Смекни!
smekni.com

Алжир загальна характеристика (стр. 1 из 3)

Реферат з економічної географії

Алжир – загальна характеристика.

ПЛАН

1. Обсяг експорту, імпорту......................................................................... 3

2. ВВП............................................................................................................. 9

3. Зовнішній торговельний обіг (ЗТО) квот.......................................... 14

4. Населення (чисельність) за 2001 – 2003 роки.................................. 15

5. Коефіцієнт покриття експортом імпорту на душу населення........ 17

6. Результати аналізу, географічна видова............................................ 18

Список літератури...................................................................................... 19

1. Обсяг експорту, імпорту

Експорт - нафта, зріджений газ, нафтопродукти, а також залізна руда, тютюн, вино, овочі і фрукти. Обсяги експорту наведено в таблиці 1.1.

Імпортуються машини й устаткування, продовольство, сировина і споживчі товари. Обсяги імпорту наведено в таблиці 1.1.

Основні зовнішньоторговельні партнери - Франція, ФРН, Італія, Японія [3]

Таблиця 1.1

Обсяги експорту та імпорту Алжиру за 1999 – 2003 роки, млрд. дол..*

1999 2000 2001 2002 2003
Експорт 12,32 21,65 19,09 18,71 25,48
Імпорт -8,96 -9,35 -9,48 -12,01 -16,17

*Джерела: World Bank and Algerian authoritics

Імпорт сільськогосподарської продукції. По уточненим даним USDA, у 2002/03 МГ в Алжир імпортовано 204 тис. т соняшникової олії. Зокрема, з Аргентини було поставлено 23 тис. т, Росії - 141 тис. т, України - 40 тис. т.

По оцінках USDA, у 2003/04 МГ імпорт соняшникової олії в Алжир склав 210 тис. т, у т.ч. з Аргентини - 23 тис. т, Росії - 107 тис. т, України - 29 тис. т, Франції - 18 тис. т, США - 12 тис. т.

Таблиця 1.2

Баланс попиту та пропозиції зернових культур, тис. тон

Зернові всього 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05*
виробництво 933 2 630 1 955 4 267 4 152
імпорт за МГ 7 559 6 687 7 792 5 575 5 475
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 8 361 8 798 8 883 9 491 9 616
кінцеві запаси 1 664 2 183 3 047 3 398 3 409
Пшениця 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05*
виробництво 760 2 010 1 502 2 970 2 900
імпорт за МГ 5 600 4 572 6 079 3 600 3 700
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 6 150 6 372 6 650 6 700 6 750
кінцеві запаси 1 571 1 781 2 712 2 582 2 432
Ячмінь
виробництво 163 574 416 1 220 1 200
імпорт за МГ 308 379 279 10 10
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 550 650 750 850 950
кінцеві запаси 43 346 291 671 931
Кукурудза
виробництво 1 1 1 1 1
імпорт за МГ 1 600 1 655 1 387 1 900 1 700
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 1 601 1 650 1 400 1 800 1 800
кінцеві запаси 50 56 44 145 46
Джерело: USDA
* - прогноз

Виробництво пшениці в Алжиру в 2003/04 МГ зросло в порівнянні з попереднім сезоном на 1,47 млн. тон, досягши 2,97 млн. тон (найвищий показник із середини 90-х років) (таблиця 1.2). Основною причиною настільки помітного росту стали досить сприятливі погодні умови (гарні і своєчасні дощі) у період вирощування. Крім того, позитивні результати дали урядові заходи в рамках національного Плану розвитку сільського господарства (PNDA). Даний план був прийнятий у 2000 р. і націлений на висновок сільськогосподарського сектора з тривалої стагнації, зі створенням спеціального фонду підтримки виробників на випадок утрат врожаю від засухи [4]

Пшениця є ключовим продовольчим продуктом в Алжиру, тому розвитку місцевого виробництва даної культури уряд приділяє особливу увагу. Слід зазначити, що на тверду пшеницю сорту дурум приходиться близько 43% усіх площ сільськогосподарського призначення в країні, ще близько 19% займають посіви м'якої пшениці. Проте, велика частина споживаної в Алжиру пшениці імпортується. У 2003/04 МГ імпорт склав 3,6 млн. тон, що, однак, представляло помітне зниження в порівнянні з 6,1 млн. тон, завезеними в попередньому (невдалому в плані внутрішнього виробництва і високих цін пропозиції) сезоні .

Внутрішнє споживання пшениці в Алжиру росте досить повільними темпами, незважаючи на непоганий ріст ВВП і доходів населення. У минулому сезоні споживання пшениці взагалі практично не збільшилося, що зв'язувалося з підвищенням світових цін на зерно і, відповідно, внутрішніх цін на хліб.

У структурі алжирського імпорту пшениці переважає м'яка пшениця, але також досить велика (порядку 40%) частка пшениці дурум. Основними постачальниками пшениці в Алжир є Франція, Канада, Німеччина, Сирія, а також Росія. Україні позаторік також удалося продати непоганий обсяг пшениці в Алжир (180 тис. тон), однак у 2003/04 МГ по відомих причинах український експорт у розглянуту країну скоротився до мінімуму.

Частка пшениці виробництва США на алжирському ринку в останні роки невелика (близько 180 тис. тон у рік), але досить стабільна через надання Алжиру пільгових кредитів по програмі GSM-103.

Буквально донедавна пшеничний ринок Алжиру - внутрішнє виробництво, переробка й імпорт - контролювався державою через монопольну компанію Алжирський комітет із зернового (OAІ). У 1998 р. уряд провів приватизацію ряду борошномельних підприємств і пішло на часткову лібералізацію зовнішньої торгівлі. Реформи продовжуються і зараз, проте, у руках OAІ усе ще зосереджене близько 70% всього алжирського імпорту пшениці. Найбільш великою приватною компанією, що імпортує, що володіє також значними потужностями для переробки і збереження пшениці, є Cevіtal.

Тим часом, імпорт повинний збільшитися на 100 тис. тонн - до 3,7 млн. тонн через ріст внутрішнього попиту. Основним постачальником дурума буде залишатися Канада, тоді як за просування своєї м'якої пшениці в Алжир будуть запекло бороти Франція й інші країни ЄС, а також Аргентина і країни Чорноморського регіону [4]

Найбільш споживаними кормовими зерновими культурами в Алжиру є кукурудза, ячмінь і сорго. Місцеве виробництво дозволяє більш-менш адекватно покрити потреби лише в двох останніх культурах, тоді як кукурудза майже в повному обсязі імпортується.

Внутрішнє виробництво ячменя, особливо в 2003/04 МГ, перетерпіло помітний стрибок - майже на 200% у порівнянні з попереднім сезоном, що порозумівалося , у першу чергу, розширенням посівних площ під впливом перспектив росту попиту з боку зростаючого тваринницького сектора (почасти за рахунок відновленого імпорту живого КРС) і часткової заміни ячменем кормової пшениці. Сприятлива погода також, зрозуміло, зіграла свою позитивну роль в одержанні гарного врожаю ячменя в країні. Як наслідок, імпорт ячменя в Алжир у 2003/04 МГ скоротився з 279 до 10 тис. тон (раніше найбільшими постачальниками ячменя в Алжир були Росія і Сирія).

Імпорт кукурудзи в Алжир у 2003/04 МГ зріс більш ніж на 0,5 млн. тон - до 1,9 млн. тонн також під впливом гарного попиту на цю культуру з боку місцевих тваринників. Основними експортерами кукурудзи в Алжир традиційно є США й Аргентина (усього близько 80% імпорту). Невеликі обсяги зерна завозяться також з ЄС, Румунії й України.

Імпорт кукурудзи виробляються як державою (OAІ), так і приватними компаніями (Cevіtal і ін.).

Таблиця 1.3

Продукти олійного комплексу, тис. тон

Олійні масла всього 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05*
виробництво 30 25 15 40 30
імпорт за МГ 370 378 378 350 430
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 409 409 393 385 460
кінцеві запаси 6 - - 5 5
Сонячне масло 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05*
виробництво - - - - -
імпорт за МГ 230 186 186 190 190
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 235 186 186 190 190
кінцеві запаси - - - - -
Пальмове масло 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05*
виробництво - - - - -
імпорт за МГ 75 100 100 110 110
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 75 100 100 110 110
кінцеві запаси - - - - -
Соєве масло 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05*
виробництво - - - - -
імпорт за МГ 40 90 90 40 120
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 40 90 90 40 120
кінцеві запаси - - - - -
Соєвий шрот 2000/01 2001/02 2002/03 2003/04 2004/05*
виробництво - - - - -
імпорт за МГ 360 400 425 440 510
експорт за МГ - - - - -
внутрішнє споживання 360 400 425 440 510
кінцеві запаси - - - - -
Джерело: USDA
* - прогноз

Олійні культури в Алжиру практично не виробляються і не переробляються. Внутрішні потреби в рослинних оліях і шротах задовольняються майже на 100% за рахунок імпорту (таблиця 1.3) [6]