Регіональні диспропорції позначаються на криміногенній ситуації в країні, сприяючи утворенню областей з підвищеною концентрацією злочинності, міграції кримінально-активних елементів.
Як свідчить аналіз, до криміногенних факторів в економічній сфері можна віднести:
- технічна відсталість основних фондів, зниження рівня науково-технічного потенціалу;
- недостатність інвестицій;
- повільне реформування інституційних відносин;
- значні диспропорції в структурі економіки;
- виникнення нових форм господарювання, різке зростання кількості господарюючих суб’єктів;
- функціонування потужного тіньового сектору, перш за все підпільної економіки;
- скорочення обсягу ВВП;
- існування паралельного неконтрольованого грошового обігу;
- бартерізація фінансової системи;
- значний зовнішній борг;
- складність та неефективність податкової системи;
- істотні регіональні диспропорції в розвитку економіки.
- До чинників антикриміногенного характеру належать:
- розширення форм залучення інвестицій в країну;
- зростання обсягів промислового виробництва;
- відносна стабільність курсу національної грошової одиниці, невисокі темпи зростання та відсутність різких коливань рівня інфляції та цін;
- нормалізація ситуації з внутрішнім державним боргом, зростання обсягу державних надходжень та зменшення рівня дефіциту державного бюджету;
- наявність ядра областей з високим потенціалом економічного розвитку.
Соціальна сфера
7. Рівень матеріального забезпечення населення
7.1. В 2001 р. збереглася тенденція зменшення реальних грошових доходів населення - основного джерела існування більшості громадян.
Таблиця 8
Динаміка реальних грошових доходів населення
| Рівень реальних грошових доходів | 1997 | 1998 | 1999 | 2001 |
| у % до попе-реднього року | - 13,8 | - 7,2 | - 4,7 | - 11,8 |
З таблиці видно, що зростання номінальних доходів не встигає за інфляцією, внаслідок чого реальні грошові доходи населення знов істотно скоротились. Середньомісячний грошовий дохід на душу населення зменшився в порівнянні з минулим роком з 91,7 до 88,8 грн.
Попри певне скорочення значною залишається заборгованість з виплати заробітної плати та інших видів соціальних виплат. Її загальний обсяг становить в даний час близько 32,7 млрд.грн. Збільшилась заборгованість в Запорізькій, Полтавській і Харківській областях. Значним є рівень заборгованості у Тернопільській області - 5,1 місяця, Рівненській - 4,3, Херсонській - 3,7 місяці при загальній заборгованості по місцевих бюджетах - 1,4 місяця.
7.2. За статистичними даними в Україні спостерігається низький рівень оплати праці ряду категорій працівників. Найвищий рівень оплати праці відмічається у працівників атомних електростанцій (487 грн.), газової (443 грн.), нафтодобувної (441 грн.) та нафтопереробної промисловості (407 грн.). Натомість працівники охорони здоров’я, соціального забезпечення, освіти, культури отримують у 3 рази менше.
Дія двох зазначених факторів звужує можливість існування за рахунок легальних джерел і сприяє поширенню серед громадян протиправних форм здобуття доходів.
7.3. В 2001 р. вдалося досягти скорочення рівня заборгованості з соціальних виплат. За період діяльності Уряду заборгованість з заробітної плати працівників бюджетних установ було зменшено на 53,6%, заборгованість з стипендій була ліквідована взагалі, на 36,2% знизився рівень заборгованості з різних соціальних виплат, на 5,2% - заборгованість з усіх видів пенсій.
Головне значення цього чинника полягає в тому, що він означає для суспільства певне покращання економічної та соціальної ситуації, закінчення періоду тривалого падіння, підтверджує дієвість державної економічної політики. Все це позитивно позначається і на криміногенній ситуації.
8. Соціальна структура населення
8.1. Соціальна структура населення характеризується перш за все зростанням долі осіб з невисоким рівнем доходів та різкою поляризацією за цим показником. Так, за вибірковими статистичними даними питома вага осіб, чий середньодушовий грошовий дохід у місяць складає до 30 грн., становить 16,4%, від 30 до 60 грн. - 26,5%, від 60 до 90 грн. - 22,3%, від 90 до 120 грн. - 15,0%, від 120 до 180 грн. - 12,9%, від 180 до 240 грн. - 8,1%, від 240 до 300 грн. і вище - 2,8%. Отже, більше половини населення знаходяться у скрутному матеріальному становищі, з них близько третини перебувають за межею малозабезпеченості, 27-29% - мають змогу більш-менш пристойно харчуватись і задовольняти деякі поточні потреби і 10-11% є певною мірою забезпеченими. Ці дані дають уявлення про картину в цілому, але оцінювати їх слід дуже обережно, перш за все, через неврахування доходів тіньового сектора економіки, великих доходів багатих осіб тощо.
8.2. В країні спостерігається поступове формування забезпеченого прошарку населення середнього класу. Внаслідок кризової ситуації кінця 1999-початку 2001 р. його питома вага до всього населення в суспільстві дещо зменшилась, але і зараз за оцінками складає 8-10%. Офіційні статистичні дані не дають можливості більш чітко визначити кількісні параметри цього прошарку населення та охарактеризувати його структуру. Одним з показників процесу формування середнього класу є постійне зростання вкладів у комерційних банках України.
Таблиця 9
Динаміка вкладів населення у комерційних банках України в
національній та іноземній валюті (на кінець року, млн.грн.)
| 1997 | 1998 | 1999 | 2001 | |
| Всього | 1277 | 2297 | 3089 | 4325 |
| у тому числі: | ||||
| Ощадбанк | 565 | 767 | 811 | 1137 |
| інші комерційні банки | 666 | 1530 | 2278 | 3188 |
Вклади населення протягом останніх років зростали дуже високими темпами: у 1998 р. - +79,9%, у 1999 р. - + 34,5%, у 2001 р. - + 40,0%. У поточному році вони склали 4,3 млрд.грн. Зрозуміло, що ці гроші не можуть належати більшості населення, яке перебуває у дуже скрутному становищі. Отже, достатньо обгрунтованим є припущення про зростання грошових нагромаджень саме середнього класу.
Антикриміногенне значення цього процесу полягає в тому, що він відбиває формування соціальної основи ринкової економіки, підтягує до свого рівня інші верстви населення, демонструє дієвість ринкових реформ.
Величезний відсоток збіднілого населення з одного боку і наявність соціальних груп з великими доходами є дуже небезпечним в соціальному плані. Цей фактор породжує у частини населення, особливо молоді, прагнення до досягнення добробуту будь-яким чином, в тому числі шляхом скоєння злочинів.
8.3. Негативною характеристикою соціальної структури є зростаюча маргіналізація частини населення. За оцінками експертів в містах зростає кількість дітей та підлітків, що втратили родичів, залишили сім’ю і знаходяться поза контролем суспільства. В великих містах їх кількість сягає 15-20 тис.осіб. Вони схильні до антисуспільних форм поведінки, жебракують, скоюють крадіжки, грабежі. За останні роки збільшилась чисельність безпритульних і жебраків.
Ці категорії населення формують специфічне антисуспільне середовище, яке дедалі більше впливає на криміногенну ситуацію.
9. Зайнятість населення
9.1. Зростання кількості безробітних є вагомим криміногенним чинником, негативний вплив якого знаходить безпосереднє відображення в статистиці злочинності.
Таблиця 10
Динаміка кількості офіційно зареєстрованих безробітних в Україні
| 1997 | 1998 | 1999 | 2001 | |
| Всього (тис.) | 126,9 | 351,1 | 637,1 | 1181 |
| % до попе-реднього року | - | + 176,7 | + 81,5 | + 85,4 |
Динаміка кількості офіційно зареєстрованих безробітних є дуже високою. Протягом останніх трьох років їх кількість зростала щороку в середньому більш ніж у два рази. Але їх кількість за офіційними даними є відносно невеликою і складає 5% працездатного населення відповідного віку. Найбільшим цей показник в 2001 р. був в Івано-Франківській (7,2%), Чернігівській (6,5%), Волинській (6,0%), Житомирській (5,8%), Рівненській (5,6%), Тернопільській (5,4%), Сумській (5,3%) та Закарпатській (5,1%) областях.
Між тим, є підстави стверджувати, що офіційні показники безробіття далеко не в повній мірі відбивають реальні масштаби цього соціального явища. За результатами вибіркових обстежень населення, проведених у жовтні 1996-1998 рр. та у листопаді 1999 р., дані, розраховані за методологією Міжнародної організації праці, виглядають наступним чином.