В - внесок;
Г - виплата;
Д - безготівкові операції;
Е - ліквідація рахунку;
Ж - обсл-ня переводів;
З - перегляд розрахунків клієнтів банку;
І - допоміжні ф-ції;
К - анулювання операцій;
Л - підтвердження операцій касиром;
Я - ви хід з меню.
Техпроцес підсистеми обсл-ня рахунків включає такі етапи:
· збір інф-ції;
· формування бази;
· форм-ня виписок;
· видача довідок;
· форм-ня звітних файлів.
· збір інф-ції: первинні дані для автоматизації обліку руху коштів на рахунках клієнтів надходить по 3 каналам:
1) в формі первинних док-тів через АРМ-операціоніста операціоністу надходять платіжні доручення, чеки, розпорядження керівників банку; операціоніст через АРМ заносить інф-цію в вхідний файл.
2) вхідні дані поступають по системі “клієнт-банк”. Ця система включає 2 АРМ або 2 частини: клієнтську і банківську. В клієнтській частині при роботі підключаються 3 АРМ:
*АРМ виконавця-бухгалтера
*АРМ гол. бух-ра
*АРМ керівника.
Технологія формування платіжних документів включає такі процедури:
· на АРМ бух-ра складається первинний документ
· по мережі він передається на АРМ гол. бух-ра, де док-т в електронній формі (запис) доповнюється електронним підписом гол. бух-ра
· док-т попадає на підпис кер-ка, де виконуються ті ж самі процедури по підписуванню
· електронний док-т повертається на АРМ бух-ра, комплектуються такі док-ти в спец.файл , який проходить шифровку (кліптографічну обробку) і передється по комутованим каналам зв'язку в банк на АРМ системи “клієнт-банк”, де з переданих док-тів формується вхідний файл.
3) потік платіжних док-тів, що надходять від ін. Банків на АРМ-3.Після розкриття (розшифровки) цього потоку інф-ція передається на вхідний файл ОДБ.
· формування бази: виконує технолог системи, який за допомогою спец. програми проводить виконання процедур, закладених у вхідних док-тах, і записує їх в робочий файл, який відображає рух коштів на розрахункових і поточних рахунках.
· форм-ня виписок (звіт про стан рахунку): по закінченню робочого дня банку всім клієнтам формуються док-ти на паперових носіях у формі виписок із розрахункових рахунків, де вказується сальдо вхідне, код операцій - цільове призначення, операції і сальдо на кінець дня. Цей док-т видається за кожний день на наступний день через операціоніста або по каналу системи “клієнт-банк”.
· видача довідок: заключається у видачі довідок по запиту про залишки і рух коштів на розрахункових рахунках. Такі запити можуть надходити з АРМ операціоніста та ін.спец-тів банку та кер-ків банку. Процедура виконується в будь-який момент робочого дня банку. Такий запит може надходити і від клієнта, який має систему “клієнт-банк”. Клієнт в банк надсилає в банк док-ти і запити, а з банку отримує підтвердження про одержання.
· форм-ня звітних файлів: в банках щоденно складається баланс і формуються звіти, які мають періодичність: щоденну, п'ятиденну, місячну, квартальну, річну. На основі робочого файлу про залишки і рух коштів на рахунках, а також файлів з аналітичними даними по бух. рахункам і довідкового файлу, розкриваючого структуру балансу формується звітний файл: 01 - Дані про залишки на рахунках (формується щоденно); 02 - Дані про обороти та залишки на рахунках (форм-ся щомісячно). Ці файли форм-ся в банках на АРМ-стат, який має 3 рівні: *КБ; *регіональний; *НБУ.
АРМ кредитного відділу банку реалізує ф-ції з обліку виданих кредитів в розрізі одержувачів та термінами дії, за цільовим призначенням. Вхідною інф-цією для роботи цього АРМ є угода, яку укладає банк з кредитором. Інф-ція з цього док-ту заноситься в довідковий файл угод, який форм-ся і підтримується на АРМ кредитного відділу, а також на основі цього док-ту виписується розпорядження кер-ва банку про відкриття кредитного рахунку і зарахування коштів на нього.
ОДБ має ф-цію нарахування % ставок за користування кредитом. Сформований док-т на екран про нараховані % ставки за користування кредитом передається на АРМ кредитного відділу для аналізу.
На АРМ кредитного відділу, який функціонує як довідковий, ведеться контроль за термінами погашення кредиту та сплати % та ін. ф-ції. В кредитному відділі можуть використовуватися локальні пакети для орг-ції роботи по кредитам.
Технології авт-ції валютних операцій.
Вал. операціями займається той банк, який має на це ліцензію, авт-ся такі ф-ції:
1. облік руху вал. коштів на розрахункових вал. рахунках і кор. рахунках в ін. банках;
2. облік роботи обмінних вал. пунктів;
3. облік і регулювання кредитних і депозитних операцій (активно-пасивних) операцій з валютою;
4. формування звітності і передача її в НБУ.
Технологія обробки інф-ції по вал. операціям аналогічна тій, яка здійснюється з нац. валютою; особливістю є те, що для авт-ції обліку вал. операцій можна використовувати окремий пакет “ОДБ”.
В пунктах обміну валюти обов'язково повинні використовуватися касові апарати або ЕОМ, тобто повинно ф-ти АРМ обмінного пункту. На такому АРМ ведеться облік кожної операції обміну, друкується квитанція клієнту і формується звіт, в якому вказується загальний обсяг купівлі-продажу і доход. Такий звіт передається щоденно у формі док-ту чи через модем по каналам зв'язку в банк. При автоматизації обліку вал. операцій на ряду із заг. класифікаторами використовуються клас-ри кодів валют, країн (через які проводяться операції чи куди переводяться кошти) і підтримується файл статистичних даних про курси валют за всі періоди.
Для передачі інф-ції по вал. розрахункам в ін. банки можуть використовуватися 2 канали:
1) наявний в банку АРМ-SWIFT
2) передача інф-ції через АРМ-3 в ЦРП, а далі у відділ по міжнародним розрахункам.
По руху вал. коштів складаються окремі звіти у вигляді файлів, що передаються в НБУ:
· щоденно “Дані про курси валют та обсяги операцій з іноземною валютою” - 39
· щомісячно “Дані про надані дозволи на продовження терміну завершення розрахунків за експортно-імпортні операції” - 37
· щомісячно “Дані про порушників законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортні операції” - 36
· 33,34,35 містять дані про інвестиції, довгострокові кредити і гарантії
· щомісячно “Дані про кількість пунктів обміну іноземної валюти, купленої-проданої в пунктах” - 32
Крім звітних форм, для контролю формуються на екран і до друку виписки із вал. рахунків, таблиці про заг. рух вал. коштів із їх цільовим призначенням.
Автоматизована підготовка інф-ції для розрахунку ек. нормативів і аналізу діяльності КБ.
Згідно з інструкцією №10 НБУ для контролю за дія-тю КБ передбачається розрахунок таких показників:
1. min розмір статутного фонду (3 млн. екю);
2. платоспроможність банку;
3. ліквідність банку (оперативна, поточна, прогнозна);
4. розмір ризику на одного позичальника;
5. обов'язкові резерви, що розміщуються в НБУ.
Технологія розрахунку цих показників виконується за допомогою пакету “АРМ-NORM”, який переданий в усі КБ з НБУ. Вихідною базою для виконання цих розрахунків є робочий масив, на основі якого формується щоденний баланс, тобто оборотний баланс за аналітичними рахунками за попередній день. Ці розрахунки можуть розраховуватися на задану дату. Сформовані дані видаються для аналізу кер-кам банку і передаються в канал через АРМ-3 в НБУ.
Авт-ція внутрібанківського (в/б) обліку.
До в/б обліку відносяться розрахунки: по з/п, обліку осн. засобів, фін. розрахунки по госп. операціям, включаючи розрахунки за послуги з клієнтами. Для авт-ції цих розрахунків використовуються типові пакети програм. Вхідна і вихідна інф-ція теж є типовою.
Особливості орг-ції роботи ощадбанку
Ощадбанк - 4-рівнева банк. структура. Державний і обласний рівні виконують ф-ції управлінського хар-ру і контролю за низовими рівнями на цих рівнях теж функ-є ОДБ, де ведеться розрахунок з клієнтами, що мають відкриті рахунки в центральному апараті чи обласному упр-ні ощадбанку.
Найбільш масові операції виконуються на районному рівні, тут створюються і функ-ть такі АРМ:
I. АРМ операціоніста, який реалізує такі ф-ції (кожна ф-ція - окреме робоче місце):
· облік коштів на рахунках клієнтів
· облік цінних паперів
· облік комунальних і митних платежів, які вносяться в державний бюджет
II. АРМ бух-ра на рай. рівні з такими ф-ми:
· заг. облік руху коштів на розрахункових рахунках
· облік внутрібанковських розрахунків
· складання всіх типів звітності
Ощадбанк функ-є за другою моделлю підключення в СЕП.
Тема 3: ІС ДФУ
1.Основні задачі, структура і концепція функціонування.
2.Організація інформаційної бази (ІБ) в ДФУ
3. Системи обробки даних при формуванні держбюджету
4.ІС в податкових адміністраціях (ПА).
5.ІС казначейства України (ІСК)
1.Основні задачі, структура і концепція функціонування.
Основна задача ІС ДФУ – автоматизація фукцій по формуванню і контролю за виконанням держ.. бюджету в розрізі його статей і безпосередніх виконавців.
Структура ІС ДФУ – включає 3 рівні:
державний, обласний, районний.
Крім того, виділяються окремі структури, які складають бюджет і контролюють його виконання: МінФін, Податкова адміністація, казначейство.
Бюджет планується першочергово на районному рівні, узагальнюється на обласному і державному.80% статей на всіх рівнях однакові, але на кожному є свої особливості по формуванню.
Концепція функціонування: на кожному рівні в кожній вертикалі створюється локальна ситсема обробки даних, яка автоматизує функції через АРМи. Передача інформації зверху вниз і знизу вверх – по комутованим каналам зв”язку.
2.Організація інформаційної бази (ІБ) в ДФУ
Позасистемна ІБ ДФУ включають 1) нормативні акти, до яких відносяться закони України, 2) постанови КабМіну, обласних, районних, державних установ 3) відомчі інструктивні матеріали