur Antessa TeacHng Hospital, Ephiopia. East Afr Med J. 1996;Vol.73. No 9. P. 619-622.
19.Kirkiren P. Multiple Cesarean section: outcomes and complications. Obstet and Gynecol Surv. 1989.-Vol.44.-No 4.-P. 264-265.
20.Martin JN, Perry KG, Roberts WE, Meydrech EF. The case for trial of labor in the patient with a prior low-segment vertical cesarean section. Am J Obstet Gynecol. 1997.-Vol.l77.-No. l.-P. 144-148.
21. Персианинов Л.С. Разрывы матки.-М., 1952.
22. Соколов А.К. Повторное кесарево перетин. -Дис. Канд. мед. наук. -М., 1964.
23. Алипов В.И., Абрамченко В.В., Морозов В.В. Оптимизация тактики ведення родів і операції кесарева перетину в сучасному акушерстві.-М.:! 988.-С.76-81.
24. Афанасьєв А.Л. Ведение вагітності і родів у жінок із рубцем на матці. Дис....канд. мед. Наук. Уфа, 1986.
25-Козаченко В.П. Беременность і роди після кесарева перетину.-М.: 1979.
26.Helperin ME, Moore DC, Hannah WJ. Classical versus low-segment transverse incision for preterm cesarean section: maternal complications and outcome of subsiquent pregnancies. Obstet and Cynecol Surv 1998,-Vol. 44.-No. 6.- P. 454-455.
27.Soliman SRH, Burrows RF. Cesarean sections: analysis of the experience before and after the national Consensus Conference on aspects of cesarean birth. Obstet and Gynecol Surv.-1993.- Vol. 4
2.2. Клініко-статистична характеристика групи жінок, родоразрешенных повторною операцією КС, яким проводилося патогистологическое дослідження рубця і миометрия нижнього маткового сегмента.
На-кафедрі акушерства щинй1ем детекей гінекології був проведений клініко-статистичний аналіз історії родів жінок (п=18), родоразрешенных повторною операцією кесарева перетину.
Для клінічної характеристики вагітних із рубцем на матці вивчалися вік, перенесМиеи супутні гінекологічні і экстрагенитальные захворювання, акушерський анамнез. Враховувався термін із моменту попередньої операції, показання до неї, обсяг утручання, особливості плину післяопераційного періоду, характер загоєння післяопераційної рани.
При оцінці клінічного плину вагітності враховувалися: частота загрозливого переривання вагітності, залежний^ погрози переривання вагітності від місця розташування рубця на матці; частота
ранніх і пізніх гестозов, нсправидыдоре положення плоду.
При аналізі клінічного плину родів вивчалися терміни їхній настання, своєчасність излития околоплодных вод і тривалість безводного періоду. Ускладнення під час і після повторного абдоминального родоразрешения, тривалість операції, ступінь крововтрати в родах, гемотрансфузия під час або після операції, сполучення інших операції з КС, плин післяопераційного періоду. Проводилася! дослідження (морфологічної ) осебеннеети— плаценти, пуповины і плодових оболонок миометрия і рубця матки в обследуемыхженщин.
Всім вагітним проводилися узвичаєні клінічні методи обстеження: клінічні аналізи крові, сечі, мазки для визначення
ступеня чистоти піхви.
Для оцінки внутрішньоутробного (стани^ плоду визначався
біофізичний профіль няода. Проводилася ультразвуковая оцінка стана нижнього маткового сегмента і рубця на матці.
Як показав статистичний аналіз розподілу жінок за віком 50% (9) із них знаходилися у віковій категорії 21-29 років,
інша половина—50% (9)-30-39 років.
89% (16) жінок були родоразрешены повторним абдеминальным-. шляхом, у 11% (2)-зроблена третя операція, ке^аревз-еечения. Слід зазначити, що 72% (13) жінок мали в анамнезі більш 3-х
вагітностей. У тому числі \ 50% (9) жінок дмели в анамнезі
<г штучне переривання вагітності. Крім того, обтяжений гінекологічний анамнез був поданий такими захворюваннями, як фіброміома матки 5,5% (1), хронічний аднексит 5,5% (1), ерозія шейки матки 5,5% (1).
Що ж стосується обтяженого акушерського анамнезу, то слід зазначити високу частоту невынашивания вагітності після попередньої операції КС. Так, у 33,3% (6) жінок відбулися
А самопроизвольные аборти; в однім випадку, чте-ееетавил 5,5%,/в анамнезі
завмерла вагітність.
Обтяжений соматический анамнез був поданий такими захворюваннями, як миопия високого ступеня, хірургічне лікування пахової грижі, алкоголізм, аппендектомия. Ці стани спостерігалися з частотою 5,5% (1). Шкідливі навички в т.ч. паління відзначене в анамнезі в однієї женщины- 5,5% випадків.
Малий интергенетический інтервал, тобто менше 2-х років мало місце в 2-х випадках, що склав 11%. У 89% (16)-інтервал між попередньою і наступною операцією кесарева перетину склав 3-5 років у 33% (6) і більш 6 лет-56% (10) випадків.
Цікавим рекомендується аналіз показань до першої операції кесарева перетину. Нами! установлений /фйн-нe-нpэдвянtoг& ведення історії родів: не завжди вказується показання до попередньому абдоминальному родоразрешению. На наш погляд^ цей істотний недогляд, оскільки відомо, що деякі люказания подають чинником ризику розвитку в наступному анатомо-функціональної неспроможності матки (наприклад, кесарево перетин у пацієнток із приводу клинически вузького Таза, що проводиться при тривалих