На відміну від цього випадкові причинні зв"язки не відображують закономірності розвитку подій. Вони є наслідком випадкового пересічення причинно-наслідкових ланцюжків (іноді багатьох). Тут діяння з урахуванням об"єктивно-предметних умов містить лише абстрактну можливість настання суспільно небезпечних наслідків.
Урахування наведених вище положень має важливе значення для вирішення питання про наявність (або, навпаки, відсутність) в кожному конкретному випадку причинного зв"язку між суспільно небезпечним діянням і наслідком. Встановлення необхідного причинного зв"язку означає констатацію об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом.
В теорії кримінального права запропоновані такі "види" необхідних причинних зв"язків, що мають кримінально-правове значення і зустрічаються найчастіше.
а) причинний зв"язок при так званому безпосередньому спричиненні. Такий зв"язок іноді називають безпосереднім або прямим причинним зв"язком (наприклад, постріл з пістолета, що привів до смерті потерпілого);
б) опосередкований необхідний причинний зв"язок, коли суб"єкт для спричинення суспільно небезпечних наслідків застосовує різні механізми, пристосування, інші засоби вчинення злочину або використовує поведінку інших осіб, наприклад, неосудних або осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності (таких, що виступають як "знаряддя" вчинення злочину), або поведінку тварин, наприклад, спеціально дресованих собак тощо;
в) необхідний причинний зв"язок при співучасті, коли дій співучасників (організатора, підмовника, пособника) знаходяться у причинному зв"язку із злочином, вчиненим виконавцем;
г) необхідний причинний зв"язок за наявності особливих умов на боці потерпілого. Ці умови виступають як каталізатори (прискорювачі) настання насліків (наприклад, стан сп"яніння, хвороба потерпілого та ін.).
Необхідний причинний зв"язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками завжди означає наявність об"єктивної сторони злочину з матеріальним складом. Але це лише необхідна передумова вирішення питання про наявність складу злочину як підстави кримінальної відповідальності. Потрібно ще встановити суб"єктивну сторону злочину - вину особи у формі умислу або необережності щодо наслідку, який настав.
5. Факультативні ознаки об"єктивної сторони злочину.
До факультативних ознак об"єктивної сторони злочину належать: місце, час, спосіб, засоби і знаряддя злочину, обставини скоєння злочину. /2 ст.59/ факультативними вони називаються через те, що включаються не в усі склади злочинів.
Є чимало злочинів, коли ці обставини не впливають на юридичну кваліфікацію скоєного діяння. Наприклад, у складах злочинів, предбачених ст. 56-58, 69, 180 КК та ін., ці обставини не впливають на кваліфікацію. Так суспільна небезпека посягання на життя працівника міліції, військовослужбовця або народного дружинника у зв"язку з їхньою службовою чи громадською діяльністю по охороні громадського порядку є однаково високою, незалежно від того, коли, де, яким чином, за яких обставин скоєнно цей злочин (ст. 190 КК).
Так само, коли йдеться про шпигунство, диверсію та інші злочини (ст. 57, 60 КК).
Проте в деяких випадках ці ознаки законодавець використовує для визнання і розмежування різних за характером і ступенем суспільної небезпеки діянь. Тоді вони стають обов"язковими або, як їх називають, кваліфікуючими ознаками. Крім цього, деякі з них виступають як обставини, що обтяжують відповідальність (ст. 41 КК).
Місце скоєння злочину - певна територія, на якій відбувся злочин. Так ст. 69 КК встановлює відповідальність за дії, що дезорганізовують роботу виправно-трудових установ, тобто місцем злочину є місце позбавлення волі. Місце є необхідною ознакою і в складах злочинів, передбачених ст. 161, 163, 183, 184, 201 КК та ін.
Час скоєння злочину - це той часовий період, протягом якого скоєно злочин. Так, ст. 161 КК встановлює відповідальність за полювання в заборонений час; ч. 3 ст. 232 КК - за непокору військовослужбовця у воєнний час або в бойовій обстановці та ін.
Спосіб скоєння злочину - це та форма, в якій виражається злочинне діяння. Так, ст. 140 КК встановлює відповідальність за таємне розкрадання чужого майна (крадіжку), а ст. 141 КК - за відкрите розкрадання чужого майна - грабіж. Ст. 93, п. "е" КК - за навмисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю або способом, небезпечним для життя багатьох людей.
Засоби скоєння злочину - це знаряддя, пристосування, з допомогою яких коївся злочин. Ст. 161 КК встановлює відповідальність за полювання забороненими знаряддями і способами; ст. 162 КК - за незаконне заняття рибним, звірним промислом, забороненими способами та знаряддями лову.
Обставини скоєння злочину - це ті об"єктивні умови, в яких відбувається подія злочину. Так, ст. 188 КК встановила відповідальність за опір представникові влади при виконанні службових обов"язків, ст. 245 КК - за навмисне знищення або пошкодження військового майна у воєнний час чи в бойовій обстановці.
Практичне завдання.
Задача №1.
9 річний хлопчик Петя Гончаров заліз в сусідський сад щоб нарвати яблук. Господар Федоров зловив хлопчика і почав його бити. На крики хлопчика вибігла мати Гончарова. Але відібрати сина у розлюченого Федорова їй не вдалося. Тоді Гончарова схопила палку, яка лежала поруч, і з усієї сили вдарила Федорова по голові, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження. Визначте відповідальність Федорова і Гочарова.
В діях Гончарової немає ознак складу злочину передбаченого ст. 102, так як вона вчинила тяжкі тілесні ушкодження в стані необхідної оборони.
В даному випадку Гончарова вправі захищати свої законні інтереси, свого малолітнього сина.
Закріплене в ст. 15 КК право на захист від суспільно небезпечних посягань є важливою гарантієб реалізації положення ст. 27 Конституції України про те, що кожен має право захищати своє життя і здоров"я інших людей від протиправних посягань.
Господар Федоров своїми умисними діями вчинив самоуправство, тобто самовілля, всупереч встановленому законом порядку.
Федоров скоїв злочин передбачений за ознаками ст. 198.
Крім того самоуправні дії Федорова, поєднуються із заподіянням шкоди, тобто він спричинив малолітньому Петі Гончарову тілеснні ушкодження (фізична біль) і дії винного Федорова повинні кваліфікуватися за сукупністю злочинів, тобто за ст.198 і 106 КК України.
Задача №2
17 ріячний Оборський вступив у банду і в її складі вчинив кілька нападів на інкасаторів під час яких дво з них було вбито і викрадено грошей на суму, яка становила особливо великий розмір. Обороського засуджено за бандитизм. Чи правильно визначено справу.
Кримінальнна відповідальність згідно з ч. 1 ст. 10 наступає з 16 років а Оборському виповнилось 17 років на час скоєння злочину і він входив у склад банди (ст. 69). Справу визначено правильно.
Висновки
В даній курсовій роботі ми розкрили суть об"єктивної сторони злочину і розглянули слідуючі питання: поняття, ознаки і значення об"єктивної сторони злочину; суспільно небеспечне діяння (дія чи бездіяльність); умови відповідальності за бездіяльність; значення непереборної сили, фізичного та психічного примусу; суспільно небезпечні наслідки, їх поняття та види; причинний зв"язок між суспільно небезпечними наслідками та суспільно небезпечними діяннями; факультативні ознаки об"єктивної сторони злочину.
З усіх цих питань, які ми розкрили в даній курсовій роботі можна зробити висновок про значення об"єктивної сторони злочину. По-перше, об"єктивна сторона є елементом складу злочину і входить до підстави кримінальної відповідальності. Тому особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності лише тоді, коли у вчиненому нею діянні встановлені усі ознаки об"єктивної сторони складу злочину. По-друге, ознаки об"єктивної сторони багато в чому визначають суспільну небезпеку злочину. Характер діяння, спосіб його вчинення, місце, час, обставини вчинення злочину, тяжкість наслідків, що настали, є найважливішими показниками суспільної небезпеки як соціальної якості злочину. У цьому зв"язку обєктивні ознаки діяння ураховуються передусім питання про криміналізацію тих чи інших діянь, тобто визнані їх злочинними і караними самим законодавцем. Крім того, наприклад, тяжкість наслідків, спосіб вчинення злочину багато в чому визначають тяжкість покарання, яке встановлено в санкціях статей Особливої частини КК за відповідні злочини. По-третє, об"єктивна сторона має важливе значення для правильної кваліфікації злочину. Аналіз об"єктивної сторони дає змогу встановлювати інші елементи та ознаки складу злочину: об"єкт, якому заподіюється шкода даним злочином. відповідну форму вини, мотив, мету злочину, які не завжди вказуються в дисппозиціях статей Особливої частини КК, і, таким чином, правильно кваліфікувати скоєне. По-четверте, об"єктивна сторона має важливе значення для розмежування злочинів, а також відокремлення злочинних діянь від незлочинних . Так, крадіжка, грабіж, розбій (суміжні злочини) розрізняються між собою за способом вчинення злочину. Хуліганство, відповідальність за яке встановлено в ст. 206 КК. тобто умисні дії, що грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства, відрізняється від адміністративно караного дрібного хуліганства за об"єктивною стороною. По-п"яте, урахування ознак об"єктивної сторони дозволяє суду в кожному конкретному випадку правильно визначити характер та ступінь суспільної небезпеки злочину і згідно з цим призначити покарання, відповідне скоєному.
Список використаних першоджерел.
1. Кримінальне право України, Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисов В.І. та ін.; Х.: Право, 1997р. - 368 с.
2. Кримінальне право України, Чернишова Н.В., Володько М.В., Хазін М.А.; Київ: Наукова думка, 1995р.
3. Кримінальне право України, Матишевський П.С., Яценко С.С.; Київ: Юрінком, 1996р. - 288с.
4. Науково - практичний коментар Кримінального кодексу України: за станом законодавства та постанов Пленуму Верховного Суду України на 1 січня 1997р. / За редакцією В.Ф. Бойка, Я.Ю. Кондратьєва, С.С. Яценка. - К.: Юрінком, 1997р. - 960 с.