Державного казначейства України відповідно Міністерству фінансів
Автономної Республіки Крим, фінансовим органам місцевих державних
адміністрацій та виконавчих органів відповідних рад на умовах,
передбачених частиною першою цієї статті.
3. Органи стягнення надають місцевим фінансовим органам
відповідні звіти, передбачені частиною третьою статті 59 цього
Кодексу.
4. Квартальний та річний звіти про виконання місцевого
бюджету подаються до Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
відповідної ради Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
місцевою державною адміністрацією, виконавчим органом відповідної
ради чи міським, селищним, сільським головою (у разі, якщо
відповідні виконавчі органи не створені) у двомісячний строк
після завершення відповідного бюджетного періоду. Перевірка звіту
здійснюється Рахунковою палатою Автономної Республіки Крим (щодо
використання органами виконавчої влади коштів бюджету Автономної
Республіки Крим) чи комісією з питань бюджету відповідної ради,
після чого відповідні ради затверджують звіт про виконання бюджету
або приймають інше рішення з цього приводу.
Розділ IV
МІЖБЮДЖЕТНІ ВІДНОСИНИ
Глава 13
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 81. Поняття та мета регулювання міжбюджетних
відносин
1. Міжбюджетні відносини - це відносини між державою,
Автономною Республікою Крим та місцевим самоврядуванням щодо
забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами,
необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією
України ( 254к/96-ВР ) та законами України.
2. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення
відповідності між повноваженнями на здійснення видатків,
закріплених законодавчими актами України за бюджетами, та
бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих
повноважень.
Стаття 82. Види видатків на здійснення повноважень
1. Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за
рахунок коштів державного бюджету та місцевих бюджетів,
поділяються на:
1) видатки на забезпечення конституційного ладу держави,
державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а
також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути
передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому
самоврядуванню;
2) видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути
передані до виконання Автономній Республіці Крим та місцевому
самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх
виконання на основі принципу субсидіарності;
3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної
Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий
характер та визначені законами України.
Стаття 83. Джерела здійснення видатків бюджетів
1. Видатки, визначені пунктом 1 статті 82 цього Кодексу,
здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
2. Видатки, визначені пунктами 2 і 3 статті 82 цього Кодексу,
здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі
трансфертів з Державного бюджету України.
Стаття 84. Відповідальність за здійснення видатків
1. Відповідальність за здійснення видатків, визначених
пунктом 1 статті 82 цього Кодексу, покладається на відповідні
органи державної влади.
2. Відповідальність за здійснення видатків, визначених
пунктами 2 і 3 статті 82 цього Кодексу, покладається на Раду
міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні
адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міських,
селищних, сільських голів (якщо відповідні виконавчі органи не
створені).
Стаття 85. Передача державою права на здійснення видатків
1. Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки
Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення
видатків лише за умови відповідної передачі бюджетних ресурсів у
вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних
податків і зборів (обов'язкових платежів) або їх частки, а також
трансфертів з Державного бюджету України.
2. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві
державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, міські,
селищні, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не
створені) зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визначених
пунктами 2 і 3 статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих
бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами,
визначеного статтями 88-91 цього Кодексу. Забороняється планувати
та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим
Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки
на фінансування бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, за
винятком державних професійно-технічних навчальних закладів, вищих
навчальних закладів державної форми власності. При цьому
фінансування зазначених навчальних закладів за рахунок коштів
місцевих бюджетів може здійснюватися виключно у разі перевиконання
доходної частини загального фонду відповідного бюджету.
( Стаття 85 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1158-IV
( 1158-15 ) від 15.10.2003 - набуває чинності з 01.01.2004 року,
N 2229-IV ( 2229-15 ) від 14.12.2004 )
Стаття 86. Критерії розмежування видів видатків між
місцевими бюджетами
1. Розмежування видів видатків, визначених пунктами 2 і 3
статті 82 цього Кодексу, між місцевими бюджетами здійснюється на
основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти
надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача.
Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі
групи:
1) перша група - видатки на фінансування бюджетних установ та
заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання
соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані
найближче до споживачів;
2) друга група - видатки на фінансування бюджетних установ та
заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг,
гарантованих державою для всіх громадян України;
3) третя група - видатки на фінансування бюджетних установ та
заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги
для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба
в яких існує в усіх регіонах України.
2. Видатки першої групи здійснюються з бюджетів сіл, селищ,
міст та їх об'єднань.
3. Видатки другої групи здійснюються з бюджетів міст
республіканського Автономної Республіки Крим та міст обласного
значення, а також районних бюджетів.
4. Видатки третьої групи здійснюються з бюджету Автономної
Республіки Крим та обласних бюджетів.
5. З бюджетів міст Києва та Севастополя здійснюються видатки
всіх трьох груп.
Глава 14
РОЗМЕЖУВАННЯ ВИДАТКІВ МІЖ БЮДЖЕТАМИ
Стаття 87. Видатки, що здійснюються з Державного бюджету
України
1. До видатків, що здійснюються з Державного бюджету України,
належать видатки на:
1) державне управління:
а) законодавчу владу;
б) виконавчу владу;
в) Президента України;
2) судову владу;
3) міжнародну діяльність;
4) фундаментальні та прикладні дослідження і сприяння
науково-технічному прогресу державного значення, міжнародні
наукові та інформаційні зв'язки державного значення;
5) національну оборону;
6) правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави;
7) освіту:
а) загальну середню освіту:
спеціалізовані школи (в тому числі школи-інтернати),
засновані на державній формі власності;
загальноосвітні школи соціальної реабілітації;
б) професійно-технічну освіту (навчальні та інші заклади
освіти, засновані на державній формі власності);
в) вищі навчальні заклади, засновані на державній формі
власності;
г) післядипломну освіту (крім закладів і заходів, визначених
підпунктом "г" пункту 2 статті 90 цього Кодексу);
ґ) позашкільні навчальні заклади та заходи з позашкільної
роботи з дітьми, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом
Міністрів України;
д) інші заклади та заходи в галузі освіти, що забезпечують
виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком,
затвердженим Кабінетом Міністрів України;
8) охорону здоров'я:
а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та
стаціонарну допомогу (багатопрофільні лікарні та поліклініки, що
виконують специфічні загальнодержавні функції, згідно з переліком,
затвердженим Кабінетом Міністрів України);
б) спеціалізовану, високоспеціалізовану
амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (клініки
науково-дослідних інститутів, спеціалізовані лікарні, центри,
лепрозорії, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни,
спеціалізовані медико-санітарні частини, спеціалізовані
поліклініки, спеціалізовані стоматологічні поліклініки, згідно з
переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);
в) санаторно-реабілітаційну допомогу (загальнодержавні
санаторії для хворих на туберкульоз, загальнодержавні
спеціалізовані санаторії для дітей та підлітків, спеціалізовані
санаторії для ветеранів Великої Вітчизняної війни);
г) санітарно-епідеміологічний нагляд
(санітарно-епідеміологічні станції, дезінфекційні станції, заходи
боротьби з епідеміями);
ґ) інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують
виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком,
затвердженим Кабінетом Міністрів України;
9) соціальний захист та соціальне забезпечення:
а) виплату пенсій військовослужбовцям рядового, сержантського
та старшинського складу строкової служби та членам їх сімей,
пенсії військовослужбовцям та особам начальницького і рядового