Можна припустити, що В.Ємельянов у своїх твердженнях спирається на аналізі КК РФ та проекті нового КК Республіки Бєларусь, де дійсно розмежована відповідальність за тероризм (ст. 205 КК РФ) і за посягання на життя державного чи громадського діяча, вчинене з метою припинення його державної чи іншої політичної діяльності або з метою помсти за таку діяльність (терористичний акт) (ст. 277 КК РФ). Проте зауважимо, що друге із вказаних посягань не є терористичним актом у повному розумінні. Тут може йти мова про політичне вбивство чи злочин терористичної спрямованості.
З цієї позиції доречно висловити думку про те, що більш доцільно було б закріпити в новому Кримінальному законодавстві України відповідальність за такий конкретний прояв тероризму, як учинення терористичного акту, а саме вчинення вибухів, підпалів чи інших дій, що створювали небезпеку загибелі людей або заподіяння значної майнової шкоди чи інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або впливу на прийняття або утримання від прийняття рішень органами державної влади чи місцевого самоврядування в інтересах винних, а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою (терористичний акт).
Криміналізація такого небезпечного діяння, як тероризм, і встановлення відповідальності за форми його прояву – чи то терористичний акт, терористична діяльність, створення терористичної організації чи групи, фінансування чи інша підтримка терористичної діяльності – є значним кроком на шляху боротьби з однією із найсерйозніших загроз миру і спокою людства.
Поряд з криміналізацією тероризму, і з цим погоджуються всі науковці, що вивчають цю проблему, має бути прийнятий пакет нормативно-правових актів, які б визначали правові та організаційні положення боротьби з тероризмом, порядок функціонування державних органів у боротьбі з проявами терористичної діяльності. З цього приводу варто звернути увагу на міжнародний досвід законодавчого закріплення боротьби з тероризмом. В Ізраїлі, США, Російській Федерації та ряді інших країн, що зіткнулися з цією проблемою, прийняті базові закони про антитерористичну діяльність, які визначають основні принципи боротьби з тероризмом, суб’єктів боротьби з цим злочином та їхні функції і компетенцію, порядок проведення антитерористичних операцій, а також визначають перелік терористичних організацій світу для здійснення міграційного контролю за іноземцями, які є членами терористичних організацій чи їхнім представниками.
Україна не може бути осторонь такої важливої проблеми, і прийняття найближчим часом нового Кримінального Кодексу з чітко визначеним понятійним апаратом є ефективним кроком на шляху боротьби з тероризмом.
2. Правова характеристика терористичного акту
Тероризм - суспільно небезпечна діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дій з метою досягнення злочинних цілей.
Терористичний акт - злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу та інших дій, відповідальність за вчинення яких передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України.
У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України.
Технологічний терористичні акти - злочини, що вчиняються з терористичною метою із застосуванням ядерної, хімічної, бактеріологічної (біологічної) та іншої зброї або її компонентів, інших шкідливих для здоров’я людей речовин, засобів електромагнітної дії, комп’ютерних систем та комунікаційних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу і руйнування потенційно небезпечних об’єктів, які прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайної ситуації внаслідок цих дій, та становлять небезпеку для персоналу, населення та довкілля; створюють умови для аварій і катастроф техногенного характеру;
Терористична діяльність - діяльність, яка охоплює:
а) планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів;
б) підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об’єктів у терористичних цілях;
в) організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах;
г) вербування, озброєння, підготовку та використання терористів;
д) пропаганду і поширення ідеології тероризму;
е) фінансування завідомо терористичних груп (організацій) або інше сприяння їм;
Міжнародний тероризм - здійснювані у світовому чи регіональному масштабі терористичними організаціями, угрупованнями, у тому числі за підтримки державних органів окремих держав, з метою досягнення певних цілей суспільно небезпечні насильницькі діяння, пов’язані з викраденням, захопленням, вбивством ні в чому не винних людей чи загрозою їх життю і здоров’ю, зруйнуванням чи загрозою зруйнування важливих народногосподарських об’єктів, систем життєзабезпечення, комунікацій, застосуванням чи загрозою застосування ядерної, хімічної, біологічної та іншої зброї масового ураження.
Терористичний акт можна кваліфікувати як злочин міжнародного характеру у випадках, коли: 1) терорист і особи, що потерпають від терористичного акту, є громадянами однієї держави або ж різних держав, але злочин здійснений за межами цих держав; 2) терористичний акт спрямований проти осіб, що користуються міжнародним захистом; 3) підготовка до терористичного акту проводиться на території однієї держави, а здійснюється на території іншої; 4) здійснивши терористичний акт в одній державі, терорист переховується в іншій, і постає питання про його видачу.
Кількість подібних терористичних актів різко збільшилась в останні роки XX століття — це підриви посольств США у ряді країн світу, серія вибухів у житлових будинках Москви та Волгодонська, низка терористичних актів, вчинених курдами в Туреччині та ін.
Важливе значення має вивчення мотивів терористичних актів, оскільки знання останніх дозволяє розробляти ефективні дії щодо нейтралізації терористичних акцій. Основою тероризму можуть бути політичні мотиви (залякування населення, послаблення державної влади, змушування до певних дій або фізичне ліквідування політичних супротивників), а також дії, що мотивуються» релігійними переконаннями, помстою, користолюбством, економічною конкуренцією або пов'язані з поведінкою психічно хворих людей.
Обов'язковими елементами, які характеризують тероризм є: наявність насильства, як правило, збройного або його загрози; заподіяння чи загроза заподіяння шкоди здоров'ю людини, або матеріальних, моральних збитків; позбавлення або загроза позбавлення життя людей. Такі дії здатні викликати широкий резонанс, залишити глибокий слід у психології населення-або значної його частини, підірвати атмосферу безпеки, спокою, стабільності в суспільстві.
Боротьба з тероризмом є складним та багатоаспектним завданням. Вона включає розвідувальну, контррозвідувальну, оперативно-розшукову та аналітичну роботи, правильна постановка яких дозволяє виявляти терористичні організації на стадії їх зародження, та ефективно протидіяти терористичним актам ще у період їх підготовки.
На сьогодні терористичні акти в більшості випадків носять яскраво виражений антигуманний характер, їх відрізняє збільшення замахів на життя та здоров'я людей при зменшенні посягань на матеріальні об'єкти; зростання числа вбивств на замовлення; збільшення людських жертв в окремих терористичних актах; посилення жорстокості та зухвальства у діях терористів.
Політичний, економічний та кримінальний тероризм знаходить спільні сфери дії, базуючись на взаємовигідних інтересах. Сучасний тероризм має наступні різновиди: державний (організовується чи підтримується однією державою проти іншої), міжнародний (проводиться міжнародними терористичними організаціями), внутрішньодержавний (здійснюється замах на основи державності), релігійний (насаджується своє віросповідання), точковий (терористичний акт на окремо взятому об'єкті). Необхідно враховувати і такі різновиди, як тероризм у формі заколоту (захоплення території), масові безпорядки, диверсії, утримання заручників.
Беручи до уваги об'єкти замаху, тероризм можна поділити на:
— елітарний, при спробі замаху на посадових осіб органів державної влади, політиків, власників та керівників банків, компаній;
— функціональний, при спробі замаху на працівників правоохоронних органів, податкової служби, засобів масової інформації та ін.;
— промисловий, при нападі на великі підприємства, оборонні об'єкти, що виробляють зброю, отруйні чи інші хімічні речовини;