У процесі діяльності для збереження фінансової стійкості й відповідно взаємозв’язку статей балансу необхідно постійно контролювати зміни у складі і структурі активів підприємства.
5. Ознайомитись з організацією фінансової служби підприємства, функції відділу. Права і обов’язки керівника фінансової групи.
Фінанси підприємства – це економічні відносини, які пов'язані з урахуванням грошових потоків, формуванням, розподілом і використанням доходів і грошових фондів суб’єктів господарювання в процесі відтворення. Грошові кошти на підприємстві спочатку формуються в процесі утворення статутного фонду. у подальшому вони інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення та розвитку виробництва. Саме так підприємства дістають можливість виробляти та збувати продукцію, одержувати доходи.
Фінансова діяльність спрямована на вирішення таких питань:
1) фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;
2) пошук резервів для збільшення доходів, підвищення рентабельності;
3) виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктом господарювання, банками;
4) контроль за ефективним цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.
Фінансова робота на підприємстві здійснюється за такими напрямками:
- прогнозування і планування;
- аналіз і контроль виробничо-господарської діяльності;
- оперативна і поточна фінансово-економічна робота.
Фінансове прогнозування і планування є найважливішою ділянкою фінансової роботи підприємства тому, що (вона) на цій стадії визначається загальна потреба в грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності. Метою складання фінансового плану є визначення фінансового капіталу, результатів і ресурсів на підставі прогнозування.
Фінансовий менеджмент – це система раціонального управління процесами фінансування господарської діяльності комерційних структур. Суб’єктами управління є фінансова дирекція та її відділи, а також фінансові менеджери. Керуюча підсистема виробляє і реалізує мету фінансового менеджменту. Основними функціями є: відтворення, регулююча, контролююча – контроль за використання фінансових ресурсів.
6. Облік цінних паперів, розрахунки векселями, нарахування в виплата дивідендів.
Цінний папір – це грошовий документ, що засвідчує право володіння або відносини позики і визначає стосунки між собою, що випустила цей документ, і його власником. Цінні папері являють собою засвідчене право володіння грошовими документами, що визначає відносини між юридичною особою, що випустила ці документи від свого імені, та їх власником, і передбачають як правило виплату доходів у вигляді дивідендів відповідно до внесеної суми на розвиток виробництва, а також передавання грошових прав ін. особам. до цінних паперів належать акції, облігації, зобов’язання Державної скарбниці, ощадні сертифікати, векселі, приватизаційні папері, національні лотереї.
Акція – це цінний папір без визначення строку обігу, який посвідчує внесення визначеного паю до статутного фонду акціонерного товариства, дає право на участь в управління ним і на одержання частини прибутку у формі дивідендів, а також на участь у розподілі майна в разі ліквідації товариства. На акції вказана її номінальна вартість, а продажна ціна називається її курсом. Справедлива вартість цінних паперів є поточна ринкова вартість на фондову ринку, за відсутності такої оцінки – експертна оцінка.
Облігації – це цінні папері, що засвідчують внесення її власником грошових коштів і підтверджують зобов’язання відшкодувати йому номінальну власність у передбаченій в ній термін зі сплатою фіксованого відсотка. Акціонерним товариством випускаються облігації на суму, що не перевищує 25% установочного капіталу. Сплата відсотків по облігаціях здійснюється щорічно. Витрати, пов’язані зі сплатою банку винагороди за зберігання та перепродаж цінних паперів, відображають на Дт рахунка 95 “фінансові витрати”. Бухгалтерський облік бланків акцій і облігацій підприємства ведуть на позабалансовому рахунку №08 “Бланки суворого обліку” за номінальною вартістю.
Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовний грошовий обов’язок векселедавця до настання терміну визначену суму коштів власникові векселя (векселетримачеві). Векселедавцями можуть виступати тільки юридичні особи. Векселі застосовують у випадках, коли необхідно провести відстрочку платежу або коли є потреба оперативно провести фінансову операцію. Заборгованість за розрахунками з покупцями, забезпечену одержаними векселями, підприємством обліковується на рахунку № 34. При одержанні векселів на відвантажену продукцію у бухгалтерському обліку на суму цих векселів робиться запис:
Дт 34 “Короткострокові векселі одержані”
Кт 719 “Інші доходи від операційної діяльності”.
Продаж векселів полягає в одержанні грошових коштів за вексель до закінчення терміну його оплати. Різниця між ціною векселя і одержаною за нього сумою являє збиток підприємства.
Дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою на користь власникові корпоративних прав, емітованих такою юридичною особою, у зв'язку з розподілом його частини його прибутку. Джерелом нарахування дивідендів є прибуток, що лишився в розпорядження підприємства після оподаткування, або ін., непередбачених установчими документами джерел, до яких відноситься рах. №44 “Нерозподілені прибутки”. Сума дивідендів визначається як результат від множення маси дивіденду на частку державного майна, переданого до статутного капіталу. Розрахунок дивідендів здійснюється за формулою:
Д = Пп – (П + В + Рк + Іф),
де Д – дивіденди, грн..
Пп – прибуток підприємства
П – податки
В – витрати на утримання АТ
Рк – резервний капітал
Іф – інвестиційний фонд на розвиток виробництва.
7. Види банківського кредитування, заповнення документів на представлення кредитів; облікове відображення по короткотермінових позиках банку.
Підприємства у сучасних умовах господарювання систематично залучать позикові кошти. З цією метою укладається кредитний договір між установою банку і підприємством, в якому визначається об’єкт кредитування, умови одержання та погашення позик, процентні ставки плати за кредитні умови та розміри їх підвищення та зниження, розмір власних обігових коштів, зобов’язання підприємства по заставі цінностей, що кредитуються, джерела погашення позики, терміни та ін. Кредитний договір укладається на рік, але в окремих випадках він може бути укладений і на більший термін. Якщо заборгованість прострочена більше ніж на 30 днів, то надання нових кредитів припиняється. Підприємством можуть надаватися кредити таких видів:
- банківський кредит – надається суб’єктом господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених договором;
- комерційний кредит – економічні, кредитні відносини, які виникають між окремим підприємствами;
- державний кредит – економічні кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання;
- лізинговий кредит – стосунки між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна.
Облік отриманих позик банку ведеться за видами позик. На рахунку № 24 “Короткострокові векселі одержані” залишається заборгованість за розрахунки з покупцем, замовником, забезпечена простроченим векселем. Банки, які здійснюють облік векселів або інших боргових зобов’язань векселедавцем, ведуть аналітичний облік дисконтових векселів. На рах. 34 по Дт відображається отримання векселя за продані товари, по Кт – отримання коштів в погашення векселів, погашення отриманого векселем, продаж векселя 3-й стороні.
8. Ознайомлення з органами фінансово-кредитної системи міста, району. Ознайомитися з функціями і структурою фінансових органів
та органів страхування, органів кредитної системи.
Фінанси є досить складне суспільне явище і охоплює різносторонні обмінні грошові відносини, які відображаються і різних грошових потоках. За внутрішньою будовою фінансова система – це сукупність відносно уособлених взаємозв’язків фінансових відносин, які відображають специфічні форми та методі розподілу і перерозподілу ВВП. За організаційною будовою фінансова система – це сукупність фінансових органів та інститутів, які управляють грошовими потоками. Сфера фінансів суб’єктів господарювання відображає рух грошових потоків підприємств. Оскільки вони мають загальні (органи) принципи організації і методи ведення фінансової діяльності, то це сфера не поділяється на окремі ланки. Існують певні особливості пов'язані з формою власності та галузевою специфікою. Ці особливості впливають на організацію фінансових відносин, але не змінюють їх суті.
Особливою ланкою фінансовою системи виступає страхування. Страхування являє собою окрему ланку фінансової системи, яка відображає відносини по формуванні і використанні страхових фондів з 1 боку через страхові компанії, а 2 – проводиться перерозподіл фінансових ресурсів між окремими суб’єктами страхування. Страхові компанії заключають угоди на страхування, приймають страхові платежі і виплачують страхові відшкодування, інвестують тимчасові вільні кошти.
Головним елементом в кредитній системі виступає НБУ. Він проводить реєстрацію комерційних банків і видає ліцензію на окремі види банківських операцій. Важливою функцією банку є забезпечення проведення міжбанківських розрахунків та кредитування комерційних банків. Комерційні банки формують банківську систему і виконують такі основні функції: акумуляція тимчасових вільних коштів юридичних і фізичних осіб; проведення безготівкових розрахунків; кредитування фізичних та юридичних осіб.