Таблиця №2.
Кошторис витрат по підготовці та освоєнню нових виробів на 1998 рік
| СТАТТІ ЗАТРАТ | Сума в тис. грн. |
| Витрати на підготовку і освоєння нових видів продукції: в тому числі матеріали (інструменти, оснастка); - заробітна плата; - відчислення на заробітну плату. | 1,4 5,0 1,8 |
| РАЗОМ | 8,2 |
До статті калькуляції "Витрати на утримання та експлуатацію устаткування" належать:
1) витрати на повне відновлення основних виробничих фондів та капітальний ремонт у вигляді амортизаційних відрахувань від вартості виробничого та підйомно-транспортного устаткування, цехового транспорту та інструментів із складу основних виробничих фондів на реконструкцію, модернізацію та капітальний ремонт фондів, що належать підприємству, а також тих, що перебувають у користуванні підприємства за умовами оренди (лізингу), обчислені за їх балансовою вартістю відповідно до встановлених норм, включаючи прискорену амортизацію активної їх частини.
Рішення про прискорену амортизацію активної частини основних виробничих фондів (але не більш як у два рази проти встановлених законодавством норм) приймається підприємством самостійно, якщо таке рішення не е причиною підвищення рівня цін і тарифів на продукцію (роботи, послуги), що випускається. Не допускається прийняття рішення про прискорену амортизацію орендованих основних фондів без згоди орендодавця.
Амортизаційні відрахування на надані в оперативну оренду основні фонди (крім тих, що належать до державної форми власності). нараховуються орендодавцем і використовуються ним на повне відновлення наданих в оренду або інших належних йому основних фондів. При цьому на собівартість продукції (робіт, послуг) орендаря відносяться сума нарахованих орендодавцем амортизаційних відрахувань на надані в оренду основні фонди.
Амортизаційні відрахування на надані у фінансову оренду основні фонди, а також на надані в оперативну оренду основні фонди, що належать до державної форми власності, нараховуються орендарем і використовуються ним включно на повне відновлення орендованої частки основних фондів,
2) сума сплачених орендарем процентів (винагороди) за користування наданими в оперативну та фінансову оренду основними фондами;
3) витрати на проведення поточного ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування устаткування, у тому числі взятого у тимчасове користування за угодами оперативної оренди (лізингу), за винятком його реконструкції та модернізації;
4) витрати на внутрішньозаводське переміщення вантажів;
5) знос малоцінних і швидкозношуваних інструментів та пристроїв нецільового призначення;
6) інші витрати, пов'язані із утриманням та експлуатацією устаткування.
- Витрати та експлуатацію устаткування кожного цеху відносяться тільки на ті види продукції ( робіт, послуг), що виготовляються в цьому цеху.
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розподіляються між видами продукції (робіт, послуг) за допомогою методів, що забезпечують найточніше обчислення їх собівартості.
Розподіл зазначених витрат між видами продукції проводиться, виходячи з величини цих витрат за годину роботи устаткування і тривалості його роботи( з урахуванням вартості, складності, потужності та інших характеристик устаткування) на виготовлення одиниці відповідного виду продукції. Для цього визначаються кошторисні (нормативні)ставки, розраховані на підставі даних про кількість машино-годин.
Порядок обчислення кошторисних (нормативних) ставок витрат на утримання та експлуатацію устаткування наведено в додатку.
Розподіл фактичних витрат на утримання та експлуатацію устаткування проводиться визначенням сум цих витрат, виходячи з кошторисних (нормативних) ставок, фактичного випуску кількості виробів і фактичної кількості умовних виробів у незавершеному виробництві.
Кількість умовних виробів (машинокомплектів) обчислюється діленням кількості нормо-годин (або заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг) у незавершеному виробництві за відповідним видом виробів) на трудомісткість одного виробу в нормо-годинах (або на суму заробітної плати за нормами одного виробу).
Для виробів індивідуального виробництва при позамовному методі обліку нормативна сума витрат, пов'язаних з роботою устаткування, що підлягає віднесенню до незавершеного виробництва, визначається. виходячи із заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), що знаходиться у незавершеному виробництві та нормативному відсотку цих витрат до заробітної плати, що обчислюється на підставі розрахунку кошторисної (нормативної) ставки для цього виробу, а саме:
1) визначається різниця між фактичною сумою цих витрат і витратами, підрахованими за кошторисними( нормативними) ставками;
2) загальна сума відхилень розподіляється між товарною продукцію і незавершеним виробництвом пропорційно до кошторисних (нормативних) ставок витрат на утримання та експлуатацію устаткування.
Під час розподілу фактичних витрат на утримання та експлуатацію устаткування слід врахувати, що відповідна їх частина відноситься на собівартість технічно неминучого браку. Ці витрати включаються до собівартості технічного неминучого браку пропорційно до основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг), за нормативним співвідношенням, підрахованим під час визначення кошторисних (нормативних) ставок.
Якщо підприємство випускає вироби великої номенклатури, як в нашому випадку, кошторисні (нормативні) ставки встановлюються згідно з викладеним порядком тільки на найголовніші види продукції або на їх типових представників, що характеризують решту видів продукції (в тому числі запасні частини до виробів, що випускаються). Типовим представником вважається виріб, який характеризує визначену групу виробів; близьких між собою за конструкцією, матеріалами, що застосовуються, технологічним процесом, трудомісткістю тощо і має велику питому вагу у випуску відповідної групи виробів. На інші вироби цієї групи кошторисні (нормативні) ставки можуть бути встановлені за спрощеним порядком - множенням суми заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг) на нормативний відсоток цих витрат, що обчислюється під час розрахунку кошторисної (нормативної) ставки типового представника.
На різного роду дрібні замовлення (в тому числі і на роботи, що виконуються інструментальними та ремонтними цехами) допускається встановлення кошторисних (нормативних) ставок також за спрощеним порядком, виходячи із суми основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг) для цього замовлення, окремо щодо механізованих (верстатних) робіт і механізованих (ручних) робіт. При цьому завчасно, у плановому порядку, встановлюється нормативна величина витрат на утримання та експлуатацію устаткування на 1 гривню заробітної плати механізованих (верстатних) робіт і 1 гривню заробітної плати немеханізованих (ручних) робіт.
У цехах допоміжного виробництва, що випускають однорідну продукцію (роботи, послуги) з майже однаковим ступенем механізації допускається розподіл витрат на утримання та експлуатацію устаткування між окремими замовленнями й видами робіт пропорційно до основної заробітної плати робітників, зайнятих у виробництві відповідної продукції (робіт, послуг).
В деревообробній промисловості, де мають місце витрати на утримання цехового транспорту, засобами якого продукція та відходи перевозяться по внутрішньо-заводських коліях, а також витрати на інші перевезення, які виконуються залізничним, автомобільним та іншими видами транспорту, ці витрати можуть відноситися на окрему статтю калькуляції "Внутрішньозаводське переміщення сировини, матеріалів, напівфабрикатів і продукції". До цієї статті включаються витрати на утримання та експлуатацію авто- і електрокарів, автомобілів, автонавантажувачів, паровозів, тепловозів та інших видів нетехнологічного транспорту.
Витрати, пов'язані з переміщенням сировини, матеріалів, напівфабрикатів і виробів безпосередньо до виробничого процесу (коли із складу витрат на утримання та експлуатацію устаткування вони виділені в окрему статтю калькуляції), а також розподіляються між окремими видами виробів пропорційно до кошторисних (нормативних) ставок (з цією метою складається окремий кошторис і ведеться окремий облік витрат). При цьому кошторисні (нормативні) ставки визначаються для кожного виду виробів з урахуванням: ваги матеріалів і напівфабрикатів, що використовується на їх виготовлення, відстані виробничого маршруту, види транспорту, що застосовуються, часу його роботи для переміщення вантажів, тощо.
Таблиця № 3.
Кошторис витрат на утримання і експлуатацію обладнання на 1998 рік
| СТАТТІ ВИТРАТ | Сума в тис. грн. |
| Амортизація обладнання і транспортних засобів | 95,4 |
| Витрати на утримання і експлуатацію обладнання в тому числі заробітна плата; - нарахування на заробітну плату; - матеріали; - оснастка і інструмент; - вода, каналізація, електроенергія. | 48,9 27,4 12,6 4,0 0,9 4,0 |
| Ремонт обладнання і транспортних засобів в тому числі матеріали; - заробітна плата; - начислення на заробітну плату. | 62,3 5,4 41,4 15,5 |
| Внутрізаводське переміщення грузів в тому числі пальне; - матеріали (запасні частини); - заробітня плата; - начислення на заробітну плату. | 2,4 1,4 0,7 0,3 |
| Знос малоцінного інвентаря | 0,4 |
| Р А З О М | 209,4 |
До статті калькуляції “Загальновиробничі витрати" належать: