Міністерство Освіти та науки України
Тернопільська Академія Народного Господарства
Кафедра економічної теорії
КУРСОВА РОБОТА
На тему:
“Ціна ринкової рівноваги та наслідки її порушення”
Виконав:
Ст гр Амз-21
Остадчук А.П.
Науковий керівник
Тернопіль-2000р
План
Вступ
I... Попит і його зміна. Графік попиту
1...1... Попит
1...2. Зміна кривої попиту
II. Пропозиція товару на ринку. Графік пропозиції
2.1. Ціна й обсяг пропозиції товарів
2.2. Особливості ринкової пропозиції
III... Ціна ринкової рівноваги
3...1. Рівноважна ціна
3.2. Встановлення рівноважної ціни
3.3. Приклад розрахунку рівноважної ціни на умовному ринку
IV. Еластичність попиту та пропозиції
4.1. Еластичність, показник цінової еластичності
4.2. Варіанти еластичності попиту
4...3. Еластичність пропозиції
V. Порушення ринкової рівноваги цін
5...1. Податок і рівноважна ринкова ціна
5.2. Контроль над цінами
Висновок
Список використаної літератури
Вступ
Ринкова економіка – це нескінченна взаємодія попиту та пропозиції. Розробка простої моделі такої взаємодії склала цілу епоху в історії економічної науки. І хоча з тієї пори минуло більше двох сторіч, саме з неї починається теоретичне знайомство із сучасною ринковою економікою: справа в тому, що через цю модель можуть бути описані всі економічні процеси.
У даній роботі я спробую об'єднатити всі існуючіі знання про взаємозалежні категорії - «попит» і «пропозиція», ринкова рівновага цін, попиту та пропозиції, а також поговоримо про ринкову еластичність та наслідки порушення ринкової рівноваги котрі можуть виникнути внаслідок втручання в цей природній процес ззовні..
I. Попит і його зміна. Графік попиту.
1.1. Попит.
Попит – це одна зі сторін багатомірного процесу ринкового ціноутворення. Характерні для нього причинно-наслідкові залежності мають вид стійко діючих економічних законів. Зокрема, закон попиту виражає:
-зворотну залежність між ціною і кількістю товарів, які купуються;
-поступове убування попиту на даний чи товар послугу.
Відповідно до закону попиту, за інших рівних умов кількість товарів, що купуються, чи послуг залежить від рівня їхніх цін. При цьому, чим вище ціна й чіткіша тенденція до її росту, тим меншу кількість товарів чи послуг буде куплено споживачами. Якщо ціна товару зростає, то обсяг продажу товару, відповідно до падіння попиту, знижується. І навпаки, якщо ціна знижується, то падіння обсягу продажів даного товару чи послуги зростає. Залежності подібного характеру виникають, наприклад, у наступних ситуаціях: коли ринки дефіцитні, тобто очевидна недостача яких-небудь товарів і послуг, то ціни на ці товари і послуги неминуче будуть рости. Навпроти, коли на ринок надходить більше товарів і послуг даного виду, то їхня реалізація, тобто продаж, можлива лише за умови зниження цін.
Закон попиту відображає й інший важливий процес: поступове убування попиту. Зниження кількості продажів даного товару чи послуги відбувається не тільки внаслідок росту ціни, але і внаслідок насичення споживчого попиту. Убування попиту відбувається тому, що кожна наступна покупка того самого чи товару послуги приносить споживачу порівняно меншу користь, вигоду, задоволення(згідно закону “склянки води”).
1.2. Зміна кривої попиту.
У даному випадку закон сполучений з дією закону убуваючої граничної корисності економічних благ(закон “склянки води”). На ринку це виявляється в тому, що продаж кожної додаткової одиниці товару стає можливим лише при ціні, що знижується. Споживачі здійснять додаткову покупку даного товару чи послуги лише за умови, що ціни на них знизяться.
Особливий характер залежності між ціною товару і кількістю його продажу а також поступове убування попиту показані на рис. 1.
Р D
A
B
D
O Q
Рис. 1. Крива попиту
Крива попиту, яка помірно опускається, має негативний нахил, тому що описує зворотну лінійну залежність між двома змінними - ціною і кількістю продажу товару, а також знижується гранична корисність кожної додаткової покупки однойменного товару, що обумовлюється падінням його ціни.
Якщо ціна товару зростає від точки В до точки А, то обсяг продажу знижується. Це показано стрілками на осях графіка. Напрямок стрілок на осях графіка змінюється на протилежний, якщо ціна знизиться в напрямку від точки А до точки В. Любій точці – А, В и т.д. - на кривій попиту DD відповідає визначене значення двох змінних– ціни й обсягу продажу. Рух по кривій попиту з однієї точки в будь-яку іншу показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, викликає інший зворотний рух, тобто рух обсягу продажу. Крива попиту DD не змінилася, її зсуву в ту чи іншу сторону не відбулося. Це означає, що попит не змінився, він залишився колишнім: зміну цін змінює лише обсяг продажу товару, але не попит.
Розглянемо інший випадок. Змінюються не співвідношення цін і обсяги продажів, а так звані нецінові фактори: доходи покупців, їхні суб'єктивні смаки, мода, споживчі характеристики товарів і т.п. Що відбувається в подібних випадках з кривою попиту? Відповідь однозначна: зміна нецінових факторів попиту викликає переміщення і зміну конфігурації, нахилу кривої попиту, виражаючи зміну кількості проданих товарів по тій ж, незмінній ціні. Попит не буває статичним, він постійно міняється під впливом нецінових факторів, про що свідчить той чи інший зсув кривої попиту. Ще раз підкреслимо: до числа таких нецінових факторів, що змінюють попит покупців, відносяться наступні:
-рівень доходів у суспільстві;
-розміри ринку даного товару і наявність на споживчих ринках взаємозамінних і взаэмодоповнюючих товарів;
-суб'єктивне відношення покупців до товарів;
-гарантійний і післягарантійний сервіс проданих товарів і т.п.
P D D1P D1 D
A A1 A A1
D1 D1
D D
O Q O Q
Q Q1 Q Q1
Рис. 2а. Ріст попиту під впливом Рис. 2б. Зменшення попиту під
Нецінових факторів впливом нецінових факторів
На рис. 2а пунктирною кривою попиту показане його збільшення під впливом нецінових факторів. Ріст попиту - це зсув усієї кривої вправо і нагору, що означає збільшення обсягу продажу товару по тій же, не змінній ціні.
На рис. 2б показане зменшення попиту: пунктирна крива попиту змістилася вліво і вниз. Це зменшення попиту також викликано неціновими факторами і виражається в зниженні обсягу продажів при незмінній ціні за одиницю товару.
II. Пропозиція товару на ринку. Графік пропозиції.
2.1. Ціна й обсяг пропозиції товарів.
Зміна попиту на товари викликає адекватну реакцію з боку ринкової пропозиції цих товарів.
Пропозиція товарів на ринку – це інша, не менш істотна, сторона підприємництва, що виражає пряму залежність між ціною і кількістю товарів, вироблених і пропонованих до продажу. Ціни й обсяг продажів товарів змінюються прямопроційно: якщо ціна підвищується, то на ринок буде надходити до продажу більше товарів. І навпаки, якщо ціни на даний товар знижуються, його виробництво і пропозиція на ринках будуть також скорочуватися.
Основним, головним фактором тут виступає ціна. По кожному з безлічі товарів ціна свідчить про необхідність або скорочення його випуску, якщо попит знизився, або про нарощування його виробництва, якщо попит стабільний чи підвищується. Від рівня цін пропонованих товарів залежить виторг, доход, прибуток. Чим вони вище, тим оперативніше росте ринкова пропозиція товарів, і навпаки. У цьому значенні пропозиція товарів на ринку – це складний процес, що вимагає від організації випуску, при необхідності быльшої кількості продукції або переорієнтації виробництва товарів відповідно до потреб. Ринкова пропозиція товарів має сенс тільки тоді, коли це підтверджують задовольняючі її ціни. При незадовільних цінах чи тенденції до їхнього зниження буде потрібна складна підприємницька діяльність по переорієнтації ресурсів, зміні технологій, обсягів випуску і продажів товарів.
Точка А на кривій пропозиції SS показує більш високий рівень ціни Р1 і зрослий обсяг товарів Q1, пропонованих до продажу на ринку; точка В на кривій пропозиції показує ситуацію, що змінилася: зниження ціни до рівня Р2, якому відповідає скорочення пропонованих до продажу товарів Q2.
Як видно з мал. 3, пропозиція товарів має вид кривої з позитивним нахилом, що відображає пряму залежність між двома змінними– ціною товару і його кількістю, чи обсягом для продажу на ринку.
Загальний вид кривої пропозиції не містить нічого випадкового: вона являє собою моментальну «фотографію», ілюстрацію закону пропозиції, тобто руху виробництва в строгій відповідності з економічною доцільністю, що підтверджується чи спростовується ринковою ціною. Закон пропозиції (див. рис. 3) говорить, що, за інших рівних умов, чим вища ціна товарів, тим більша їхня кількість може бути вироблена і представлена до продажу на ринках.
Р S
P1 A
B
P2
S D