Другий етап дослідження включає проведення вищеназваних методик з тими ж самими студентами на 4-ому та 5-ому курсах (до і після проходження професійно-консультативної практики).
Порівняння отриманих показників методики семантичного диференціалу Ч. Осгуда дало такі результати: позитивна кореляція t(ху) за Пірсоном між фактором А “Реальне Я” та фактором А “Професійне Я” -t=0,54 приa= 0,01; фактором В “Реальне Я” та фактором В “Професійне Я” - t = 0,56 при a = 0,01; фактором С “Реальне Я” та фактором С “Ідеальне Я” - t = 0,44 при a = 0,01 (4курс - до проходження професійно-консультативної практики), а також між фактором В“Реальне Я” та фактором В “Професійне Я” - t =0,43 при a=0,05(5 курс - після проходження практики).
Значущі кореляції між показниками фактора А “Реальне Я” іфактора В “Ідеальне Я” - t = 0,44 при a= 0,05 та показниками фактора А “Реальне Я” і фактора В “Професійне Я” - t = 0,61 при a= 0,01 ( 4 курс) і відсутність позитивної кореляції t(xy) за виключенням кореляціїміж фактором С “Реальне Я” та фактором В “Професійне Я” - t = 0,45 при a = 0,05 (5 курс) свідчить про певні зміни в оцінюванні названих вище понять.
Визначення середньогрупових значень семантичної відстані міжоцінювальними поняттями дало можливість наочно побачити різницю воцінюванні названих понять. Дуже добре це простежується за факторами оцінки та сили. Середньогрупова матриця факторних навантажень оцінювальних понять методики семантичного диференціалу представлена у таблиці 1:
| Назви факторів | Фактор оцінки (А) | Фактор сили (В) | Фактор акт-ті (С) | |||
| 4 курс | 5 курс | 4 курс | 5 курс | 4 курс | 5 курс | |
| Реальне Я | 1,36 | - 0,12 | 1,34 | 1,51 | 0,39 | 1,25 |
| Ідеальне Я | 1,88 | 0,58 | 2,14 | 1,92 | 0,46 | 2,32 |
| Професійне Я | 1,98 | 0,68 | 2,02 | 1,82 | 0,77 | 1,57 |
Такі дані свідчать про динамічність процесу усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами. Після закінчення рефлексивно-професійного тренінгу був проведений діагностичний зріз за вказаними методиками. За методикою семантичного диференціалу виявились відмітні показники оцінювання студентами понять “Реальне Я”, і “Професійне Я” у порівнянні із 3-ім курсом навчання.
Знову при оцінюванні поняття “Реальне Я” помічено його віддаленість від поняття “Ідеальне Я” та “Професійне Я” (4 курс) та суттєве зміщення поняття “Реальне Я” по фактору А (оцінки). Неадекватність самооцінки позначається розірваністю оцінюваних понять “Реальне Я” та “Ідеальне Я”. “Професійне Я” дуже близьке із поняттям “Ідеальне Я”, що пояснюється неадекватністю самооцінки. Аналогічні показники можна відмітити й по фактору С (активності).
Таблиця 2.
| Середньогрупові значення семантичної відстані за методикою семантичного диференціалу (4 та 5 курс) | |||
| Д1 | Д2 | Д3 | |
| 4 курс | 1,26 | 1,88 | 1,12 |
| 5 курс | 1,64 | 1,65 | 1,20 |
Примітка: Д1 - семантична відстань між поняттями “Реальне Я” та “Ідеальне Я”;
Д2 - семантична відстань між поняттями “Реальне Я” та “Професійне Я”;
Д3 - семантична відстань між поняттями “Ідеальне Я” та “Професійне Я”;
Показники методики семантичного диференціалу співставлялись із показниками скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів практичної діяльності за методикою вивчення граничних смислів (модифікований варіант). Для порівняння результатів підрахунку семантичної відстані та числа вузлових категорій ми використовували Х2 критерій Пірсона (Див. таблицю 3).
Що стосується розвитку особистісних характеристик майбутнього спеціаліста, то нами відмічена закономірність змінення показників після проходження рефлексивно-професійного тренінгу на 3-ому курсі та відносна їх стабілізація на 4 та 5 курсах (Див. таблицю 4).
На завершення ми констатуємо, що усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами залежить не лише від інтенсивних формуючих впливів. Як бачимо, стійкість комплексу об`єднання понять “Реальне Я”, “Професійне Я” та “Ідеальне Я” виявилась умовною, і в процесі навчання має тенденцію до варіювання.
Таблиця 3.
Статистично значущі відмінності показників методик
семантичного диференціалу та вивчення граничних смислів
| Показники, які порівнюються | Х2 - критерій Пірсона | |||
| 3 курс | 4курс | 5 курс | ||
| до експ. | після експ. | |||
| Семантична відстань між поняттями “Реальне Я” та “Ідеальне Я” | 17,56 | 18,17 | 16,81 | 17,24 |
| -//- “Реальне Я” та “Професійне Я” | 16,18 | 15,75 | 16,24 | 15,41 |
| -//- “Ідеальне Я” та “Професійне Я” | 17,45 | 18,35 | 16,24 | 16,35 |
| Число вузлових категорій | 16,34 | 20,05 | 18,45 | 18,35 |
Примітка: ступень свободи df = 5.
дані значимі при a = 0,001.
Визначення факторів такого змінення оцінювання понять може скласти перспективність розгляду цієї проблеми. Щодо психолого-педагогічних рекомендацій покращення учбового процесу, то з результатів дослідження можна стверджувати, що розплановане активно-соціальне навчання студентів-практичних психологів може виступити основою їх успішного усвідомлення професійного образу. Це повинна бути система, яка б чітко слідувала всім факторам змінення (розходження) власних і професійних домагань.
Таким чином, проведені діагностичні проби у вивченні особливостей скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів професійної діяльності як відрефлексованого суб'єктивного угрупування та інтегрування в пояснюючі структури змісту майбутньої професійної діяльності, а також фіксація зміщень семантичної інтерпретації усвідомлення образу професійної діяльності і розвитку необхідних якостей майбутнього фахівця виступили оптимальним контролем професійного самовизначення практичних психологів.
Визначення психологічних параметрів усвідомлення професійнрго образу майбутніми практичними психологами обумовлене смисловою легітимністю всього процесу навчання.
Таблиця 4
Результати виконання експериментальних завдань
студентами-практичними психологами
| Методики | Показники, які | 3 курс | 4 курс | 5 курс | Критерій | a | |
| порівнюються | до екс. | після ек | |||||
| Опитувальник Г.Айзенка | нейротизм | 15,5 | 13,1 | 11,7 | 13,2 | Манна Уітні | 0,05 |
| Опитувальник Ч.Спілбергера | особистісна тривожність | 54,1 | 55,5 | 35,8 | 47,4 | -//- | -//- |
| Опитувальник А.Мегрябана | прагнення до прийняття | 129 | 142 | 150 | 162,7 | -//- | -//- |
| страх неприйняття | 128 | 105 | 132 | 130 | -//- | -//- | |
| Опитувальник Е.Шострома | самоактуаліза-ція | 41,8 | 78 | 60,8 | 63,2 | -//- | -//- |
| Опитувальник | фактор A | 4,6 | 6,5 | 7,2 | 7,5 | Біно- | -//- |
| Кеттела | фактор C | 5,3 | 7,0 | 4,8 | 4,5 | міальний | -//- |
| (форма А) | фактор G | 5,7 | 6,3 | 6,0 | 6,2 | -//- | -//- |
| фактор L | 4,4 | 4,0 | 5,2 | 4,8 | -//- | -//- | |
| фактор O | 6,3 | 6,8 | 6,0 | 6,5 | -//- | -//- | |
| фактор Q3 | 4,7 | 7,6 | 6,5 | 7,2 | -//- | -//- | |
| фактор Q11 | 6,1 | 4,9 | 5,1 | 5,0 | -//- | -//- | |
| Методика | октанта III | 6,8 | 6,5 | 7,2 | 6,5 | -//- | -//- |
| ДМС | октанта IV | 7,7 | 5,1 | 5,5 | 5,0 | -//- | -//- |
| Т.Лірі | октанта VII | 7,8 | 9,6 | 9,7 | 10,0 | -//- | -//- |
Встановлений нами взаємозв`язок між показниками розвитку характеристик майбутнього практичного психолога як комплексу особистісних (доброзичливість, відвертість, толерантність, легкість у спілкуванні, активність тощо), суб'єктних (прагнення допомагати іншим, здатність до співчуття, схильність до самоповаги, прояв творчої активності тощо) та індивідних (емоційна стійкість, врівноваженість, контроль емоцій тощо) якостей та типом скоординованості особистісних смислів відносин студентів до компонентів професійної діяльності підтверджує динамічний характер професійного самовизначення студентів-практичних психологів.
В нашому дослідженні психологічних параметрів усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами досить цікавим виявився факт змінення семантичних інтерпретацій образу професійної діяльності без відповідних змінень в особистісних характеристиках. Тому, слід враховувати так звані неконтрольовані фактори (іноді неусвідомлювані) формування професійних смислів. Тому ми можемо передбачити, що учбово-професійна діяльність складається не тільки з трансляції предметного змісту навчальних ситуацій, але й з передачі суб`єктивного досвіду осіб, з якими студент входить у взаємодію. Однак, ця ділянка роботи залишаєтся у перспективі дослідження.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ананьєв Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: 1969.
2. Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. - М.:1980.
3. Вилюнас В.К. Психологические механизмы мотивации человека. - М.: 1990.
4. Вірна Ж.П. Формування професійного ставлення до клієнта в процесі підготовки практичних психологів. Автореферат дисер. На здобуття наук. ступеня канд. психол. наук. - К.: 1996.
5. Головаха Е.И. Жизненная перспектива и профессиональное самоопределение молодежи. - К.: 1988.
6. Давыдов В.В. Категория деятельнооти и психического отражения в теории А.Н. Леонтьєва. - Вестник Моск. ун-та. Серия №14. “Психология”, 1979. - № 4. - С. 25-41.
7. Климов Е.А. Поихология профессионального самоопределения. - М.: 1996.
8. Леонтьев Д.А. Структурная организация смысловой сферы личности.- Автореферат диссертации на соиск. науч. степени канд. психол. наук. - М.: 1988.
9. Петренко В.Ф. Психосемантика сознания. - М.: 1988.
10. Платонов К.К. Структура и развитие личности. - М.: 1986.
11. Смирнов С.Д. Психология образа: проблема активности психического отражения. - М.: 1985.
12. Шмелёв А.Г. Введение в експериментальную психосемантику: теоретико-методологические основания и психодиагностические возможности. - М.: 1983.
АНОТАЦІЯ
В даній статті представлено експериментальне дослідження усвідомлення професійного образу майбутніми практичними психологами. Виділені психологічні показники даного процесу подані у порівняльному аналізі щодо формуючих впливів. Теоретичний виклад матеріалу базується на авторській позиції смислової легітимації в професійному самовизначенні практичних психологів.