Коливність цін в часі і просторі характеризують за допомогою показників варіації: групування одноіменних товарів за рівнем цін; рівень територіальної коливності цін (групування регіонів, населених пунктів за рівнем цін;
рівень стійкості цін у динаміці (коефіцієнт апроксимації трендової моделі);
рівень сезонних та циклічних коливань цін.
Динаміку цін на окремі товари, товарні групи і всіх товарів характеризують за допомогою індексного методу: індивідуальних, групових та зведених індексів цін, індексів середніх цін.
Відповідність ціни якості товару, залежність від соціально-економічних факторів статистика характеризує за допомогою параметрів моделей, коефіцієнтів, індексів, експертних оцінок.
24.3. Принципи реєстрації цін
В умовах централізованої планової економіки основним методом реєстрації цін є жорсткий документований, суцільний їх облік, що одержав назву прейскурантного. Його можна в певній мірі вважати оправданим в умовах політики стабільних цін та відносно неширокого асортименту товарів.
З переходом до ринкових відносин офіційне визнання в Україні одержала концепція вибіркової системи реєстрації цін, що узгоджується з практикою міжнародної статистики. До 90 років в Україні цей метод статистичного спостереження за цінами здійснювався в межах статистики колгоспної торгівлі та споживчої кооперації.
Перехід державної статистики на вибіркову систему реєстрації цін передбачає дотримання таких принципів:
• відмову від масового документованого, суспільного обліку цін, який в умовах різних форм власності практично неможливий;
• повне охоплення всіх форм і видів торгівлі;
• формування споживчого кошика, тобто набір товарів-представників;
• впровадження системи поправок на зміну якості товарів. Вибіркова сукупність формується за схемою:
1. Періодичність вибірки.
Оптимальною вважається щомісячна реєстрація цін. По окремих товарах реєстрація цін при необхідності може здійснюватися за менш тривалі періоди (щодекадне, щоденно).
2. Вибір товарів-представників.
Проводиться відбір товарів, які репрезентують всю сукупність товарів і розкривають загальні тенденції, закономірності рівнів цін.
Товар-представник- це конкретна марка, артикул або невелика товарна група.
Відбір товарів-представників з всієї сукупності, згрупованої за характером використання товарів, можна проводити за критеріями: частка даного товару в обсязі реалізації товарної групи, можливість регулярного одержання даних, варіація індивідуальних індексів в групі, ступінь кореляції у динаміці цін товарів групи.
В Україні статистичними органами здійснюється спостереження за цінами по 22 товарах-представниках. Для порівняння: споживчий кошик в Англії складається з 350 продуктів і послуг представників, в Німеччині - 475-США - 300, Франції - 250.
3. Вибір конкретної різновидності товару-представника.
При реєстрації ціни товару-представника дається детальна специфікація товару - перелік його узагальнених споживчих ознак, визначення яких вимагає певних експертних знань- Щоб вказані параметри товару були стабільними, повинні враховуватися їх зміни. В сучасних умовах конкретні параметри специфікації (назва торгової фірми, її розмір, якісні ознаки і інші) визначаються самостійно реєстратором.
4. Вибір виду реєстрованої ціни.
Можливі чотири варіанти реєстрованої ціни товару-представника: середня арифметична проста, середня арифметична зважена, модальна. За нині діючою методикою реєструється модальна ціна, тобто ціна товару за найбільшим обсягом реалізації в товарній групі.
5. Вибір території, населених пунктів, підприємств торгівлі.
Можливі такі методи: пропорційний відбір великих, середніх і малих міст та сіл (географічних, адміністративних регіонів);
включення у вибірку всіх міст з чисельністю населення, що перевищує задану, а з решти відбір проводиться з імовірністю, пропорційній їх величині;
вибірка з врахуванням дисперсії, сприяє зменшенню розкиданості (дисперсія ціни чи доходу в регіоні не повинна перевищувати загальної величини дисперсії);
вибірка на базі інтервального групування населених пунктів. Одиниця з меншим обсягом ознаки, наприклад, чисельності населення має однакову імовірність з всіма іншими одиницями групи попасти у вибірку;
гніздова вибірка (за допомогою пластерного аналізу виділення територій, однорідних за сукупністю цін на основні товари).
В залежності від мети дослідження, географічного положення держави та її можливостей може застосовуватися будь-який з методів вибірки або в їх комбінації. У багатьох європейських країнах з причин дорожнечі дослідженню піддаються лише столиці і деякі великі міста, що в певних умовах веде до помилкових висновків щодо інших міст держави. ^ США у вибірку включаються 12 міст (з населенням понад 1 млн.чол.), інші розбиваються на З групи з врахуванням густоти населення, рівня доходів, кліматичних умов, в яких проводиться випадковий відбір.
В кожному міст) дослідженню піддаються 2-3 найбільш крупних універсальних та спеціалізованих магазини. У США вибірка магазинів щорічно на 20% оновлюється. До неї входять магазини, які найчастіше відвідуються сім'ями, що досліджуються. В Україні ця методика достатньо ще не відпрацьована. Пропонується така черговість відбору: населені пункти; сім'ї; магазини, що відвідуються ними; конкретні товари в цих магазинах. Для раціоналізації вибірки проводяться спеціальні серії вибіркових обстежень населених пунктів, сімей, магазинів.
Система спостереження за цінами включає вибіркове обстеження контрактів-договорів, використання матеріалів фінансових і інших перевірок та даних податкових органів- Важливою є будь-яка інформація: маркетингова, торгових кореспондентів, публікації великих компаній та економічних інститутів.
24.4. Аналіз рівня і структури цін
При статистичному спостереженні за цінами реєструються їх рівні на певні дати або дати зміни рівнів. У першому випадку внаслідок реєстрації утворюються моментні ряди динаміки цін, в другому - інтервальні, які характеризують рівні цін в інтервалі від одної дати до іншої-
Отже, рівень ціни - це узагальнюючий показник, який характеризує величину ціни на той чи інший вид товару на певний момент або за певний період часу на конкретній території.
При визначенні індексів виникає потреба в обчисленні середніх цін на окремі товари. Якщо ціни змінювались протягом місяця, кварталу, року, то розраховують середньомісячні, середньоквартальні та середньорічні ціни. Якщо ціпа на певний товар в різних регіонах (містах) України характеризується різними рівнями, то визначають середню ціну на цей товар в цілому по Україні.
Багатий первинний матеріал, що дає статистика, дозволяє ретельно підійти до обчислення середніх цін. Як правило, середні ціни розраховуються за допомогою середніх зважених. В якості ваг використовуються різні дані, що зумовлює вибір відповідного виду середньої. Так, в якості ваги може виступати кількість натуральних одиниць проданого товару. Наприклад, до березня ціна товару А складала 4 гривні за 1 кг, а з 1 березня вона становила З гривні за 1 кг; відомо також, що за січень-лютий місяці було продано 1000 кг, а у березні - 700 кг цього товару.
Як розрахувати середньоквартальну ціну товару «А»?
Склавши добутки кількості одиниць проданого товару на його ціну, одержимо суму, яка виражає фактичний оборот від продажу товару «А» за квартал. Розділивши її на кількість одиниць проданого товару за квартал, одержимо середню ціну товару «А» за І квартал. ЇЇ можна виразити у вигляді формули середньої арифметичної зваженої:
Середня арифметична зважена застосовується в тих випадках, коли є кількісний облік реалізованих товарів.
В практиці статистичної роботи нерідко зустрічаються випадки, коли немає кількісного обліку проданого товару в натуральних одиницях, а лише виручка (оборот) від його реалізацій у вартісному виразі та відповідні рівні цін. Припустимо, що у розглянутому прикладі відомо не кількість проданого
товару за січень-лютий і березень місяці, а у гривнях: 4000 грн. за січень-лютий і 2100 грн. за березень. Якщо застосувати середню арифметичну зважену, тобто перемножити оборот на відповідні ціни і суму добутків розділити на суму оборотів, то результат буде невірним - 3,7 грн. замість 3,6 грн. У наведеному прикладі середню ціну на товар за І квартал слід розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої:
Таким чином, можна сформулювати загальне правило: якщо в якості ваг при обчисленні середньої ціни застосовують оборот у гривнях, то середню ціну необхідно розраховувати за формулою середньої гармонійної зваженої.
В тих випадках, якщо невідомі ні кількість натуральних одиниць проданого товару, ні вартість реалізації, що відповідають різним рівням цін, то в якості ваг при обчисленні середніх цін використовується кількість днів торгівлі/
Припустимо, що до 20 березня ціна була на рівні 5 грн. за 1 кг, а з 21 березня вона знизилась до 4,5 грн. Необхідно визначити середню ціну за березень місяць, коли невідомо, скільки або на яку суму було продано товару з І по 20 і з 21 по 31 березня. Зважуємо за кількістю днів торгівлі. У березні за ціною 5 грн. здійснювалась торгівля 20 днів (з 1 по 20), а за ціною 4,5 грн. -11 днів (з 21 по 31). Виникає питання: який вид середньої необхідно застосувати - середню арифметичну чи середню гармонійну зважену. На основі попередніх прикладів неважко було помітити, що при обчисленні середніх цін середня арифметична застосовується при зважуванні за кількістю проданого товару, а середня гармонійна - при зважуванні за товарооборотом. Отже, необхідно вирішити питання: який розподіл в часі краще відображає зважування за кількістю днів торгівлі, кількістю проданого товару чи товарообороту? Зміна ціни, як правило, відчутно впливає на кількість проданого товару: якщо ціна знижується - кількість проданого товару зростає, якщо ж ціна зростає - кількість проданих одиниць товару знижується. Отже, розподіл кількості проданого товару не відповідає розподілу днів торгівлі за старою і новою цінами. Інша справа - розподіл товарообороту. При зниженні цін збільшена кількість реалізується за більш низькими цінами, що знижує загальну суму товарообороту. І навпаки, при зростанні ціни зменшена кількість проданого товару оцінюється за більш високими цінами. Таким чином, розподіл товарообороту точніше відповідає розподілу днів торгівлі за старою та новою ціпами. Тому при зважуванні за кількістю днів торгівлі застосовується середня гармонійна.