ВИХОВНИЙ ЗАХІД
на тему:
“ПРОВОДИ ОСЕНІ”
Мета: виховувати любов до рідної природи, бережливе ставлення до неї.
Звучить мелодія Осені (А.Вівальді) (заходять діти).
Ведучий. Першим було слово. А із слова, з рідної мови починається людина. Вона робить перші кроки по Землі і перед нею відкривається загадковий дивосвіт з чарівними звуками, кольорами, формами. Відкривається дивовижна краса навколишнього світу – рідного краю.
Ми живемо в Україні, в краю, невимовно багатому на чарівні кольори і краєвиди, на дивовижні пісні, на чудову милозвучну мову, якою можна передати все на світі, описати красу і велич рідного краю. Рідною українською мовою можна висловити найпотаємніші почуття і думи, мрії кожної людини.
Рідне слово, рідна мова живе в душі кожного з нас. І в певний час свого життя людина починає говорити віршами, бо в цьому є потреба душі. Душа, переповнена любов’ю, добротою, світлом і красою світу, звертається до поезії, музики, фарб і пензля і починає відтворювати красу. А краса живе в усьому!
А краса живе в усьому
На Землі і в Небесах.
В світлі сонечка ясному,
У заміряних лісах,
У степу, на хлібній ниві,
Там, де пташка п’є росу...
І, щоб ви були щасливі,
Вчіться бачити красу.
Вчіться слухати і чути
Пташку в хорі веснянім.
І для себе світ відкрити,
І себе знайти у нім.
Ведучий. Увійти в цей світ нам допоможуть малюнки, чарівна музика, квіти і ці гарні осінні листочки, які сьогодні пташечками залетіли до нас, щоб ми поговорили про осінь-чарівницю і провели її у щасливу путь. А тому і пісні, і вірші у нас про осінь.
І пісні про осінь, і вірші осінні,
Бо по жовтім листі ми до школи йдем.
За вікном картини чарівні та дивні,
В небі ні пташини і на серці щем...
Задощило. Захлюпало.
Серпень випустив серп.
Цвіркуни й перепілочки
Припинили концерт.
Чорногуз поклонився
Лугам і садам:
Відлітаючи в Африку,
Пакував чемодан.
Де ж ти, літо, поділось,
Куди подалось?
Осінь, ось вона, осінь!
Осінь, ось вона, ось.
Осінь брами твої
Замикала вночі,
Погубила у небі
Журавлині ключі.
Пісня “Висне небо синє...”
Ведучий. Осінь-чарівниця, вона пригощає яблуками, грушами, сливами...
Осінь: Я не просто загостила –
Маю тут багато діла:
В мене в сонячнім бідоні
Барви радісні, червоні.
Дитина. Осінь мила, осінь люба,
Ти усе нам розмалюй!
Залишайся в нас на святі.
Погуляй і потанцюй.
Осінь. Я не маю часу, діти,
Розкажу вам, не втаю:
Треба ще позолотити
Всі листочки у гаю.
А це – мій братик Урожай.
Привітайся й пригощай,
Недарма ти – урожай.
Урожай: Я – урожай добірний,
Багатий, щедрий, вірний,
Хто глядів мене все літо, -
Зимуватиме смачно і сито.
Піду, піду садом – городом,
Привітаюся з усім моїм родом,
З усім родом моїм привітаюся,
Тай у роду мого запитаюся:
Гей, Морквинко-Горпинко,
Кавун-гладун,
Грушко-смакушко,
Динько-господинько,
Гарбузе-руде пузко,
Кукурудзо-любко, гарна білозубко!
Хто вас в спеку напував,
Смаковито підживляв?
Морква: Я, Морквинка-Горпинка,
Скажу за нашу грядку.
Доглядала нас Яринка
В доброму порядку.
Кавун. А я – тато-кавун,
Щонайтовщий гладун!
Кавунці: А ми – сини-кавуни,
Всі у тата товстуни.
Груша: А я – груша медова,
Соковита, здорова,
Я – одної гілки дочка,
Моє дерево в садочку.
Яблуко: А я – яблуко-ренет,
Звуся – Симиренко,
Годувала нас ледь-ледь
Яблуня старенька.
- Пісня “Ходить гарбуз”
- Гра “Збери овочі на борщ”
- У ліс теж прийшла золота пора.
Яких тільки кольорів не підібрала осінь для лісових мешканців-дерев!
А осінь казку нам подарувала
І дорогі убори роздала.
Дерева гарно всі розмалювала,
І не шкодує сонечко тепла.
Чарівна осінь квіточками квітне,
Палає барвами осінніх кольорів.
А небо синє і таке привітне,
І ліс багряним кольором зацвів.
В лісі при долині
Гнеться горобина,
Загорілась над водою
Червона калина.
Калинонько красна,
Та яка ж ти рясна,
Ягідки вогнисті
Висять, мов намисто.
Листочки вогняні,
Золоті, різьбляні,
Ще й переливаються
До сонечка всміхаються.
Хто ж тебе так прибрав?
З любов’ю та ласкою
Чарівною казкою?
Калина: Осінь-чарівниця, гарна молодиця,
По лісочку ходила, порядок наводила,
Все золотом фарбувала –
Дерева й кущі прикрашала.
І мене не обійшла – коралі дала.
Яка краса повсюди неповторна!
В осіннім лісі казка ожива.
По гіллі скаче білочка проворна,
А жовте листя стежечку хова.
Горіхи на ліщині достигають
І сняться всім осінні теплі сни.
Між листячком грибочки проглядають –
Веселу гру затяли вони.
П’єса “Хвалилися гриби”
Біля дуба зріс грибок –
В капелюшку колобок
Вмився усміхнувся,
У листок вдягнувся.
Став під гілкою і жде...
День мина – ніхто не йде
Ліс стоїть - дрімає...
Грибників немає.
Увірвавсь грибку терпець,
Звівся він на корінець,
Звівся тай гукає:
- Хто грибів шукає?!
Пісня “Гриби” (коломийка)
Гра “Знайти в кошику отруйний гриб”
Вікторина для батьків
“Грибна мозаїка”
1. Які сигнали живої природи є індикаторами появи грибів?
2. Чому гриби в народі називають лісовими овочами, лісовим хлібом?
3. Який гриб використовують для боротьби з алкоголізмом?
4. Який гриб дістав назву – Попелюшка науки?
5. Який гриб вважається справжньою с/г культурою?
6. Чому гриб назвали білим?
7. Який гриб називають ведмежатник, коров’як, глухар?
8. Що вам відомо про “двійника” білого гриба?
9. Чи існує надійний спосіб визначення їстівних і отруйних грибів?
10. Чому старі і гниючі гриби не можна вживати в їжу?
11. Одне з правил, якого треба дотримуватися, збираючи гриби: знати якнайбільше про ці рослини. Доповніть це правило.
12. Пояснити суть наведених прислів’їв:
- Пізній грибок, пізній сніжок.
- Хто любить землі вклонитися – без нагороди не залишиться.
- На те і хміль, щоб на дубок витися, на те й дубовик, щоб в дубах заблудитися.
Ведуча. Ми продовжуємо прогулянку осінній лісом.
Небо синє-синє, а пташок немає,
В поріділім гіллі вітерець гуляє,
Він зриває листя і жбурля під ноги,
Килим вистеляє на стежки й дороги.
Килимами тими осінь йде по краю,
А веселий вітер їй пісні співає.
Закружляє в танці з листячком опалим,
Віртуозу-вітру і цього замало!
Він тоді зненацька силу набирає,
Сосни величаві, як свічки, ламає.
То стомившись раптом, тихо ляже спати
У траву шовкову, у затишну хату.
Це пора осіння – переміни часті:
То на небі хмари і дощі крапчасті,
То засіє мжичка, сіре небо плаче,
То промінчик сонця зайчиком заскаче.
Дерева всі готуються до сну,
Складають листя - буде легко спати.
В осінню днину сонячну, ясну
Люблю я в лісі нашому гуляти.
Збираю листя і букет роблю,
А він під сонцем дивним сяйвом грає!
Красуню-осінь дуже я люблю,
Я ніби в казку двері прочиняю.
Завітайте до нас восени
На веселі святкові забави.
Станьте з нами в та конок вогняний,
Як заграють сопілки й цимбали.
Де на світі я не буду,
Сині гори не забуду
Як згадаю – серце мліє
Коломиє, Коломиє.