на тему:
Криміногенно-правова характеристика терористичного акту
ПЛАН
ВСТУП
Розділ 1. ПОНЯТТЯ ТЕРОРИЗМУ. ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ “ТЕРОРИЗМ” І “ТЕРОРИСТИЧНИЙ АКТ”
Розділ 2. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ
Розділ 3. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВЧИНЕННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ АКТІВ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
Тема даної курсової роботи “Криміногенно-правова характеристика терористичного акту” є вкрай актуальною для дослідження. Оскільки на початку XXI ст. проблема тероризму і боротьби з ним є водночас новою і не новою. Тероризм як негативне соціально-політичне і кримінальне явище існує і досліджується давно. Але тероризм сьогодні – складніший і небезпечніший, ніж, зокрема, у часи народовольців. Нині він перетворився у потужну зброю, інструмент і навіть технологію, що використовуються проти влади, суспільства і людства в цілому.
Вважалось, що тероризм виникає, коли суспільство перебуває у глибокій кризі, в першу чергу, коли у суспільстві відбувається криза державно-правової системи та ідеології. В такому суспільстві з’являються певні опозиційні групи – політичні, соціальні, національні, релігійні, які ставлять під сумнів законність існуючої влади, всієї системи управління. Якщо такі групи дійдуть до думки, що досягнути зміни влади шляхом закону вони не в силі, то, найвірогідніше, вони намагатимуться досягти бажаного через насильство, тобто тероризм. При цьому моральним виправданням насильства такі угруповання вважатимуть високу мету, важливість і чистоту своїх поглядів і намірів. Таким був тероризм на ранніх стадіях свого розвитку, коли обирав своїм об’єктом політичних лідерів або представників влади, як безпосередньо істинних винуватців своїх “бід”.
Сьогодні тероризм перестає бути проблемою лише країн де існує політичний, національний чи релігійний розлад, – це вже не тільки проблема Північної Ірландії та Великої Британії, Лівії та США, Палестини й Ізраїлю. Тероризм у наш час набуває рис глобальної проблеми людства і тому проблема боротьби з ним є однією з найактуальніших, що стоять перед міжнародною спільнотою.
Кожна держава, що засуджує тероризм, має своїм правовим обов’язком визнати це явище злочином. Україна не є винятком: останнім часом навколо криміналізації та кримінально – правового визначення тероризму ведуться різноманітні дискусії, пов’язані з тим, що Кримінальне законодавство України щодо боротьби з тероризмом є вкрай недосконалим, якщо не сказати, що взагалі цієї проблеми майже не торкається. Цю прогалину в законодавстві має усунути новий Кримінального Кодексу України.
В даній роботі плануємо розглянути такі питання як загальне поняття тероризму, термінологічні особливості визначення понять “тероризм” і “терористичний акт”, здійснити правову характеристику терористичного акту, його різновидів, межі юридичної відповідальності за вчинення терористичних актів.
Гадаємо, що ці питання якраз дають змогу відкрити тему даної курсової роботи.
Під час написання курсової роботи були використані різноманітні нормативно-правові акти, посібники, періодичні видання.
При розкритті теми були засносовані такі методи наукового дослідження як літературний, хронологічний, метод аналізу та синтезу, метод узагальнення.
1. Поняття тероризму.
Термінологічні особливості визначення
понять “тероризм” і “терористичний акт”
Кримінально-правові норми передбачають відповідальність за вчинення тероризму, тобто вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створюють небезпеку загибелі людей або заподіюють значну майнову шкоду чи призводять до інших тяжких наслідків; якщо такі дії вчиняються з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або впливу на прийняття рішень органами державної влади чи місцевого самоврядування, а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою. Проте видається сумнівним твердження, що діяння, перелічені в диспозиції проекту кримінально-правової норми слід називати тероризмом. Відомо, що велике значення при криміналізації того чи іншого діяння відіграє понятійний апарат: від чіткого і зрозумілого визначення залежить, чи виникатимуть ускладнення у правозастосовній діяльності з питань кваліфікації тих чи інших діянь як терористичних. Тому вважаємо, що при криміналізації такого суспільно небезпечного явища, як тероризм не повинно виникати недоліків чи помилок понятійного характеру. Відтак найперше визначимо, що називатимемо і будемо вважати злочином: тероризм, терористичний акт, терористична діяльність, терористична група чи ще щось інше.
Проаналізуємо, що на сьогодні розуміється під поняттям “тероризм”. Визначення поняття “тероризм” є питанням проблемним, оскільки в наш час існує понад 100 визначень цього явища, однак жодне з них не підтримане міжнародною спільнотою як загальновизнане. В.Ємельянов та С. Гавриш зазначають, що тероризм розглядається сучасною наукою в трьох аспектах: як злочинне діяння; як терористичні групи (організації); як терористичні доктрини.
В.Ліпкан пропонує розглядати тероризм ще і як негативне соціально-правове явище і не зводити його лише до вчинення вибухів і підпалів, а ті дії, про які йдеться в диспозиції проекту охоплювати поняттям “терористичний акт”. Отож, яке з цих визначень брати за основу?
“Тероризм” від лат. terror – жах, страх. “Терор” – політика залякування, придушення політичного супротивника насильницькими засобами.
Енциклопедичні словники, зокрема і юридичні, визначають поняття тероризму в міжнародному аспекті:
Тероризм міжнародний – насильницькі акти, вчинені проти окремих громадян чи об’єктів, у тому числі тих, що перебувають під захистом міжнародного права, вбивства голів іноземних держав та урядів (їхніх дипломатичних представників), підривання приміщень посольств і місій, представництв організацій, штаб-квартир міжнародних організацій, вибухи у громадських місцях, на вулицях, аеропортах, вокзалах та ін. (Энциклопедический словарь. – М., 1990);
Тероризм міжнародний – сукупність суспільно небезпечних у міжнародному масштабі діянь, що тягнуть за собою не виправдану загибель людей, порушують нормальну дипломатичну діяльність держав, їхніх представників і утруднюють здійснення міжнародних контактів і зустрічей, а також транспортних зв’язків між державами (Энциклопедический юридический словарь. – М., 1999).
Тероризм – злочинна діяльність, що виявляється в залякуванні населення та органів влади з метою досягнення злочинних намірів (Словарь по уголовному праву / Отв. ред. А.В. Наумов).
Науковці України, зокрема В.Ємельянов визначає тероризм як загально небезпечні дії або загроза ними, що вчинюються публічно і посягають на суспільну безпеку та спрямовані на створення в соціальній сфері обстановки страху, непокою, пригніченості з метою прямого або непрямого впливу на прийняття будь-якого рішення чи відмови від нього в інтересах винних. З цієї кількості визначень виділимо ряд діянь, що, як зазначається, становлять тероризм як злочин:
насильницькі акти проти певних категорій громадян;
вибухи і вся сукупність суспільно небезпечних у міжнародному масштабі діянь;
злочинна діяльність, що виявляється в залякуванні населення та органів влади;
організація, фінансування, підтримка, створення терористичних груп та ін.
Як видається, перелік ознак, що становлять поняття тероризму, є багато і, напевно, цей перелік не є вичерпним. То в чому ж таке явище як тероризм знаходить своє об’єктивне вираження? Вважаємо, що в конкретному своєму прояві – у терористичному акті, який полягає у вчиненні певних злочинних діянь, а саме – вибухів, підпалів та інших загально небезпечних дій, що реально можуть заподіяти чи заподіюють шкоду невизначеній кількості осіб і можуть спричинити чи спричиняють інші тяжкі наслідки, і так само погроза вчинення таких дій. Тому не можна погодитись з думкою В. Ємельянова, який розглядає тероризм і терористичний акт як діяння близькі, але все ж таки не тотожні. Різницю між ними він вбачає ось в чому:
1. На відміну від терористичного акту тероризм може знаходити вираз не тільки в насильницьких діях, але й в погрозі здійснення таких дій.
Проте під погрозою здійснення тероризму, виходячи з різноманіття його визначень, можна розуміти і погрозу здійснювати злочинну діяльність, і погрозу створення, фінансування, і підтримки терористичних організацій тощо. Натомість погроза здійснення саме терористичного акту(певних злочинних дій – вибухів, підпалів та ін.) більш об’єктивно визначена і конкретизована за своїм змістом.
2. Насильницькі дії та погроза ними при вчиненні тероризму спрямовані на невизначену кількість невинних жертв, тоді як при вчиненні терористичного акту жертва насильства суворо персоніфікована. Зокрема, таке твердження є правильним для ранніх стадій розвитку тероризму, однак сучасні терористи не завжди мають намір вбити конкретну персону – вони прагнуть шляхом насильства дестабілізувати, залякати суспільство і владу, вбиваючи пересічних громадян, тих, хто опинився поряд з об’єктом терористичного акту. Так останні найбільш серйозні і чисельні за жертвами насильницькі дії, спрямовані на невизначену кількість жертв, про що свідчить чіткий вибір об’єктів терористичних актів: вибухи в Токійському і Паризькому метро, вибухи посольств США в Кенії та Танзанії, вибухи в Москві і Міжнародному Торговельному Центрі в Америці.
3. Тероризм завжди вчинюється загальнонебезпечним способом – шляхом вибухів, підпалів, інших загальнонебезпечних дій, а терористичний акт – способом, небезпечним, як правило лише для конкретної особи, але не для оточуючих. З такою думкою важко погодитись. З оцінки кількості жертв від терористичних актів останніх років можна зробити висновок, що терористи, вчиняючи конкретний терористичний акт претендують на значний розголос, на резонанс у ЗМІ, який буде тим більшим, чим більша кількість жертв і потерпілих, коли створюється обстановка паніки і страху серед населення, і в цьому виявляється цинічна, злочинна суть теракту, в якому знаходить прояв таке складне явище, як тероризм. Далі В.Ємельянов робить висновок, що терористичний акт і акт тероризму можуть збігатися за обсягом. Це відбувається тоді, коли терористичний акт стосовно до конкретної особи вчиняється загальнонебезпечним способом і поняття “терористичний акт” і “тероризм” у своїй сукупності є більш загальне поняття – “тероризм у широкому розумінні”.