Харківська національна юридична академія
ДИПЛОМНА РОБОТА
НА ТЕМУ:
“АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
ЗА 2001 РІК
ТА ПРОГНОЗ НА 2002 РІК”
І. Фактори злочинності
Криміногенна ситуація в Україні в 2001 р. характеризувалась певним покращанням в порівнянні з минулими роками. Дія усталених криміногенних процесів та явищ, притаманних суспільству в кризовий період, була послаблена внаслідок позитивних зрушень, що відбулися в економічній, політичній та соціально-психологічній сферах життя країни. Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р. виглядають наступним чином:
Економіка
1. Стан основних фондів, рівень їх науково-технічного розвитку
На більшості підприємств України всіх галузей виробництва спостерігається технічна відсталість основних фондів, зниження рівня науково-технічного потенціалу.
Абсолютна більшість підприємств працюють на морально застарілому обладнанні, яке не оновлюється десятиліттями. Від третини робітників в промисловості до 3/4 – в сільському господарстві як і раніше зайняті не кваліфікованою ручною працею.
Незначним є рівень інноваційної діяльності, запровадження нової техніки. За даними Державного інноваційного фонду України на грудень 2001 р. було завершено лише 610 інноваційних проектів, внаслідок реалізації яких було вироблено продукції на 476 млн. грн., або 0,3% від загального обсягу продукції, створено та збережено 22.5 тис. робочих місць. Обсяги коштів фонду, які спрямовуються на фінансування інноваційних проектів, зменшились з 403,9 млн.грн. в 1999 р. до 187.4 млн.грн. в 2001 р.
Рівень основних показників, що відбивають інноваційну діяльність, має стійку тенденцію до зменшення.
Таблиця 1
Інноваційна діяльність промислових підприємств
| 1997 | 1998 | 1999 | 2001 | |
| Комплексно механізовано та автоматизовано | 129 | 101 | 102 | 96 |
| Введено в дію механізованих потокових і автоматичних ліній | 170 | 140 | 174 | 157 |
| Нових прогресивних і технологічних процесів | 2138 | 1905 | 1348 | 1081 |
Наявність цього фактору зумовлює низьку якість і високу енергомісткість вітчизняної продукції і відповідно не-конкурентоспроможність більшості видів товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках. Внаслідок цього 55% промислових та близько 90% сільськогосподарських підприємств працюють збитково.
За висновками Гарвардського інституту міжнародного розвитку в 2001 р. Україна посідала 58 місце з 59 охоплених країн щодо її конкурентоспроможності і 52 місце щодо потенціалу її економічного розвитку. За таких умов відбуваються спроби витіснення нашої країни зі світового ринку високотехнологічних товарів і набуття нею статусу постачальника сировини та продукції екологічно шкідливих виробництв.
Одним з показників технічної відсталості виробництва та конкурентоспроможності більшості українських товарів є динаміка експорту (див. табл.2).
Таблиця 2
Динаміка експорту товарів (в млн.дол. США)
| 1997 | 1998 | 1999 | 2001* | |
| Всього | 14400,8 | 14231,9 | 12637,4 | 9983,6 |
| Країни колишнього СРСР | 7668,6 | 5810,2 | 4431,1 | 2547,9 |
| Інші країни світу | 6732,2 | 8421,7 | 8204,3 | 7435,7 |
Як видно з таблиці, експорт країни в останні 4 роки постійно скорочувався в результаті чого його рівень зменшився протягом зазначеного періоду на 30,7%. В даний час навіть галузі, в яких Україна досі утримує передові позиції – аерокосмічна індустрія, обробка металу, деякі оборонні підприємства, окремі галузі хімічної та добувної промисловості, – мають серйозні труднощі з реалізацією продукції.
Цей негативний чинник породжує ряд економічних та соціальних факторів криміногенного характеру. Послаблення його дії шляхом науково-технічного оновлення виробництва йде дуже повільно.
2. Інвестиції, спрямовані на модернізацію та оновлення виробництва, створення нових підприємств.
2.1. Обсяг інвестицій в економіку України є недостатнім. Як видно з таблиці 2, протягом 1997-1998 рр. він постійно скорочувався. В 1999 р. мало місце деяке збільшення кількості інвестицій в основний капітал, але в поточному році їх рівень зменшився приблизно на 12%.
Таблиця 3
Інвестиції в основний капітал (у порівняних цінах 1997 р.
в млрд.грн.)
| 1997 | 1998 | 1999 | 2001 | |
| Всього | 12,6 | 11,5 | 12,0 | 10,6 |
| +/- в % до попереднього року | - | - 8,7 | 4,3 | -12,0 |
В країні зберігається досить високий ризик інвестування і низький рівень привабливості вкладень капіталів в економіку. Дуже істотно гальмують інвестування в економіку України такі чинники як політико-правова невизначеність її базових засад, коливання від соціалістичних до ринкових форм господарювання та розповсюдження корупції на всіх рівнях владної структури.
Зберігаються такі несприятливі умови для внутрішніх інвестицій як відсутність коштів у більшості підприємств та високий рівень банківської облікової ставки (на рівні 60% річних).
Продовжується процес вивозу капіталу за межі держави. Лише за офіційними даними близько 360 підприємств України мають більш ніж на 100 тис.дол.США неповернутих валютних та майнових цінностей за кордоном на суму біля 250 млн.дол. За оцінками експертів, з країни щороку вивозиться близько 3 млрд.грн. Під час перевірки, проведеної НБУ в 2001 р., були виявлені значні порушення у використанні кореспондентських рахунків комерційними банками. Ряд з них використовували ці рахунки як конвертаційні валютні центри, проводячи за ними значні обороти під виглядом експортно-імпортних операцій, які потім не отримали підтвердження митної статистики.
Можна констатувати збереження високого рівня дефіцитності інвестиційних коштів, що значно уповільнює процес оновлення основних фондів промисловості та сільського господарства, сприяє збереженню інших негативних явищ в економіці та соціальній сфері.
2.2. Необхідно зазначити певні успіхи в пошуку нових форм залучення інвестицій до країни. Це зокрема, створення вільних економічних зон. Були прийняті відповідні закони по Донецькій, Луганській, Закарпатській, Львівській областях, місту-курорту Трускавець, місту Славутич Київської області. Реалізація цих законів вже дає серйозні результати. Зокрема, на територіях пріоритетного розвитку у Донецькій області вже впроваджується 48 інвестиційних проектів на суму майже 500 млн.дол.США.
Слід відмітити позитивну динаміку обсягу прямих іноземних інвестицій в країну. Їх загальна кількість збільшилась з 896,9 млн.дол.США в 1997 р. до 2781,7 млн.дол.США в 2001 р., тобто більш ніж у 3 рази. Хоча сам рівень інвестицій залишається явно недостатнім для забезпечення економічного підйому.
Таблиця 4
Прямі іноземні інвестиції в Україну (млн.дол.США)
| 1997 | 1998 | 1999 | 2001 |
| 896,9 | 1438,2 | 2063,6 | 2781,7 |
Створення вільних економічних зон, а також Указ Президента України про запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності дозволяють перемістити основну інвестиційну діяльність в регіони, підвищити предметність та ефективність відповідних комерційних проектів. Цю тенденцію можна розглядати як показник початку відродження інвестиційного процесу в країні, яка опосередковано сприяє зниженню рівня злочинності.
3. Структура економіки
3.1. Інституційні відносини в економіці реформуються дуже повільно. Країна в значній мірі зберігає інституційну структуру господарства, що склалася ще за радянських часів. Структура зайнятості за формами власності виглядає наступним чином:
Таблиця 5
Середньорічна кількість працівників, зайнятих в економіці за формами власності (тис.)
| 1997 | 1998 | 1999 | 2001 | |||||
| тис. | % від загальної кількості зайнятих | тис. | % від загальної кількості зайнятих | тис. | % від загальної кількості зайнятих | тис. | % від загальної кількості зайнятих | |
| Всього | 17142,0 | 00,0 | 15853,1 | 100,0 | 15125,7 | 100,0 | 14491,5 | 100,0 |
| у тому числі:приватна | 29,8* | 0,2 | 28,0 | 0,2 | 70,4 | 0,5 | 115,6 | 0,8 |
| колективна: | 8175,6 | 7,7 | 880,6 | 49,7 | 7624,4 | 50,4 | 7391,0 | 1,0 |
| - господарських товариств | 3625,6 | 21,2 | 3845,2 | 24,3 | 4162,3 | 27,5 | 4304,0 | 29,7 |
| - колективних сільськогосподарських підприємств | 2922,4 | 17,0 | 2754,8 | 17,4 | 2634,3 | 17,4 | 2478,0 | 17,1 |
| державна | 8924,5 | 52,1 | 7933,6 | 50,1 | 7419,6 | 49,1 | 6984,9 | 8,2 |
| міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав | 12,1 | 0,0 | 10,9 | 0,0 | 11,3 | 0,0 | 12,1 | 0,0 |
| * Тут не врахована кількість зайнятих на малих підприємствах. | ||||||||
Отже, частка працівників, що зайняті на підприємствах державної власності, скоротилась за 4 останні роки лише на 4%. Постійно зменшується, але залишається досить високою питома вага працюючих в колективних сільськогосподарських підприємствах (17,1% у 2001 р.). Позитивним є процес поступового збільшення кількості працівників господарських товариств. За період 1997-2001 рр. їх питома вага зросла з 21,2 до 29,7%. Натомість дуже незначною залишається частка осіб, що зайняті на приватних підприємствах.
Особливо тяжка ситуація з структурними змінами інституційного характеру склалась на селі. Майже 90% основних засобів у цій галузі перебуває у колективній власності, тоді як у приватній - лише 0,7%. Близько 90% господарств колективного сектору є збитковими. Відсутність відповідального власника стримує інвестиції в сільське господарство. У 1999-2001 рр. з усіх кредитів, виданих комерційними банками суб’єктам господарювання України, лише 3% припадає на даний сектор.